Аналіз та економічна оцінка операцій з цінними паперами

     Визначаючи  оптимальний розмір дивідендів, директорат підприємства та акціонери повинні оцінити, як величина дивідендів може вплинути на ціну підприємства в цілому. Остання ж виражається ринковою ціною акцій, яка залежить від багатьох факторів: загального фінансового стану компанії на ринку товарів та послуг, розміру виплачуваних дивідендів, темпу їх зростання і т.д.

6) Обмеження  рекламно-фінансового характеру:

     В умовах ринку інформація про дивідендну політику компанії відсліжується аналітиками, менеджерами, брокерами і т.д. Тому збої у виплаті дивідендів можуть призвести до зниження ринкової ціни акцій.

Методика  постійного процентного  розподілу прибутку

     Одним з основних аналітичних показників, які характеризують дивідендну політику, є коефіцієнт «дивідендний вихід», який представляє собою співвідношення дивіденда по звичайним акціям до прибутку, який доступний власникам звичайних акцій (в розрахунку на одну акцію). Дивідендна політика постійного процентного розподілу прибутку зумовлює незмінність значення коефіцієнта «дивідендний вихід».

     В цьому випадку, якщо підприємство отримало збитки в поточному році, дивіденд може взагалі не виплачуватись. Така методика, крім того, супроводжується значною варіацією дивіденда по звичайним акціям, що може призвести до небажаного коливання ринкової ціни акцій. А саме, зниження виплачуваного дивіденду викликає падіння курсу акцій.

Методика  фіксованих дивідендних  виплат

     Ця  політика передбачає регулярну виплату  дивіденда на акцію в незмінному розмірі на протязі значного проміжку часу, наприклад 1 грн., безвідносно  до зміни курсової вартості акцій.

Методика  виплати гарантованого  мінімуму та екстра-дивідендів

     Ця  методика є розвитком попередньої. Компанія виплачує регулярні фіксовані дивіденди, але час від часу (в випадку успішної діяльності) акціонерам виплачуються екстра-дивіденди. Термін «екстра» означає премію, нараховану до регулярних дивідендів, яка має разовий характер.

Методика  виплати дивідендів акціями

     При цій формі розрахунків акціонери  отримують замість грошей додатковий пакет акцій. Причини його застосування можуть бути різними. Наприклад, компанія має проблеми з грошами, її фінансовий стан не досить міцний. Щоб запобігти невдоволення акціонерів, директорат компанії може запропонувати виплату дивідендів додатковими акціями.

     Курсова ціна акцій та дивідендна політика взаємопов’язані, хоча якоїсь формалізованої залежності не існує. Розумна дивідендна політика може сприяти зниженню флуктуації курсової ціни. Курсова ціна складається під впливом різних випадкових факторів. В фінансовому менеджменті розроблені деякі прийоми штучного регулювання курсової ціни, які можуть впливати на розмір виплачуваних дивідендів. До них відносяться дроблення, консолідація та викуп акцій.

3.3 Перспективи розвитку  аналізу операцій  з цінними паперами  в Україні 

     На  Україні ринок цінних паперів лише складається, а тому питання його аналізу теж потребує розвитку. І в цьому питанні може стати принагідним зарубіжний досвід аналізу операцій з цінними паперами.

     А тут, окрім перелічених вище методик  та показників можна було б ще виділити декілька коефіцієнтів щодо аналізу ефективності діяльності фірми, які могли б знайти застосування і в українській економіці.

По-перше, це коефіцієнт покриття, який виражає  співвідношення поточних активів - оборотних засобів до короткострокової заборгованості. Він широко використовується як загальний індикатор платоспроможності компанії та можливості погасити першочергові платежі.

         По-друге, коефіціент віддачі акціонерного капіталу. Ця величина показує, який прибуток приносить  кожний вкладений інвестором долар. 3 точки зору утримувача акцій найбільш важливим показником рентабельності є рівень віддачі акціонерного капіталу

     По-третє, співвідношення позиченого капіталу до власного, яке показує співвідношення позичених ресурсів й акціонерного капіталу. Таким чином, чим вище цей показник, тим більше заборгованість компанії і тим більш нестійкий її стан.

     Окрім названих також велику увагу приділяють коефіцієнту чутливості бета (b). Це один з основних показників, що використовується під час аналізу фінансових ризиків. Показник b характеризує змінюваність доходів за певною акцією відносно доходів по «середньому», повністю диверсифікованому портфелеві котрим в ідеальному випадку є весь ринок цінних паперів.

     Значення  цього показника регулярно публікуються у західній фінансовій періодиці, він широко використовується для аналізу якості інвестиційних проектів, зокрема для оцінки того наскільки сподіваний дохід компенсує ризикованість вкладів у певний вид цінних паперів. Розрахунком показників ризику займаються консалтінгові інвестиційні компанії.

     Серед методик аналізу слід ще було б  виділити, так звану техніку дисконтування. Як кажуть, що «гроші гублять вартість», тобто вартість грошей втрачається з часом навіть за нульової інфляції. Інвестування ж капіталу, зокрема в цінні папери, є прийняттям рішення щодо майбутнього. Тобто йдеться про необхідність визначення ефективності рішень щодо майбутнього та порівняння ефектів, що відносяться до різних моментів часу. Для цього необхідно розглянути зміну вартості грошей за часом. Зробити це можна застосовуючи техніку дисконтування.

    За  допомогою цієї методики можна розрахувати  теперішню вартість тих доходів  які ми могли б отримати в майбутньому.

   Теперішня вартість грошей визначається за формулою:

Тепер.в/ть=Майбут.в/ть / (1+Дисконт)"Кіл-ть років                       (3.4)

Розглянемо  дію цієї методики на такому прикладі.

Компанія  сподівається одержати доход 1000000 гривень. Визначити теперішню вартість цього доходу залежно від терміну через який він надійде, та від величини ставки дисконту. Нехай термін приймає 11 різних значень, від 0 (поточний рік) до 10 (дохід надійде через 10 років), а ставка дисконту може прийняти одне з трьох значень ( 5%, 8%, 10%).

      Користуючись наведеною формулою, одержимо такі результати теперішньої  вартості:

Таблиця 3.2

 

     Очевидно, що теперішня вартість потоку доходів, сподіваються отримувати протягом певної кількості років у майбутньому, залежить від номінальної величини цих доходів, норми дисконту також  періоду, протягом якого ці доходи сподіваються отримувати.

     Цю  техніку можливо дуже широко застосовувати  для проведення аналітичної роботи стосовно операцій з цінними паперами, особливо з акціями та облігаціями.

     Окремим питанням в аналізі цінних паперів  виступає питання формування інвестиційної стратегії компанії.

     Формування  інвестиційної стратегії компанії – це досить складний творчий процес, що вимагає високої кваліфікації виконавців. Перш за все, формування стратегії базується на прогнозуванні ряду параметрів (умов) щодо здійснення інвестиційної діяльності, кон’юктури інвестиційного ринку як у цілому, так і в розрізі окремих його сегментів. Під час формування інвестиційної стратегії провадиться широкий пошук і оцінювання альтернативних варіантів інвестиційних рішень які найбільше відповідають іміджу компанії і завданням щодо ії розвитку.

     Під інвестиційною стратегією розуміють  формування системи довготермінових  цілей інвестиційної діяльності компанії і вибір найбільш ефективних шляхів її досягнення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 

     Приватизація  й акціонування приватної власності, розвиток підприємництва та кредитних інститутів приводять до поглиблення розвитку грошових і кредитних відносин. Виникає особливий сектор господарювання, який пов’язаний з обігом цінних паперів - фінансовий ринок.

     Завдання  ринку цінних паперів полягає в тому, щоб забезпечити більш повне та швидке переливання заощаджень за ціною, яка влаштовує обидві сторони. Для цього й потрібна фондова біржа та діючі на ринку цінних паперів посередники.

