Лекції з "Підприємництва"

- амортизація спецавтотранспорту  для обслуговування пасажирів.

3.4. Витрати на утримання,  ТО та ремонт основних засобів  для забезпечення комерційного  обслуговування пасажирів, всього, у тому числі:

- утримання, ТО та  ремонт спецавтотранспорту.

3.5. Витрати на паливно-мастильні  матеріали для спецавтотранспорту.

3.6. Витрати на електроенергію.

3.7. Послуги сторонніх  організацій виробничого характеру.

3.8. Інші витрати.

4. Витрати на забезпечення комерційного обслуговування вантажів, у тому числі:

4.1. Витрати на оплату  праці персоналу, що забезпечує  обслуговування вантажів, всього, у  тому числі:

- натуральні виплати.

4.2. Нарахування на  оплату праці.

4.3. Амортизація основних  фондів, що безпосередньо забезпечують обслуговування вантажів, приміщення, всього, у тому числі:

- амортизація спецавтотранспорту  для обслуговування вантажів.

4.4.Витрати на утримання,  ТО та ремонт основних засобів  для забезпечення комерційного  обслуговування вантажів, всього, у тому числі:

- утримання, ТО та  ремонт спецавтотранспорту.

4.5. Витрати на паливно-мастильні  матеріали для спецавтотранспорту.

4.6. Витрати на електроенергію.

4.7. Послуги сторонніх  організацій виробничого характеру.

4.8. Інші витрати.

5. Витрати аеропорту, що пов’язані з наданням ПС та пасажирам додаткових послуг, всього, у тому числі:

5.1. Витрати на оплату  праці персоналу, що надає додаткові  послуги, всього, у тому числі:

- натуральні виплати.

5.2. Нарахування на  оплату праці.

5.3. Амортизація основних фондів, що використовуються для надання додаткових послуг.

5.4. Послуги сторонніх  організацій виробничого характеру.

5.5. Інші витрати.

6. Загальні витрати  на управління та обслуговування  виробництва, всього, у тому числі:

6.1. Витрати на оплату  праці адміністративно-управлінського персоналу, всього. у тому числі:

- натуральні виплати.

6.2. Нарахування на  оплату праці.

6.3. Інші витрати загального  характеру.

7. Інші комерційні  витрати.

Перевага цього методу полягає у тому, що для розрахунку собівартості продукції на підприємствах є вся необхідна інформація у обліку. При цьому використовуються різні засоби (розрахунки на основі норм та нормативів окремих елементів витрат, безпосередній розрахунок, пофакторне планування, кореляційно-регресійний аналіз і т.і.).

Недоліком є те, що цим  методом визначається тільки середня  по підприємству собівартість приведеної продукції, перевезень, робіт з нетранспортного  застосування авіації, що не дозволяє розрахувати собівартість за типами ПС, видами перевезень (пасажирські, вантажні), видами робіт ПАНХ (АХР,АФС та ін.), оцінити вплив різних факторів на рівень собівартості (далекості безпосадкового польоту, типу ПС, потужності вантажо-пасажиропотоку і т.і.)

Метод розрахунку собівартості перевезень на основі собівартості льотної години і годинної продуктивності польотів застосовується для визначення середньогалузевої собівартості авіаперевезень і робіт з нетранспортного застосування авіації за типами ПС, собівартості та рентабельності перевезень і експлуатації ПС, собівартості авіаперевезень за типами ПС у підприємствах з метою розвитку внутрішньовиробничого розрахунку і т.і.

Собівартість перевезень за типами ПС (Sткмj) розраховується:

               Елг               Елг

Sткмj = -------- = -------------------- ,

              Пг       Qmax x j x Vp

де Пг- годинна продуктивність польотів ПС, ткм/г;

     Qmax - максимальне  комерційне навантаження ПС, т;

      j - коефіцієнт  використання граничного комерційного  навантаження;

      Vр - рейсова  швидкість ПС, км/г.

Собівартість льотної години містить у собі прямі та непрямі витрати:

Елг = Епр + Енепр,

де Епр., Енепр - відповідно прямі та непрямі витрати, що припадають на одну виробничу годину.

