Вибір варіанта створення нового напрямку для розвитку бізнеса

 

Зміст

Вступ………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Вибір варіанта створення нового напрямку для розвитку бізнеса

1.1. Постановка завдання……………………………………………….6

1.2. Прогнозування збуту  продукції………………………………….13

Висновки до розділу 1………………………………………………..16

Розділ 2. Розробка організаційної структури нового підприємства

2.1. Оглядіснуючих  структур управління й обгрунтуваннявибору  типу структур управління для  кожноговиробництва…………….18

2.2. Розробка  схеми організаційної структури  управління підприємством……………………………………………………….…27

Висновки до розділу 2…………………………………………………36

Розділ 3. Економічне обгрунтування проекту діяльності підприємства, що створюється..................................................38

Висновки до розділу 3…………………………………………………67

Загальні  висновки……………………………………………………...69

Список літератури…………...………………………………………….72

 

 

 

 

ВСТУП

У теперішній час  в умовах ринкової економіки, коли характерна ринкова нестабільність, коли розвиток змінюється періодом криз і катаклізмів, від підприємств вимагається  підвищення економічної ефективності виробництва.

Ефективність  виробництва відноситься до числа  ключових категорій ринкової економіки, яка невід’ємно пов’язана з досягненням  кінцевої мети розвитку суспільного  виробництва в цілому і кожного  підприємства окремо. У найбільш узагальненому вигляді економічна ефективність виробництва представляє собою кількісне співвідношення двох величин – результатів господарської діяльності і виробничих витрат . Проблема підвищення ефективності виробництва займає в господарському житті підприємства  одне з центральних місць.

Суть проблеми підвищення економічної ефективності виробництва полягає в збільшенні економічних результатів на кожну одиницю витрат в процесі використання наявних ресурсів.

У ринковій практиці господарювання зустрічаються самірізні форми прояви економічної ефективності. Технічні і економічні аспекти ефективності характеризують розвиток основних чинників виробництва і результативність їх використання. Соціальна ефективність відображає вирішення конкретних соціальних завдань (наприклад, поліпшення умов праці, охорону навколишнього середовища і так далі). Зазвичай соціальні результати тіснозв'язані з економічними, оскільки основу всякого прогресу складає розвиток матеріального виробництва. В умовах  ринку  кожне підприємство, будучи економічно самостійним товаровиробником, має право використовувати будь-які оцінки ефективності розвитку власного виробництва в рамках встановлених державою податкових відрахувань і соціальних обмежень.

Об'єктом дослідження  курсової роботи є діяльність конкретного підприємства, ефективність якої необхідно підвищити шляхом розробки, аналізу і впровадження ряду заходів.

Метою даної роботи є закріплення на практиці отриманих теоретичних знань за курсом «Економіка підприємства», формування системи прикладних знань й уміння у використанні основ прикладної економіки.

Основними завданнями даної курсової роботи є:

1. Складання достовірного прогнозу тенденцій зміни обсягів реалізації продукції підприємства на основі використання статистичних даних, економіко-математичних методів і сучасної комп'ютерної техніки.
2. Розробка організаційної структури керування сучасним підприємство, що є оптимальним у максимальній мері відповідає  його масштабам ураховує специфіку оперативної діяльності й дозволяє максимально ефективно вирішувати управлінські завдання.
3. Визначати права, обов'язки й завдання керівників і структурних підрозділів сучасного підприємства.
4. Планувати чисельність, оплату праці й показники використання персоналу, що повинен забезпечувати досягнення цілей підприємства.
5. Проводити розрахунок витрат підприємства, становити кошторис його діяльності й визначати виробничу собівартість продукції.
6. Обґрунтовувати й аналізувати фінансові результати й показники ефективності підприємства.
7. Порівнювати різні варіанти розвитку бізнесу, здійснювати відбір для реалізації найбільш вигідного з них і застосуванням показників оцінки ефективності інвестиційних проектів.

В процесі написання роботи були використані навчально-методичні посібники[2-5, 8-11], дані Держкомстату, джерела інтернету та інші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. ПідприємствоКондитерських виробів та  Пластикового посуду.

1.1 Постановка завдання

У теперішній час  в умовах ринкової економіки, коли характерна ринкова нестабільність, коли розвиток змінюється періодом криз і катаклізмів, від підприємств вимагається підвищення економічної ефективності виробництва.

