Шпаргалка по "Договорное право"

3. Згідно зі ст. 839 ЦК України  підрядник зобов'язаний виконати  роботу, визначену договором підряду,  із свого матеріалу і своїми  засобами, якщо інше не встановлено договором, тобто сторони можуть встановити обов'язок замовника забезпечити підрядника матеріалами і засобами.

4. Підрядник виконує роботу на  власний ризик.

 це означає, що він відповідає  за якість, власне, виконаних робіт.  Згідно зі ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру, на момент передання її замовникові.

 

 

 

 

 

 

 

 

75.права та обов*язки  підрядника

Головним обов'язком підрядника за цим договором є якісне відповідно до умов договору виконання роботи і передача її результату замовникові, за правило, у встановлений строк. Причому, якщо це передбачено договором або, якщо без певної інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим, результат підрядник зобов'язаний передати разом з інформацією щодо експлуатації чи Іншого його використання.

Підрядник, якщо інше не встановлено  договором, зобов'язаний виконувати роботу із свого матеріалу і своїми засобами. При цьому він відповідає за неналежну якість вказаних матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження матеріалу, наданого замовником, надати останньому звіт про використання матеріалу та повернути його залишки, зберігати конфіденційність одержаної від замовника інформації про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, які можуть розглядатися як комерційна таємниця, якщо інше не встановлено договором. Замовник несе такий же обов'язок стосовно інформації, отриманої від підрядника (ст. 862 ЦК).

Підрядник має право: не починати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, яка підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником (ст. 851 ЦК), Це положення у повній мірі відповідає змісту ст. 358 ЦК про зустрічне виконання зобов'язань; за згодою замовника на дострокове виконання роботи (ч. 2 ст. 854 ЦК); на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості; на відмову від договору з правом на відшкодування збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження, у відповідний строк не замінить неякісний або непридатний матеріал, не змінить) вказівок про спосіб виконання роботи чи не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи.

Підрядник має право вимагати відшкодування  завданих йому збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи або підвищенням ціни роботи, які настали внаслідок невиконання замовником свого обов'язку зі сприяння підрядникові у виконанні роботи, якщо обсяг та порядок такого сприяння були обумовлені договором (ч. 1 ст. 850 ЦК). Якщо ж виконання роботи стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.

Підрядник має право продати  результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести у депозит нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором, коли замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи за умови дворазового попередження його підрядником про виконання роботи (ч. 5 ст. 853 ЦК); вимагати виплати авансу у випадку та в розмірі, передбаченим договором; притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, якщо останній не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

76. Права та обов*язки  замовника

До обов'язків замовника закон  відносить наступні: видати завдання підряднику, тобто чітко обумовити  предмет договору; якщо це передбачено  договором, надати матеріал підряднику; замінити на вимогу підрядника у відповідний строк неякісний або непридатний матеріал, змінити вказівки про спосіб виконання роботи або усунути інші обставини, що загрожують якості або придатності результату роботи; сприяти останньому у виконанні роботи у випадках, в обсязі та у порядку, встановлених договором; прийняти роботу, виконану підрядником.

Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки  повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

 

77. Правові наслідки невиконання або неналежного виконання договору підряду

Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду

Настання тих чи інших правових наслідків залежить від характеру  недоліків у виконаному замовленні. Так, відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК УРСР, коли підрядник допустив відступи від  умов договору, що погіршили роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатно виправити зазначені недоліки у відповідний строк або відшкодувати йому необхідні витрати з виправлення своїми засобами недоліків роботи, якщо договором передбачено таке право замовника, або відповідного зменшення винагороди за роботу. Відповідно до п. 1 ст. 871 нового ЦК за таких порушень замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків, або відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. Наведена стаття має кілька новел. По-перше, вона надає замовникові право встановити "розумний" строк для виправлення недоліків, по-друге, наведене в ній правило діє в усіх випадках, якщо інше не встановлено договором. Однак в обох кодексах законодавець поділяє недоліки на ті, які виявилися у вигляді відступів від умов договору, що погіршили роботу, та інші недоліки в роботі. Цілком очевидно, що під категорію "інших недоліків у роботі" підпадають ті з них, які у принципі не знижують якості роботи, але є відступом від умов договору (наприклад, підрядник виконав ремонт квартири шпалерами іншого кольору, ніж це було обумовлено договором). Наявність таких недоліків, однак, не дає замовникові права вимагати розірвання договору й відшкодування збитків, він може лише зажадати відшкодування витрат на виправлення недоліків.

