Аналіз управління веб-сайтом митного органу та визначення його ролі в управлінських процесах

У рішеннях Євросоюзу  „Електронна митниця” є базою  для створення „єдиного вікна”, яке зобов'язані використовувати  інші відомства, що задіяні у митній справі. Тому і на митні органи України повинні бути покладені додаткові обов'язки з координації дій міністерств та відомств в цьому напрямку, затвердження яких необхідно відповідними рішеннями Уряду. Для реалізації зазначеного потрібно розробити та представити розширений детальний план переведення митної служби України на інформаційні технології, відмови від паперових технологій, введення контрольної системи, яка буде охоплювати усі сфери митної діяльності та стане базою для прийняття управлінських рішень (Рис.2.13).

 

Рис.2.13. Складові елементи системи створення Регіональної інформаційної митниці [31].

 

Це потребує активного інституційного розвитку самої митної служби. Основні його етапи:

• створення окремої юридичної особи у вигляді „Інформаційної регіональної митниці” з підрозділами подвійного підпорядкування у митницях та усіх митних установах;
• створення у складі центрального апарату ДМСУ оперативного центру для обробки інформації та прийняття управлінських рішень (головним завданням якого буде постійний моніторинг усієї вхідної інформації, її аналіз з використанням системи управління ризиків та надання оперативних вказівок митним органам для цільового використання методів вибіркового контролю і забезпечення своєчасного реагування на загрози, які пов'язані з порушенням митного законодавства);
• уведення окремого підрозділу у складі центрального апарату (наприклад, департаменту інформаційних технологій), який буде розробником інформаційної стратегії, замовником інформаційних технологій та незалежним контролером втілення їх в життя.

Запропоновані нововведення необхідні для координування  напрямків розвитку митних органів  України, які повинні бути основані на інформаційних технологіях та в основному співпадати з принципами діяльності та механізмами реалізації митних служб провідних країн світу та базуватися на міжнародних конвенціях і рекомендаціях.

Це також важливо  для втілення в життя міжнародних  стандартів якості (по типу серії ISO), які є міжнародним еталоном для створення та оцінки систем якості, у тому числі якості виконання митної справи, що, в свою чергу, є базою для оцінки митної безпеки України. Ці критерії можуть та повинні стати складовою оцінки роботи митних органів та сприяти підвищенню основних показників роботи в цілому усієї Митної служби, що, в кінці кінців, і є основною метою усіх перетворень.

 

Етапи впровадження Концепції "Електронна митниця"

Впровадження Концепції розраховано на 2007—2013 pp (Рис.2.14).

Рис.2.14 Заключний етап впровадження інформаційних технологій [31].

 

Перший етап (2007 р.) упровадження Електронної митниці в Україні  потребував низки послідовних кроків, спрямованих на:

— створення законодавчого  підґрунтя для застосування інформаційно-телекомунікаційних технологій у взаємовідносинах як між контрольними органами та учасниками ЗЕД, так і між самими контрольними органами, що є необхідною умовою для гарантування безконфліктного функціонування Електронної митниці;

— створення оптимальної  структури інформаційного наповнення електронних систем, призначених для підготовки рішень (приписів), та надання цьому наповненню юридичного значення, що є необхідною умовою для впевненості контролюючих органів у прийнятті максимально об'єктивних рішень щодо поводження з товарами та транспортними засобами;

— аналіз стану та оптимізацію  нормативно-правової, методологічної бази в частині автоматизації  діяльності митної служби;

— удосконалення та подальший  розвиток автоматизованих систем, що функціонують у митній службі, базуються на сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологіях й направлені на технологічне забезпечення безперервного потоку, накопичення та обробки електронної митної інформації, впровадження механізму електронного декларування (впровадження приймання в електронному вигляді попередніх повідомлень (далі — ЄПП) на рівні центральної бази даних від суб'єктів ЗЕД, з якими укладено угоди про подачу митних документів в електронному вигляді і які користуються режимом сприяння);

— розвиток відомчої телекомунікаційної мережі для передачі даних, голосу, відеозображення та інтеграцію її з іншими аналогічними мережами органів державної влади;

— забезпечення захисту  інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах митних органів;

— модифікацію структури  інформаційного наповнення ЄАІС до стану, що забезпечує об'єктивність підготовки рішень (приписів) на рівні митних органів;

— збільшення рівня забезпеченості митних органів сучасними інформаційно-телекомунікаційними  засобами та упорядкування практики застосування технічних засобів митного контролю, надавши їй властивостей системності та передбачуваності.

На другому етапі (2008-2010 pp.) передбачається:

— створення системи  адміністрування (у тому числі міжвідомчого) процесів, що відбуваються під час  підготовки, видання, доведення рішень (приписів) та контролю за їх дотриманням, що є необхідною умовою для мінімізації часу проходження митних формальностей (для учасників ЗЕД) та раціоналізації дій контролюючих органів;

— створення системи  оперативного виконання рішень, які потребують певного фізичного поводження (огляду, затримання, обмеження руху тощо) з товарами та транспортними засобами, що є необхідною умовою для недопущення несанкціонованого поводження з товарами та транспортними засобами, щодо яких виникає необхідність безпосереднього фізичного втручання;

— впровадження відомчої нормативно-правової бази ДМСУ шляхом створення та інформаційного наповнення корпоративної бази (на рівні центрального апарату), а також створення та інформаційного наповнення локальних  баз даних (на базі інформаційного комплексу "Ліга; Корпорація");

— впровадження системи  електронного цифрового підпису (ЕЦП);

— створення та впровадження відомчої КСЗІ;

— подальше вдосконалення  програмного забезпечення функціонування механізму електронного декларування (розробка програмного забезпечення локального рівня, що дасть змогу приймати повідомлення від суб'єктів ЗЕД як на рівні центральної бази даних (з подальшим інформуванням відповідного пункту митного оформлення), так і на рівні безпосередньо пункту митного оформлення;

— розвиток ВТМ у напрямі  збільшення кількості її вузлів, її загальної пропускної спроможності та впровадження системи відомчого  телефонного зв'язку і системи  передачі відеозображення;

— розвиток інформаційно-телекомунікаційного  комплексу "Електронна пошта" як інфраструктури транспортної системи електронного документообігу Держмитслужби України;

— створення та введення в дію у повнофункціональному режимі резервного центру обробки даних  Електронної митниці;

— виконання робіт  щодо гармонізації документів Електронної митниці відповідно до вимог Європейського Союзу (запровадження Єдиного уніфікованого документу (SAD));

— організація сумісності діючої (вдосконаленої) в митних органах  України системи контролю за переміщенням вантажів із загальноєвропейською системою NCTS;

— уведення в дію засобів  централізованого управління та адміністрування  Електронної митниці.

На третьому етапі (2010—2013 pp.) передбачається:

— завершення впровадження системи аналізу ризиків як складової  автоматизованої системи митного оформлення товарів і транспортних засобів як на рівні центрального апарату, так і на рівні митного органу (пункту митного оформлення);

— впровадження системи  електронного документообігу між усіма  ланками системи управління митними  органами (на рівні: суб'єкт ЗВД — пункт митного оформлення, пункт митного оформлення — адмінприміщення митного органу, митний орган - центральний апарат ДМСУ, пункт митного оформлення митний орган - РЩ, і також у зворотному напряму

З 5 квітня 2011 року Держмитслужбою відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 № 582/2011 було розпочато реалізацію пілотного проекту з декларування, митного контролю та оформлення товарів із застосуванням електронних вантажних митних декларацій. Станом на 28.12.2011 до Реєстру було включено 2151 підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність та подають митним органам вантажні митні декларації, попередні повідомлення та попередні митні декларації тільки у електронному вигляді (Таблиця 2.3).

