Рівновага на грошовому ринку та процент

ЗМІСТ

Вступ........................................................................................................................3

Рівновага на грошовому  ринку та процент..........................................................4

Висновки..................................................................................................................9

Література................................................................................................................11 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

      Грошовий  ринок – це сфера економічних  відносин між суб’єктами ринку в  процесі формування та реалізації попиту і пропозиції фінансових активів.

       У ринковій економіці грошовий ринок необхідно розглядати як особливий сектор ринку, на якому купують і продають грошові кошти як специфічний товар, а також де формується попит і пропозиція та ціна цього товару з метою перетворення в інвестиції. Купівля грошей на фінансовому ринку набуває форми позичкового капіталу, тобто передачі його у тимчасове

користування  під відповідні фінансові інструменти. Передача грошей як

капіталу відбувається умовно у формі позики під зобов’язання повернути

кошти у визначений строк або у вигляді купівлі  облігацій, акцій,

векселів, депозитних сертифікатів та інших фінансових інструментів.

      Грошовим  ринком називають ту складову частину  грошового обороту, яка являє  собою механізм перерозподілу грошових коштів між секторами і

суб'єктами економіки, збалансування окремих грошових потоків та

грошового обороту  в цілому. Елементами грошового ринку, як і будь-якого

іншого, є попит, пропозиція та ціна товару. Але необхідно  звернути увагу

на те, що специфіка  товару грошового ринку - грошей - визначає особливий

характер кожного  з цих елементів: попит має  форму попиту на позики,

пропозиція форму  пропозиції позичок, а ціна - форму процента на позичені кошти. 
 
 
 
 
 
 
 
 

РІВНОВАГА НА ГРОШОВОМУ РИНКУ  ТА ПРОЦЕНТ

Якщо дві криві  – попиту і пропозиції зобразити  в одній системі координат, то одержимо завершену графічну модель грошового ринку. У ній попит  і пропозиція подаються у взаємодії і визначається результат цієї взаємодії: рівень їх урівноваження та норма рівноважної ставки процента, що відповідає цьому рівню (рис. Рис.1)

     Рис.1

     Криві попиту (МД) і пропозиції (М₁) перетинаються в точці А, якій відповідає маса грошей в обороті на суму 4,0 млрд. грн. та ставка номінального процента на рівні 8%. Це означає, що економічні суб'єкти в даній економічній ситуації бажають мати у своєму розпорядженні грошей на суму 4,0 млрд. грн., а банківська система може забезпечити пропозицію грошей на цьому ж рівні, щоб урівноважити попит і пропозицію. За цієї умови ставка процента стабілізується на рівні 8%. Цей рівень є рівноважною ставкою процента, яка буде задовольняти вимоги обох сторін ринку: покупці зможуть сформувати потрібний їм запас грошей, що дорівнює 4,0 млрд. грн., а продавці зможуть розмістити наявний у них запас грошей за прийнятною ставкою процента.

     Припустимо, що в цій ситуації якимось чином  удалося встановити ставку процента на рівні 6%, тобто нижчій від рівноважної. Реакцією на цю зміну буде зниження альтернативної вартості зберігання грошей і зростання попиту на гроші — точка попиту зміститься по кривій попиту вправо в положення А₁ (при тому, що точка пропозиції залишиться в попередньому положенні А). Збільшення попиту на гроші виявиться в посиленні вимог економічних суб'єктів до банків надати їм грошові позички. Проте банки не зможуть задовольнити цих вимог, оскільки їхні резерви залишилися незмінними. Окремі банки спробують закупити додаткові резерви на міжбанківському ринку, і між банками посилиться конкурентна боротьба за ресурси. Наслідком цієї боротьби стане зростання процентної ставки доти, доки вона не досягне рівноважного рівня. Але в міру наближення ставки до цього рівня буде скорочуватися попит на гроші. Як тільки ставка досягне 8%, увесь попит і пропозиція знову врівноважаться у т.А( 4 млрд. грн., 8%).

     Порушену  рівновагу ринку можна було «виправити»  збільшенням пропозиції грошей до нового рівня попиту. Для цього центральний  банк повинен збільшити резерви комерційних банків, купивши у них відповідну масу цінних паперів чи збільшивши рефінансування. За рахунок додаткових резервів банки задовольнили б додатковий попит на гроші, і рівновага відновилась би. Але рівень її був би зовсім іншим — обсяг грошової маси зросте до 5 млн. грн., а ставка процента знизиться до 6%. Проте така рівновага може мати негативні наслідки для реальної економіки, насамперед для товарних ринків, де значно зросте платоспроможний попит.

     Порушення рівноваги на грошовому ринку  може обумовлюватися також чинниками, які діють на боці пропозиції грошей та на боці попиту на гроші. У цих випадках рівновага може відновится тільки на інших рівнях як процента, так і грошової маси.

     Вплив на ринок змін у  пропозиції грошей. Унаслідок додаткової пропозиції грошей її крива М1 на графічній моделі зміститься вправо в точку, що адекватна 5,0 млрд. грн. (рис. 2) 

     Рис2. Вплив на ринок  змін у попиті і  пропозиції грошей

     При незмінному попиті на гроші точка  перетину кривих попиту і пропозиції зміститься вниз вправо по кривій МД у позицію яка й визначить новий рівень рівноваги на грошовому ринку: ставка процента знизиться до 6%, маса грошей збільшиться до 5,0 млрд. грн. Тільки за цих параметрів кон'юнктура грошового ринку стабілізується і встановиться нова рівновага попиту і пропозиції в точці А_1.

     Одержавши додаткові резерви, комерційні банки  захочуть вкласти їх в дохідні  активи і насамперед запропонують у  позички на міжбанківському ринку. Додаткова пропозиція ресурсів підштовхне вниз процентну ставку на цьому ринку, а згодом і процентну ставку по всіх банківських позичках. Зниження процентної ставки викличе падіння альтернативної вартості зберігання грошей в економічних суб'єктів, унаслідок чого почне зростати їх попит на гроші, що виявиться в збільшенні замовлень на одержання позичок. І будуть вони зростати одночасно зі зниженням процентної ставки доти, доки попит не досягне нового рівня пропозиції грошей, тобто 5,0 млрд. грн. У цій точці настане рівновага попиту і пропозиції, а процентна ставка стабілізується на рівні 6%.

     Центральний банк може прийняти рішення про зменшення  пропозиції грошей на урівноваженому ринку, щоб вирішити певні макроекономічні  завдання. Цього можна досягти  продажем цінних паперів на відкритому ринку, що призведе до скорочення надлишкових резервів комерційних банків і зменшення їхніх можливостей надавати позички своїм клієнтам. У разі збереження попиту на гроші, а отже і на банківські позички, на попередньому рівні, скорочення кредитних ресурсів банків призведе до ужорсточення банківського кредитування, передусім до підвищення позичкового процента. Конкуренція між економічними суб'єктами за банківські позички надасть цьому процесу тривалого характеру, поки процент не досягне нового рівноважного рівня, адекватного новим обсягам попиту і пропозиції, які скоротяться порівняно з попередніми. Крива пропозиції зміститься вліво, а точка рівноваги — вліво і вверх по кривій попиту і займе позицію А (див. рис.2).

     Вплив на ринок змін у  попиті на гроші. Попит на гроші змінюється під впливом чинників, сформормованих у економіці. Одним із таких чинників може бути зростання ВНП і національного доходу. У цьому випадку неминуче зросте попит на гроші. У графічній моделі це виявиться в зміщенні кривої попиту з позиції МД у позицію М₁Д₁(див. рис.2).

     За  незмінної пропозиції грошей точка перетину кривих попиту і пропозиції (точка рівноваги) зміститься вверх у положення (див. рис.2). Це значить, що рівновага між попитом і пропозицією при масі грошей в обороті 4,0 млрд. грн. настане за ставки процента 10%.

