Шпаргалка по "Договорное право"

Стаття також установлює санкції, які повинні стимулювати належне виконання зобов'язані підрядником і які забезпечують майнові інтереси замовника при недотриманні підрядником вимог щодо якості. Неустойка має штрафний характер. Випадки застосування санкцій у кожному конкретному випадку повинні бути передбачені в договорі.

Закон України (дію якого зупинено на 2002 р. згідно із Законом від 20 грудня 2001 р.) «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт  на будівництві об'єктів» визначає загальні правові засади майнової відповідальності за недотримання встановлених умовами договору підряду (контракту) строків завершення виконання робіт на будівництві об'єктів та здійснення розрахунків за них і спрямований на посилення договірної дисципліни та відповідальності за цільове та ефективне використання коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій.

Майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду (контракту) і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкодження майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій неустойкою (пенею), з винної сторони відповідно до умов, визначених у ст.ст. 4 і 5 вказаного Закону та іншими законами. Законом також передбачені інші особливості відповідальності сторін за договором підряду на капітальне будівництво, якщо воно здійснюється за рахунок коштів держави.

Підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором/будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

Гарантійний строк продовжується  на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок  недоліків, за які відповідає підрядник. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен  заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення. Договором будівельного підряду може бути встановлено право замовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку.

Відповідальність замовника

За невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором підряду на капітальне будівництво відповідальна за це сторона сплачує неустойку (пеню) передбачену договором, а також відшкодовує збитки, у сумі, не покритою неустойкою, що виразилися у зроблених іншою стороною витратах, у втраті чи пошкодженні її майна.

П 3 ст. 2 Закону України „Про майнову  відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання  робіт на будівництві об’єктів”  встановлено, що у разі недотримання зобов’язання щодо стягнення неустойки, сума неустойки, що не була стягнена в установленому порядку з винної сторони за порушення умов договору підряду, стягується за рішенням господарського суду до державного бюджету як зі сторони, яка заявила ці вимоги, так і з сторони, що не виконала договірних зобов’язань.

Якщо замовник не сплатив за виконані роботи протягом 30 календарних днів після закінчення встановленого  строку платежу, підрядник має право  припинити виконання робіт, але  не раніше як через 10 календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затримки перерахування платежів більш як на 90 календарних днів підрядник має право розірвати договір підряду (контракт) відповідно до умов договору (контракту) і вимагати сплати неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих розірванням договору підряду (контракту) в частині, не покритій неустойкою (пенею).

 

81. Порядок передачі  результатів робіт за договором  будівельного підряду

Ст. 882 ЦК Укр.

  4. Передання робіт  підрядником   і  прийняття  їх  замовником  оформляється  актом,  підписаним  обома сторонами.  У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується  в  акті  і він підписується другою стороною.

     Акт, підписаний  однією  стороною,  може  бути визнаний  судом недійсним лише у разі,  якщо мотиви  відмови  другої  сторони  від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

     5. Прийняття  робіт   може  здійснюватися  після   попереднього випробування,  якщо  це передбачено договором будівельного  підряду або  випливає  з  характеру робіт.  У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

   6. Замовник  має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення  недоліків,  які  виключають   можливість   використання об'єкта  для  вказаної  в  договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

 

82. Відповідальність сторін  за договором будівельного підряду

Стаття 883. Відповідальність підрядника ЦК Укр.

     1. Підрядник відповідає  за недоліки збудованого  об'єкта,  за прострочення  передання  його  замовникові  та  за  інші порушення договору   (за   недосягнення    проектної    потужності,    інших запроектованих показників тощо),  якщо не доведе,  що ці порушення сталися не з його вини.

     2. За  невиконання  або  неналежне  виконання  обов'язків  за договором   будівельного   підряду  підрядник  сплачує  неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному

обсязі.

     3. Суми  неустойки  (пені),  сплачені підрядником  за порушення строків виконання окремих робіт,  повертаються підрядникові у разі закінчення   всіх  робіт  до  встановленого  договором  граничного терміну.

Стаття 886. Відповідальність замовника 

     1. У  разі  невиконання   або неналежного виконання замовником обов'язків  за  договором   будівельного   підряду   він   сплачує підрядникові  неустойку,  встановлену  договором  або законом,  та відшкодовує збитки у повному обсязі,  якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

 

83. Договір побутового замовлення

За ЦК України

     Стаття 865. Договір побутового  підряду 

     1. За договором побутового  підряду підрядник,  який  здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  виконати за завданням фізичної  особи   (замовника)   певну   роботу,   призначену   для задоволення побутових та  інших особистих потреб,  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

     2. Договір побутового  підряду є публічним договором. 

