Кримінальне право України

 

 

 

 

41) замах на  злочин?

Об'єктивними ознаками замаху є: а) вчинення діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення злочину; б) недоведення злочину до кінця; в) причини недоведення злочину до кінця не залежать від волі винного.

2. Види замаху на  злочин. Замах поділяється законом  на закінчений і незакінчений.

Замах на непридатний  об'єкт (він може бути закінченим або  незакінченим) має місце тоді, коли об'єкт не має необхідних властивостей (ознак) або він зовсім відсутній, внаслідок чого винний не може довести  злочин до кінця. Особа припускається фактичної помилки, що і позбавляє її можливості довести злочин до кінця.

Замах із непридатними засобами (він також може бути як закінченим, так і незакінченим) має місце  тоді, коли особа помилково чи через  незнання застосовує такі засоби, за допомогою  яких, внаслідок їх об'єктивних властивостей, неможливо закінчити злочин.

При цьому засоби можуть бути як абсолютно, так і відносно непридатними для заподіяння шкоди.

Абсолютно непридатними вважаються засоби, використання яких за будь-яких умов (обставин) не може привести до закінчення злочину (наприклад, спроба отруїти людину речовиною, помилково прийнятою за отруту).

 

42) добровільна  відмова від вчинення злочину?

Стаття 17 ч. 1 КК визначає: «Добровільною відмовою є остаточне  припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця».

добровільна відмова  можлива лише на попередніх стадіях  злочинної діяльності -на стадії готування  та на стадії замаху на злочин. для того щоб можна було застосувати ст. 17 КК і звільнити особу від кримінальної відповідальності, її діяння повинні відповідати умовам правомірності добровільної відмови, якими є:

?   добровільний характер відмови;

? остаточність і безумовність  добровільної відмови;

? усвідомлення наявності  об'єктивних та суб'єктивних можливостей  доведення злочинної діяльності  до кінця і виконання закінченого  злочину.

Головним є те, що під  їх впливом особа самостійно прийняла рішення про відмову від подальшої  злочинної діяльності. Те, що рішення повинно бути добровільним, свідчать положення статей 14 та 15 КК, які, визначаючи поняття готування та замаху на злочин, акцентують увагу на вольовому моменті вчинення цих дій (особливо це стосується замаху на злочин).

 

43) поняття  і ознаки співучасті?

в одному злочині беруть участь дві або більше особи, які  діють узгоджено і спрямовують  свої дії на досягнення єдиного результату. У таких ситуаціях виникає  питання про співучасть у злочині.

2. У статті 26 говориться, що співучастю у злочині визнається умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. Це формулювання вироблене в результаті довголітніх теоретичних досліджень і є розвитком поняття співучасті, що містилося уст. 19КК 1960 р. Таким чином, співучасть — це об'єднання, коли кілька осіб вчиняють злочин спільно і умисно.

Слід мати на увазі, що співучасть не утворює яких-небудь особливих, інших підстав відповідальності — підставою відповідальності тут  є той же склад злочину, але  вчинюваний у співучасті. Те, що норма про співучасть вміщена в Загальній частині КК, означає лише одне — вона (ця норма) має застосовуватися до будь-якого випадку вчинення злочину, зазначеного в Особливій частині КК, але вчиненого у співучасті

Об'єктивні ознаки співучасті виражені в законі словами — злочин, вчинений декількома (двома або більше) суб'єктами злочину спільно.

Суб'єктивні ознаки —  вказівкою, що співучасть — це умисна спільна участь у вчиненні умисного злочину.

 

44) види співучасті?

Співучасники в злочині  можуть виконувати різні ролі — однорідні або різнорідні функції.

Іноді виділяють таку фігуру, як ініціатор злочину. Однак  ініціатором злочину, власне кажучи, є підбурювач або організатор.

1. Виконавцем (співвиконавцем) за ч. 2 ст. 27 вважається особа,  яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що не є суб'єктами злочину, вчинила конкретний злочин.

(співвиконавцем) є співучасник,  що своїми діями безпосередньо  виконав повністю або хоча  б частково (у якійсь частині)  об'єктивну сторону злочину. Тому, наприклад, при розбої виконавцем злочину є не лише той, хто вилучає майно в потерпілого, але і той, хто в момент вилучення застосовує насильство до жертви.

2. Організатор (ч. З  ст. 27) — це особа, яка організувала  вчинення злочину або керувала його вчиненням. Організатор посідає особливе місце в співучасті, він ніби стоїть над всіма співучасниками, регулюючи і направляючи всю їх діяльність.

Особа, яка організувала вчинення злочину, — це співучасник, що об'єднує інших співучасників, розподіляє ролі між ними, що намічає план злочину, визначає майбутню жертву чи об'єкти злочину.

3. Підбурювач (ч. 4 ст. 27). Підбурювачем  вважається особа, яка схилила  іншого співучасника до вчинення  злочину. Що означають слова  закону «схилила до вчинення  злочину»? Це значить, що підбурювач — це особа, яка викликала у виконавця або в інших співучасників рішучість, бажання вчинити злочин, тобто умисел на вчинення злочину.

4. Пособник (ч. 5 ст. 27). Пособником  визнається особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

 

45) форми співучасті?

1) проста співучасть (співвиконавство,  співвинність) має місце там, де  всі співучасники є виконавцями  злочину і, отже, всі вони виконують  однорідну роль. Звичайно, їх дії можуть мати різний характер. Наприклад, один з виконавців загрожує жертві ножем, інший б'є її, а третій обчищує кишені. Але з погляду форми співучасті їх ролі однорідні — всі вони безпосередньо виконують дії, описані в диспозиції статті Особливої частини КК як ознаки об'єктивної сторони конкретного складу злочину, в даному випадку розбою;

2) складна співучасть (співучасть з розподілом ролей)  виявляється в тому, що співучасники  виконують різнорідні ролі, тут  має місце розподіл ролей —  один або кілька з них — виконавці, інші — підбурювачі, пособники і т.п. Інакше кажучи, при цій формі співучасті не всі співучасники є виконавцями злочину.

2. За суб'єктивними  ознаками, за стійкістю суб'єктивних  зв'язків, стійкістю умислу ст. 28 розрізняє вчинення злочину  різними злочинними групами:

а) вчинення злочину групою осіб;

б) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою;

в) вчинення злочину організованою  групою;

г) вчинення злочину злочинною  організацією.

 

46) відповідальність  співучасті?

 

1) Відповідальність співучасників, які діють в організованій групі або злочинній організації, визначається в такий спосіб:

а) організатор злочину  підлягає відповідальності за всі злочини, вчинені будь-яким співучасником  цієї групи, за умови, якщо вони (ці злочини) охоплювалися умислом організатора (ч. 1 ст. 30);

б) інші співучасники (учасники групи) підлягають відповідальності за злочини, у підготовці чи вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї ролі, що виконував у злочині кожний з них (ч. 2 ст. 30);

в) дії всіх цих співучасників  кваліфікуються за тією статтею Особливої  частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинення даного злочину злочинною організацією чи організованою групою (наприклад, всі учасники банди, незалежно від тієї ролі, яку вони виконували в злочині, несуть відповідальність безпосередньо за ст. 257; всі учасники організованої групи, що вчинила вимагання, — за ч. 4 ст. 189).

2) При простій співучасті, тобто співвиконавстві, всі співучасники  несуть відповідальність за тією  статтею Особливої частини КК, яка передбачає вчинений ними  злочин (ч. 1 ст. 29).

3) При співучасті з  розподілом ролей питання про відповідальність вирішується так:

а) виконавець (співвиконавці) відповідають за тією статтею Особливої  частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинений ними злочин (ч. 1 ст. 29);

б) всі інші співучасники (організатори, підбурювачі, пособники) відповідають за той злочин, що вчинив виконавець (співвиконавці);

в) дії всіх співучасників  у зв'язку з цим, за винятком виконавця (виконавців), кваліфікуються за тією статтею  Особливої частини КК, за якою кваліфіковані  дії виконавця, але з обов'язковим  посиланням на відповідну частину ст. 27. Так, пособник вбивства відповідає за ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 115.

 

 

47) спеціальні  питання відповідальності за  співучасть?

1. Співучасть у злочинах  із спеціальним суб'єктом. 2. Провокація злочину. 3. Ексцес виконавця. 4. Безнаслідкова співучасть.

5. Невдале підбурювання  або пособництво. 6. Добровільна відмова співучасників.

1. Співучасть у злочинах  зі спеціальним суб'єктом. спеціальний  суб'єкт — це суб'єкт злочину,  який крім загальних ознак  (осудності й віку) наділений ще  і додатковими ознаками, що і визначають його відповідальність за відповідною статтею КК (наприклад, службова особа, військовослужбовець тощо).

2. Провокація злочину.  Провокацією злочину визнається  ситуація, коли особа підбурює (провокує) виконавця або інших співучасників на вчинення злочину з мстою його подальшого викриття.

3. Ексцес виконавця.  Щоб співучасник був притягнутий  до відповідальності за злочин, вчинений виконавцем, він, як вже  зазначалося, має бути обізнаний  про злочинні наміри виконавця.  Між співучасниками повинна мати місце змова на вчинення конкретного злочину. Але на практиці зустрічаються випадки, коли окремі співучасники виходять за межі цієї змови. Наприклад, пособник і підбурювач просили виконавця побити потерпілого, виконавець же вбив жертву. У такому разі і говорять про ексцес (вихід за межі задуманого) виконавця.

4. Безнаслідкова співучасть  має місце там, де виконавцю  не вдалося вчинити закінчений  злочин і він вчинив лише  готування або замах, на яких  його злочинна діяльність була  припинена (перервана). У таких ситуаціях виконавець несе відповідальність за готування до злочину або замах на злочин. Інші ж співучасники відповідають за співучасть у готуванні до злочину або за співучасть у замаху на злочин, залежно від того, на якій з цих стадій була припинена (перервана) злочинна діяльність виконавця.

5. Невдале підбурювання  або пособництво має місце  там, де можливий (передбачуваний, потенційний) виконавець відхиляє  пропозицію вчинити злочин (брати  участь у вчиненні злочину), що  може виходити від підбурювача, пособника чи навіть організатора. Наприклад, підбурювач умовляє виконавця вчинити вбивство, обіцяючи за це грошову винагороду. Однак виконавець відхиляє цю пропозицію підбурювача, не погоджується з ним, хоча б тому, що боїться викриття і можливого покарання.

6. Добровільна відмова  співучасників. У статті 31 КК регулюється  питання про добровільну відмову  співучасників. Причому самого  визначення добровільної відмови  співучасників закон не дає,  відсилаючи до ст. 17, в якій  визначається загальне поняття добровільної відмови.

 

 

 

 

48) причетність  до злочину?

1) Заздалегідь не обіцяне  (тобто не обіцяне до закінчення (завершення) злочину) приховування  злочину.

2) Заздалегідь не обіцяне  придбання чи збут майна, добутого  злочинним шляхом.

3) Заздалегідь не обіцяне потурання злочину.

4) Заздалегідь обіцяне  (тобто обіцяне до закінчення  злочину) недонесення про злочин.

2. Приховування злочину  — це. активна діяльність особи  по приховуванню злочинця, засобів  і знарядь вчинення злочину,  його слідів або предметів, здобутих злочинним шляхом.

3. Придбання чи збут  майна, здобутого злочинним шляхом, — це активна діяльність особи,  що виявляється у купівлі або  іншій оплатиш передачі майна,  здобутого злочинним шляхом, або  зберіганні такого майна.. Даний  злочин передбачає знання суб'єктом того, що придбане ним майно здобуто злочинним шляхом, тобто в результаті конкретного злочину, крадіжки, розбою тощо.

4. Потурання. Потурання  виражається в тому, що особа,  яка зобов'язана була і могла  перешкодити вчиненню злочину,  такому злочину не перешкоджає: злочин відбувається

4. Недонесення виражається  у неповідомленні органам влади  про злочин, що готується або  вже вчинений. На відміну від  приховування, недонесення — це  діяльність пасивна (чиста бездіяльність). Незалежно від того, було чи не було воно заздалегідь обіцяно, чинним КК воно злочином не визнається.

 

49)ексцес виконавця?

Ексцес виконавцямає місце там, де виконавцем вчинені такі злочинні дії, що не охоплювалися ні прямим, ні непрямим умислом інших співучасників. Ним вчинені дії, які виходять за межі угоди, що відбулася між ними. Таким чином, ексцес виконавця має місце там, де інші співучасники не передбачали, не бажали і не допускали вчинення тих злочинних дій, що вчинив виконавець.