Бюджет і бюджетна система

    Водночас  було б помилковим зосереджувати  увагу лише на механізмах закріплення дохідних джерел між державним і регіональними бюджетами. Першим важливим кроком в удосконаленні системи бюджетних відносин має бути закріплення відповідальності за фінансування різних видів державних витрат і формування нормальних взаємовідносин із виконання видаткової частини бюджету.

    При закріпленні бюджетних повноважень  між рівнями системи основне  питання полягає в тім, влада якого рівня повинна забезпечувати виконання різного роду державних функцій із фінансування видатків і надання послуг.

    У кожного адміністративно-територіального  утворення є свої специфічні соціально-економічні інтереси. Відповідно до цього органи влади й повинні проводити свою соціально-економічну політику, витрачати бюджетні кошти. Водночас є утворення, які взагалі не в змозі вести якусь самостійну соціальну політику, підтримувати соціальну і виробничу інфраструктури.

    Відсутність системи оцінок потреби бюджетних видатків на регіональному рівні створює протиріччя між різними владними рівнями при обговоренні бюджетних проблем.

    Перебудова  бюджетної системи стосується не лише взаємовідносин між державним  та регіональними бюджетами, а й  відносин бюджетів вищестоящого рівня до бюджетів нижчого рівня.

    Кошти місцевих бюджетів — основа фінансової бази органів місцевого самоврядування. Однак у більшості випадків вони не можуть забезпечити ефективного  впливу цих органів на соціально-економічні процеси.

    Створення механізму розвитку міжбюджетних відносин на регіональному рівні — досить серйозне питання, воно сприятиме виходу з тієї кризи, яка є сьогодні. Воднораз система міжбюджетних відносин при всій її важливості — лише частина загальної проблеми самостійності органів влади відповідного рівня. При найдосконаліших формах міжбюджетних відносин неможливо розв'язати проблему достатку фінансових ресурсів без поліпшення стану економіки.

    З метою удосконалення міжбюджетних відносин необхідно було б:

    —   вирішити завдання раціонального розмежування видатків і доходів між ланками бюджетної системи;

    —  зберегти раніше чинний принцип зацікавленості центральних і місцевих органів  виконавчої влади у мобілізації  загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів, тобто зробити 'їх регулюючими;

    —  підвищити рівень власних доходів  бюджетів адміністративно-територіальних утворень;

    —  усунути штучну дефіцитність територіальних бюджетів шляхом покриття її за допомогою  бюджетного регулювання;

    —  привести законодавство у відповідність із наявними джерелами фінансування.