Валютні операції

План

Вступ.........................................................................................................................3

Розділ 1 Валютні ринки................................................................................4-21

1.1 Види та функції валютних ринків ...........................................................4-9

1.2 Котирування валют................................................................................10-12

1.3 Інструменти валютного регулювання..................................................13-20

Висновки................................................................................................................21

Розділ 2 Економічна сутність та види валютних операцій  в системі управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства..............................22-48

2.1 Основні види валютних операцій.........................................................22-32

2.2 Формування валютних операцій, їх сутність , роль та механізм регулювання..................................................................................................................32-40

2.3 Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд теоретичної літератури з питань обліку  та контролю валютних операцій........................40-47

Висновки................................................................................................................48

Розділ 3 Організація валютних операцій в банку "Україна"..................49-80

3.1 Загальна характеристика діяльності банку "Україна"........................49-60

3.2 Валютні операції....................................................................................60-63

3.3 Операціі банку з цінними паперами....................................................63-77

Висновок...........................................................................................................78-80

Список  використаних джерел.........................................................................81-82

 

Вступ

     Однією  з основних закономірностей сучасної епохи є зростання ролі зовнішньоекономічних зв”язків у народному господарстві  кожної держави.

Господарське  зближення націй все відчутніше впливає на темпи і характер економічного та соціального розвитку , на загальну політичну обстановку у сучасному світі, відкриває нові можливості для практичного мирного співробітництва країн.

     Ставши  незалежною державою, Україна тільки входить у систему світового  господарства і від того, як цей процес буде відбуватися, залежить не тільки і не стільки динаміка зовнішньоекономічних зв”язків, скільки можливість її економічного та соціального розвитку як органічної підсистеми світової економіки. У процесі інтеграції у світовий економічний простір  суб”єкти господарювання України відчувають великі труднощі, які спричинені не лише внутрішніми, але і зовнішніми чинниками. Часто виникають запитання, як визначити ефективність операції, як відобразити її в бухгалтерському обліку, дотримати чинне законодавство щодо податків та валютного регулювання. Правильна організація зовнішньоекономічних зв”язків дає змогу нашій державі утвердитися на світовому рівні. Правильне ведення обліку валютних операцій дасть змогу  дотримати чинне Законодавство України  щодо податків та валютного регулювання , уникнути негативних явищ.

      Метою дослідження даної теми є вивчення та дослідження видів валютних операцій, розглянемо валютні ринки, котирування валют, організація валютних операцій в банку "Україна". Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків:

1. Розділ - Валютні ринки;
2. Розділ - Економічна сутність та види валютних операцій  в системі управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства
3. Розділ - Організація валютних операцій в банку "Україна"

Розділ 1 Валютні ринки

1.1 Види та функції валютних ринків

     Одним із найсуттєвіших елементів міжнародних  валютних відносин є світовий валютний ринок.

     Валютний  ринок — це:

     1) підсистема валютних відносин  у процесі операцій купівлі-продажу  іноземних валют і платіжних  документів в іноземних валютах;

     2) інституційний механізм (сукупність  установ і організацій — банки,  валютні біржі, інші фінансові  інститути), що забезпечують функціонування  валютних ринкових механізмів.

     Валютний  ринок як економічна категорія —  це система стійких економічних та організаційних відносин, пов'язаних з операціями купівлі-продажу іноземних валют та платіжних документів в іноземних валютах. На валютному ринку здійснюється широке коло операцій щодо зовнішньоторговельних розрахунків, туризму, міграції капіталів, робочої сили тощо, які передбачають використання іноземної валюти покупцями, продавцями, посередниками, банківськими установами та фірмами.

     Існує чотири групи суб'єктів валютного  ринку:

• державні установи, основне місце серед яких займають центральні банки та казначейства окремих країн;
• юридичні та фізичні особи, зайняті у різноманітних сферах зовнішньоекономічної діяльності;
• комерційні банківські установи, які забезпечують валютне обслуговування зовнішніх зв'язків, особливо брокерські контори;
• валютні біржі та валютні відділи товарних та фондових бірж.

     Основні суб'єкти валютного ринку — великі транснаціональні банки, що мають розгалужену  мережу філій і широко використовують в операціях сучасні засоби зв'язку, комп'ютерну техніку.

     Банки та інші учасники валютного ринку пов'язані між собою у режимі реального часу за допомогою телефонних, телексних і комп'ютерних засобів зв'язку. За допомогою мережі кореспондентських рахунків банки здійснюють переказ платежів від імпортера до експортера, а сучасні електронні і телекомунікаційні можливості дають змогу переказувати гроші у будь-яку точку планети за лічені хвилини.

     Територіально валютні ринки, як правило, прив'язані  до великих банківських і валютно-біржових центрів, оскільки в ряді країн поряд  із міжбанківською торгівлею валютою існують і спеціальні валютні біржі, а встановлений на них курс називається офіційним валютним курсом.

     Так, у встановленні офіційного валютного  курсу гривні важливу роль відіграють результати торгів на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ). Використання уповноваженими банками на міжбанківському валютному ринку курсу останніх біржових торгів формально настає після закриття торгів на УМВБ.

     За  початковий курс іноземної валюти до гривні на УМВБ приймається курс, зафіксований на попередніх торгах. Для всіх угод, укладених у ході біржових торгів на УМВБ, приймається єдиний курс іноземної валюти до гривні.

     Повідомлення  про офіційний курс гривні надсилається регіональним управлінням НБУ після  проведення біржових торгів.