Ефективність  виробництва відноситься до числа  ключових категорій ринкової економіки, яка невід’ємно пов’язана з досягненням  кінцевої мети розвитку суспільного  виробництва в цілому і кожного підприємства окремо. У найбільш узагальненому вигляді економічна ефективність виробництва представляє собою кількісне співвідношення двох величин – результатів господарської діяльності і виробничих витрат. У своїй діяльності підприємство застосовує сучасну технологію, внаслідок чого витрати на виробництво продукції знаходяться на мінімально можливому рівні, їх подальше суттєве зниження малоймовірне.У такій ситуації єдиним доцільним шляхом розвитку бізнесу власники підприємства визнали незв’язану диверсифікацію, яку планується здійснити шляхом створення дочірнього підприємства, що буде функціонувати абсолютно незалежно від основного підприємства.

Диверсифікація  виробництва – одна з найбільш поширених форм його організації  за умов розвинутої ринкової економіки і гострої конкуренції продуцентів на внутрішньому і зовнішньому ринках. Суть диверсифікації полягає в одночасному розвитку кількох (багатьох) технологічно не пов’язаних видів виробництва, в значному розширенні номенклатури та асортименту продукції. Вона дає змогу: краще маневрувати матеріальними і трудовими ресурсами; істотно зменшувати економічний ризик, пов'язаний з виробництвом і реалізацією на ринку нових видів продукції; підтримувати на належному рівні фінансову стабільність підприємства в умовах зниження попиту на різні види виробів та економічної кризи майже в усіх галузях економіки.

Пропонується  проаналізувати й оцінити 2 варіанти операційної діяльності нового виробництва: підприємство кондитерських виробів  та пластикової посуди.

Ринок продуктів  харчування відрізняється від інших  ринків найбільшою стабільністю попиту, а також тим, що споживачами його товару є всі без винятку мешканці країни.

Використовуючи  як критерій загальноприйняту класифікацію харчових продуктів, на кондитерському ринку можна виділити сегмент борошняних кондитерських виробів і сегмент цукрових кондитерських виробів. До останніх відносяться карамель, шоколад, цукерки, мармелад, пастила, халва, зефір, ірис, драже, льодяники, грильяж, суфле, помадка та ін. Ці два сегменти ринку кондитерських виробів України по об'ємах продажу в кількісному вираженні знаходяться приблизно в рівному співвідношенні: цукриста група – 46-47%, мучна.

Кондитерський ринок - один з найпривабливіших і  таких, що динамічно розвиваються на Україні. Кондитерські вироби є традиційно популярними в Україні. При рівні споживання 7,4 кг на душу населення на рік, Україна є 8-ою у світі за споживанням кондитерських виробів на душу населення.

Конкуренто спроможність підприємства на ринку забезпечується за рахунок широкого асортименту кондитерських виробів.

Стабільність  української кондитерської галузі сьогодні забезпечують дев'ять підприємств, такі як: «Рошен», «КОНТІ», «АВК», «КрафтФудз Україна», «Полтавакондитер», КФ «Світоч», «Житомирські ласощі»,корпорація «Бісквіт шоколад» . кондитерські виробничі підприємства розташовані більш-менш рівномірно по всій території України. Такі корпорації як «ROSHEN», «АВК» і «Конті» - лідери українського ринку.

Кондитерська корпорація ROSHEN– лідер національного ринку кондитерських виробів. Біля 25% всіх вітчизняних солодощів випускається на фабриках корпорації - Київській, Вінницькії, Маріупільській та Кременчуцькій.

Продукція експортується до Росії, Казахстану, Узбекистану, Молдови, Естонії, Латвії, Литви, США, Канади, Німеччини, Ізраїлю та інших країн.

Група "КОНТІ", один із найбільших виробників кондитерських  виробів в Україні й Росії, підбила підсумки своєї діяльності в 2007 році.

Компанія «АВК»-один з найбільших національних виробників кондитерської продукції. Компанія «АВК» заснована 1991 року. До її складу входять 5 кондитерських фабрик, розташованих у Донецьку, Дніпропетровську, Луганську та Мукачеві.

Компанія «АВК»  займає одне з провідних місць на кондитерському ринку України. За 15 років існування компанії здобуто значний досвід роботи на ринку України та СНД, створено високо професійну команду, розроблено абсолютно нові напрямки діяльності.

