Фінансового стану підприємства на основі вивчення теоретичних та практичних аспектів досліджуваної проблематики

На  мікрорівні, тобто на рівні підприємства виникають такі проблеми:

1. Виникнення певних проблем при збільшенні частки власних оборотних коштів в оборотних активах.
2. Додатково залучити цільові позикові кошти від державних інституцій.
3. Неготовність оптимізації структури власного та позикового капіталу.
4. Фінансування оновлення основних засобів. Адже морально зношені основні засоби призводять до високої собівартості продукції, порівнюючи із можливостями нового технічно досконалішого обладнання. Висока собівартість продукції призводить до зниження прибутковості та величини власного капіталу.
5. Недоліки кадрової та організаційної політики, що впливає на продуктивність праці персоналу.

     Оскільки  усі зміни впливають і на прибутковість  даного підприємства, то необхідно  особливу увагу необхідно приділити  політиці розподілу та використання прибутку.

     Для підтримання позитивного фінансового стану підприємства необхідно використовувати фінансову стратегію, що означає розробку конкретних завдань і альтернативних шляхів їх реалізації, сукупність яких дасть змогу досягти поставленої мети.

     Отже, у короткостроковій стратегії ДП «Старокостянтинівський завод ЗБШ» необхідно здійснити:

• Продаж або здача в оренду необоротних активів. Для покращення стійкості підприємства та збільшення його доходів можна реалізувати або віддати в оренду обладнання, будівлі або споруди, що не використовуються у виробничому процесі або використовуються не повністю;
• Використання часткової передоплати. У договорах купівлі продажу та доставки продукції підприємство може обумовлювати передоплату. Кошти отримані таким шляхом, дозволяють поповнювати оборотні кошти і фінансувати виробництво без залучення короткострокових кредитів;
• Оскільки досить суттєвим фактором, який впливає на обсяг виручки від продажу товарної продукції, є ціни. Вищі ціни сприяють збільшенню виручки, і навпаки. Крім того, вони повинні стимулювати виробництво продукції, необхідної суспільству, забезпечувати зацікавленість підприємств у випуску технічно прогресивних виробів. З іншого боку, ціни не повинні знижувати зацікавленість споживачів у придбанні більш нових, досконалих виробів. У процесі ціноутворення повинен враховуватись попит та пропозиції на ті чи інші товари. Застосування економічно обґрунтованих цін на продукцію, що продається, безпосередньо впливає на обсяг виручки від продажу продукції, робіт і послуг.
• Для того, щоб підприємство уникало значних дебіторських заборгованостей, що може загрожувати фінансовій стійкості підприємства необхідно дебіторську заборгованість забезпечувати фінансовими інструментами (наприклад, векселями). Стягнення дебіторської заборгованості, що забезпечена фінансовими інструментами, є набагато легшим.
• Особливу увагу необхідно приділити оптимальному співвідношенню власних коштів до величини позикових, щоб можна було провести оптимізацію даного капіталу та відповідно цього робити наступні прогнози на майбутнє. При чому залежності спостерігатимуться чіткіше.
• Основним джерелом і визначальним чинником зростання ефективності діяльності є працівники — керівники, менеджери, спеціалісти, робітники. Ділові якості працівників, підвищення продуктивності їхньої праці багато в чому зумовлюються дійовим мотиваційним механізмом на підприємстві (в організації), підтриманням сприятливого соціального мікроклімату в трудовому колективі.
• За умов переважання трудомістких процесів досконаліші методи роботи стають достатньо перспективними для забезпечення зростання ефективності діяльності підприємства. Постійне вдосконалення методів праці передбачає систематичний аналіз стану робочих місць та їхню атестацію, підвищення кваліфікації кадрів, узагальнення та використання нагромадженого на інших підприємствах позитивного досвіду.

     Щодо  довгострокових заходів, то вони спрямовані на досягнення стратегічних цілей. А  тому найпершим кроком, яке повинно  зробити підприємство – оновлення  обладнання та впровадження нових прогресивніших технологій. Якщо і конкуренції як такої не має в даній галузі дане обладнання все-одно необхідно оновлювати, щоб не бути витісненим з ринку. Впровадження нових технологій дасть змогу підприємству освоювати нові види продукції та отримувати більші доходи.

     На  даний момент підприємство займається спорудженням другого бетонно-формувального  цеху, найвигідніше буде встановити взяту  в лізинг лінію з виробництва магістральних шпал для залізничних колій. Це дозволить підприємству отримати додатково 70 млн. грн. виручки від реалізації за рік.

     Такі  заходи можуть фінансуватись за допомогою  довгострокових кредитів банку. Можна  також залучитись підтримкою інвесторів. Оскільки власником підприємства є  держава в особі уповноважених  органів, вона може виступати потенційним  інвестором і надати кошти на пільгових  умовах.

     Відповідно  до розроблених пунктів фінансової стратегії необхідно передбачити  також усі процеси, що дозволять  стабільності реалізації продукції  та підвищенню прибутковості даного підприємства, а особливо низька собівартість продукції, низька частка непідтверджених  замовленнями запасів даної продукції  на складі, своєчасність надходження  оплати від дебіторів, також величина оплати має повністю покривати зобов’язання із бюджетом, постачальниками та кредиторами, стабільність виплат перед працівниками та інші. 

     3.2. Прогноз фінансового стану підприємства на 2009-2010 роки 

     Найважливіша  проблема будь-якого українського підприємства – це проблема його виживання і  забезпечення безупинного розвитку. Ефективність вирішення цієї проблеми полягає у своєчасному проведенні діагностики фінансового стану  підприємства за допомогою різного  методологічного інструментарію.

