Правова характеристика об’єктів цивільних прав. Специфіка їх участі в цивільних правовідносинах

Використання деяких речей  породжує появу нових, які поділяються  на продукцію, плоди та доходи.

Плоди – це природне породження самої речі (приплід тварин, плоди  фруктових дерев).

Доходи – те, що приносить  річ, перебуваючи в експлуатації і цивільному обороті (наприклад плата за житло, орендна плата тощо).

Отже, продукцією, плодами  та доходами визнається все те, що виробляється, добувається, дістається з речі або  приноситься річчю (приплід тварин, плоди фруктових дерев, чи, наприклад, від речі, переданої в оренду, орендодавець одержав дохід у  вигляді орендної плати). Продукція, плоди та доходи належать власнику речі, якщо інше не визначено законом  або договором власника з іншою  особою.

Грошам властиві ознаки рядових  і подільних речей.

Як об’єкт права гроші  виконують переважно платіжну функцію, але можуть виступати як самостійний  об’єкт правовідносин (договір подяки, заповіт у кредитних установах).  Гроші (валюта). До речей цивільне право  відносить також гроші. Грошам властиві ознаки родових, подільних і замінних речей.     Виконуючи функцію  загального еквівалента платежів, гроші  є мірилом вартості всіх товарів, інструментом, що забезпечує їх обіг, засобом  забезпечення їх цінності. Гривня — це національна валюта, яка є законним платіжним засобом, обов'язковим до прийняття за номінальною вартістю на всій території України. Іноземна валюта може використовуватись у випадках і в порядку, передбачених законом. Види майна, що визнаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними також встановлюються законом.

Валюта України це є, власне, грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають  в обігу та є законним платіжним  засобом на території України, а  також грошові знаки, які вилучені з обігу або такі, що вилучаються  з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки які перебувають  в обігу.

Валютні цінності – це визначені  законом певні види майна. До валютних цінностей відносяться: валюта України, іноземні валюти та монетарні метали.

Валютними цінностями є кошти  на рахунках,у внесках в банківських  та інших кредитно-фінансових установах  на території України, платіжні документи ( акції, купони до них, бони, векселі), боргові  розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи, виражені в грошових знаках, які  перебувають в обігу та є законним засобом на території України [24,c.71].

До монетарних металів  відносяться: золото і метали мідієво-платинової групи в будь-якому вигляді  та стані, за винятком ювелірних, промислових  і побутових виробів з цих  металів.

До нерухомих речей  належать земельні ділянки та все, що розташовано на них і міцно  з ними пов'язано, тобто об'єкти, переміщення  яких без непропорційного збитку їх призначенню неможливе.

Режим нерухомої речі може бути поширений законом і на інші речі, зокрема на повітряні та морські  судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти як такі, що підлягають державній реєстрації. 
Рухомими речами визнаються такі, що їх можна вільно переміщувати у просторі.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі (земля, будівлі, підприємства та ін.), обмеження  цих прав, їх виникнення, перехід  і припинення підлягають обов'язковій  державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів з нею є публічною і здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, передбаченому законом. 
Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів з нею, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені в суді.

Майном як особливим об'єктом визнаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Наприклад, підприємством як майновим комплексом визнається єдиний майновий комплекс, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. Підприємство в цілому або його частина можуть бути об'єктом купівлі - продажу, застави, оренди тощо та інших правочинів, пов'язаних із встановленням, зміною та припиненням речових прав.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3 Майно як об’єкти цивільних прав.

У законодавстві немає  одностайності щодо визначення майна  як об'єкта цивільних прав. В одних  випадках під майном розуміють певні  речі або їхню сукупність (ст. 22, 23, 24 Закону України «Про власність»). Ширшого змісту набуває поняття «майно» в ст. 38 цього ж закону. Відповідно до цієї статті, власністю членів трудового колективу державного підприємства може бути не тільки майно, а й майнові права У спадковому праві застосовується ще одне значення терміна «майно». Під спадковим майном розуміють усі майнові права та обов'язки, які переходять від спадкодавця до спадкоємців [11,c. 86-91].

Така розбіжність законодавчих положень ускладнює визначення поняття «майно» як об'єкта цивільного права. Можна говорити про право на речі, про право на послуги іншої особи, але, мабуть, не можна стверджувати, що кредитор має право на право. Віднесення послуги до майна пояснюється передусім тим, що вона може бути оцінена в грошах.

Виходячи з цього, вважаємо, що майно складається з речей та послуг. Речі, як об’єкти цивільного права, фігурують у відносинах власності, особливо при визначеннях: які предмети (речі) можуть бути об'єктом приватної чи державної власності, які є вилученими з обігу, а які обмежені в ньому, які підлягають конфіскації, а які не підлягають.

Послуги є об'єктами зобов'язального  права. Об'єктами зобов'язального права  можуть бути і речі. Різниця між  речовим і зобов'язальним правом проявляється не в тому, що об'єктом речового права є речі, а зобов'язального - послуги, а в тому, що в речовому праві право на річ здійснюється власником самостійно без посередництва іншої особи, тоді як у зобов'язальному праві для задоволення власником свого права недостатньо лише його волі. Потрібна також воля іншої особи (для укладання договору оренди, наприклад, згода орендатора, купівлі-продажу - покупця).

Крім поняття речей  у цивільному праві застосовується також і поняття «майно». Термін «майно» застосовується неоднозначно. По-перше, під «майном» розуміють річ чи конкретну сукупність речей. Саме про таке майно йдеться у нормах, які визначають предмет договорів купівлі-продажу, оренди, дарування, позики тощо. По-друге, під цим терміном розуміють сукупність прав, які належать конкретній особі (ст. 10 ЦК України). По-третє, терміном «майно» позначають також сукупність майнових прав та обов'язків (наприклад, під спадковим майном розуміють усі майнові права та обов'язки спадкодавця, які переходять до спадкоємця) [3,c.64].

