Аналіз та економічна оцінка операцій з цінними паперами

      Мінімальна  номінальна вартість облігації не може бути меншою встановленого законом ліміту. Номінальна вартість облігації більша ліміту повинна бути кратною мінімальній вартості облігації.

      В Україні випускаються облігації  таких видів:

     - облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;

     - облігації підприємств.

      Облігації підприємств випускаються підприємствами всіх передбачених законом форм власності, об'єднаннями підприємств, акціонерними та іншими товариствами і не дають  їх власникам права на участь в управлінні. 

     Умови випуску і розповсюдження облігацій  підприємств визначаються Законом "Про цінні папери та фондову  біржу", іншими актами законодавства  України і статутом емітента. Облігації  можуть випускатись іменними і на пред'явника, процентними і безпроцентними (цільовими), що вільно обертаються або з обмеженим колом обігу.

     Облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик випускаються на пред'явника. Обов'язковим реквізитом цільових облігацій  є зазначення товару (послуг), під які вони випускаються.

     Облігації підприємств повинні мати такі реквізити: найменування цінного паперу - "облігація", фірмове найменування і місцезнаходження емітента облігації, фірмове найменування або ім`я покупця (для іменної облігації), номінальну вартість облігації, строки погашення, розмір і строки виплати процентів (для процентних облігацій), місце і дату випуску, а також серію і номер облігації, підпис керівника емітента або уповноваженої на це особи, печатку емітента.

     Законом про цінні папери також передбачена виплата доходу по облігаціях. Дохід по облігаціях всіх видів виплачується відповідно до умов їх випуску.

     Дохід по облігаціях цільових позик не виплачується. Власникові такої облігації надається право на придбання відповідних товарів чи послуг, під які випущено позики. Порядок викупу облігацій усіх видів, крім цільових, визначається при  їх випуску [6, с.212-220].

     Казначейські  зобов'язання України – вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу .

     Випускаються  такі види казначейських зобов'язань:

- довгострокові  - від 5 до 10 років;

- середньострокові - від 1 до 5 років;

- короткострокові - до 1 року.

         Рішення про випуск довгострокових і середньострокових казначейських зобов'язань приймається Кабінетом міністрів України.

     Рішення про випуск короткострокових казначейських  зобов’язань приймається Міністерством фінансів України. У рішенні про випуск казначейських зобов'язань визначаються умови їх випуску. Порядок визначення продажної їх вартості встановлюється Міністерством фінансів України, виходячи з часу їх придбання.

     Кошти від реалізації казначейських зобов'язань  спрямовуються на покриття поточних видатків державного бюджету.

     Виплата доходу по цим цінним паперам та їх погашення здійснюються відповідно до умов їх випуску, затверджених Кабінетом міністрів (довгострокові та середньострокові) та Міністерством фінансів України (короткострокові).

     Ощадний сертифікат - письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту та процентів по ньому.

     Ощадні  сертифікати видаються строкові (під певний договірний процент на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред'явника. Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є не дійсним.

     Ощадні  сертифікати повинні мати реквізити: найменування цінного паперу - "ощадний сертифікат", найменування банку, що випустив сертифікат, та його місцезнаходження, порядковий номер сертифікату, дату випуску, суму депозиту, строк вилучення вкладу (для строкового сертифікату), підпис керівника банку чи іншої уповноваженої на це особи, печатку банку.

     Підприємства  і громадяни придбають сертифікати  за рахунок коштів, передбачених у випадку придбання облігацій.

     Дохід по ощадних сертифікатах виплачується за пред’явленням їх до оплати в банк, що їх випустив.

     Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

       Випускаються такі  види векселів:

      - простий;

      - переказний.

     Простий вексель містить такі реквізити:

    а) найменування - "вексель";

    б) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму;

    в) зазначення строку платежу;

    г) зазначення місця, в якому повинен  здійснитися платіж;

    д) найменування того, кому або за наказом  кого платіж повинен бути здійснений;

    е) дату і місце складання векселя;

    є) підпис того, хто видав документ (векселедавця).

      Переказний вексель повинен містити крім реквізитів, передбачених у підпунктах "а", "в", "є" простого векселя, також просту і нічим не обумовлену пропозицію сплатити певну суму, найменування того, хто повинен платити.

    Порядок випуску та обігу векселів визначається Кабінетом міністрів України. 

1.2 Фондові біржі:  поняття, види  та операції 

       Згідно з законодавством, фондова біржа - організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами; це акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формування їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до актів законодавства України, статуту і правил фондової біржі.

    Українська  фондова біржа (УФБ) була зареєстрована Кабінетом міністрів України 29 жовтня 1991 року. Засновниками УФБ виступили 29 комерційних банків, асоціацій та компаній Києва, Дніпропетровська, Донецька, Одеси, Рівного, Севастополя, Ужгорода, Харкова, вони є членами біржі. У своїй діяльності Українська фондова біржа виступає як безприбуткова некомерційна організація, що саморегулюється.

    Головними завданнями фондової біржі є:

-   організація умов для купівлі-продажу цінних паперів, проведення аукціонів;

-   аналіз економічної коню’ктури внутрішнього та зовнішнього ринків капіталу і визначення перспектив їх розвитку;

-   сприяння інвестуванню іноземного капіталу в економіку України та виходу українського капіталу на зовнішній ринок;

-   розширення умов для розвитку на Україні підприємницької діяльності;

-   перебіг капіталу з однієї галузі господарювання в інші, залучення збережень і коштів населення у сфері виробництва та послуг;

-   популяризація і пропагування цінних паперів та операцій з ними серед населення;

-   об'єктивне інформування фінансових кіл, широких верст населення про стан ринку цінних паперів.

    Біржа виконує досить широкий обсяг  операцій. Це торги цінними паперами, їх котирування, рекомендування початкової вартості, встановлення курсу та облік, проведення валютних аукціонів, організація оформлення угод на купівлю-продаж цінних паперів і правове оформлення таких угод, виконання централізованих взаєморозрахунків усередині біржового ринку цінних паперів, здійснення курсового контролю тощо [16, с.121-125].

    На  УФБ котируються різні форми капіталу: акції підприємств, акціонерних товариств та селянських господарств, облігації внутрішніх позик, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати, векселі. Котируються папери, що являють собою право їх власника на придбання чи відчуження вказаних цінних паперів або є похідними від них, а також папери, які пов'язані з рухом кредитних ресурсів і валютних цінностей. Біржа займається купівлею та продажем кредитних ресурсів, орендою та продажем брокерських місць, інвестиціями у приватизацію власності. 3 метою забезпечення високої ефективності фондового ринку, яка проявляється в ліквідності, неперервності і стабільності, фондова біржа максимально концентрує попит і пропозицію цінних паперів.

    Органами  управління Української фондової біржі  є загальні збори, Біржова рада, правління біржі. На УФБ діє ревізійна комісія.

    Вищим органом управління УФБ є загальні збори членів Біржі, які скликаються не рідше одного разу на рік і вирішують питання основних напрямів діяльності УФБ, обирають біржову раду та її голову, голову і членів ревізійної комісії, голову правління Біржі. У період між загальними зборами нагляд за діяльністю УФБ здійснює Біржова рада, яка формується із членів Біржі строком на 5 років. Виконавчим органом Біржі, що здійснює керівництво її поточною діяльністю, є правління УФБ. Роботою правління апаратом Біржі керує його голова, який призначається загальними зборами УФБ. Для ведення поточної роботи та господарської діяльності Біржі, а також з метою організації виконання рішень загальних зборів і Біржової ради, правління УФБ формує спеціальні виконавчі органи Біржі - комісії та віддiли. Виконавчi органи Бiржі працюють згідно з положеннями, які затверджуються Біржовою радою.

    Біржові операції за своєю суттю - це купівля  і продаж цінних паперів. Цінні папери купують з метою одержання доходу у вигляді дивідендів чи процентів; чи з курсової різниці. Операції з цінними паперами на біржі здійснюються за певними правилами. Для участі в операціях на біржі клієнт повинен надати замовлення біржовій фірмі та заключити договір з певним брокером. Брокер, в свою чергу, організовує виконання доручень клієнта, керуючись чинним законодавством України, правилами біржової торгівлі, прийнятими на Українській фондовій біржі. У разі, якщо статті договору увійдуть у суперечність із законодавством і правилами, брокер зобов'язаний негайно припинити виконання доручень і в п’ятиденний строк сповістити клієнта про обставини, які виникли, для прийняття узгодженого рішення.

Цим договором  передбачається виконання брокером таких типів брокерських послуг:

     а) дослідження по інвестиціях;

     б) поради щодо інвестицій;

     в) проведення котирування цінних паперів, запропонованих до оцінки, протягом певного  строку і повідомлення результатів  клієнту;

     г) інформація про курси, угоди, операції та інші інформаційні послуги;

     д) здійснення брокерського представництва за дорученням клієнта;

     е) виконання доручень клієнта щодо купівлі і продажу цінних паперів;

     є) управління фондами клієнта та кліринг.

     Доручення брокеру на купівлю і продаж цінних паперів подаються у формі наказів. Цим договором передбачаються такі типи наказів на продаж і купівлю цінних паперів:

     1) ринковий наказ на купівлю або продаж (РН) певного роду цінних паперів по найбільш вигідній ціні на момент одержання наказу;

     2) лімітний наказ на купівлю або продаж (ЛН) цінних паперів по спеціально обумовленій ціні або на найбільш вигідних умовах;

     3) стоп-наказ на купівлю або продаж (СН) - наказ здійснити купівлю або продаж цінних паперів у той момент, коли ціна досягне обумовленого в ньому рівня;

     4) наказ на день - наказ, який  діє протягом дня;

          5) відкритий наказ - наказ, який діє до моменту виконання або відкликання (скасування).

     Накази  брокерам можуть даватися із застереженням. Сторонами приймається такий порядок оформлення брокерської записки на купівлю і продаж цінних паперів: