Попит. Пропозіція. Ринкова рівновага

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.В.ГЕТЬМАНА

Кафедра політичної економії 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

На тему : 

«Попит. Пропозіція. Ринкова рівновага.» 
 
 
 
 
 
 

Виконав: Пинда Олег Володимирович

Студент І-го курсу 10-ї групи

                                                                             ДВНЗ КНЕУ ім.В.Гетьмана

                                                                              Спеціальності МЕіМ(6503)

                                               

                                                  Перевіряла: Саприкіна Н.В. 
 
 
 

Київ  – 2010

План 

  Вступ

1. Сутність та елементи  ринкового механізму

    1.1. Ринок.

    1.2. Економічна природа попиту.

    1.3. Економічна природа пропозиції.

4. Взаємозв'язок між попитом та пропозицією.

 

2. Ринкова рівновага  та умови її  встановлення

1. Ринкова рівновага, ринкова ціна.
2. Роль держави у формуванні ринкової рівноваги.

      

   Висновки 

Список  використаної літератури. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

       Ринок є високоорганізованою інституцією, де в результаті взаємодії попиту і пропозиції встановлюються рівноважні ціни. Попит і пропозиція – головне ядро ринкової системи, її рушійні сили. Водночас взаємодія попиту, пропозиції і ціни є визначальною у формуванні економічної поведінки споживачів і виробників. Аналіз попиту і пропозиції стосується конкурентного ринку, який характеризується великою кількістю споживачів і виробників, отже, йдеться про ринковий попит і пропозицію за умов вільної конкуренції.

       За  товарної форми виробництва суспільний зв’язок між виробництвом і споживанням опосередковується товарно-грошовими відносинами (купівлею-продажем товарів), що регулюються ринковим механізмом. Основними його елементами є попит, пропозиція і ціна. Саме ринковий механізм єднає споживачів товарів як носіїв попиту і виробників, які уособлюють пропозицію, тому стан ринку і ціна, за якою продається товар, завжди визначаються співвідношенням величини попиту і пропозиції.

       У даній роботі я спробую об’єднати  всі існуючі знання про взаємозалежні  категорії – попит та пропозицію, а також про ринкову рівновагу цін. 
 

1. Сутність  та елементи ринкового  механізму

 
 

1. Ринок

 

         Щоб зрозуміти сутність ринкового механізму, для початку треба дати вичерпне визначення категорії ринок.

      Ринок - обов'язковий компонент товарного господарства. Без товарного виробництва немає ринку, без ринку немає товарного виробництва. Об'єктивна необхідність ринку викликана тими ж причинами, що і товарне виробництво: розвитком суспільного поділу праці та економічним відокремленням суб'єктів ринкових відносин. Ці умови зароджувалися і розвивалися як єдине ціле, як єдиний процес взаємодії виробництва і збуту продукції.

      Ринок - це обмін, організований за законами товарного виробництва і обігу, сукупність відносин товарного і грошового обігу.

      Ринок - є тип господарських зв'язків між суб'єктами господарювання, це суспільна форма функціонування економіки. Ринок - це форма руху суспільного продукту і послуг.

      П. Самуєльсон визначає ринок як "процес конкурентних торгів". Можна (а може бути і краще) визначати ринок як механізм, що зводить разом покупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів і послуг.

      Ринки приймають самі різні форми. Одні ринки є локальними, інші носять національний, міжнародний характер. Механізм ринку - це механізм прогресу. Його зворотній бік полягає в його жорстокості. Суть останньої полягає в існуванні всього живого за законами природного відбору.

      Ринок виконує певні  функції:

• видає сигнали виробництву по виробленню певних товарів і послуг;
• врівноважує попит та пропозицію;
• забезпечує збалансованість економіки;
• веде до утвердження нового, прогресивного в житті суспільства;
• це своєрідний двигун науково-технічного прогресу;
• об'єктивно формує корпус умілих підприємців.

 
 
 

Ринок можна  розглядати по географічному положенню (місцевий, регіональний, національний, світовий), по характеру та обсягові продажу (роздрібна, оптова торгівля), по товарному асортименті (рибний, м'ясний, ринок одягу, взуття, житла) і по ряду інших ознак. Нас же, насамперед, цікавить розподіл ринків по видах або об'єктам виробничих ресурсів:  
 

      Ринок засобів виробництва  

      Торгівля  засобами виробництва - це грандіозний ринок, на якому взаємодіють між собою безпосередні виробники продукції. Оптова торгівля виступає посередником між підприємствами-виробниками і підприємствами-споживачами продукції.

      Характерна  риса ринкової економіки полягає  в тому, що кожен покупець і продавець  знаходять у цьому безмежному просторі свого партнера, продукція  і ціни якого його влаштовують.   

      Ринок робочої сили  

      Ринок робочої сили найтіснішим чином зв'язаний з ринком засобів виробництва. Вони виникли і розвивалися одночасно, паралельно, доповнювали один одного. Ринок робочої сили є самим складним із всіх існуючих в економіці. Ринковий попит на працю є сума попиту фірм. Еластичність попиту на працю залежить від еластичності попиту на продукцію фірми, від продуктивності праці і від легкості та ефективності заміни живої праці машинами.  

      Ринок капіталу і фінансів

      У русі капітальної вартості грошова  форма капіталу є найбільш чуттєвою до всіх збоїв у процесі реалізації і розширеного відтворення. Потреба в позиковому капіталі існувала завжди. Кредит - неодмінна умова всякої підприємницької діяльності. В якості продавців капіталу (надання в борг на певний строк за певну плату - відсоток) виступали і виступають лихварі, власники великих капіталів, банки. У XIX сторіччі одержав розвиток і нині процвітає ринок цінних паперів - акцій і облігацій. Торгівля капіталом забезпечує постійне його пересування між видами підприємницької діяльності. 

      Ринок споживчих товарів  

      На  ньому взаємодіє все населення  з виробниками і продавцями продовольства, одягу, взуття та інших предметів  споживання. Без розвитку цього ринку  губиться суспільний зміст відносин обміну. Від стану споживчого ринку  залежить забезпеченість населення, рівень споживання, стійкість грошового обігу. Це судинна система суспільства, за допомогою якої забезпечується доставка всього необхідного людині для життєдіяльності, відповідно до його купівельної спроможності.  

      Ринок інформаційних матеріалів і інформаційних послуг  

      Для ринкового господарства досить високий  ступінь невизначеності. Витрати  і вигоди, що впливають на рішення, пов'язані з попитом та пропозицією, це завжди очікувані витрати і  вигоди. Виробники і споживачі, продавці і покупці приймають рішення, виходячи з очікуваних умов. Якість прийнятого рішення тим вище, чим більше інформації мається при ухваленні рішення.

      Основний  спосіб уникнути помилкового рішення - одержати більше інформації перш, ніж  почати діяти. На ринках, де інформації недостатньо, з'являються посередники, що збирають і продають інформацію, створюються фірми, що спеціалізуються на зборі інформації про попит та пропозицію. Інформація - це дороге благо.

      Для успішної конкуренції на ринку будь-якій фірмі треба знати:

• хто готовий купити даний товар або послугу;
• чому споживач буде купувати саме ваш товар або послугу;
• у якому виді споживач бажає одержувати ваш товар;
• у який час він має намір купувати ваш товар;
• де він хотів би купувати ваш товар;
• якими партіями і як часто він готовий купувати ваш товар і т.д.

      Треба знати місткість ринку і багато чого іншого. Здатність ринку дешево робити високоякісну інформацію є його найважливішим достоїнством. Інформація - це зведення про те, що і при яких обставинах хочуть робити інші. Від послуг посередників в інформації залежить добробут людей у більшій мірі, ніж ми це думаємо.

      Любий ринок, незалежно від його конкретного  виду, базується на трьох основних елементах: ціні, попиті та пропозиції, конкуренції.

      Ціна - це мова ринку, його сигнальна система. Система цін у ринковій економіці відіграє роль основної організуючої сили. Ціна - це орієнтир для продавця (виробника) і покупця (споживача). Росте ціна - це сигнал до розширення виробництва, падає - сигнал до скорочення. У ціні знаходять висвітлення всі три підходи до установлення вартості товару: гранична корисність, витрати виробництва, попит та пропозиція. 

      Регулююча функція ринку - найважливіша. Вона пов'язана з впливом ринку на всі сфери економіки. Ринок дає відповідь на питання: "Що робити? Як робити. Для кого робити." Ринок немислимий без конкуренції.

      Сутність  конкуренції полягає  в широкому розосередженні економічної влади  усередині двох головних сукупностей економіки - підприємств і домогосподарств.

      Конкуренція припускає волю вступу економічних одиниць у будь-яку конкретну галузь і волю виходу з неї. Ця воля необхідна для того, щоб економіка могла належним чином адаптуватися до змін смаків споживачів, технології або пропозиції ресурсів. Основна економічна перевага ринкової системи полягає в її постійному стимулюванні ефективності виробництва.

      Об'єктом  конкуренції є ціна з її вихідним базисом - витратами виробництва, якість продукту і дизайн. Конкуренція одночасно має і позитивні і негативні сторони.

      Позитивні сторони:

1) вона сприяє  розвиткові науково-технічного прогресу;

      2) вона чуйно реагує на зміну  попиту, веде до здешевлення витрат  виробництва, гальмує ріст цін,  а в ряді випадків до їх  зниження;

      3) вирівнює норму прибутку на  капітал і рівень заробітної  плати.

      До  числа негативних сторін можна віднести:

      1) додає бізнесові певну нестабільність, створює умови для безробіття, інфляції і банкрутства; 

      2) веде до диференціації доходів  і створює умови для їхнього  несправедливого розподілу; 

      3) її наслідком може бути надвиробництво товарів і недовантаження потужностей у періоди виробничих спадів. 
 
 
 
 
 
 
 
 

       1.2. Економічна природа попиту. 

      Найважливішим інструментом ринкової економіки є  попит та пропозиція.

       Попит – це кількість продукту, яку споживачі бажають і спроможні купити на ринку за певну ціну за певний проміжок часу. Якщо ви хочете придбати автомобіль, але не можете його купити через відсутність грошей, то економісти назвуть це бажанням, а не попитом. Але якщо у вас є гроші, які ви готові витратити на купівлю автомобіля, то це вже попит.

       Бажання, підкріплені грошовими можливостями, перетворюються на попит. Попит – це потреби людей, представлені на ринку і забезпечені грошима; іншими словами, попит – це платоспроможні потреби людей.