Склад та структура товарної продукції  АПНВП „Візит”

Продовження табл.2.3

 

         Для визначення рівня спеціалізації підприємства необхідно розрахувати коефіцієнт спеціалізації за формулою:

      ,

     де Т – питома вага кожної галузі в структурі товарної продукції,%;

     і -   порядковий номер галузі в ранжированому ряду по питомій вазі  в структурі товарної продукції.

     

     Проаналізувавши склад та структуру товарної продукції  АПНВП „Візит” за останні три  роки, можна зробити висновок, що в досліджуваному підприємстві переважає  обсяг реалізації продукції галузі рослинництва (88,3 %), тоді як обсяг реалізації продукції тваринництва становить 7,1 %. Таким чином, АПНВП „Візит” має зерновий напрям спеціалізації, а також визначивши рівень спеціалізації АПНВП ,,Візит”, можна зробити висновок, що досліджувальне підприємство є із слабким рівнем спеціалізації. 

2.2. Оцінка ділової активності та прибутковості в АПНВП „Візит” 

     Ділова  активність підприємства у фінансовому  аспекті виявляється передусім у швидкості обороту його засобів. Аналіз її полягає у досліджуванні рівнів і динаміки фінансових коефіцієнтів оборотності, які є відносними показниками фінансових результатів діяльності господарюючого суб’єкта.

        Розглянемо формули за якими  характеризують показники ділової  активності:

     1. Коефіцієнт оборотності активів  обчислюється як відношення чистої  виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини підсумку балансу підприємства і характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення.

     2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості і показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством.

     3. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству.

     4. Строк погашення дебіторської та кредиторської заборгованостей розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта оборотності дебіторської або кредиторської заборгованості і показує середній період погашення дебіторської або кредиторської заборгованостей підприємства.

     5. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів і характеризує швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства.

     6. Тривалість операційного циклу визначається як сума періоду обороту дебіторської заборгованості (в днях) і періоду обороту виробничих запасів (в днях).

     7. Тривалість фінансового циклу визначається як тривалість операційного циклу мінус період обороту кредиторської заборгованості.

     8. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів. Він показує ефективність використання основних засобів підприємства.

     9. Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства.

     Розглянемо  показники, що характеризують  ділову активність (табл.2.4).

     Таблиця 2.4

Показники ділової активності АПНВП ,,Візит’’

 

         Як бачимо, динаміка показників ділової активності підприємства оцінюється по-різному. Негативним є зменшення коефіцієнту оборотності кредиторської заборгованості, що, в свою чергу, спричинило зростання терміну оборотності кредиторської заборгованості на 12 днів. Крім того, збільшилась фондовіддача основних фондів на 0,1 та зменшився коефіцієнт оборотності власного капіталу на 0,3 , тобто основні фонди та капітал підприємства в цілому протягом останніх років використовується менш ефективно.

          Наступним етапом дослідження є оцінка прибутковості підприємства(табл.2.5).

     Таблиця 2.5

     Оцінка  прибутковості АПНВП „Візит”

 

           АПНВП „Візит” є прибутковим підприємством, причому рентабельність активів в 2009 році склала 52,1 %, а рентабельність власного капіталу  2007р. становила 26,9%, у 2008р. рентабельність продажу збільшилася, що становила 50,5% значно підвищилася рентабельність продукції у 2008р., що становила 101%.

        В цілому, можна зробити висновок, що АПНВП ,,Візит” є прибутковим підприємством, в продовж останіх років прибутковість підприємства збільшується, на підприємстві доволі ефективно використовується власний капітал. 

     2.3. Фінансова стійкість і платоспроможність  АПНВП „Візит”

     Умовою  життєдіяльності й основою стабільності стану підприємства в ринковій економіці виступає його стійкість. На стійкість підприємства впливає дуже багато факторів і саме за ними вирізняють кілька видів стійкості.

     Відповідно  до підприємства як господарюючого суб’єкта існує:

     — внутрішня стійкість;

     — фінансова стійкість;

     — загальна стійкість.

     Внутрішня стійкість — це такий фінансовий стан підприємства, за якого забезпечується достатньо високий результат його функціонування.

     Фінансова стійкість відображує постійне стабільне перевищення доходів над витратами, вільне маневрування грошовими коштами підприємства, здатність шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробництва і реалізації продукції, а також витрати на його розширення та оновлення.

     Загальна  стійкість відображує рух грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення  надходження коштів (доходів) над  їх витрачанням (витратами). Умовою загальної  стійкості підприємства є його здатність вільно розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовищ. Для цього підприємство повинно мати гнучку структуру фінансових ресурсів.

     Головною  складовою загальної стійкості  підприємства є фінансова стійкість, яка формується в процесі всієї його фінансово-господарської діяльності.

     Отже, фінансова стійкість — це такий  стан фінансових ресурсів, за якого підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробничо-торговельної діяльності, а також витрати на його розширення та оновлення.

     Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на основі комплексу показників.

Будь-якого  користувача фінансової звітності насамперед цікавить      питання

про ліквідність  та платоспроможність підприємства. Для цього за даними балансу підприємства (форма №1) визначають комплекс оціночних показників. В першу чергу з цією метою використовуються три наступні коефіцієнти: