Кредитование физических лиц на примере банка ПАТ "ВБР"

       Продовження таблиці 2.15

     Бал позичальника=8+4+2+15+20+10+5+5+5+3,5+15=92,5

     Класифікація  позичальників - фізичних  осіб  за  результатами визначення їх кредитоспроможності (фінансового стану) здійснюється з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями:

      Клас "А" - сукупний   чистий  дохід  позичальника  значно перевищує внески на погашення кредиту і відсотків/комісій за  ним, високою є  ймовірність  збереження  такого співвідношення протягом дії кредитної угоди;  обсяг,  якість і ліквідність забезпечення за  кредитами,  що видаються на строк більше одного року, достатні або позичальник має високу  особисту кредитоспроможність (що підтверджується документально) і заслуговує на безперечну довіру; немає  жодних  свідчень  про  можливість  затримки  з  поверненням кредиту  і  відсотків/комісій  за ним відповідно до умов кредитної угоди.

      Клас "Б"  - основні характеристики аналогічні або близькі до класу "А",  однак імовірність їх підтримування на  такому  самому рівні є низькою або наявна  тенденція (або інформація)  щодо можливості їх зниження. Обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року,  достатні для погашення в повному обсязі кредиту і відсотків/комісій за ним.

      Клас "В" - сукупні обсяги  доходів і витрат позичальника свідчать про досягнення граничної межі  в забезпеченні  погашення боргу,  зміну місця роботи (з погіршенням умов),  зростання обсягу зобов'язань позичальника,  що свідчить про підвищення  ймовірності несвоєчасного  та/або   в   неповній  сумі  погашення кредиту і відсотків/комісій за ним. Обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами,  що видаються на строк більше одного року, достатні для погашення в повному обсязі кредиту і відсотків/комісій за ним.

      Клас "Г" - фінансовий стан позичальника нестабільний.  Наявна тенденція  і  періодично  виникають проблеми із своєчасною сплатою боргу  за  кредитами та  відсотками/комісіями  за  ним  через нестабільність  доходів позичальника  або зростання витрат та/або зобов'язань.  Сукупний чистий дохід позичальника в окремі  періоди не  забезпечує  сплату  боргу  за кредитом та відсотків/комісій за ним. Є проблеми щодо забезпечення за кредитом (низький рівень його ліквідності або його обсяг недостатній тощо).

      Клас "Д" - фінансовий стан позичальника незадовільний. Доходи не  забезпечують  сплату боргу за кредитом та відсотків/комісій  за ним.  Кредит не забезпечений ліквідною  заставою.  Практично  немає змоги сплатити борг за кредитом та відсотки/комісії за ним, у тому числі за рахунок забезпечення кредиту.

    На  основі балів які отримав позичалиник, визначемо його клас (таблиця 2.16)  

     Таблиця 2.16- Рейтингова шкала для оцінки класу надійності позичальника

       За  результатами оцінки фінансового стану здійсненої на підставі методики Промінвестбанку та з урахуванням  вимог НБУ до оцінки позичальника, позичальника Рогожина В.В. відносимо до класу “Б”, категорія кредитної операції стандартна. Враховуючи здійснений аналіз фінансового стану позичальника, надання кредиту вважається доцільним та можливим.

3. РОЗРОБКА  ПРОПОЗИЦІЙ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ  ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ- КЛІЄНТА БАНКУ 

       Нині  в переважній більшості банківських  установ (особливо в структурних  підрозділах банків - філіях, відділеннях  тощо) кредитний процес на всіх його етапах здійснюється в межах одного кредитного підрозділу.

       Досвід  свідчить, що організаційна структура, за якої функції кредитного процесу зосереджені в одному підрозділі, не здатна забезпечити ефективної системи організації та внутрішнього контролю за проведенням кредитних операцій - насамперед через відсутність розмежування функцій аналізу та подальшого супроводження кредитних проектів.

       Нещодавно Національним банком України розроблено проект Положення "Про організацію  операційної роботи банків" (надалі - Проект), який базується на принципах  розмежування функцій. Проект містить такі поняття, як "фронт-офіс" та "бек-офіс", які поки що не мають широкого застосування у вітчизняній банківській практиці. Під фронт-офісом розуміють підрозділ банку, який виконує роль його представника перед клієнтом та виступає ініціатором операції. Структурний підрозділ, що забезпечує продовження операції, розпочатої фронт-офісом шляхом здійснення реєстрації, перевірки, звірки, обліку та контролю всіх операцій, у Проекті названо бек-офісом.

       Мета  діяльності фронт-офісу - отримання  прибутку, мінімізація впливу ризиків фінансового ринку, протидія конкурентному середовищу, підтриманні ліквідної позиції та розширення спектра банківських послуг і банківських продуктів. Суб'єктами його діяльності є клієнти (юридичні та фізичні особи), установи банків, небанківські установи, уряд. Фронт-офіс, з огляду на результати роботи всіх підрозділів, відноситься до центру прибутків. Він відповідає за розвиток банківських продуктів, ліквідність і виконання нормативів.