     Всі цінні папери, які обертаються  в даний час на ринку України, можна поділити на три умовні групи:

• акції;
• облігації;
• спеціальні цінні папери (приватизаційні сертифікати, житлові та земельні сертифікати і т. д.).

     Але в сучасних умовах операції з цінними  паперами не набули в Україні належного розвитку. Це можна пояснити рядом причин:

     по-перше, це дуже високий рівень інфляції, яка  поглинає всі грошові заощадження громадян та підприємств;

     по-друге, це те, що зараз дуже велике число  фірм та підприємств, які знаходяться на межі банкрутства або вже збанкрутували, тобто не мають можливостей здійснювати операції з цінними паперами;

     по-третє, в Україні зараз дуже високий "індекс зневіри" населення різноманітним фінансовим посередникам, багато з яких займалося просто фінансовими махінаціями, так звані «піраміди». Ці три основні причини й обумовлюють той досить низький рівень розвитку українського ринку цінних паперів.

     Якщо  ж ми розглянемо інституціональну структуру  вітчизняного ринку цінних паперів, то побачимо повне домінування комерційних  банків на цьому ринку, бо на їх долю припадає біля 80% всіх операцій з цінними паперами. Тобто банки мають фактичну монополію в даній галузі. Але ж у всіх розвинених країнах крім комерційних банків на ринку цінних паперів повинні також виступати й інші учасники - це інвестиційні банки, біржові фірми, а також інші кредитно-фінансові організації, такі як страхові компанії, пенсійні та інвестиційні фонди. Всі ці учасники повинні конкурувати між собою і цим самим забезпечувати рівномірний ринковорегулюючий розподіл цінних паперів серед інвесторів капіталу.

     Розглядаючи систему обліку операцій з цінними  паперами, слід відмітити досить низький рівень автоматизації цього процесу на Україні. Це обумовлене дуже низькою пропозицією програмних комплексів обліку цінних паперів на ринку. Тобто нагальною стає проблема розробки вітчизняних систем автоматизації бухгалтерського обліку із застосуванням ПЕОМ. Сама ж методика ведення бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в Україні розроблена досить добре і не потребує істотних змін. Єдине, що, наприклад, для обліку дивідендів по акціях було б доцільно запровадити окремий рахунок, як це робиться в США, а не використовувати рахунок 81 «Використання прибутку». Це значно полегшило б розрахунки і давало б завжди наглядну картину бухгалтеру з даного виду розрахунків.

     При розгляді системи аналізу операцій з цінними паперами можна побачити, що ця система ще знаходиться в  неналежному стані, оскільки в Україні  фактично не було розроблено жодної методики аналізу операцій з цінними паперами, а використовуються зарубіжні розробки та показники. Але ж якщо розглядати ці показники в розрізі, наприклад, економіки США і порівнювати їх з вітчизняною економічною системою, то легко можна побачити ті разючі відмінності, які нам потрібно було б враховувати. Сюди, перш за все, відносяться значні нормативно-правові відмінності і це природно, оскільки кожна країна має свою, притаманну лише їй нормативно-правову базу забезпечення економічної діяльності. І тому деякі з показників аналізу цінних паперів, які використовуються, наприклад, в США, не можуть бути використані в Україні. А окрім того слід також зважати на стан вітчизняної економіки. Оскільки наша економічна система знаходиться в стані глибокої кризи, якій притаманні спад виробництва та інфляція, то це ще більше обмежує можливості запровадження зарубіжних аналогів аналізу в умовах України. Все це свідчить про те, що нагальною потребою зараз стає формування та становлення вітчизняної системи та методології проведення аналітичної роботи стосовно операцій з цінними паперами в умовах власної економічної та нормативно-правової системи. А це можна зробити беручи за основу, розвиваючи та вдосконалюючи вже існуючий суспільний досвід стосовно даної проблеми.