Кондитерські вироби «АВК» користуються величезним попитом на внутрішньому та зовнішньому ринках. Зараз компанія експортує свою продукцію в 20 країн близького та дальнього зарубіжжя, що закріплює позиціонування компанії, як сильного національного виробника.

Кондитерський ринок, на відміну від інших, знаходиться залежно від додаткових чинників. До них відносяться світові ціни на таку продукцію, як какао-боби, цукор, горіхи і інші інгредієнти, не вироблювані в Україні, зовнішньоекономічної політики самої держави (митні тарифи, квоти, пільги). Ринок також залежить від виробництва і постачань ароматизаторів, загусників, есенцій, консервантів, сухофруктів і інших кондитерських добавок.

Збутова мережа кондитерської продукції представлена супермаркетами, гастрономами, продовольчими  магазинами, універсамами, спеціалізованими магазинами, кіосками, рундуками і  ін.

Основними факторами економічного середовища, що впливають на діяльність підприємств кондитерської галузі, є рівень доходів населення, динаміка темпів інфляції, чекання зростання цін, рівень безробіття і так далі.

Цільова аудиторія  шоколадної продукції досить обширна. Та і не дивно, адже шоколад – улюблені ласощі і маленьких, і стареньких. Серед споживачів шоколаду більшість віддають перевазі класичний чорний шоколад, на другому місці молочний шоколад з наповнювачами, на третьому – білий.

Стратегія маркетингу, орієнтована на один цей сегмент, - це стратегія концентрованого маркетингу, доцільна при обмежених ресурсах для невеликих фірм. Проте на ринку шоколадної продукції крупними фірмами застосовується стратегія масового маркетингу. При цьому потреби різних сегментів споживачів забезпечуються широким асортиментом і постійним оновленням продукції.

 В підприємствах  простежується тенденція до диверсифікації: для розширення цільової аудиторії компанії намагаються робити різні вироби. Конкуруючи в якості і асортименті продукції, кондитери стимулюють зростання вжитку якісних і складних у виготовленні кондитерських виробів. Таким чином, зростає доля виробництва продукції преміум-класу і скорочується виробництво цукерок традиційних рецептур

Незважаючи  на те, що останнім часом збільшення обсягів виробництва кондитерської продукції відбувалося швидкими темпами, проблем в кондитерській галузі зараз, можливо, навіть більша, ніж це було у часи занепаду цієї галузі (1990-1996 р.р.)

На  початку 2010 року велика частина кондитерських  компаній України із-за різкого зростання ціни цукру (з початку року — на 30%) підняла вартість своєї продукції на 5-10%

Актуальні на сьогоднішній день проблеми кондитерської галузі можна поділити на чотири групи:

1. Фінансові проблеми.

2. Проблеми, пов'язані  з внутрішньою політикою держави: зростання цін на цукор як наслідок спроби держави допомогти цукровій промисловості вийти з кризового стану.

3. Проблеми, пов'язані з  російським ринком збуту: обкладення  товару ввізним митом у розмірі 21% на 1 кг та введення ПДВ 20% на українську кондитерську продукцію.

4. Проблеми, пов'язані з  пакуванням кондитерської продукції.

Починаючи з 1990 року, обсяги виробництва кондитерських виробів в Україні постійно знижувалися, що було викликано низькою купівельною спроможністю населення.

Великі компанії не відчувають значної нестачі коштів: вони постійно запроваджують ексклюзивні  продуктові лінії, будують нові фабрики, закуповують найсучасніше закордонне обладнання. Насамперед, цьому сприяє конкуренція у кондитерській галузі, яка останнім часом стає все більш жорсткою.

На Україні ще є невеликі кондитерські підприємства, яких зараз налічується близько однієї тисячі, з них 28 спеціалізованих кондитерських фабрик. І хоча такі невеликі фірми виробляють біля 40% від загального обсягу кондитерської продукції, більшість з них потребує заміни застарілого обладнання та впровадження нових технологій, - і все це за значної нестачі коштів.

Зараз практично всі виробники кондитерських виробів шукають нові ринки збуту у Європі, СереднійАзії та на Ближньому Сході. Проте вони усвідомлюють, що Росія є найкрупнішим імпортером української продукції, а тому втрачати цей ринок не можна. Більшість підприємств готові функціонувати навіть з мінімальною рентабельністю, аби лише не втратити сусідній ринок збуту.