     3. До  відносин   за   договором   побутового   підряду,   не врегульованих   цим  Кодексом,  застосовується  законодавство  про захист прав споживачів.

     Стаття 866. Форма договору  побутового підряду 

     1. Договір побутового  підряду вважається укладеним  у належній формі,  якщо  підрядник   видав  замовникові  квитанцію  або  інший документ, що підтверджує укладення договору.

     Відсутність у замовника  цього  документа  не  позбавляє   його права  залучати свідків  для підтвердження факту укладення  договору або його умов.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

84. Поняття та зміст договору будівельного підряду

 Стаття 875. Договір будівельного  підряду ЦК Укр.

1. За договором будівельного  підряду підрядник зобов'язується  збудувати і здати у встановлений  строк об'єкт або виконати інші  будівельні роботи відповідно  до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

2. Договір будівельного підряду  укладається на проведення нового  будівництва, капітального ремонту,  реконструкції (технічного переоснащення)  підприємств, будівель (зокрема житлових  будинків), споруд, виконання монтажних,  пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

3. До договору будівельного підряду  застосовуються положення цього  Кодексу, якщо інше не встановлено  законом.

Сторонами договору виступають замовник та підрядник. Замовником можуть бути юридичні особи будь-якої форми власності, фізичні особи з необхідним за законом обсягом дієздатності, держава, АР Крим, територіальні громади. Підрядник - це юридична особа будь-якої форми власності або фізична особа, яка має необхідний за законом обсяг дієздатності.

Зміст договору будівельного  підряду складають його умови.

Істотними умовами договору будівельного підряду є:

1) предмет договору;

2) ціна договору;

3) строки виконання робіт;

4) ризик за договором

 

85. Поняття договору  про надання послуг та їх система

Стаття 901. Договір про надання  послуг

1. За  договором про надання  послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням   другої  сторони  (замовника)  надати  послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

2. Положення   цієї  глави   можуть  застосовуватися  до  всіх договорів  про  надання   послуг,  якщо  це  не   суперечить   суті зобов'язання.

Стаття 902. Виконання договору про  надання послуг

1. Виконавець повинен надати  послугу особисто.

2. У випадках,  встановлених договором,  виконавець має право покласти  виконання договору про  надання   послуг  на  іншу  особу, залишаючись  відповідальним  в  повному обсязі перед замовником за

порушення договору.

     Стаття 903. Плата за  договором про надання послуг 

1. Якщо  договором  передбачено   надання  послуг  за   плату,  замовник  зобов'язаний  оплатити  надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором.

     2. У разі неможливості  виконати договір про  надання   послуг, що  виникла  не з  вини виконавця,  замовник зобов'язаний  виплатити виконавцеві розумну   плату.  Якщо  неможливість  виконати  договір

виникла  з вини замовника,  він  зобов'язаний виплатити виконавцеві  плату в повному обсязі,  якщо інше не  встановлено  договором  або законом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

86. Поняття та види  транспортних договорів

  Транспортні договори - це такі  господарські договори, які спрямовані на організацію та/або забезпечення перевезень вантажів надання інших транспортних послуг учасникам господарських відносин. Транспортні договори укладаються, як правило, за обов'язкової участі транспортних підприємств або (незначною мірою) індивідуальних підприємців, які спеціалізуються на перевезеннях.

   Транспортні договори класифікуються  за різними ознаками:

   А) за видом транспорту, який використовується для надання  транспортних послуг на: транспортні  договори на залізничному транспорті; транспортні договори на морському транспорті; транспортні договори на внутрішньому водному транспорті; транспортні договори; на повітряному транспорті; транспортні договори на автомобільному транспорті; транспортні договори на трубопровідному транспорті; і в недалекому майбутньому - транспортні договори на космічному транспорті (у ч. З ст. 306 ГК України зазначається космічний транспорт як один з видів транспорту), а також транспортні договори, що передбачають використання кількох видів транспорту (в т. ч. змішані перевезення);

   Б) за ознакою домінування  в договорі організаційних чи  майнових елементів на: (1) організаційні  (забезпечують організацію перевезень  та надання інших транспортних  послуг) та (2) договори про надання  транспортних послуг;

   В) за характером транспортних послуг, надання яких передбачається договором, на: (а) договори перевезення вантажів або організованих груп пасажирів, якщо договір укладається, наприклад, туристичною фірмою; (б) договори про надання інших транспортних послуг або комплексу послуг (зазвичай віддзеркалюють специфіку певного виду транспорту).