     Офіційний курс гривні використовується:

     1) при здійсненні всіх операцій  продажу та купівлі іноземної  валюти;

     2) в бухгалтерському обліку всіх  операцій, здійснених в іноземній  валюті;

     3) при виконанні розрахунків з  бюджетом і митницею;

     4) при плануванні та аналізі зовнішньоекономічної діяльності;

     5) ціноутворенні; 

     6) складанні оперативної, бухгалтерської  та статистичної звітності; 

     7) для міждержавних розрахунків. 

     Офіційний курс використовують усі резиденти  України та нерезиденти, які здійснюють діяльність на території України незалежно від форми власності і господарювання, видів операцій чи товарних груп.

     Найбільшим  у світі центром торгівлі валютою  як з погляду обсягу обороту, так  і кількості валют є Нью-Йорк. Характерно, що в США відсутня валютна  біржа, де б щоденно встановлювалися офіційні котирування. Тут валютою торгують виключно на міжбанківському ринку, де формується середній курс, що служить основою для встановлення курсів продавця і покупця для банківських клієнтів. Інші великі фінансові центри США знаходяться в Бостоні, Чикаго, Сан-Франциско та Новому Орлеані. Валютні біржі відсутні також у Великій Британії та Швейцарії, проте це майже не впливає на масштаби валютних операцій, які здійснюються в цих країнах, оскільки на практиці фактичні курси валют, як правило, коливаються навколо офіційних валютних курсів. У Франції та Австрії функціонує по одній валютній біржі, Італія та Німеччина мають по кілька бірж.

     Традиційно  найвідомішим не тільки у Європі, а  й у всьому світі є Лондонський  валютний ринок. Ще в 1694 р. Британський парламент прийняв акт, який закріпив створення Банку Англії. Так був заснований перший центральний банк у світі, який ліквідував свою монополію лише в 1832 р.

     На  сьогодні сформувалися такі найбільші  регіональні валютні ринки:

• Європейський (з центрами в Лондоні, Франкфурті-на-Майні, Парижі, Цюріху);
• Американський (з центрами в Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі, Монреалі);
• Азіатський (з центрами в Токіо, Гонконгу, Сінгапурі, Бахрейні).

     Денний  оборот на трьох найбільших валютних ринках світу (Лондон, Нью-Йорк, Токіо) становить на сьогодні понад 1500 млрд. дол. США. Річний обсяг на світових валютних ринках сягає 250 трлн. дол. США.

     Специфічним міжнародним ринком валют країн  Західної Європи є ринок євровалют, де операції здійснюються у валютах  цих країн, а сам ринок євровалют є одним із секторів євроринку. Суб'єктами ринку євровалют виступають великі та середні банки країн Західної Європи та США і деякі транснаціональні корпорації цих регіонів. Поглиблення інтеграційних процесів у Західній Європі, посилення ролі транснаціональних корпорацій, значне зростання потреб у міжнародній валюті та введення взаємної конвертованості національних валют — усі ці фактори послужили об'єктивною причиною і безпосереднім стимулом виникнення і розвитку ринку євровалют. Цим самим було створено умови для масштабних і стійких валютно-фінансових зв'язків цієї групи країн.

     Сьогодні  ринок євровалют існує по всьому світі. Масштабні операції здійснюються з євровалютами не тільки в Європі, а й у Азії, країнах Карибського  басейну та інших регіонах світу.

     Розширенню  євровалютного ринку на початкових етапах його розвитку сприяли таки фактори:

• припинення обміну доларів на золото;
• колосальне зростання обсягів нафтодоларів;
• введення плаваючих валютних курсів;
• поступова ліквідація валютних обмежень і відкриття нових національних фінансових ринків.

     Євровалютний  ринок — це автономний і незалежний оптовий ринок, де оперують, як правило, великими сумами. Він майже не піддається регулюванню, не підкоряється національному  законодавству, майже не оподатковується. Євровалюти є джерелом дешевого кредиту для позичальника і високого прибутку для позикодавця.

     Від самого початку свого виникнення (кінець 80-х років) ринок євровалют  розвивається переважно як ринок  євродоларів.

     Європейські долари — це тимчасово вільні грошові кошти в доларах США, які розміщені організаціями і приватними особами різних країн у європейських банках і використовуються останніми для кредитних операцій. Додаток "ЄВРО-" засвідчує вихід національної валюти з-під контролю національних валютних органів. Це так звані бездомні валюти. Наприклад, операції з євродоларами, переказаними в іноземні банки за межами США або у вільній банківській зоні в Нью-Йорку (впроваджена з 1981 p.), не підлягають регламентації з боку країни-емітента (Країна-емітент — держава, яка випускає в обіг грошові знаки, цінні папери, платіжно-розрахункові документи.) цієї валюти — Сполучених Штатів Америки. Відповідно до додатка "ЄВРО-" називають суми в японських ієнах — євро ієнами та ін.

     Головним  джерелом ринку євродоларів виступають іноземні держави, юридичні чи фізичні особи, які зберігають долари не в США, а також транснаціональні корпорації з запасами готівки понад поточні потреби та офіційні резерви центральних банків.

     З погляду техніки операцій ринок  євродоларів відрізняється високою оперативністю. Він складається із сотень банків-посередників, які знаходяться в найбільших фінансових центрах Європи, насамперед у Лондоні. Завдяки значній мобільності ринок євродоларів перетворився на найбільший міжнародний валютний ринок, важливу складову сучасної міжнародної валютної системи. Найсуттєвішою перевагою ринку євродоларів є більш висока його прибутковість у порівнянні з рядом національних валютних ринків. Це дає змогу з року в рік постійно розширювати масштаби ринку євродоларів.