Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 14:37, дипломная работа
Мета даної роботи полягає у аналізі існуючих Веб-сайтів ДМСУ та розробці пропозицій щодо удосконалення їх організаційної структури та взаємодії, а також впровадження Концепції "Електронна митниця". Завданнями випускної роботи є:
1) Розгляд теоретичних засад ефективного функціонування веб-сайтів
2) Аналіз організаційно-правової системи управління Веб-сайтом Держмитслужби та допоміжних сайтів
3) Аналіз особливостей функціонування Веб-сайту Держмитслужби та допоміжних сайтів
Вступ………………………………………………………….…………………………....3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи функціонування веб-сайту митних органів…………...5
1.1. Веб-сайт організації: сутність, види та класифікація………………………...5
1.2. Управління веб-сайтом………………………………………………………...12
1.3. Місце веб-сайту в управлінських процесах…………………………………..23
РОЗДІЛ 2. Веб-сайт митних органів як інструмент ефективного управління………33
2.1 Нормативно-правова база функціонування веб-сайту митних органів……..33
2.2. Аналіз сайту Дніпропетровської митниці……………………………………40
2.3. Аналіз веб-сайту прес-служби ДМСУ…………………………………………43
2.4. Аналіз веб-сайту ДМСУ………………………………………………………...45
2.5. Удосконалення системи управління митними органами шляхом впровадження Концепції "Електронна митниця"…………………………………………………49
Висновки……………………………………………………………………………........61
Список використаних джерел………………………………………………...................63
Додатки………
Продовження таблиці 2.1.
Закарпатська область |
5,377 |
Миколаївська область |
5,110 |
м.Севастополь |
4,501 |
Волинська область |
3,645 |
Івано-Франківська область |
2,036 |
Інші |
130,481 |
*Таблицю складено на основі даних програм SiteQLT
Дані про відвідування Веб-сайту ДМСУ користувачами зі світових країн вдображають ступінь впізнаваємості та світовий попиту на інформацію представлену на сайті (Таблиця 2.2).
Таблиця 2.2.
Статистика відвідувань Веб-сайту ДМСУ у світі з 13 квітня 2011 по 20 березня 2012
Країна |
Кількість відвідувань |
Росія |
24,481 |
Німеччина |
8,112 |
США |
6,714 |
Білорусія |
5,705 |
Італія |
4.018 |
Польша |
5,705 |
Нідерланди |
2,890 |
Європа |
2,607 |
Бельгія |
2.598 |
Молдова |
2,410 |
Великобританія |
2,187 |
Іспанія |
2,015 |
Чехія |
1,792 |
Продовження таблиці 2.2.
Франція |
1,151 |
Канада |
1,078 |
Китай |
780 |
Австрія |
734 |
Грузія |
219 |
Кіпр |
95 |
Кот Дівуар |
2 |
Гаїті |
1 |
*Таблицю складено на основі даних програм SiteQLT
Митна служба, в цілом, вийшла на новий рівень функціонування в мережі інтернет. Це безперечний крок у впроваджені в життя Концепції "Електронна митниця", що має бути повністю реалізована до 2013 року та Концепції . "Електронний Уряд", що має забезпечити ефективну взаємодію держави та громадян, шляхом використання сучасних інформаційних технологій та мережі Інтернет.
Веб-сайт Держмитслужби
є дуже інформативним та грає не
останню роль в митній справі. Спрощуючи
митні процедури, надаючи корисні
послуги своїм користувачам він
одночасно створює Україні
2.5. Удосконалення системи управління митними органами шляхом впровадження Концепції "Електронна митниця"
Стратегія розвитку суспільства в світі однозначно засвідчує, що перемоги досягають ті структури, які накопичують та вміло розпоряджаються наявною інформацією. Збір і обробка великих об'ємів інформації, на теперішній час, можливі тільки з застосуванням інформаційних технологій, які реалізуються шляхом створення комплексних систем. Провідні митні служби світу (Німеччина, Франція, Росія, Японія, Китай, США, Канада та багато інших держав) також активно переходять на сучасні електронні технології [22, с. 224].
Митна служба України розпочала втілення новітніх технологій в митну справу ще в 1992 році. У 2005 році почався новий етап цієї роботи з розробки принципів побудови системи „Електронна митниця” та її часткової реалізації.
Однак, організація і проведення цієї роботи потребує єдиного підходу та комплексного вирішення. Що ж таке „Електронна митниця”?
„Електронна митниця” – це багатофункціональна комплексна система, яка поєднує інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх застосування і дає можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування з метою забезпечення митної безпеки України, шляхом:
Держави-члени ЄС прийняли рішення діяти в рамках структури „Електронної Європи” та затвердили Рішення Ради щодо простого та безпаперового середовища для митниці та торгівлі.
ЄС розробив Багаторічний
стратегічний план
Рис.2.9. Порівняння етапів впровадження системи “Електронна митниця” [31].
Цей план розрахований на впровадження до 2013 року. Для його реалізації планується унесення змін до Митного кодексу, головною метою якого є використання інформаційних технологій замість паперових.