       Згідно  з Проектом отримані від фронт-офісу  документи працівники бек-офісу перевіряють, реєструють вводять всю необхідну інформацію в автоматизовану систему обробки даних і в подальшому контролюють виконання операції.

       Суб'єктами діяльності бек-офісу є підрозділи фронт-офісу, установи банків, податкові, судові та правоохоронні органи, уряд, контрагенти, статистичні органи тощо. Бек-офіс, з огляду на результати його роботи, відноситься до центру витрат. Він забезпечує дотримання прийнятих стандартів, виконання відповідних процедур обліку та контролю.

       Банки повинні розробити такі процедури виконання операцій, за якими:

       - відповідальність за облік і  зберігання активів, санкціонування  операцій та прийняття зобов'язань,  укладення угод, а також загальний  контроль за операціями й зобов'язаннями  банку несли б різні особи;

       - обов'язки розподілялися б таким  чином, щоб ніхто не міг незаконно  привласнювати активи, давати недостовірні  цапі про зобов'язання, неправильно  реєструвати операції;

       - зобов'язання приймалися б згідно  з намірами і повноваженнями  керівництва;

       - дотримувалися б правила санкціонування, в яких зазначено межу загальних і спеціальних санкцій, прізвище уповноваженої особи, відповідальної за виконання певних повноважень, та визначено обставини, за яких тим чи іншим посадовим особам надаються спеціальні (більші, ніж зазвичай) повноваження.

       Кредитний процес є досить специфічним і  багатоетапним. На відміну від інших  операцій, виконання розпочатої фронт-офісом кредитної операції не обмежується  здійсненням реєстрації, перевірки, звірки, обліку та відповідного контролю, воно потребує також спілкування із клієнтом, регулярного моніторингу кредитного ризику шляхом аналізу діяльності позичальника, відображеного у його фінансовій та бухгалтерській звітності в процесі супроводження кредитного проекту. Відтак виникає об'єктивна потреба у створенні, так би мовити, проміжної ланки - мідл-офісу .

       Для надання кредитних послуг на фронт-офіс могли б бути покладені такі функції: залучення клієнтів, попередній розгляд  кредитного проекту, аналіз кредитоспроможності  позичальника й ефективності проектів, визначення ступеня кредитного ризику та формування кредитних пропозицій. Залучення клієнтів окремим структурним підрозділом сприятиме нарощенню обсягів кредитування та відповідно збільшенню доходів.

       На  зниження ефективності кредитних операцій впливає частина кредитних проектів, які пройшли процедуру розгляду, але з різних причин не були реалізовані (негативні результати аналізу, відхилення кредитним комітетом пропозиції надати позичку тощо). Ретельніший, кваліфікованіший попередній аналіз малоперспективного кредитного проекту фронт-офісом мінімізує вірогідність його подальшого розгляду, що позбавить банк і його фахівців від невиправданих витрат часу та коштів.

       Однією  з основних причин виникнення проблемних кредитів є помилки, допущені фахівцями банку на стан аналізу кредитоспроможності потенційних позичальників та їх проектів. Тому цілком логічним було б виконання мідл-офісом функції контролю кредитних пропозицій, по даних фронт-офісом. Тобто мідл-офіс проводить незалежне визначення адекватності оцінки кредитного ризику зробленої фронт-офісом, спеціалісти якого, розглядають проект, можуть проявити суб'єктивізм під впливом безпосереднього спілкування з клієнтом. Таке вдосконалення системи внутрішнього контролю за здійсненням кредитних операцій дасть змогу знизити рівень проблемної заборгованості за позичками.

       При розробці даної схеми організаційної структури кредитного процесу враховано  також іншу суттєву причину виникнення проблемної заборгованості, а саме: невиконання фахівцями банку  в ході супроводження кредитного проекту всіх необхідних заходів. Аби запобігти цьому обов'язки щодо супроводження проектів та контролю за виконанням позичальниками умов договорів пропонується викласти на окремий структурний підрозділ банку - мідл-офіс. Регулярний та незалежний моніторинг ризиків на етапі супроводження кредитного проекту підвищить ефективність контролю за ними.

       Віднесення  обліку кредитних операцій до функцій  бек-офісу відповідає принципам  розподілу обов'язків. Такий розподіл має поліпшити систему внутрішнього контролю операційним ризиком, а відтак - сприяти зниженню рівня кредитного ризику.

       Запропонована організаційна структура кредитного процесу, заснована на розмежуванні функцій аналізу, супроводження  кредитних проектів та їх обліку між  окремими структурними підрозділами, є дієвим засобом підвищення ефективності кредитних операцій. З її упровадженням, по-перше, очікується збільшення обсягу кредитних операцій, по-друге - суттєво вдосконалиться система внутрішнього контролю за всіма притаманними кредитним операціям ризиками, що в свою чергу дасть змогу знизити їх рівень, а отже, поліпшити структуру кредитного портфеля та зменшити частки проблемної заборгованості. Це сприятиме скороченню витрат банків на формування резервів для відшкодування можливих збитків за кредитними операціями.