     Основою успішної та стабільної діяльності кожного  підприємства є прогнозування поточних результатів фінансово-господарської  діяльності, а також прогнозування  показників на майбутнє. Адже за допомогою  моделей можна визначити певні  тенденції, що матимуть актуальність через  певний проміжок часу, а також можливість моделювання оптимальних для  того чи іншого підприємства значень, що мають здатність підвищувати  показники фінансового стану  підприємства. В процесі прогнозування враховується фактори, що мають найбільший вплив на фінансовий розвиток та представляють найбільшу загрозу банкрутства підприємства у майбутньому.

     Для прогнозування показників фінансової стійкості ДП «Старокостянтинівський завод ЗБШ» використаємо метод моделювання  економічних явищ за допомогою рядів  Фур’є. Даний метод моделювання  має ряд переваг, адже він дає  можливість змоделювати складні  економічні явища у вигляді сукупності певних гармонік та визначається за допомогою  формули:

      +                                    (3.1)

     Де,

     a₀, a_k, b_k – параметри моделі, які знаходяться на основі n (кількості даних);

                                                        (3.2)

     a₀ – середнє значення коефіцієнтів фінансової стійкості;

                                                     (3.3)

                                                     (3.4)

     k – порядковий номер;

     m – кількість гармонік, за звичай  береться 4 і з них вибирається  та, що найкраще описує економічне  явище.

     Оскільки  у рядах Фур’є використовуються тригонометричні функції необхідно  від фактичних значень х перейти  до величин t, що записані в радіанному масштабі:

                                                       (3.5)

     Де,

     n – кількість спостережень;

     n^’ – натуральний ряд чисел від 0 до n-1 [60].

     Основним  формуючим чинником фінансового  стану підприємства є фінансова  стійкість, адже вона впливає не лише на спроможність покрити власні зобов’язання перед кредиторами, а й характеризує поточну, інвестиційну та фінансову  діяльність підприємства. В свою чергу  фінансова стійкість впливає  і на ліквідність та платоспроможність  підприємства, тому при прогнозуванні  є доцільніше використовувати дані показники. Для кращого розуміння  ситуації на підприємстві та оцінити  кінцевий результат фінансово-господарської  діяльності будь-якого підприємства необхідно розглянути показники  рентабельності. При здійснені прогнозу даних показників необхідно звертати увагу на розташування графіка, щоб  у подальшому можна було попередити негативні тенденції та вжити  необхідних заходів.

     Відповідно  до попереднього розділу можна казати, що найбільший вплив на фінансову  діяльність підприємства має величина чистого прибутку. Також у практиці здійснення прогнозування використовують коефіцієнт фінансової стійкості І, оскільки саме він характеризує фінансову  залежність підприємства.

     Отже, розрахуємо змодельовані значення коефіцієнта  фінансової стійкості І беручи до уваги те, що показники фінансової стійкості І ми беремо за 7 років  та прогнозуємо їх величини на наступні три роки ( на 2009, 2010 та 2011 роки):

     При чому:

     a₀  = 0,7;

     a_k = 0,05;

     b_k = 0,13;

     коефіцієнт  кореляції = 0,91.

     Таблиця 3.1

     Розрахунок  прогнозу коефіцієнта  фінансової стійкості  І ДП «Старокостянтинівський завод ЗБШ» на 2008-2011 рр.

 

     Функція має наступний вигляд:

     

+

     

      Рис. 3.1. Прогнозовані значення коефіцієнта фінансової стійкості І ДП «Старокостянтинівський завод ЗБШ» на 2009-2011 роки

      Отже, відповідно до прогнозованих значень  коефіцієнта фінансової стійкості І можна сказати, що він матиме тенденцію до зростання та у 2009 році зростання відбудеться до 0,75, що є позитивним, оскільки означає, що збільшується частка стабільних джерел фінансування у загальному обсязі

     Виходячи  з сутності коефіцієнта фінансової стійкості І та з даного висновку можна сказати, що оскільки даний  показник зростатиме, то в свою чергу  зростатиме величина власного капіталу підприємства, що формує основу стабільних джерел фінансування даного підприємства та знижуватимуться показники поточної заборгованості, що в свою чергу  призведе до збільшення власного оборотного капіталу, а також збільшить величину прибутку підприємства.

      Враховуючи  те, що кожен прогноз має деяку  похибку, яка включає в себе недостатність значень показника фінансової стійкості для даного спостереження, не врахування в достатній мірі таких ризиків як інфляція, політичних та економічних негараздів, що мають формуючий вплив. Кризовий стан економіки на сьогоднішній день може негативно вплинути на даний показник та по закінченню даного 2009 року матиме дещо інші тенденції, аніж ті що були досліджені у ході здійснення роботи. Хоча у кожному прогнозі враховуються фактори ризику, відносно якого і здійснюється подальший аналіз та дана модель дає нам загальне розуміння того, що при більш-менш стабільних зовнішніх умовах коефіцієнт фінансової стійкості І даного підприємства буде зростати та матиме саме такий вигляд.

      Показник  рентабельності сукупного капіталу спрогнозуємо за допомогою математичного  методу прогнозування з використанням  темпів росту за попередні періоди, який дає нам оцінку загальної тенденції.

Таблиця 3.2

Прогноз рентабельності сукупного  капіталу ДП «Старокостянтинівський завод ЗБШ» на 2009-2011 рр.