Кредитование физических лиц на примере банка ПАТ "ВБР"

      - лімітування кредитів;

      - диверсифікацію кредитних вкладень;

      - вивчення та оцінювання кредитоспроможності позичальника;

      - вимагання від клієнтів достатнього та якісного забезпечення щодо виданих кредитів;

      - контроль та оперативність при стягненні боргу;

      - страхування кредитних операцій;

      - видачу кредитів на консорціумній основі;

      - використання плаваючої процентної ставки;

      - облік та врахування зовнішніх ризиків (ризик галузі, району країни)

      - використання теорії зважених ризиків.

      З кредитним ризиком тісно пов’язаний також процентний ризик — імовірність втрати банком у результаті перевищення процентної ставки, що була сплачена за залученими ресурсами, над процентною ставкою за виданими кредитами. Основним завданням управління банківськими ризиками є визначення ступеня допустимості ризику й прийняття практичного рішення, що спрямоване на розроблення заходів, які дають можливість зменшити вірогідність втрат.

      Якісне  оцінювання кредитного портфеля має  на меті насамперед максимально знизити  ризик неповернення позики, що веде до значних втрат для банків і може привести його до банкрутства.

      Для оцінювання якості кредитного портфеля з погляду кредитного ризику застосовуються такі показники:

      - коефіцієнт покриття класифікованих позик;

      - питома вага зважених класифікованих позик;

      - коефіцієнт питомої ваги проблемних позик;

      - коефіцієнт питомої ваги збиткових позик.

      Перелічені  показники слід проаналізувати в  динаміці, виявити тенденцію до їх зміни та причини їх погіршення. Розрахунок цих коефіцієнтів допомагає  визначити тенденції погіршення фінансового стану та шляхи збільшення економічної ефективності кредитних операцій.

      Коефіцієнт  покриття класифікованих позик (К_п.к.п) розраховується як відношення зважених класифікованих позик (К_зв.кл) до капіталу (К) банку:

      

.

      Цей показник комплексно характеризує якість кредитного портфеля з погляду ризику в сукупності з його захищеністю власним капіталом. Підвищення цього коефіцієнта в динаміці вважається негативним явищем і свідчить про підвищення ймовірності збитків у майбутньому.

      Коефіцієнт  питомої ваги зважених класифікованих позик (К_п.зв.кл) розраховується як відношення зважених класифікованих позик (К_зв.кл) до загальної суми позик (П).

      

.

      Зважені класифіковані позики розраховуються множенням суми кредитів певної групи ризику на відповідний коефіцієнт.

      Коефіцієнт  прострочених позик (К_п.п) розраховується як відношення позик з простроченою виплатою процентів та основної суми боргу (П_простр) до загального обсягу позик (П):

      

.

      Цей коефіцієнт вказує на ту частину позик, у портфелі банку, виплати за якими  були невчасно погашені, та на ті, які  не були погашені взагалі. Високий процент  свідчить про погіршення кредитної  діяльності банку. Значний приріст  за аналізований період свідчить про можливі значні збитки в перспективі.

      Коефіцієнт  збитковості позик (К_зб) розраховується як співвідношення збитків за позиками, отриманими за аналізований період (З_п) до середнього загального обсягу позик (П), або до загального обсягу позик.

      

.

      Коефіцієнт  збитковості визначає частину позик, які за певний період призвели до збитку. Зростання цього показника може свідчити про погіршення політики дотримання допустимого рівня ризику.

      Для розрахунку цих показників спочатку необхідно розрахувати суму класифікованих позик (табл. 2.8). 

      Таблиця 2.8 - Розрахунок зважених класифікованих позик за ступенем ризику

 

      Як  видно з даних таблиці, у разі зменшення загальної суми кредитного портфеля сума зважених класифікованих позик зросла у звітному періоді до 12 828 тис. грн, проти 12 145 тис. грн у попередньому періоді, тобто майже вдвічі . Це свідчить про явне погіршення якості кредитного портфеля.

      Загальний висновок, який можна зробити, виходячи з результатів аналізу якості кредитного портфеля з погляду ризику: банку необхідно проводити обережнішу кредитну політику, ретельніше підходити до оцінювання платоспроможності позичальників на стадії надання кредитів. Основні показники, що характеризують якість кредитного портфеля, зведені в табл.2.9  

      Таблиця 2.9 - Аналіз якості кредитного портфеля з погляду ризику

 

      Так, коефіцієнт питомої ваги зважених класифікованих позик (коефіцієнт якості кредитного портфеля) у звітному періоді становив:

      К¹_кл.п.= 12 828/ 342899=0,037

      а в попередньому періоді:

      К⁰_кл.п = 12 145 / 172 241 =0,071_.

      тобто коефіцієнт якості кредитного портфеля став нижчим на 0,034.

      Коефіцієнт  покриття зважених класифікованих позик власним капіталом значно поліпшився лише  0,005.

      Це  свідчить про те, що підвищення ризикованості  кредитного портфеля було підстраховано зростанням власного капіталу, які гарантують фінансову стабільність роботи банку навіть за певних умов підвищення ризику. Тобто підвищення ризикованості кредитного портфеля (за умови підвищення прибутковості) було виправданим.

      Незважаючи  на низьке поліпшення коефіцієнта покриття зважених класифікованих позик, його значення у звітному періоді було на низькому рівні, за прийнятою рейтинговою оцінкою відноситься до граничних значень, а в базисному періоді його значення можна розцінювати як незадовільне.

      Згідно  з рейтинговою системою вартості класифікованих позик (табл. 2.10)

      Таблиця 2.10 - «Рейтинговою система вартості класифікованих позик».

      Цю  шкалу доцільно використовувати, коли питома вага кредитних вкладень у загальних активах досить висока.

      Про неналежний контроль з боку банку  за якістю кредитного портфеля свідчить також велика питома вага прострочених, несплачених та збиткових позик у загальній заборгованості клієнтів. Так, у звітному періоді коефіцієнт проблемних позик становив 0,0002 , або 0,02% від загальної суми кредитного портфеля,. Цей коефіцієнт збільшився (тобто погіршився) на 0,02 процентного пункту. Тенденцію до погіршення має і коефіцієнт збитковості позик,. Якщо така сама тенденція спостерігалась і в попередньому періоді, то можна зробити висновок про сильну роботу банку з управління якістю активів.

      Загальний висновок, який можна зробити, виходячи з результатів аналізу якості кредитного портфеля з погляду ризику: банк проводить досить обережну кредитну політику, ретельно підходе до оцінювання платоспроможності позичальників на стадії надання кредитів, приділяє увагу цільовому використанню наданих позик та контролю за діяльністю позичальника з метою своєчасного виявлення негараздів та запобігання можливиз втрат за позиками. 
 

     2.3 Аналіз і оцінка кредитоспроможності  фізичної особи 

      Для оцінки фінансового стану позичальника - фізичної особи банки встановлюють показники та їх оптимальні значення залежно від виду кредиту (на  придбання або будівництво житла, придбання транспортних засобів, товарів тривалого використання, на інші потреби), його обсягу й строку, виду забезпечення (застави) за кредитом.

     Оцінка  фінансового стану  позичальника  має   враховувати кількісні  та якісні показники (фактори),  що можуть у тій чи іншій мірі вплинути на виконання позичальником зобов'язань за  кредитом, з  визначенням  рівня  їх  ймовірного впливу на дотримання умов кредитної  угоди  шляхом  установлення  оптимальних   значень   та відповідних   балів   для   кожного  з  показників (факторів) та здійснюється з урахуванням виду і строку кредиту, що надається.

      У разі визначення кредитоспроможності  позичальника – фізичної особи під  час розгляду питання про надання  кредиту та оцінки  його фінансового  стану  під час обслуговування боргу за кредитом мають ураховуватися як кількісні показники (економічна кредитоспроможність), так і якісні характеристики  (особиста кредитоспроможність) позичальника, що підтверджуються відповіднимидокументами і розрахунками.

      До  якісних характеристик позичальника зокрема належать: