Интеграция банковской системы Украины

     По-перше, у чинність того, що МБРР є активним учасником світових фінансових ринків, але виступає в ролі посередника між іноземними банками й ринком країни, що кредитується. У цьому змісті МБРР утворить своєрідний інтеграційний ланцюг МФС – групу учасників МФС, члени якої зв'язані один з одним через економічні відносини із третім членом МФС.

     По-друге, надаючи біля половини кредитів по лінії спільного фінансування, МБРР сприяє інтеграції іноземних банків в економіку країни, що кредитується. При цьому іноземні банки одержують ряд переваг: МБРР забезпечує експертизу проекту й знімає з інвестора ризик неплатежу.

     Міжнародна  асоціація розвитку реалізує програми кредитування для найбільш бідних країн  світу. Кредити МАР носять яскраво виражений соціальний характер і надаються тільки урядам країн-учасниць. Вплив МАР на процес інтеграції банків у МФС незначно й зводиться до емісії облігацій на міжнародному фінансовому ринку для залучення необхідних ресурсів. У процесі реалізації позики МАР вступає в економічні відносини з учасниками МФС і в тому числі з банками.

     Основною  метою Міжнародної фінансової корпорації є стимулювання приватних інвестицій в економіку країн, що розвиваються, і зміцнення в цих країнах  приватного сектора. МФК звичайно кредитує до 25 % вартості проекту, при цьому, не вимагаючи урядових гарантій. Головний напрямок діяльності МФК – інвестування коштів, у тому числі в акціонерний капітал, і у високорентабельні виробничі підприємства. Вплив МФК на процес інтеграції банку в МФС важко переоцінити, оскільки, інвестуючи кошти у високорентабельні виробничі підприємства, МФК стимулює інвестиції в ці підприємства з боку іноземних банків. Причому інвестиції іноземних банків нерідко здійснюються у формі участі в акціонерному капіталі підприємства. Протікає процес зрощування капіталу іноземного банку й капіталу національного промислового підприємства. Інвестиції банку в акціонерний капітал звичайно супроводжуються наданням комплексу банківських послуг підприємству.

     Міжнародне  агентство по гарантуванню інвестицій страхує інвестиції від некомерційних ризиків для стимулювання прямих інвестицій у країни, що розвиваються. Крім цього, МАГИ організує зустрічі й переговори між міжнародними діловими колами й урядами країн, зацікавлених у залученні іноземних інвестицій, надає інформаційні послуги. Здійснюючи свою діяльність, МАГИ сприяє інтеграції банків у МФС.

     У цілому вся група Всесвітнього банку  значно впливає на процес інтеграції банків у МФС шляхом прямих або  непрямих економічних відносин, причому  вплив не є однобічним.

     Європейський  банк реконструкції й розвитку – міжнародна фінансова організація, створена 29 травня 1990 р. для сприяння переходу європейських постсоціалістичних країн до ринкової економіки, а також для розвитку підприємництва в цих країнах. ЕБРР активно стимулює розвиток комерційних і промислових підприємств, що виражається в тім, що він зобов'язаний 60 % своїх ресурсів направляти в недержавний сектор економіки. Найбільш важливі напрямки кредитно-фінансової політики ЕБРР – фінансовий сектор, енергетика, телекомунікаційна інфраструктура, транспорт, сільське господарство й приватизація.

     ЕБРР  значно впливає на процес інтеграції банків у МФС. Так само, як і Всесвітній банк, ЕБРР сприяє інтеграції іноземних  банків в економіку  країни, що кредитується, шляхом здійснення програм спільного фінансування. Будучи активним учасником світового фінансового ринку, ЕБРР вступає з банками в економічні відносини із приводу розміщення позики. Аналогічно ВБ, ЕБРР утворить інтеграційні ланцюги у світовій фінансовій системі. Крім того, ЕБРР стимулює інтеграцію банків країни, що кредитується, в МФС, що виражається, по-перше, у наданні консультаційних послуг, спрямованих на розробку загальної стратегії й програм розвитку фінансового сектора; по-друге, у цільових інвестиціях у банки; по-третє, у проведенні роботи із приватизації банків і зміцненню приватних банків, а також створенню нових фінансових інститутів. У теж час, як і МВФ і ВБ, ЕБРР, будучи елементом МФС, підданий впливу з боку інших елементів цієї системи й банків, у неї, що інтегруються.

     Банк  міжнародних розрахунків – це банк національних центральних банків, на який покладені дві основні  функції: 1) сприяти співробітництву  між центральними банками, забезпечувати  сприятливі умови для міжнародних  фінансових операцій; 2) діяти як банк-агента й банку-депозитарію при проведенні міжнародних операцій своїх членів, при цьому банку не дозволений відкривати поточні рахунки й надавати кредити урядам.

     БМР має велике значення в інтеграції банку в МФС. По-перше, створений  при БМР Базельський комітет з банківському нагляду організує обговорення й координує заходу щодо нагляду за діяльністю банків у світі. Так, наприклад, в 1983 р. був опублікований Банківський конкордат, що забезпечив підготовку Базельської угоди в 1988 р. про мінімальні міжнародні стандарти й оцінки достатності капіталу, які провідні банки зобов'язані дотримувати з 1998 р. По-друге, БМР є активним учасником світових фінансових ринків. Це виражається в операціях БМР на світових ринках як кореспондент або агента центральних банків; у спільні із центральними банками валютних інтервенціях з метою підтримки курсів провідних валют. По-третє, МБР виконує функцію спостерігача за станом і функціонуванням євроринку, головними учасниками, якого є банки. По-четверте, Банк здійснює міждержавне регулювання міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин і організує регулярні зустрічі Керуючих центральними банками з метою координації світовий валютної й кредитної політики. В-П'ятих, БМР є провідним інформаційно-дослідницьким центром. На базі своїх досліджень БМР опублікував хартію спостереження за міжнародними операціями банків, рекомендації щодо коефіцієнта платоспроможності міжнародних банків, рекомендації з керування ризиками й багато чого іншого. Багато рекомендацій БМР прийнятий як стандарт провідними банками миру. Якщо який-небудь банк не дотримується рекомендацій БМР, то можливості його інтеграції в МФС істотно обмежені. У теж час аналогічно іншим міжнародним фінансовим організаціям, БМР підданий впливу з боку інших суб'єктів і процесів міжнародної інтеграції в банківській діяльності.

     Таким чином, інтегруючись у МФС у процесі  надання банківських послуг клієнтам, банк вступає в економічні відносини  зі світовими фінансовими інститутами. Можна виділити наступні види економічних  відносин банку зі світовими фінансовими інститутами, пов'язані з:

     1) регулюванням діяльності банків через програми розвитку, які пропонуються міжнародними інститутами при наданні кредитів;

     2) консультуванням банків і наданням інформації з метою розвитку фінансового сектора;

     3) кредитуванням банків, спрямованим на розвиток банківського сектора;

     4) спільними інвестиційними проектами національного масштабу;

     5) розміщенням міжнародними фінансовими інститутами позик на світових фінансових ринках.

     Національні й транснаціональні банки є основними учасниками МФС, оскільки практично всі фінансові операції здійснюються за їхнім посередництвом, більше того, банки покликані мобілізувати вільні кошти населення й підприємств для інвестицій. Загальні активи комерційних банків миру оцінюються в 40 трлн. дол. Група з 500 найбільших транснаціональних банків контролює приблизно 34 трлн. дол. активів, з них 100 банків контролюють 20 трлн. дол. Самий верхній щабель займають десять гігантів.

     У число найбільших ТНБ у світі  входять банки США, Великобританії, Німеччини, Швейцарії, Японії, Франції й інших розвинених країн, а також банки деяких країн, що розвиваються.

     ТНБ відрізняють наступні характеристики:

     1) ТНБ одночасно є монополістом на внутрішньому й на світовому ринку банківських послуг.

     2) Діяльність ТНБ має яскраво виражену міжнародну спрямованість завдяки високій частці надаваних банківських послуг і виконуваних операцій за рубежем.

     3) Наявність великої мережі міжнародних інтеграційних структур.

     4) Тісна взаємозалежність, переплетення капіталів, інтересів між ТНБ, незважаючи на гостру конкуренцію в міжнародному банківському бізнесі.

     5) Критеріальна властивість ТНБ - прямі іноземні інвестиції.

     У сучасних умовах можна виділити кілька основних тенденцій розвитку міжнародного банківського бізнесу:

     1) Посилення процесів злиття й поглинання. В умовах глобалізації міжнародних фінансових ринків укрупнення фінансових інститутів є вирішальною умовою їхнього виживання.

     2) Концентрація банків у декількох великих світових фінансових центрах. Для світових фінансових центрів характерна висока концентрація банків і інших фінансових інститутів і наявність ліберального податкового й валютного режиму. На сьогоднішній момент провідні світові фінансові центри представлені в Нью-Йорку, Лондоні, Цюріху, Токіо, Люксембурзі, Франкфурті на Майне й ін. Фактично 13 світових фінансових центра охоплюють приблизно 1000 філій і відділень іноземних банків.

     3) Універсалізація банківського бізнесу. Законодавчий поділ банківської діяльності на комерційну й інвестиційну в останні роки відміняється. У США в березні 2000 р. набув чинності закон Грема-Лич-Блайли, що скасовує положення закону Гласса-Стигала, що забороняє комерційним банкам створювати дочірні компанії по інвестуванню в цінні папери й страхуванню. Після зняття цих обмежень американські банки можуть створити наймогутніші фінансові холдинги, що виконують весь спектр фінансових операцій. Аналогічні процеси йдуть у Японії, де найближчим часом буде відмінний японський аналог Закону Гласса-Стигала - Закон про цінні папери й біржі 1948 р. ст. 65. У Європі після прийняття директиви про інвестиційні послуги банки одержали доступ на фондові ринки тих країн, де раніше цього не допускалася (Франція, Іспанія).

     4) Збільшення частки консультаційних послуг банку. Великі банки організують потужні інформаційні структури, які аналізують отриману від клієнтів інформацію й використовують неї для залучення нових клієнтів. Важливим каналом одержання інформації є участь в управлінні корпорації при здійсненні якого-небудь проекту. Володіючи інформацією, банки можуть робити широкий спектр відповідних послуг і надають дані про стан ринку й учасників цього ринку. Крім того, банки починають брати активну участь у консультуванні з питань внутрішнього й зовнішнього менеджменту своїх клієнтів, визначаючи їхню економічну політику й реорганізацію внутрішньої структури.

     Надаючи банківські послуги своїм клієнтам, банк вступає в економічні відносини  з іншими банками. В умовах МФС  банку доводиться вступати в економічні відносини з національними банками інших держав і транснаціональних банків. Основними видами економічних відносин між банками є кореспондентські відносини; відносини, що виникають у процесі купівлі-продажу фінансових активів і послуг на світових фінансових ринках; відносини, пов'язані з участю одного банку в статутному капіталі іншого банку; відносини, пов'язані з реалізацією спільних проектів.

     Важливою  групою учасників МФС є транснаціональні корпорації. Розвиток транснаціональних  компаній став однієї з основних причин активізації процесів інтеграції банків у МФС. Великі національні банки стали здійснювати слідом за своїми клієнтами (ТНК) міжнародну діяльність із метою обслуговування фінансових потреб своїх клієнтів і, як слідство, ставали активними учасниками МФС.

     Процес  глобалізації впливає на інтеграцію банків у світову економічну систему. З одного боку, глобалізована МФС надає широкі можливості для банків, а з іншого боку, висуває ряд вимог, невиконання яких несе в собі серйозні небезпеки.

     До  можливостей, якими можуть скористатися банки при інтеграції в МФС, ставляться наступні:

     1) Можливість одержання якісної й дешевої фінансової послуги. Для учасників МФС характерна відмінність високими стандартами відносно якості й конкурентоспроможності послуг, при цьому під впливом конкуренції вирівнюються й знижуються ціни. У підсумку виходить, що та сама послуга, надавана різними продавцями в той самий момент часу, має однаково високі якісні характеристики й однаково низьку ціну.

     2) Постійно, що збільшується можливість, через велику кількість інновацій, що диверсифікували свою діяльність у глобальному масштабі. Сьогодні ринки МФС пропонують широкий спектр фінансових послуг, а під тиском глобальної конкуренції він постійно збільшується й у будь-який момент часу більше, ніж на внутрішніх ринках. Це дає більшу маневреність при диверсифікованості активів, пасивів, ризиків, циклів, дозволяє більш ефективно розміщати капітал і професійно управляти ризиками, розподіляючи їх і приймаючи тільки «бажані».

     3) Висока ліквідність ринків МФС, завдяки великій кількості учасників і величезній кількості угод.

     4) Можливість оптимізації керування банківською діяльністю. Сучасний банківський менеджмент припускає значну інтеграцію кредитних установ у глобалізований фінансовий світ. Це обумовлено необхідністю більш професійно підходити до проблемам диверсифікованості активів, пасивів, керування ризиками, мобілізації дешевих коштів, надання якісних і конкурентоспроможних фінансових послуг. Сучасні методи рішення цих проблем не приносять очікуваного ефекту сугубо регіонально орієнтованому банку, а іноді приводять до негативного результату.

     5) Додаткові можливості, пов'язані з новими ринками, партнерами, послугами. При інтеграції банків у МФС у них з'являються додаткові можливості, такі як посередництво між клієнтами свого внутрішнього ринку й іноземного внутрішнього ринку, участь в організації глобальних банківських консорціумів, використання досвіду й технологій конкурентів і ін.