Интеграция банковской системы Украины

     Друга функція - виконання банком ролі фінансового  центру бізнес-групи, тобто банк стає головною (центральної) компанією фінансово-промислової  групи і не тільки контролює фінансові  потоки групи, алі й здійснює загальну фінансово-інвестиційну діяльність бізнес-групи. Саме банк здійснює фінансовий менеджмент ФПГ у цілому та керує діяльністю усіх інших фінансових інститутів. Він діє в групі як компетентний радник і партнер. Частіше всього банк виступає в якості організатора (ініціатора) створення ФПГ.

     Головна функція банку в складі ФПГ - інвестиційне кредитування проектів, залучення приватних інвесторів, зокрема й іноземних за рахунок емісії цінних паперів учасників бізнес-групи.

     На  сучасному етапі можливо виділити дві основні заподій для інтеграції банківського капіталу з промисловим:

     1) бажання здійснити диверсифікацію своєї діяльності;

     2) придбання нових клієнтів.

     Перша причина більш характерна для  великих банків, які шукають механізми  для оптимального розміщення вільних  активів. Друга - актуальна практично для усіх українських банків. Якщо фінансово-промислова група створена за ініціативою банку, то він відіграє роль координатора й акумулятора грошових коштів, забезпечуючи їх оптимальне розміщення, проводити взаєморозрахунки й касове обслуговування.

     У діяльності ФПГ можуть знайти застосування сучасні банківські технології, вусі розмаїття банківських операцій і схем використання фінансових інструментів. Банк-Учасник ФПГ може налагодити грошово-кредитне забезпечення реального сектору, структурувати джерела фінансування, змінити загальну господарську політику групи.

     При інтеграції банків у фінансово-промислові групи можливо виділити такі основні  переваги та недоліки.

     Переваги:

     1) збільшення власної фінансової бази за рахунок розширення клієнтури;

     2) залучення більшої суми фінансових коштів за рахунок відкриття розрахункових рахунків усім

     членам  бізнес-групи;

     3) підвищення рівня кредитоспроможності й забезпечення меншого ризику при погашенні позик;

     4) забезпечення більш чіткого процесу при організації погашення як короткострокових, так і довгострокових позик;

     5) високий рівень інформованості про фінансовий стан, рух грошових активів і про очікувані платежі клієнтів.

Недоліки:

     1) необхідність формування кредитних та інвестиційних портфелів банку зі зниженими відсотковими ставками;

     2) можливі проблеми йз залученням додаткових фінансових ресурсів при інвестуванні великих проектів, якщо учасників ФПГ дуже багато, а розміри банку не відповідають потребам розвитку бізнес-групи;

     3) банку важко контролювати економічні нормативи, які встановлені НБУ, виходячи з того, що він не може відмовити в кредитуванні учаснику групи, якщо такий учасник за своїми параметрами невідповідає встановленим вимогам;

     4) можуть з'явитися додаткові ризики в умовах ймовірності змін та невизначеності ситуації на фінансовому або товарному ринка.

     В Україні діяльність промислово-фінансових груп загалом та їх учасників зокрема  регламентують Закон України "Про  фінансово-промислові групі в Україні" від 21.11.1995 долі; постанова Кабінету Міністрів України №781, якою затверджено Положення "Про створення (реєстрацію), реорганізацію та ліквідацію промислово-фінансових груп" від 20.07.2002 долі; укази Президента України "Про окремі питання створення промислово-фінансових груп" №754/98 від 08.07.2001 долі й "Про деякі питання створення промислово-фінансових груп" №597/99 від 01.06.2002 долі.

     Згідно  з чинним законодавством України, промислово-фінансові  групи - це об'єднання, до якого можуть входити промислові, сільськогосподарські підприємства, банки, наукові й проектні встанови, інші встанови та організації всіх форм власності, що ма ють за позначку отримання прибутку.

     Із  години прийняття в Україні перших нормативних документів, якими було дозволено створення ПФГ, минуло п'ять років. Хоча жодної ПФГ в  Україні офіційно не зареєстровано, на практиці маємо чимало прикладів конгломератів банків і підприємницьких структур, що відповідають вимогам до ПФГ (табл. 2.1). 

     Таблиця 2.1. 

     Такі  об'єднання, незважаючи на відсутність  юридичного статусу ПФГ, в реальній економіці функціонують і за переважною більшістю ознак можуть бути віднесені до промислово-фінансових груп і визначені як неофіційні ПФГ.

     В Україні основними ФПГ, сформованими в попередній історико-політичний період, можна назвати Систем Кепітал Менеджмент, Індустріальний Союз Донбасу, Інтерпайп, Приват,  ТАС, Укрпрмінвест, Енерго, Аваль, УкрСиб.

