Визначення кредитоспроможності підприємства-позичальника банком

     На  сьогоднішній день при організації  кредитних відносин використовується значна кількість підходів та методів для проведення оцінки кредитоспроможності позичальника банком.

     У процесі оцінки банківським установам  України доцільно використовувати  методики, які застосовують зарубіжні  банки. Сучасні підходи до аналізу  кредитоспроможності підприємств  основані на комплексному застосуванні кількісних та якісних показників. Зарубіжні банки у своїй діяльності використовують такі методи та моделі оцінки кредитоспроможності позичальників:

• статистичні (рейтингові (бальні), прогнозні, кредитний скоринг);
• комплексні (правило «6 С», CAMPARI, PARTS, PARSER та інші).

     Статистичні моделі дають можливість диференціювати підприємства залежно від їх категорії, що встановлюється за допомогою розрахунку фінансових коефіцієнтів та визначення їх рангів на базі рейтингових моделей, та від ймовірності настання банкрутства на основі прогнозних моделей. Застосування таких моделей ставить за мету напрацювання стандартних підходів для об’єктивної характеристики позичальників, пошуку кількісних критеріїв для поділу майбутніх клієнтів на основі наданих ними матеріалів на надійних і ненадійних, тобто таких, які підпадають під ризик банкрутства, й тих, для кого загроза банкрутства малоймовірна. В класифікаційних моделях надається перевага оцінці кількісних чинників та не враховується роль міжособистісних відносин, неконкретність вибору системи базових кількісних показників, висока чутливість до недостовірності вихідних даних.

     У зарубіжних країнах із розвинутою ринковою економікою банки застосовують досить складну систему показників для  оцінки кредитоспроможності клієнтів. Вона диференціюється залежно від  характеру позичальника (фірма, приватна особа, вид діяльності) та від періодичності і розміру грошових надходжень на рахунки підприємства. Узагальнення кількісних та якісних характеристик позичальника здійснюється за допомогою моделей комплексного аналізу. Використання банками таких моделей дозволяє скоротити час аналізу кредитних заявок і бізнес-планів та термін прийняття кредиторами рішення щодо надання кредиту.

     Українські  банки з метою подолання недоліків усіх зазначених методів розробляють внутрішні положення та методики аналізу кредитоспроможності позичальника з урахуванням власних інтересів, в основу яких, як правило, покладено методичні рекомендації Національного банку України щодо оцінки банками кредитоспроможності та фінансової стабільності позичальника. У цілому механізм оцінки кредитоспроможності потенційних позичальників – юридичних осіб – у сучасних умовах складається з двох основних етапів: аналізу фінансового стану потенційного позичальника та аналізу якісних показників діяльності підприємства.

     В практичній частині випускної роботи проведено розрахунок кредитоспроможності фермерського господарства «Колос» за методикою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та авторською методикою кандидата економічних наук Наталії Кручок. Фінансовий стан позичальника віднесено відповідно до класу «Б» та «В». Обидві методики гарантують надання кредиту, але за різну плату. Оскільки ризик неплатоспроможності за методикою Н. Кручок вищий, то і кредитна операція буде дорожчою. На мою думку, така розбіжність відбулася у першу чергу за рахунок не врахування останньою методикою якісних характеристик господарства, що робить її більш вимогливою до фінансової діяльності клієнта.

     Отже, банку при розробці методики оцінки кредитоспроможності позичальника необхідно враховувати не тільки кредитний ризик, але й сучасний розвиток підприємств, а також зростання конкуренції на ринку кредитних послуг.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України  «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р. № 3125-ХІІ
2. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ
3. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР.
4. Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень » від 18.11.2003 р. № 1255-ІV.
5. Закон України «Про заставу» від 02.10.1992 р. № 2654-ХІІ.
6. Закон України «Про страхування» від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР.
7. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV.
8. Положення Національного банку України «Про кредитування» від 28.09.1995 р. № 246 (втратило чинність).
9. Положення Національного банку України «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» від 6.07.2000 р. № 279.
10. Положення про методики проведення оцінки фінансового стану клієнтів в “Райффайзен Банк Аваль” від 28.09.2007 р. № П-101/4.
11. Банківські операції: Підручник / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пудовкіна та ін., за ред. доктора економічних наук, проф. А.М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2000. – 384 с.
12. Батракова Л.Д. Економічний аналіз діяльності комерційного банку. Москва: «Логос», 1998.
13. Галасюк В.В. Оцінка кредитоспроможності позичальника (зіставлення умов кредитування і здатності позичальника генерувати FSC-потоки) / В.В. Галасюк // Вісник Національного банку України. – 2002. – №11. – С.42-47.
14. Галасюк В.В. Оцінка кредитоспроможності позичальників: що оцінюємо? / В.В. Галасюк, В.В. Галасюк // Вісник НБУ. – 2001. – N 5. – С.54-56.
15. Головач А.В. Статистика банківської діяльності: Навчальний посібник: Навчальне видання / А.В. Головач, В.Б. Захожай, К.С. Базилевич. – К.: МАУП, 1999. – 176 с.
16. Губаєв С.М. Управління кредитним ризиком у банку // Наукові конференції [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://intkonf.org/gubaev-sm-upravlinnya-kreditnim-rizikom-u-banku/. Заголовок з екрану.
17. Економічна енциклопедія: у 3-х т. / Ред. С.В. Мочерний. – К.: «Академія», 2001. – Т. 2. – 848 с.
18. Едронова В.Н. Модели анализа кредитоспособности заемщиков / В.Н. Едронова, С.Ю. Хасянова // Финансы и кредит. – 2002. – №6. – С.9-16.
19. Ізмайлова К.В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навчальний посібник – К.: МАУП, 2003. – 148.
20. Ильясов С.М. Об оценке кредитоспособности банковского заемщика // Деньги и кредит (рус.). – 2005. – № 9.
21. Кабушкин С.Н. Управление банковским кредитным риском: учебн. пособ./ С. Н. Кабушкин. – М.: Новое издание, 2004.- 336 с.
22. Кредитний ризик комерційного банку: Навчальний посібник / В.В. Вітлінський, О.В. Пернарівський, Я.С. Наконечний, Г.І. Великоіваненко / За ред. В.В. Вітлінського. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 251 с.
23. Кручок Н. Оцінка фінансового стану підприємства-позичальника банку // Вісник НБУ. – 2009. № 12. – С. 20-23.
24. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика. Навчальний посібник. – К.: Знання, КОО, 2000. – 215 с.
25. Міщенко В.І. Банківські операції: Підручник / В.І. Міщенко, Н.Г. Слав’янська, О.Г. Коренєва. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 796 с.
26. Остафіль О. Комплексна оцінка кредитоспроможності банку як інструмент управління кредитним ризиком банку / О. Стафіль, М. Рубаха // Формування ринкової економіки України – 2009. – Вип. 19. – С. 387-396
27. Оцінка кредитоспроможності та інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання: Монографія / А.О. Єпіфанов, Н.А. Дегтяр, Т.М. Мельник, І.О. Школьник та ін. / За ред. доктора економічних наук А.О. Єпіфанова. – Суми: УАБС НБУ, 2007. – 286 с.
28. Панова Г. С. Кредитная политика коммерческого банка. – М.: ИКЦ «ДИС», 1997. – 464 с.
29. Романова М.І. Основи банківської справи: навчальний посібник / М.І. Романова, Ж.В. Устюгова. – К.: ЦУЛ, 2007. – 168 с.
30. Система управління ризиками в комерційному банку // Національний центр підготовки банківських працівників України [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.nctbpu.org.ua/main/index/ua/activities/retraining/risks. Заголовок з екрану.
31. Словарь-справочник финансового менеджера. – К.: Ника-Центр, 1998. – 480 с.
32. Словник – посібник економічних термінів: Рос.-укр.-англ. / О.М. Дрозд, В.В. Дубічинський, А.С. Ляков та ін. За ред. Т.Р. Кияка. – К.: Вид. Дім КМ Academia. – 1997. – 264 с.
33. Синки Джозеф Управление финансами в коммерческих банках. Пер. с англ. 4-го, переработанного изд. / Под ред. Р. Я. Левиты, Б.С.Пинскера – М.: 1994, Catallaxy. – 820 c.
34. Стратегия и тактика антикризисного управления фирмой / Под общей редакцией проф., д.э.н. А.П. Градова и проф., д.э.н. Б.И. Кузина. – С. – Пб.: Специальная литература. – 1996. – 510 с.
35. Сухарев Д.В. Оценка финансовой состоятельности корпоративных заемщиков: опыт зарубежных банков / Д.В. Сухарев // Банковские услуги. – 2004. – №12. – С.22-29.
36. Техника финансового анализа / пер. с англ. под ред. Л.П. Белых. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. – 633 с.
37. Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции. – М.: Все для вас, 1993. – 320 с.
38. Фролов С.М. Банківська справа і основи митного регулювання в Україні: Навчальний посібник. – Суми ВТД «Університетська книга», 2004. – 368 с.
39. Ширинская Е.Б. Операции коммерческих банков: российский и зарубежный опыт. – 2-е издание перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 389 с.

Додаток А

Баланс  підприємства

     Таблиця А.1 – Дані активу балансу розрахункового періоду

Таблиця А.2 – Дані пасиву балансу фермерського господарства «Колос»

Додаток Б

Звіт  про фінансові  результати

     Таблиця Б.1 – Звіт про  фінансові результати фермерського господарства «Колос»