     У реальній дійсності цим змінам відповідатиме збільшення попиту економічних суб'єктів на банківські позички. Для надання таких позичок банкам потрібні будуть додаткові резерви, і вони збільшать попит на ресурси на міжбанківському ринку. Проте задовольнити всі додаткові потреби в ресурсах банки не зможуть, бо загальна пропозиція грошей залишається незмінною — 4,0 млрд. грн. Між банками розпочнеться конкуренція за ресурси, відсутність яких спричинить зростання ставки процента на міжбанківському ринку, а потім і по інших позичках. У міру зростання рівня процента в економічних суб'єктів буде зменшуватись бажання накопичувати запаси грошей, а отже — одержувати додаткові позички. При досягненні ставкою процента бажання економічних суб'єктів збільшувати запаси грошей мобілізується і відновиться рівновага на грошовому рівні, одна значно вищого рівня процента.

     У реальній дійсності може бути багато й інших варіантів зміни попиту та пропозиції грошей. Проте в усіх випадках зміна ставки процента являє  собою механізм урівноваження попиту і пропозиції, а кожний новий рівень процентної ставки є наслідком зміни попиту пропозиції на грошовому ринку. Тому рух процента підкоряється тим же ринковим законам, що й рух ціни на товар ринках, що дає підстави розглядати процент як ціну грошей, що формується на грошовому ринку.

• ВИСНОВКИ

      Вивчаючи  окремо питання пропозиції грошей, слід звернути увагу на те, що її (пропозицію) можна розглядати на мікро - і макрорівні. На мікрорівні, тобто на рівні окремого економічного суб'єкту, пропозиція грошей залежить від доходності їх розміщення у фінансові активи, і перш за все від зміни процентної ставки: чим вище процент, тим більше пропозиція. На макрорівні пропозиція грошей обмежена їх загальною масою в обігу. Тому пропозицію грошей можна вважати постійним і незалежним від процентної ставки фактором грошового ринку.

     Попитом на гроші є намагання економічних  суб'єктів мати в своєму розпорядженні  певну суму грошей. Попит на гроші  складається з попиту на гроші  для угод, тобто для здійснення поточних платежів, і политу на гроші з боку активів, тобто для заощаджень або нагромадження.

     Попит на гроші для угод залежить від  номінального ВВП і не залежить від  процентної ставки. Попит на гроші  з боку активів залежить від проценту та доходності цінних паперів. Чим вище рівень проценту та доходності, тим менше коштів буде заощаджуватись у вигляді готівки. Загальний попит на гроші визначається як сума значень попиту на гроші для угод та з боку активів.

     Коли  загальний попит на гроші та їх пропозиція співпадають, на грошовому ринку виникає ситуація ринкової рівноваги, а ставка відсотка, яка відповідає цій ситуації, називається відсотковою ста вкою рівноваги. Ситуація на ринку постійно змінюється, і в першу чергу під впливом державної політики. Оскільки держава через центральний банк контролює всі складові маси грошей в обігу, вона в першу чергу регулює пропозицію грошей.

     Дуже  важливо уяснити, що при збільшенні пропозиції грошей надлишкові доходи суб'єктів направляються в банки  та вкладаються в цінні папери, що приводить до зниження відсоткової ставки рівноваги. Коли відбувається зменшення пропозиції грошей, населення і економічні суб'єкти для збереження рівня споживання забирають гроші з банків та продають цінні папери. Наслідком цих процесів є зростання рівня відсотка на грошовому ринку.

     ЛІТЕРАТУРА

1. Гальчинський А. С. Теорія грошей. — К.: Основи, 1996.
2. Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник. — К.: КНЕУ,2001.-602с.
3. Гроші та кредит. / За ред.Б. С. Івасіва.- Тернопіль: Карт-бланш, 2000.-510.
4. Єпіфанов А. О., Міщенко В. І., Гребник Н. І. Грошово-кредитна політика в Україні; тенденції та перспективи. // Фінанси України, -2000.- №9.
5. Синбченко М. І. Кон’юнктурна теорія грошей. М. І. Туган — Барановського.// Фінанси України. — 2000.- №9.
6. Мельничук О. М. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово-кредитної політики.// Фінанси України, 2000, -№7.
7. Жан — Поль Бландіьєр. Валютний курс: його місце і роль у перехідній економіці.// Фінанси України, 2000, - №8.
8. Остапець А. І. Остапець Л. В. Банківська система України: стан і проблеми розвитку.// Фінанси України, 2000 - №8.