     Міжнародна  інтеграція банківської системи  на рівні НБУ на четвертому етапі  розвитку інтеграційних процесів характеризувався активною експансією іноземних банків на територии України. 
 

     2.3. Місце українських банків у  світових глобализационных процесах 
 

     На  сьогоднішній день географічна експансія  та консолідація банків вийшли далеко за межі окремих країн і охопили  весь світ. Банки стають потужними  фінансовими конгломератами, які  ведуть один з одним конкурентну  боротьбу за надання кредитів корпораціям та підприємствам різних країн. Процеси глобалізації світової економіки не обходять Україну.

     З розвитком інтеграційних процесів, вступом України до СТІЛЬНИК відбувається поступове збільшення присутності  на вітчизняному ринку іноземних  банків.

     2 листопада 2006 року, Верховна Рада  прийняла в першому читанні  законопроект №2402 “Про внесення  змін у Закон України “Про  банки й банківську діяльність”,  що дозволить реєструвати в  нашій країні філії іноземних  банків. Документ був поданий  у парламент Президентом Віктором Ющенко в пакеті законопроектів, що стосуються вступу України у ВТО. Законопроект №2402 разюче відрізняється від свого попередника під №7274 (був відхилений ВР ще наприкінці 2005 р.), що також припускав допуск у країну філій іноземних банків, але передбачав більше жорсткі умови. Проект №7274 дозволяв відкривати філії в Україні тільки тим іноземним банкам, які мають рейтинг як мінімум на рівні показника “А” і статутний капітал не менш EUR500 млн. Знову затверджений документ знижує вимога до розміру статутного фонду до EUR150 млн і не містить обмежень по рейтингу. Більше того, президентський законопроект, на відміну від попереднього, не встановлює принцип паритету. Тепер філії в нас можуть відкривати й банки тих країн, які не надають аналогічні можливості українським фінустановам.

     Серед економістів існує думка, що нові вимоги до філій іноземних банків були пролобійовані американськими банківськими установами. Саме представники США на переговорах про вступ України у ВТО відстоювали найбільш щадний режим доступу банківських філій у нашу країну.

     Багато  країн-члени ВТО відчувають необхідність збереження контролю над діяльністю закордонних постачальників фінансових послуг на вітчизняному ринку. Це, мабуть,  пов'язане з тим, що сфера фінансових послуг є найбільш чутливою до іноземного впливу в порівнянні з іншими секторами економіки й може бути піддана проблемам трансграничного характеру. Криза в одній країні може швидко поширюватися на певні або схожі за уровнем розвитку економіки.  Цьому,  як показує досвід, можуть сприяти також іностранні фінансові інститути.

     Невипадково, з 150  країн членів ВТО тільки 31  не має обмежень у фінансовому  секторі. Так, наприклад, у США діє  закон про регіональні реінвестиції, що жадає від всіх учасників ринку  фінансування різних програм регіонального розвитку, кредитування відстаючих регіонів.  Істотні зміни відбулися у фінансових секторах країн Центральної й Східної Європи. У цілому по регіоні іноземні банки контролируют порядку 60%  всіх банківських активів. У більшості цих країн іноземним банкам удалося захопити контроль над банківською системою. У багатьох країнах можна говорити про фактичне зникнення сегмента банківського сектора, контрольованого місцевою часткою капіталом.

Рис.2.5.

     На  думку аналітиків, Україну йде по шляху країн Центральної й Східної Європи, де від 60 до 90% банківського капіталу сконцентровано в руках нерезидентів. І місцеві експерти не завжди позитивно оцінюють вплив іноземного банківського капіталу на економіку країни. Крім того, з моменту вступу України у ВТО іноземні банківські групи одержать право відкривати в Україні свої філії, що значно збільшить як конкуренцію, так і ризики всієї фінансової системи. Ризики полягають у тому, що банки вкладають кошти в основному в іпотечні кредити, і у випадку кризи на перегрітому ринку нерухомості їх очікують проблеми.

     З моменту прийняття Верховною  Радою України законопроекту  №2402 "Про внесення змін у Закон  України "Про банки й банківську діяльність"", ми спостерігали стрімке збільшення чисельності іноземних банків, у т.ч. і банків з 100% іноземним капіталом. Крім  можливості, що з'явилася, присутності іноземних банків на ринку фінансових послуг України, закордонні банки в першу чергу керувалися перспективою одержання високого рівня прибутку від надання своїх послуг на територии України. Що повністю збігається з теорією міжнародною міграцією капіталу. Відповідно до цієї теорії міграція капіталу відбувається, коли він може бути поміщений в іншій державі з більшою нормою прибутку, чим у своїй країні.