Розрахунок прямих витрат (Епр):

Епр = Езп + Есз + Епмм + Еам +  Ето,рем + Еін.льот. +

            + Еап.зб. + Еан.зб.,

де Езп - витрати на оплату праці членів екіпажу;

     Есз - нарахування  на оплату праці;

     Епмм - витрати  на авіаПММ;

     Еам - витрати  з амортизації ПС на повне  відновлення;

     Ето,рем  - витрати на технічне обслуговування та ремонт;

     Еін.льот. - інші льотні витрати;

     Еап.зб. - аеропортові  збори;

     Еан.зб. - аеронавігаційні  збори.

Витрати на оплату праці  членів екіпажу визначаються:

                 Д

Езп = {(------) + lг} Кзп,

                tек 

де Д - місячна сума посадових окладів для середньої чисельності і класності членів екіпажу;

    tек - середньомісячний  нальот годин на екіпаж;

    lг - годинна  ставка оплати праці членів  екіпажу;

    Кзп - коефіцієнт, що враховує додаткову оплату  праці командно-льотного складу.

Розрахунок витрат за статтею “Нарахування на оплату праці” (Есз):

Есз = Кнар х Езп,

де Кнар - коефіціент нарахувань на оплату праці, у тому числі на соціальне страхування, до фонду  ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, до фонду зайнятості.

Розрахунок витрат з  авіаПММ (Епмм):

Епмм = (1 + Енвир) qг Впал,

де Енвир - коефіцієнт, що враховує невиробничий нальот годин (прийняти рівним до 0,05);

    qг -  середньогодинна  витрата палива, т/г;

    Впал - вартість  тони палива.

Розрахунок витрат на амортизацію ПС:

            Нам  Впс

Еам = -------------,

                100 Тс

де Нам - норма амортизації  на повне відновлення ПС;

     Впс - балансова  вартість ПС;

     Тс - річний  виробничий нальот годин на  одне ПС.

Розрахунок витрат з  технічного обслуговування та ремонту (Ето,рем):

Ето,рем = (Мточ + Цкрпл  Nрпл / Тм/рпл + Цкрдв.пдв. Nрдв / Тм/рдв,

де Мто - матеріальні  витрати по перілдичному технічному обслуговуванню, грн/г.,

    Цкрпл, Цкрдв  - вартість капітального ремонту,  відповідно планера та двигуна,грн.

Інші льотні витрати  містять у собі витрати з страхування  життя льотного складу, повітряних суден, відповідальності перевізників.

Еінльот = Кстр  Впс/Тс,

де Кстр - коефіцієнт, що враховує розмір інших льотних  витрат;

     Впс - вартість  ПС;

    Тс - річний виробничий нальот годин на один літак.

Аеропортові збори містять  у собі:

- посадочний збір (збір  за зліт-посадку) без обслуговування  повітряного руху;

- збір за технічне  обслуговування ПС;

- збір за комерційне  обслуговування пасажирів;

- збір за забезпечення понаднормативної стоянки ПС;

- збір за забезпечення  авіаційної безпеки.

Ставка збору за зліт-посадку  ПС за кожну тону від максимальної злітної маси ПС при виконанні  польотів у теперішній час складає:

- для внутрішнього  сполучення у межах України - 2,0 долара США;

- для міждержавного  сполучення у межах країн СНД  - 3,5 долара США;

- для міжнародного  сполучення за межами країн  СНД - 8,5 доларів США.

Ставки збору за комерційне обслуговування у аеропорті одного пасажира такі:

- для внутрішнього  сполучення у межах України - 2,0 долара США;

- для міждержавного  сполучення у межах країн СНД  - 3,5 долара США;

- для міжнародного  сполучення за межами України  - 9,0 доларів США.

Ставка збору за понаднормативну  стоянку пасажирського ПС за кожну  годину стоянки на кожну тону від максимальної зльотної маси ПС - 0,1 долара США.

Нормативний час безплатної стоянки пасажирського ПС - 3 г. Збір не зтягується при затримці ПС з  метеоумов чи з вини робітників аеропорту.

Збір за забезпечення авіаційної безпеки за кожного відправленого пасажира:

- для внутрішнього  сполучення у межах України  - 0,7 долара США;

- для міжнародного  сполучення - 1,3 доларів США.

Ставки аеропортових зборів приведені без урахування податку на додану вартість.

