Ціна та ринкова рівновага

Міністерство  освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

Київський національний економічний університет  ім.. В.Гетьмана 
 
 
 
 
 
 

Реферат на тему: «Ціна та ринкова рівновага» 
 
 
 
 
 
 
 

виконав: студент 4 курсу

                спеціальності 6507

                3 групи 
 
 
 
 
 
 

Київ  – 2010

Зміст

Вступ

1. Сутність та значення ціни
2. Поняття ринкової рівноваги

Висновки

Використана література 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Ціни  завжди відігравали провідну роль в  економічному розвитку країни. Перехід  від централізованої до ринкової економіки зумовив суттєві зміни як у принципах ціноутворення, так і в методах формування моделі ціни.

     В умовах конкурентної економіки на рівень цін впливає не тільки співвідношення між попитом і пропозицією, а й витрати, платоспроможність населення, психологія споживача, ціни світового ринку, міра втручання держави в цінові процеси та багато інших чинників. Ускладнення процесу ціноутворення та відсутність у багатьох випадках у суб’єктів господарювання теоретичних та практичних навичок встановлення цін призводить до серйозних помилок при їхньому визначенні, що негативно відбивається на фінансових результатах діяльності підприємств.

     У ринковій економіці механізм формування цін значною мірою залежить від  співвідношення попиту і пропозиції.

     Попит показує кількість продукту, яку  споживач готовий і здатний купити за деякою ціною протягом визначеного часу. Попит та ціна перебувають, як правило, у зворотній залежності між собою, тобто чим ціна нижча, тим попит буде більшим і навпаки. Цей зворотний зв’язок між попитом і ціною називається законом попиту.

     Пропозиція  — це кількість продукту, яку  продавець бажає і здатний  запропонувати до продажу на ринку за конкретною ціною протягом певного періоду. Пропозиція звичайно розглядається з точки зору вигідності ціни для продавця (виробника). Іншими словами, пропозиція вказує ту кількість продукту, яку виробники згодні пропонувати за різними можливими цінами. Пропозиція показує прямий зв’язок між ціною і кількістю запропонованого продукту. З підвищенням ціни величина пропозиції зростає, а зі зниженням ціни — пропозиція скорочується. Такий зв’язок називається законом пропозиції. 
 
 

1. Сутність  та значення ціни

     Ціна — фундаментальна економічна категорія, яка означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару. Ціна певної кількості товару складає його вартість, тому правомірно говорити про ціну як грошову вартість одиниці товару.

     Ціна  – елемент, властивий економіці  будь-якого типу, заснованій на товарно-грошових стосунках, оскільки опосередковує їх, але формуються і діють ціни в різних системах по-різному. Оскільки ціна є одним з важелів управління процесами, що протікають в економіці, то вона тісним чином пов'язана з типом господарювання – методологія ціноутворення, властивості, функції і види цін відповідають механізму функціонування системи управління.

     У ринковій системі господарювання кожне  підприємство і його власники самостійно приймають всі виробничі і економічні рішення: що, де, коли і скільки виробляти, кому, за якою ціною і на яких умовах продавати. Зв'язки між підприємствами вільні, тому трудові, матеріальні і фінансові ресурси (будучи частиною сукупних ресурсів суспільства) включаються у виробничий процес власниками підприємств, відповідно вони самі несуть відповідальність за всі рішення, що приймаються, і дії. Механізм регулювання діяльності підприємств базується на використанні економічних методів, таких, як фінансово-кредитна система, податкова, митна, інвестиційна і бюджетна політика, тому ринкова економіка вимагає абсолютно іншого ціноутворення: принципи і моделі цін тут якісно інші – ціна грає головну структуро визначальну роль, є основною ланкою системи ринкового саморегулювання і характеризується наступними моментами.

     Формування кінцевого рівня ціни відбувається не у сфері виробництва (що властиво планово-адміністративній системі), а у сфері реалізації продукції, тобто на ринку ціна завжди є ринковою величиною.

     Ціни  на продукцію, товари, послуги визначаються власниками, суб'єктами господарювання, в результаті цього немає відчуження товаровиробників від результатів праці.

     Ціни  виявляють диспропорції між пропозицією (виробництвом) і попитом (споживанням) і миттєво реагують – включається  механізм ринкового ціноутворення, тому ціна є рівноважною величиною, що балансує попит і пропозиція.

     Ціна  несе в собі властивість конкурентності, виступаючи інструментом конкурентної боротьби, перерозподілу ресурсів, переливу капіталів. Взагалі в основі ринкового господарства лежать конкуренція, змагальність і суперництво, оскільки існує безліч власників, між якими йде постійна боротьба за виживаність. З одного боку, конкуренція перевіряє кожного підприємця (підприємство) на відповідність виробництва і його структури вимогам ринку, характеризує здатність пристосовуватися до змінних умов. З іншого боку, конкуренція є механізмом стимулювання постійного вдосконалення виробництва і управління. Тому ринкове господарство здатне ефективно функціонувати лише при вільних конкурентних цінах, і це примушує кожного підприємця використовувати гнучкі методи ціноутворення.

     Роль  держави в ціноутворенні обмежена – вона визначає загальні правила  формування цін, а фіксує або регулює ціни лише на обмежений круг продукції, товарів, сировини, послуг, що мають значення для забезпечення і підтримки життєвого рівня населення. У ринковій системі механізм вільного ціноутворення поєднується з державним регулюванням.