Україна також декларує необхідність створення „Електронного Уряду”. У Постанові КМУ від 24.02.03 № 208 встановлено, що одним з пріоритетних завдань щодо розвитку інформаційного суспільства є надання громадянам та юридичним особам інформаційних та інших послуг шляхом використання електронної інформаційної системи "Електронний Уряд", яка забезпечує інформаційну взаємодію органів виконавчої влади між собою, з громадянами та юридичними особами на основі сучасних інформаційних технологій.
Закон України „Про електронні документи та електронний документообіг” встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.
Одна з найважливіших задач, яку необхідно вирішити в митній службі України в найближчій перспективі - це впровадження в митну справу міжнародних норм і правил, що дозволить перейти до застосування єдиних стандартів в області митної справи і вирішити питання, пов'язані з приєднанням до міжнародних конвенцій по гармонізації і спрощенню митних процедур (Кіотська конвенція, редакція 1999 року, про спрощення формальностей у торгівлі товарами, 1987 р.; про процедуру загального транзиту, 1987 р.), а також здійснити поетапне зближення митного законодавства і митних процедур, які застосовуються в Україні, до країн Євросоюзу [23, c. 18].
На сьогоднішній день митні органи України, в тому числі і Департамент інформаційного забезпечення і митної статистики, поки не готові в повній мірі забезпечити свою роботу на рівні міжнародних стандартів у зв'язку з тим, що не вирішений цілий ряд ключових, системних проблем, без усунення яких неможливо підняти на якісно новий рівень роботу митних органів і підвищити ефективність діяльності Державної митної служби України в цілому. Повинні бути використані нові шляхи вирішення застарілих проблем. Необхідно визначити етапність їхньої реалізації і ресурсні витрати (Рис.2.10).
Рис.2.10. Етапи впровадження інформаційних технологій у розподілі по роках [31].
Аналіз ефективності і кількості митних процедур, які застосовуються на сьогоднішній день, показує що воні не в повній мірі відповідають визнаним в усьому світі таким процедурам як: попереднє інформування, електронне декларування, система керування ризиками, пост-аудит, рамкові стандарти безпеки і сприяння торгівлі, впровадження яких можливо лише шляхом реалізації мір, спрямованих на використанні принципів інтегрованого керування за допомогою інформаційних технологій.
Застосування інформаційних технологій в митній службі України, створення інформаційного середовища розпочалося в 1992 році та по етапам провадження поділяється на чотири етапи. Спочатку це було формування бази даних електронних копій вантажних митних декларацій з паперових примирників та подальшою обробкою і наданням керівництву держави статистичних даних зовнішньоекономічної діяльності [28, c. 142].
Протягом 1994-2005 років відбувалося
застосування новітніх інформаційних
технологій, вдосконалення вже існуючих
побудованих автоматизованих
ІV етап включає створення сучасних механізмів, які реалізують інформаційні технології митного оформлення та контролю за митною діяльністю.
Фактично створення та організація електронного інформаційного середовища в митній службі можливо представити як перехід від інформаційного сховища до інформаційно-довідкової системи, яка, в свою чергу, потребує перетворення в автоматизовану виконавчо-контрольну (Рис.2.11).
Рис.2.11. Схема переходів по роках від інформаційного сховища до інформаційно-довідкової системи [31].
Наріжним каменем, на якому базується вищенаведена система, є „Електронна митниця”, складовими елементами якої повинні бути такі підсистеми, як: електронне декларування; електронний документообіг; аналіз ризиків і керування ними; контроль за транзитом; єдина міжвідомча автоматизована система збору, збереження й обробки інформації, в тому числі від різних відомств; автоматизоване здійснення усіх видів державного контролю; уніфікована база нормативних та довідкових документів, які використовуються в митних цілях; інформаційне забезпечення пост-аудиту та правоохоронної діяльності [31, c. 628].
Тобто замість придатка до митних процедур вона повинна стати ядром, стрижнем не тільки митних технологій, але ще й інструментом керування та контролю митної діяльності, тобто головним механізмом забезпечення митної справи (Рис.2.12).
Рис.2.12. Схема взаємодії в рамках системи “Електронна митниця” [31].
Необхідно змінювати підходи роботи центрального апарату Служби: усі нормативні документи, технології повинні базуватися та будуватися в межах визначеної інформаційної електронної стратегії, а не навпаки. Об’єднуючий стрижень митної служби в наступному – це інформаційні механізми. Це запорука посилення авторитету та могутності митниці. Інші шляхи – це крок назад. Такій підхід потребує змін не тільки на рівні інформаційного департаменту, але також на рівні управлінської ланки центрального апарату Держмитслужби.
Ця система повинна бути створена на нових інформаційних технологіях та, відповідно, на сучасній матеріальній базі, яка дозволить побудувати модернізовану багаторівневу систему з відомчою телекомунікаційною мережею, забезпеченою комплексною системою захисту інформації, що потребує тривалого часу та значних капіталовкладень. Технологічні та технічні проблеми (канали зв'язку, формати даних, які передаються, програмні продукти, забезпечення надання та використання інформації) не дозволяють сьогодні широкомасштабно розпочати уведення процедур інформаційних технологій. А саме для їх вирішення необхідне забезпечення пріоритетного фінансування.