Аеронавігаційні збори  містять:

- посадочний збір за обслуговування повітряного руху ( за аеродромне диспетчерське обслуговування та диспетчерське осблуговування підходу);

- збір за аеронавігаційне  обслуговування на маршруті.

Аеронавігаційний посадочний збір за обслуговування повітряного  руху у аеропортах України при міжнародних перевезеннях прийняти рівним 9,75 долара США, для внутрішніх перевезень - 2,8 долара США за кожні 1000 кг максимальної зльотної маси ПС.

Ставки збору за аеронавігаційне  обслуговування на маршруті за кожні 100 км ортодромної відстані прийняти рівними для ПС з максимальною зльотною масою:

- до 50 т                              -       30 доларів США;

- від 51 до 100 т                 -       41 долар США;

- від 101 до 200 т               -       51 долар США;

- від 201 до 300 т               -       53 долара США;

- від 301 до 400 т               -       54 долара США;

- більш 400 т                      -       56 доларів США.

При виконанні міжнародних  польотів аеропортові збори розраховуються виходячи з системи зборів у даному аеропорту. Аеронавігаційні збори розраховуються виходячи з тарифів тієї країни, повітряний простір якої перетинає дана повітряна лінія.

На годину польоту  аеропортові, аеронавігаційні збори  визначаються шляхом ділення загальної  суми на час безпосадочного польоту.

Розрахунок непрямих витрат (Енепр).

До непрямих витрат відносяться  наземні витрати у аеропортах та представництвах авіакомпаній, витрати  з обслуговування пасажирів, з продажу, оформленню перевезень та реклами, а  також загальні накладні та адміністративні витрати.

На годину польоту  непрямі витрати розраховуються:

                  л-в.прив

               Е непр  Vр        і

Енепр = ---------------   Кn,

                   Lбп

        л-в.прив

де Е непр      -  непрямі аеропортові витрати  у розрахунку на приведений літако-виліт;       

    Lбп - безпосадочна  далекість польоту;

        і

    К n  - коефіцієнт  приведення фізичних літако-вильотів  по ПС даного типу.

Основною перевагою  даного методу є можливість визначення собівартості перевезень за типами ПС. У той же час звітність не дозволяє одержувати витрати за типами ПС. Тому застосовується ряд аналітичних виборок та розрахункових засобів, однак це призводить до ряду неточностей у розрахунках, оскільки вплив багатьох факторів приховано через середню величину собівартості льотної години.

Метод визначення собівартості перевезень на основі собівартості транспортних операцій широко застосовується при  техніко-економічному аналізі.

При використанні даного методу транспортний процес з переміщення  вантажів чи пасажирів ділиться на дві операції: початково-кінцеву та рухову. До першої відносяться всі роботи, що виконуються у початковому, проміжному та кінцевому пунктах рейсу; до другої - роботи з безпосереднього переміщення вантажів та пасажирів. Відповідно до цього визначаються ставки собівартості початково-кінцевої і рухової операції, які повинні відповідати таким умовам:

а) собівартість початково-кінцевої операції розраховується на тону вантажу  чи на одного пасажира і не повинна  змінюватися при зміні відстані перевезень;

б) собівартість рухової  операції розраховується на тоно-кілометр чи пасажирокілометр і також не повинна  змінюватися при зміні відстані перевезень.

Собівартість перевезень за типами ПС розраховується (Sткмj):

                 

Sткмj = -------- +   ,

                 Lбп

де   - собівартість початково-кінцевої операції, грн/т;

      - собівартість  рухової операції, грн/ткм.

Даний метод одержав  широке розповсюдження на залізничному та водному транспорті і може застосовуватись  у багатьох сферах діяльності авіапідприємств, проектних та науково-дослідних організаціях.

Сфера застосування даного методу ширша, ніж методу на основі собівартості льотної години та годинної продуктивності польотів. Він застосовується для визначення рентабельності перевезень та експлуатації ПС, економічно раціональних сфер застосування типів ПС, що знаходяться у експлуатації, оптимального розподілу СВП по лініях та місцях базування, оперативного аналізу собівартості продукції із застосуванням ЕОМ, удосконалювання господарського розрахунку, правильної побудови цін (тарифів) на авіатраспортну продукцію, визначення економічно раціональних сфер застосування повітряного транспорту у єдиній транспортній системі країни та ін.