 

Таблиця 2.3

Зведені дані про кількісні  показники результативності

Кількісні показники  результативності станом на 28.12.2011
№ п/п	Показник результативності	2008	2009	2010	2011
1	Кількість підприємств, включених до Реєстру	16	18	57	2151
2	Кількість оформлених ЕВМД	-	-	-	13135
3	Кількість оформлених ЕПП	5253	5372	8955	30121
4	Кількість оформлених ЕПД	-	193	2633	93357

 

За результатами проведення першої та другої фаз пілотного проекту з електронного декларування з 17.04.2012 започатковано третю фазу пілотного проекту з електронного декларування згідно з наказом Держмитслужби від 13.04.2012 № 219.

Результатом першої та другої фаз пілотного проекту стало  суттєве збільшення оформлення електронних  документів. За січень-квітень 2012 року оформлено:

69 тис. ЕПП, що становить  57% від загальної кількості оформлених  ПП, 28 тис. ЕПД що становить  39 % від загальної кількості оформлених  ПД, 14 тис. ЕВМД що становить  3,24 % від загальної кількості оформлених  ВМД.

Процедурою електронного декларування охоплено всі підприємства, внесені до Реєстру підприємств, допущених до електронного декларування по всій території України. На сьогодні це 2798 підприємств.

Згідно з положеннями  Наказу декларування товарів здійснюється шляхом:

• подання у митних режимах імпорт, транзит, митний склад та магазин безмитної торгівлі ЕВМД;
• оформлення товарів за періодичною митною декларацією в режимах імпорту, експорту та транзиту;
• оформленням листів про погодження за зверненням суб’єктів ЗЕД.

Митні процедури за ЕВМД (ЕПМД) здійснюються митними органами за місцезнаходженням відповідних підприємств або за листами про погодження іншими митними органами згідно з додатком до цього наказу.

 

ВИСНОВКИ

 

На сьогодні для організацій, які свідомо виявляють свою активність, невід’ємним елементом комунікаційної політики стає присутність у віртуальному просторі.

Вихідними основами, що роблять  таку присутність керованою і  цілеспрямованою, є наявність веб-стратегії, яка враховує всі аспекти роботи та поведінки організації в Інтернеті.

Всі переваги, що надає  підприємству власний веб-сайту, в  тій чи іншій мірі притаманні і  державному веб-сайту, зокрема Веб-сайту  Держмитслужби. Різниця полягає  в тому, що в державній сфері  вигоди є дещо опосередкованими, та спрямовані на надання інформації, спрощення проходження митних процедур, залучення іноземних підприємців, інвесторів, туристів, формування іміджу країни, тощо.

Згідно Наказу Державної  митної служби №744 від 11.08.2009 Веб-сайт –  це програмно-апаратний комплекс, призначений  для ознайомлення громадськості з інформацією про діяльність Державної митної служби України.

Цим же наказом сформовано Регламент функціонування Веб-сайту, де чітко викладено організаційну  систему розміщення інформації та оновлення. Враховуючи той факт, що будь-яка  операція зокрема в митній сфері виконується суворо на законодавчому підґрунті, система подання інформації для розміщення на Сайті є досить трудомісткою і в ній залучені майже всі відділи, що мають забезпечувати електронне управління Веб-сайтом ДМСУ.

Електронне управління – це більше ніж просто технологічно модернізовані або підключені до Інтернет державні служби. Шлях до системи електронного управління прокладається тільки тепер, коли уряди і громадяни в усьому світі починають експериментувати і вчитися використовувати нові інформаційні та технологічні засоби. Сфера електронного управління включає в себе нові методи керування, нові шляхи обговорення та прийняття рішень з питань стратегій та інвестування, нові способи здобуття освіти та ознайомлення з громадською думою, а також нові схеми організації та надання інформації та послуг [10].