Підрядник відповідає за неправильне  використання матеріалів, наданих замовником (ст. 334 ЦК УРСР, ст. 859 ЦК України). Більше того, підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу замовника, якщо не доведе неможливість їх виявлення при належному прийманні матеріалу (п. 3 ст. 859 ЦК України). Він також несе відповідальність за будь-яке упущення, що спричинило втрату або пошкодження ввіреного йому замовником майна (ст. 337 ЦК УРСР, ст. 860 ЦК України). Зміст відповідальності підрядника за вказані упущення у разі потреби визначають, виходячи також із загальних норм зобов'язального права.

Відповідні правові наслідки для  сторін договору підряду настають у  разі перевищення складеного кошторису (ст. 334 ЦК УРСР, ст. 863 ЦК України). Зокрема, якщо виникла необхідність значного (істотного) перевищення кошторису (у новому ЦК - приблизного) підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника, який у разі незгоди має право відмовитися від договору, відшкодувавши підряднику витрати щодо виконаної частини роботи. У разі невиконання підрядником такого інформаційного обов'язку він зобов'язаний виконати договір підряду за встановленою ціною.

Правові наслідки неякісного виконання  роботи, передбачені законодавством, застосовуються й тоді, коли недоліки сталися через несвоєчасне застереження або незастереження підрядником замовника про обставини, перелічені у ст. 340 ЦК УРСР, ст. 866 ЦК України, та через неякісні матеріали підрядника.

 

 

 

 

 

78. договір побутового підряду

Договір побутового підряду є різновидом договору підряду, в якому діють в цілому норми, що регулюють договір підряду з певними особливостями, основними з яких є суб’єктивний склад сторін договору, специфічний предмет та визнання договору побутового підряду публічним.

Публічний характер договору побутового підряду відповідно до ЦК України означає, що організація або підприємець, який за родом своєї діяльності надає певні побутові послуги, звертається з пропозицією про укладення договору до невизначеного кола осіб. Такий характер договору визначає, що, по-перше, підприємець при укладені договору не має права надавати переваги одній особі перед іншою; по-друге, ціна послуг (товарів) має бути однаковою для всіх; по-третє, за наявності у нього можливості надати такі послуги підприємець не має права відмовитися від них; по-четверте, у разі необґрунтованої відмови підприємця від виконання робіт замовник має право вимагати відшкодування збитків, завданих не укладенням договору.

Особливе значення для регулювання  відносин з побутового обслуговування населення має Закон України “ Про захист прав споживачів” (1991 р.., з наступними змінами і доповненнями), певні статті якого також застосовуються до цих відносин. Закон регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності. Споживачем є громадянин, який замовляє або має намір замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб, а виконавцем – підприємство, установа, організація або громадянин підприємець, які виконують роботу або надають послуги. Тому не викликає сумнівів правомірність поширення цього закону на побутове замовлення (побутовий підряд).

 

79. Поняття договору  будівельного підряду

Виходячи з того, що усі види підрядних договорів мають єдиний уніфікований режим правового  регулювання, до будівельного підряду застосовуються загальні положення ЦК про підряд, якщо спеціальні норми не містять особливостей стосовно того чи іншого положення, зокрема це стосується положень про структуру договірних зв'язків (ст. 838 ЦК), ощадливості підрядника (ст. 845 ЦК), зобов'язань сторін стосовно інформації (ст. 862 ЦК) тощо.

Між тим будівельний підряд, крім .родових ознак договору підряду, має свої кваліфікаційні ознаки: специфічний  предмет - будівельні роботи; характер здійснення цих робіт, які нерозривно пов'язані з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 8 75 ЦК); організацію виконання будівельних робіт, що дає можливість розглядати його як самостійний вид договору підряду.

Норми, що регулюють відносини будівельного підряду, містяться .у нормативно-правових актах, які утворюють законодавство в галузі будівництва, що за своєю суттю є комплексним, включаючи не тільки норми цивільного права, а й адміністративного, земельного, фінансового тощо.

Поняття договору будівельного підряду  дається у ч. 1 ст. 875 ЦК. Відповідно до неї за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи згідно з проектно-кошторисною документацією, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи й оплатити їх.

Відносини, що складаються в процесі  капітального будівництва, мають специфічний механізм правового регулювання, зумовлений насамперед особливостями капітального будівництва як діяльності, спрямованої на створення нових і реконструкцію старих основних фондів виробничого і невиробничого призначення.

Головними учасниками підрядного контракту є замовник і підрядник. Замовник – це юридична або фізична особа, яка замовляє виконання робіт, поставку продукції, надання послуг, пов’язаних з капітальним керівництвом, організовує проведення торгів, укладає договори, тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

80.Права та обов*язки  сторін за договором будівельного підряду

Відповідальність підрядника

Відповідно до статті 883 ЦК встановлюється відповідальність підрядника за якість робіт, підкреслюючи значення якісних  показників у будівництві. Мається на увазі відповідальність зі виконання робіт із відступом від проекту, прийнятого до виробництва, кошторису, а також будівельних норм і правил, що діють на момент виконання окремих видів робіт.