Фінансового стану підприємства на основі вивчення теоретичних та практичних аспектів досліджуваної проблематики

 

      Відповідно  до відносних змін можна відобразити  абсолютні значення:

      Рис. 3.2. Прогнозовані значення рентабельності сукупного  капіталу ДП «Старокостянтинівський завод ЗБШ» на 2009-2011 роки

      Отже, якщо відносна зміна за 2008-2009 рр. становить 392 %, то значення рентабельності за 2009 рік буде 26,03 %. Відповідно за 2010 коефіцієнт рентабельності сукупного капіталу становить 38,04 % та за 2011 – 72,09 %. Даний прогноз має досить велику похибку, тому остаточних висновків щодо 2010 та 2011 рр. робити не можна.  Отже, показник рентабельності сукупного капіталу також матиме тенденцію до зростання у 2009 році. 

      Відповідно  до Постанови Верховної Ради України  Про Рекомендації парламентських слухань  на тему: «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 1012 року з футболу в Україні» від 17.04.09, де зазначається, що у поточному році здійснюватиметься розбудова транспортної інфраструктури, у тому числі і залізничного транспорту, з чого можна зробити висновок про збільшення державних замовлень на продукцію залізничних переїзних шляхів, що у свою чергу спричинить збільшення величини чистого прибутку підприємства [9].

      Отже, відповідно до вищесказаного можна  сказати, що величина чистого прибутку та коефіцієнта фінансової стійкості  І буде збільшуватись, оскільки ДП «Старокостянтинівський завод ЗБШ» виготовляє стратегічно  необхідну продукцію для держави  та попит на неї зростає. Що у свою чергу призведе до загального покращення усього фінансового стану підприємства. 

     3.3. Напрямки покращення фінансового стану підприємства  

     Відповідно  до вище наведеного прогнозу та обрахунків бачимо, що актуальним є питання  визначення оптимізація структури активів і пасивів підприємства з метою збільшення прибутку, тобто левериджем. Також оптимізації структури власного капіталу підприємства, оскільки саме він має найбільший вплив на величину чистого прибутку на підприємстві.

     В абсолютному розумінні леверидж означає невелику силу, важель, за допомогою якого надається можливість переміщувати досить великі предмети. Стосовно до економіки, леверидж — це важіль, при незначному посиленні якого можливо суттєво змінити результати виробничо-фінансової діяльності підприємства. Визначення левериджу в економічній роботі підприємства можна пов'язати з дією факторної системи, розглядаючи його як деякий фактор, невелика зміна якого може призвести до суттєвих змін результатних показників [64].

     Фінансовий  леверидж характеризує взаємозв'язок між чистим прибутком і розміром доходів до сплати податків і процентів за боргами, тобто валовим прибутком.

     Рівень  фінансового левериджу визначається відношенням темпів приросту чистого прибутку до темпів приросту валового прибутку:

Лф = ЧП / П                                                    (3.6)

де:

Лф –  рівень фінансового левериджу ;

П –  темп  зміни валового прибутку,% ;

ЧП –  зміни чистого прибутку, %.

     Також необхідно визначити величину операційного левериджу, який визначається відношенням темпів приросту валового прибутку до темпів приросту обсягу реалізації:

Лв = П / VPП                                                     (3.7)

де:

Лв —  рівень операційногоого левериджу ;

П –  темп зміни валового прибутку,% ;

VPП —  темп зміни обсягу реалізації  у натуральних одиницях [65].

     Узагальнюючим показником є операційно-фінансовий леверидж, який являє собою добуток виробничого та фінансового левериджу.

     Економічний зміст цього відношення полягає  в тому, що воно показує ступінь  чутливості валового прибутку до зміни  обсягу виробництва. Підприємства з  високим рівнем технічної оснащеності  мають високий рівень цього показника  і низький виробничий ризик. Підприємства, які мають більш високий рівень виробничого левериджу, є більш  ризикованими з позицій виробничого  ризику – ризику недоотримання валового прибутку і неможливості покриття витрат виробничого характеру.

     Розрахуємо  дані величини:

     Таблиця 3.3

     Розрахунок  виробничо-фінансового  левериджу ДП «Старокостянтинівський завод ЗБШ» за 2005-2008 рр.

 

     Отже, коефіцієнт операційно-фінансового левериджу нижче 1, тому виробничий ризик є досить високий, що означає низький рівень технічної оснащеності та недоотримання валового прибутку, що призведе до погіршення фінансового стану підприємства.

     Відповідно  до наших обрахунків підприємству необхідно  вживати невідкладних заходів для  покращення ситуації. Найкращим у  нашому випадку є здійснення оновлення основних засобів та оптимізації власного капіталу підприємства.

     Найлегше  здійснити оптимізацію структури  капіталу, відображаючи її на коефіцієнті  автономії, оскільки для його обрахунку  використовується величина власного капіталу та загальна сума капіталу. Також із коефіцієнтів рентабельності доцільніше використати рентабельність сукупного  капіталу, оскільки вона є більш  загальним показником ніж інші.

     Підприємство  має досить нормальне співвідношення власного та позикового капіталу 60:40, що є допустимим для даного підприємства, оскільки величина позикового капіталу складається переважно із поточних зобов’язань за які не потрібно сплачувати % як за кредити в банку.

     Розбіжності у обрахунках величини рентабельності у даній таблиці та таблиці  попереднього розділу пояснюється  використанням значень власного капіталу на кінець звітного періоду.

      Таблиця 3.4

Оптимізація структури капіталу ДП «Старокостянтинівський завод ЗБШ»

 

     Розглядаючи різні варіанти структури капіталу можна зазначити, що коефіцієнт автономії  буде більшим нормативного значення при структурі власного капіталу 51:49 і вище. Чим вище значення рентабельності, тим краще для підприємства, то найкраще співвідношення 70:30. Отже, оптимальним  варіантом для обох коефіцієнтів є співвідношення 60:40.

     Отже, дане підприємство має досить великий  виробничий ризик, що призводить до недоотримання  валового прибутку та неможливості покриття виробничих витрат. Для покращення структури власного капіталу необхідно  сформувати резервний капітал, який потім можна буде використати  в якості додаткових коштів для покриття непередбачуваних витрат виробництва. Найкращим співвідношенням власного і залученого капіталу є 60:40.

     Отже, для покращення фінансової стійкості  підприємства необхідно чітко формулювати  та виконувати довгострокові та короткострокові  поставленні стратегічні завдання, основними з яких, є прогнозування  та оптимізація. Відповідно до наших  обрахунків та прогнозів варто зазначити, що величина коефіцієнта фінансової стійкості І буде мати тенденцію до зростання. Основним шляхом покращення структури власного капіталу є формування резервного капіталу та підтримання стабільного співвідношення між величиною власного та залученого капіталу. 

ВИСНОВКИ 

     Головною  характеристикою будь-якого підприємства є його фінансовий стан підприємства. Адже це є комплексним поняттям, яке є результатом взаємодії  всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, яке залежить від виробничої та господарської  діяльності підприємства, а також  від безперебійного процесу виробництва.

     Фінансовий  стан характеризується спроможністю підприємства фінансувати свою діяльність, його забезпеченість фінансовими ресурсами  для здійснення його господарської  діяльності. Обов’язковим є своєчасне  проведення грошових розрахунків за власними зобов’язаннями.

     Фінансовий  стан підприємства включає такі складові: загальна характеристика балансу підприємства; аналіз майнового стану; аналіз показників до яких належить.

       Також на фінансовий стан підприємства  впливають різні фактори, які  можна поділити на залежні  та незалежні від підприємства  та його діяльності.

     Для визначення фінансового стану підприємства застосовуються різні методи. Обрахунки показників здійснюються для досягнення позитивних результатів у підприємницькій діяльності та попередження негативних факторів впливу на них. Основними показниками є: показники ефективності використання основних засобів, стійкості, ліквідності та платоспроможності, рентабельності та ділової активності, показники визначення банкрутства.

     Показники фінансової стійкості ділять на узагальнюючі та часткові, які розглядають процеси з різних сторін. Також використати формули, що відображають вплив на матеріальний стан та запас даного підприємства, щоб адекватно оцінити можливості даного підприємства. Сукупність обрахунків усіх показників дають нам певні результати, відповідно до яких робляться наступні висновки про прибутковість чи збитковість підприємства, а також про перспективи майбутнього розвитку.

     Головним джерелом аналізу фінансової стійкості є інформація бухгалтерської звітності підприємств. До такої звітності можна віднести П(С)БО форма № 1 – Баланс, форма № 2 - Звіт про фінансові результати, форма № 3 - Звіт про рух грошових коштів, форма № 4 - Звіт про власний капітал, Примітки до звітів з показниками та поясненнями. Законодавче забезпечення здійснюється за допомогою Конституції України, Господарського кодексу та інших нормативних актів.

     Об’єктом  дослідження є промислове підприємство «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал», що засноване на державній власності та спеціалізується на виробництві залізобетонних виробів. Держава за допомогою держзакупівель гарантує підприємству стабільні щорічні доходи.

     Першим  етапом аналізу фінансового стану  підприємства є вертикальний та горизонтальний аналіз балансу. Тенденцію до постійного зростання розділів та валюти балансу  свідчить про покращення діяльності даного підприємства та його спроможність протистояти зовнішнім негативним факторам, основним із яких є інфляція. У ході роботи було досліджено, що активи підприємства формують необоротні активи, які займають частку від 56,4-68,1 %, та за 2005 рік становлять 4042 тис. грн. Зростання спостерігається за період 2006-2007 рр. на 3209 тис. грн. та за 2007-2008 рр. на 1736 тис. грн. Відповідно до пасивів було встановлено, що найбільшу частку в пасивах підприємства становить власний капітал та займає 74 % усіх пасивів у 2005 році або 4795 тис. грн., 51,7 – у 2006 році або 5009 тис, грн., 52,8 – у 2007 році або 7756 тис. грн. та 64,1 % - за 2008 рік або 9179 тис. грн.