Правова характеристика об’єктів цивільних прав. Специфіка їх участі в цивільних правовідносинах

Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Марта 2012 в 21:16, курсовая работа

Описание работы

Актуальність дослідження полягає в тому, що в Цивільному Кодексі 2003р. вперше була дана розширена класифікація об’єктів цивільного права та їх правова характеристика. Не дивлячись на це, поняття об'єкта є дискусійним та розглядається під різними кутами зору. Так, окремі види об'єктів цивільних прав, такі як інформація, послуги тощо, розглядаються не в системі об'єктів, а лише у відповідних розділах договірного права. А тому, на мою думку класифікація об’єктів потребує нагального розширення.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………… 3
Розділ 1. Поняття та класифікація об’єктів цивільних прав…………….. 6
Поняття та суть об’єктів цивільних прав…………………………... 6
Класифікація об’єктів цивільних прав……………………………. 11
Оборотоздатність об’єктів цивільних прав……………………….. 15
Розділ 2. Речі як об’єкти цивільних прав. Майно.……..........................….. 17
2.1 Поняття речі ……………….……………………………………….. 17
2.2 Класифікація речей та їх значення ……………… ……..………… 19
2.3 Майно як об’єкти цивільних прав…………………………………. 25
Розділ 3. Гроші та цінні папери як об’єкти цивільного права……….. … . 28
3.1 Гроші як об’єкти цивільного права………………………………….. 28
3.2 Валютні цінності як об’єкт цивільних прав ……………………….. 31
3.3 Поняття та основні види цінних паперів………….………………… 33
Розділ 4. Інші об’єкти цивільних прав………………………………………. 41
4.1 Послуги та інші дії як об’єкти цивільних правовідносин…………. 41
4.2 Результати творчої діяльності як об’єкти цивільних
Правовідносин……………………………………………………….. 43
4.3 Особисті немайнові блага як об’єкти цивільних правовідносин…. 47
Висновки………………………………………………………………………… 50
Список використаних джерел

Работа содержит 1 файл

Курсова2011.docx

— 99.61 Кб (Скачать)

На мій погляд, така позиція є спірною, суперечить самій природі особистих немайнових прав, тому більш аргументованою видається висловлена В.Н.Протасовим теорія множинності правових об’єктів згідно з якою об’єкт правовідношення наділений двоїстим змістом – як об’єкт інтересу та об’єкт правової діяльності. Об’єктом інтересу може бути саме правовідношення в цілому, або суб’єктивне цивільне право, правова поведінка, об’єкти правової поведінки, її результат. За цією теорією об’єктом цивільного правовідношення може бути особисте немайнове право як суб’єктивне право особи. І саме це право слід розглядати як об’єкт, що допущений до цивільного обороту, і якому в результаті посягання (в нашому випадку – внаслідок поширення недостовірної інформації) заподіюється майнова шкода (остання буде наслідком посягання на таке право). Оскільки особисті немайнові права не мають економічного змісту (ст. 269 ЦК) формулювання в ч. 1 ст. 1166 «майнова шкода, завдана особистим немайновим правам» вважаємо некоректним. Більш вдалою конструкцією, на мою думку, є така: «майнова шкода, завдана внаслідок посягання на особисті немайнові права».

Отже на мою думку, для  нагального покращення та вирішення  проблем потрібно визначити  єдине  поняття щодо об’єктів цивільних  правовідносин, а також розробити  більш чітку, розгалужену, ширшу  класифікацію об’єктів цивільних прав.

З викладеного в даній  роботі теоретичного матеріалу, який базується  на нормативно - правовій базі України, ряду законів, низки постанов, можна зробити слідуючі висновки: що об’єкти правовідносин є настільки   ж різнобічними, настільки різноманітними є урегульовані правом суспільні відносини, саме життя наголошує на тому, що «закони, їх норми впливають не лише на людей, але через них і на об’єкти матеріального світу, соціальні спільноти, державні інститути».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

  1. Конституція України 1996 р. – зі змінами і доповненнями. Х.: Весна 2011.
  2. Цивільний  Кодекс України. Редакція від 1 січня 2010 року на підставі Закону України №1568-17 від 25 червня 2009 року.
  3. Цивільний  Кодекс України: Науково – практичний коментар/ за Ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової,В.В.Луця. – К.:Юрінком Інтер, 2008.
  4. Земельний Кодекс України. Затверджений Законом України від 25 жовтня 2001 р.// Урядовий кур’єр. – 2001. – 15 листопада; з наступними змінами і доповненнями.
  5. Закон України   «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р.     // Відомості Верховної Ради України. – 2000. №36.
  6. Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1992. № 36. – ст.524.
  7. Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №7 – ст. 34.
  8. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 р.// Відомості Верховної Ради України,2000, №37, ст. 307.
  9. Закон  України   «Про  використання  ядерної  енергії  та  радіаційну безпеку »  від  08.02.95 N 39/95// Відомості Верховної Ради України. – 1995 р. - №12.– ст. 81.
  10. Закон  України  «Про  природно – заповідний  фонд  України» від 16.06.92 року N 2456-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992 р. - № 34.
  11. Закон України «Про власність» від 07.02.1991р. №697-XII // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1991. - № 20.
  12. Закон України « Про науково – технічну інформацію» від 25 червня 1993 р.// Відомості Верховної  Ради України. – 1993. - № 33.
  13. Закон України «Про цінні папери і фондовий ринок» від 23 лютого 2006 р.// Голос України. – 2006. – № 69.
  14. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27.03.91 р. № 887-ХІІ // Відомості Верховної Ради. – 1991. - № 24.
  15. Закон України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року № 898-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003.-№ 38.
  16. Закон України «Про оренду державного та комунального майна»  від 10.04.92 р. № 2269-XII // Відомості Верховної Ради. – 1992. - № 30.
  17. Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.01 // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 24. – с.128
  18. Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 р

// Відомості Верховної  Ради України — 1999. — № 29.

  1. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №26. – ст. 650; з наступними змінами і доповненнями.
  2. Постанова Верховної Ради України «Про застосування векселів в господарському обороті України», від 17 червня 1992 року.
  3. Указ Президента України «Про введення в готівковий обіг приватизаційних майнових сертифікатів» від 21 квітня 1994 р.
  4. Указ Президента України «Про випуск та обіг векселів для покриття взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності України», від 14 вересня 1994 р.
  5. Указ Президента України (із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 2 березня 1996 р.) «Про облік прав власності на іменні цінні папери та депозитарну діяльність» від 25 травня 1994 р.
  6. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №17.
  7. Постанова Верховної ради України від 17.06.92. «Про право власності на окремі види майна» // Урядовий кур’єр. – 1992. – №29.
  8. Постанова Верховної Ради України «Про вдосконалення механізму приватизації в Україні і посилення контролю за її виконанням» від 29 липня 1994 р.
  9. Постанова Верховної Ради України від ЗІ січня 1996 р. «Про затвердження коефіцієнта конверсії приватизаційних майнових сертифікатів і житлових чеків».
  10. Постанова Верховної Ради України «Про застосування векселів в господарському обороті України», від 17 червня 1992 року.
  11. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку застосування векселів Державного казначейства», від 27.06.1996 р. №689
  12. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1994 р. Про заходи щодо виконання Постанови Верховної Ради України від 29 липня 1994 року «Про вдосконалення механізму приватизації в Україні і посилення контролю за її виконанням».
  13. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок обігу сертифікатів, отриманих громадянами України як компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку та колишнього Укрдержстраху» від 7 лютого 1996 р.
  14. Декрет Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. // Урядовий кур’єр. 1993. – 6 березня. 
  15. Положення «Про переказний і простий вексель», затверджений Постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 р.
  16. Цивільне право України: Курс лекцій / Під ред. П.Д. Пилипенка. – Львів: Вільна Україна, 2004 .
  17. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера, Д.В. Боброва, А.С.Довгерт; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кунєцової. – 2-е вид, доп. і перер. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Кн..1.
  18. Цивільне право України: Навч. посібник / Ю.В.Білоусов, С.В.Лозінська, С.Д.Русу та ін. – За ред.. Р.О.Стефанчука. – К.: Прецедент, 2005. – 448 с.
  19. Словарь гражданского права / Под ред. В.В. Залесского. – М., 1998. –324 с.
  20. Алексеев С. С. Право: азбука — теория — философия: Опыт комплексного исследования. — М.: Статут, 1999.
  21. Дзера О.В., Кузнєцова Н.С. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
  22. Дудин А. П. Объект правоотношения: (Вопросы теории). — Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1980.
  23. Йоффе О. С. Избранные труды: В 4 т. — Т. 1: Правоотношение по советскому гражданскому праву.
  24. Кузнєцова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні. – К. 1998.
  25. Кулініч О.С. Інформація з обмеженим доступом як об’єкт цивільних прав: К., 2006. – 20 с.
  26. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник: Пер. з рос. — Х.: Консум, 2001. — 656 с. 
  27. Сердюк І.А. Архів №4 » Методологічний аналіз сучасних інтерпретацій поняття «об’єкт правовідносин» - 2008 р.
  28. Петров Є.В. Інформація як об’єкт цивільно – правових відносин: Автореф. Дис.. – Х. – 2003.
  29. Шевченко Я.М. Власник і право власності. – К., 1994. – 314 с.
  30. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. — К.: Укр. енцикл., 1998. — Т. 1: А–Г.
  31. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: Укр. енцикл., 2003. — Т. 5: П–С. 
  32. Юриста О. В. Історико-правовий аналіз досліджень об’єкта правового відношення: Матеріали ІІІ звітної наук.-практ. конф. проф.-викл. складу Крим. ф-ту Нац. ун-ту внутр. справ: У 2 ч. — Сімферополь: Доля, 2001. — Ч. 2 — 188 с.
  33. Ярема А.Г. та ін. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: [В 4 т.]/ А.Г. Ярема, В.Я. Карабань, В.В. Кривенко, В.Г. Ротань. – Т.1. – К.: А.С.К., 2004. – 928 с.
  34. Яроцький В.Л. Цінні папери в механізмі правового регулювання майнових відносин. – Х.,2006.
  35. Виговський О.І..  Бездокументарні цінні папери в системі об’єктів цивільних прав. «Право України» 2010 р. №12. 

 

 

 

 

 


Информация о работе Правова характеристика об’єктів цивільних прав. Специфіка їх участі в цивільних правовідносинах