Оскільки правильне розуміння терміна «майно» в різних значеннях практично важливо для визначення конкретних прав та обов'язків сторін у правовідносинах, де майно є об'єктом права, потрібно щоразу визначати значення даного терміна шляхом тлумачення тексту правової норми2.

Цілісний майновий комплекс. Підприємство. З аналізу чинного  законодавства в Україні можна  зробити висновок про те, що термін "підприємство" використовується як щодо суб'єктів, так і щодо об'єктів  права. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підприємства в Україні» підприємство є самостійним господарюючим статутним суб'єктом, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Отже, в даному значенні підприємство визнається суб'єктом права. За цим  же законом підприємство створюється  за рішенням власника (власників) майна  чи уповноваженого ним (ними) органу (ст. 5), підприємство діє на основі статуту, що його затверджує власник (власники) майна (ст. 9), власник здійснює свої права з управління підприємства безпосередньо або через уповноважені ним органи (ст. 14). Згідно зі ст. 28 Закону України «Про власність» громадським об'єднанням надається право відповідно до цілей, зазначених у їхніх статутах, мати у власності підприємства. У цих випадках йдеться про підприємство як майновий комплекс, що його використовують у підприємницькій діяльності, як про об'єкт права.

Підприємство як цілісний майновий комплекс визнається нерухомістю, може в цілому або його частина  бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших угод. Так, відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єктом оренди є цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці). При цьому підприємство, як єдине ціле, виступає лише як предмет оренди, а його орендодавцем є власник або уповноважений ним орган. Відповідно до п. 1 ст. 4 цього закону цілісним майновим комплексом вважається господарський об'єкт із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями та системою енергопостачання.

До складу підприємства як майнового комплексу входять  усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також права  на позначення, що індивідуалізують підприємство, його продукцію, роботи та Послуги (фірмове  найменування, знаки для товарів  і послуг) та інші виключні права, якщо інше не передбачено законом чи договором. Виключення із майнового комплексу  того чи іншого об'єкта має бути окремо передбачено законом чи договором. В іншому разі при переході права  власності на підприємство до іншої  особи остання має право вимагати передачі всіх вищезазначених прав [14,c.53-62].

Поряд із цим слід зазначити, що в орендних правовідносинах підприємство може бути і суб'єктом правовідносин  щодо окремо індивідуально-визначеного  майна, а з дозволу відповідних  органів — також щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних  підрозділів (філій, цехів, дільниць) і  нерухомого майна. При цьому ми підтримуємо  думку, яка висловлена в літературі, що «підприємство не може виступати в цивільному праві як суб'єкт правових відносин. Цю функцію виконує суб'єкт цивільних відносин — юридична особа». Таким чином, коли підприємство передає в оренду своє майно, воно виступає як юридична особа, а коли воно саме є предметом договору оренди — як майновий комплекс.

Підприємством визнається юридична особа — суб'єкт цивільного права. У цьому значенні підприємство підлягає державній реєстрації як суб'єкт  підприємницької діяльності, виступає як сторона договору. Підприємством  визнають і цілісний майновий комплекс, і в цьому значенні підприємство є об'єктом права.

Розділ 3. Гроші  та цінні папери як об’єкти цивільного права

3.1 Гроші як  об’єкти цивільного права

До кола об’єктів правовідносин  звичайно відносять матеріально  виражені речі у тому числі гроші. За  своєю суттю гроші є багатофункціональною економічною категорією. Юридичний  аспект грошей містить у собі поняття  грошей як особливого об’єкта правовідносин.

Головна особливість грошей як об’єкта цивільних прав полягає  у тому, що вони, будучи загальним  еквівалентом, можуть замінити собою  майже будь – який об’єкт майнових відносин, що мають оплатний характер. У цивільному праві гроші визнаються окремим різновидом речей, причому  різновидом родових, замінних речей.

Стосовно питання походження грошей існує дві концепції: раціоналістична  і еволюційна.

Раціоналістична концепція  пояснює походження грошей правочинами  між людьми, які переконалися в  тому, що для переміщення вартостей  у міновому обігу необхідні спеціальні інструменти. Уперше цю концепцію запропонував Арістотель, у праці «Нікомахова етика» він пише: «Усе, що бере участь в обміні, має бути якимось чином порівняне… Для здійснення обміну повинна існувати певна одиниця виміру, причому основна на умовності». Ця ідея дістала законодавче втілення в античному суспільстві [44,c.147-154].

В міру розвитку товарного  товарного виробництва, зростання продуктивності праці зростали вимоги щодо компактності, здатності легко ділитися і відновлювати потрібну форму, тривалості зберігання фізичних якостей тощо.  Наближення до цих вимог спричинилося спочатку до заміни в ролі загального еквівалента звичайних товарів широкого вжитку (худоба, сіль, зерно) товарами – прикрасами (перли, черепашки, хутро тощо), а згодом – благородних (срібло, золото). Виникнення та розвиток грошей – це тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну. Таке трактування походження грошей дістало назву еволюційної концепції.

Сучасні гроші виконують  ряд різних, але пов’язаних одна з одною таких функцій:

• Засіб обігу
• Одиниця рахунку (міра вартості)
• Засіб утворення скарбів
• Засіб платежу
• Світові гроші.

            Гроші служать засобом обігу,  це значить що учасники ринку  приймають їх в оплату. Люди  можуть продавати свій товар,  надавати послуги за гроші  і надалі використовувати ці  гроші для купівлі товарів  і послуг. Внаслідок цього процесу  гроші сприяють розподілу праці.  Таким чином, будучи засобом  обігу, гроші є важливим чинником  сучасної економіки.