     Через все це ринкові ціни динамічні, постійно міняються під впливом різних чинників і тому важко прогнозовані.

     Ціна  – найважливіший економічний  параметр будь-якого підприємства, саме рівень цін впливає на його фінансове положення, оскільки зумовлює розмір отримуваного прибутку і відповідно можливості його виробничого і соціального розвитку, а також розмір особистого доходу власника. 
 
 
 
 

2. Поняття ринкової рівноваги

    Ринкова рівновага (market equilibrium) - це така ситуація, коли плани покупців і продавців на ринку співпадають і за даної ціни величина пропозиції дорівнює величині попиту.

    На  кожному ринку існує велика кількість продавців і покупців, які планують свої дії незалежно від інших учасників ринку. Коли ж вони зустрічаються для здійснення операції купівлі-продажу, то можливі такі ситуації (мал. 1):

    а) за ціни р1 запропонованого товару більше, ніж бажають і в змозі придбати покупці. Виникає надлишок товару, продавці мають змінювати свої плани;

    б) за ціни р2 бажання покупців перевищують  кількість запропонованого товару. Виникає дефіцит, споживачам треба міняти свої плани;

    в)за ціни рЕ сумарна кількість запропонованого  товару відповідає сумарному попиту на цей товар.

    Учасникам ринку немає потреби міняти свої плани, тобто ринок знаходиться у стані рівноваги.

            

                                                                                                                                       Малюнок 1 

    У ринковій економіці механізм формування цін значною мірою залежить від  співвідношення попиту і пропозиції.

    Попит показує кількість продукту, яку споживач готовий і здатний купити за деякою ціною протягом визначеного часу. Попит та ціна перебувають, як правило, у зворотній залежності між собою, тобто чим ціна нижча, тим попит буде більшим і навпаки. Цей зворотний зв’язок між попитом і ціною називається законом попиту.

    Пропозиція  — це кількість продукту, яку  продавець бажає і здатний  запропонувати до продажу на ринку за конкретною ціною протягом певного періоду. Пропозиція звичайно розглядається з точки зору вигідності ціни для продавця (виробника). Іншими словами, пропозиція вказує ту кількість продукту, яку виробники згодні пропонувати за різними можливими цінами. Пропозиція показує прямий зв’язок між ціною і кількістю запропонованого продукту. З підвищенням ціни величина пропозиції зростає, а зі зниженням ціни — пропозиція скорочується. Такий зв’язок називається законом пропозиції.

    Для того, щоб з’ясувати, як взаємодія  рішення споживача про купівлю  продукту і рішення виробників про його продаж визначає ціну і кількість продукту, що реально купується і продається на ринку, необхідно звести і зобразити графічно поняття попиту та пропозиції.

    Економісти  називають цю ціну ціною ринкового  клірингу, або ціною рівноваги.

    При зниженні ціни споживачі, згідно з законом попиту, купуватимуть більшу кількість товару. Однак ступінь реакції споживачів на зміну ціни може значно варіюватися від продукту до продукту. Більше того, реакція споживачів відносно однієї й тієї ж продукції суттєво змінюється при зміні цін у різних межах.

    Ступінь такої чутливості споживачів до зміни  ціни продукції називається ціновою еластичністю. Для попиту на деякі продукти характерна відносно висока чутливість споживачів до зміни цін, тобто невеликі зміни в ціні призводять до значних змін у кількості продукції, що купується. Попит на такі продукти прийнято називати «еластичним». Стосовно зміни цін на інші продукти споживачі відносно нечутливі, тобто навіть значна зміна в ціні приведе лише до невеликої зміни в кількості придбаної продукції. У таких випадках попит називають «нееластичним» (Мал. 2).

    

                              а)                                                             б) 

    Мал. 2. Графіки еластичного (а) та нееластичного (б) попиту 

    Ступінь цінової еластичності або нееластичності вимірюється за допомогою коефіцієнта еластичності (ЦЕ) за формулою: 

      

    де  ВП1 і ВП2 — величина попиту (обсяг  продажу) відповідно за старою (Ц1) і  новою (Ц2) ціною.

    У зв’язку з тим, що крива попиту демонструє зворотний зв’язок між ціною і кількістю продукції, що купується, коефіцієнт еластичності має від’ємне значення. Для спрощення розрахунків від’ємний знак ігнорується і еластичність найчастіше виражається в додатних числах.

    Цінова  еластичність показує реакцію попиту у відповідь на зміну ціни і визначає, на скільки відсотків зміниться величина попиту при зміні ціни на 1 %. Якщо абсолютна величина цінової еластичності > 1, то попит вважається еластичним, а якщо ЦЕ < 1, — то нееластичним.

    У випадку абсолютної нееластичності, коли ЦЕ = 0, крива попиту має вигляд лінії, вертикальної відносно осі цін. За умов абсолютної нееластичності, коли, крива попиту паралельна горизонтальній осі обсягу продажу і свідчить про те, що ніяка зміна ціни не впливає на величину попиту.

    Висновки

    Ринок є механізмом взаємодії основних мікроекономічних суб’єктів – споживачів і фірм, завдяки якому відбувається  реалізація господарських рішень та їх оптимізація.

      Основними ринковими змінними  є попит, пропонування та ціна, які формують ринковий механізм саморегулювання.

    Ринкова ціна  є складною функцією попиту і пропонування.