Бюджет і бюджетна система

    Вступ

    Державний бюджет є одною із головних ланок  фінансової системи. З його допомогою  уряд концентрує у своїх руках  значну частину національного доходу, перерозподіленого фінансовими  методами. У цій ланці зосереджуються найкрупніші прибутки і найбільш важливі в політичному й економічному відношенні витрати. Бюджет тісно пов’язаний з іншими ланками фінансової системи, виступає координуючим центром і надає їм необхідну допомогу у формі бюджетних дотацій, субсидій, гарантій, забезпечуючи більш-менш нормальне функціонування інших ланок фінансової системи.

    Бюджет  держави є дуже складним та багатогранним  явищем у суспільстві. Його розглядають  з трьох сторін:

• як економічну категорію;
• як правову категорію;
• за матеріальним змістом.

    Як  економічна категорія бюджет являє собою сукупність економічних відносин між державою, з одного боку, і юридичним та фізичними особами, з іншого боку, з приводу розподілу і перерозподілу ВВП з метою формування і використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій. Відповідно до функцій держави виділяються і групи видатків бюджету: 

    Права держави в розподілі ВВП засновуються на двох чинниках. По-перше, на виконанні нею зазначених суспільних функцій. Централізація частини ВВП у бюджеті є платою суспільства за виконання державою її функцій. По-друге, держава може брати участь у розподілі ВВП як один із суб'єктів його створення, виступаючи власником засобів виробництва у державному секторі, тобто виконуючи підприємницьку діяльність. Характер і масштаби участі держави у розподілі ВВП залежить від моделі фінансових відносин у суспільстві. Причому саме порядок і рівень бюджетної централізації ВВП є основою для виділення того чи іншого виду моделі.

    Між бюджетом і ВВП існує складна  система взаємопідпорядкування. Для  бюджету, як і для економіки країни, дуже важливим чинником є зростання  ВВП. При цьому, за умови стабільних пропорцій його розподілу, зростають доходи всіх суб'єктів розподільних відносин, у т. ч. і держави. Головне ж полягає у тому, що стабільне зростання ВВП створює передумови для зменшення частки держави, оскільки її потреби на фінансове забезпечення виконання встановлених функцій відносно стабільні. Це поступово веде до зменшення рівня оподаткування юридичних і фізичних осіб.

    Правова характеристика бюджету пов'язана  із його законодавчим регулюванням, як у сфері бюджетних взаємовідносин, так і у сфері його складання і виконання як фінансового плану. Структура бюджету як фінансового плану характеризується складом і питомою вагою доходів і видатків. У цілому вона є досить стабільною, хоча щороку можуть вноситись певні корективи.

    Склад і структура видатків бюджету характеризує фінансову, економічну та соціальну політику держави.

    Бюджет  як фінансовий план відіграє дуже важливу  роль в діяльності держави. Він визначає її можливості й пріоритети, її роль і форми реалізації закріплених  за нею функцій. Це документ, що спрямовує фінансову діяльність держави, робить її конкретною і фінансове забезпеченою.

    За  матеріальним змістом бюджет являє  собою централізований грошовий фонд держави. Обсяг бюджету характеризує річну суму коштів, що проходять через цей фонд. Він перебуває у постійному русі: практично щоденно до нього надходять кошти і проводиться фінансування видатків. У зв'язку з цим необхідна чітко налагоджена система управління бюджетом з метою забезпечення своєчасного і повного надходження доходів і раціонального та ефективного використання його коштів.

    При переході на ринкові відносини державний  бюджет не може і не повинен поступитися  своєю роллю. Однак останніми  роками відбувається тільки зміна методів  бюджетного впливу на виробництво. Цій  зміні покликана служити наявна кардинальна реформа бюджетних відносин.

    Така  зміна мала б забезпечуватися  з допомогою науково обґрунтованої  бюджетної стратегії і тактики.

    Бюджетна  стратегія повинна визначати  основні напрямки бюджетної політики України на перспективу, а бюджетна тактика — методи її реалізації.

    Головні завдання бюджетної політики України  в умовах поглиблення ринкових реформ полягають у тому, щоб:

    —  скоротити непродуктивні витрати  бюджету на державні дотації окремим  галузям матеріального виробництва;

    —  зміцнити дохідну базу бюджету за рахунок удосконалення системи  оподаткування і зміцнення контролю за повнотою сплати податків;

    —  створити систему дійового фінансового  контролю за ефективним і цілеспрямованим  використанням державних видатків;

• посилити контроль за розміром державного боргу.

    Урядовий  проект бюджету-2004 викликає неспокій з  боку наукової спільноти країни. Як зазначено в заяві Української  федерації вчених, якщо він буде реалізований в сьогоднішньому стані, „це призведе до істотного погіршення положення всієї науково-технологічної галузі України”. Зокрема, через скасування багатьох підпунктів закону про НДС, що торкаються звільнення від оподаткування операцій по фінансуванню фундаментальних дослідів, науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робот, які здійснюються за рахунок держбюджету. І вже традиційно неспокій вчених викликає проект фінансування наукової та науково-технічного партнерства.

    В рамках дійсної курсової роботи будуть розглянуті питання бюджетної реформи, контролю формування бюджетів, подолання дефіциту бюджету, державного боргу; наведені прогнози показників зведеного бюджету України на 2005-2007 рр.

    Курсова робота укладена на основі даних з  підручника В.М. Опаріна „Фінанси”, статей з журналу „Фінанси України” різних років таких авторів: Бескид Й.М., Рожко О.Д., Дьяконова І.І., Редіна Н.І., Гордєєва Л.П., Шевчук В.О., Буковинський С.А., Мітюков І.О. та ін.

    Розділ 1

      Бюджет і бюджетна  система

    1.1. Бюджет як економічна  категорія

    Бюджет  держави э досить складним ы багатогранним явищем у суспільстві. Розкриваючи поняття «бюджет», доцільно розглянути такі його характеристики:

• За сутністю економічної категорії;
• За правовим характером;
• За формою;
• За матеріальним змістом;

    Передусім слід підкреслити, що бюджет є самостійною  економічною категорією: ця категорія, будучи частиною фінансів, характеризується тими самими ознаками, які притаманні фінансам уцілому, але одночасно має свої особливості, які відрізняють  її від інших сфер і ланок фінансових відносин. До цих особливостей відносять:

    1) бюджет є особливою економічною  формою перерозподільних відносин, пов'язаних з відокремленням частини ВВП у руках держави і використанням її з метою задоволення потреб усього суспільства й окремих адміністративно-територіальних формувань;

    2) за допомогою бюджету відбувається перерозподіл національного доходу, рідше — національного багатства, між окремими галузями народного господарства, адміністративно-територіальними формуваннями, сферами суспільної діяльності;

    3) пропорції бюджетного перерозподілу вартості більшою мірою, ніж в інших ланках фінансової системи, визначаються потребами розширеного відтворення в цілому і завданнями, які стоять перед суспільством на кожному історичному етапі його розвитку;

    4) сфера бюджетного розподілу посідає  центральне місце у складі державних фінансів, що зумовлено ключовою роллю положенням бюджету порівняно з іншими ланками.

    Звідси  можна зробити висновки про специфічне суспільне призначення бюджету — забезпечити розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту між галузями економіки, верствами населення й територіями з метою підвищення ефективності економіки та добробуту громадян.

    Як  економічна категорія бюджет являє собою економічні відносини між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами, з іншого боку, з приводу розподілу і перерозподілу ВВП (частково і національного багатства) з метою формування і використання бюджетного фонду, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій. Фінансові відносини, які складаються у держави з юридичними і фізичними особами, називаються бюджетними.. Централізація частини ВВП у бюджеті є платою суспільства за виконання державою її функцій, таких як управління суспільством, оборона країни, економічна і соціальна.

    Крім  того, держава, виступаючи власником засобів виробництва у державному секторі, здійснює підприємницьку діяльність і відповідно є одним із суб'єктів створення і розподілу ВВП. Як доводить світовий досвід, роль держави у розподільних процесах із розвитком ринкових відносин має зростати, і бюджет у цьому аспекті є найдосконалішим засобом для здійснення перерозподілу фінансових ресурсів зокрема і національного багатства вцілому.

    Аналіз  моделі економіки, яка формується в  україні, дає підстави стверджувати, що в наступні роки через бюджет повинно перерозподілятися не менш як 30 % ВВП. Таке співвідношення буде найоптимальнішим і зумовлене соціальною спрямованістю обраної моделі економіки, необхідністю структурної перебудови значної частини галузей господарства.

    У країнах середнього рівня розвитку частка ВВП, що перерозподіляється через бюджетну систему, становить 35—37%, а у високорозвинутих — 45 % і більше. Наприклад, у Німеччині цей показник сягнув 60 %.

    Сконцентровані  у бюджеті кошти призначаються  для здійснення державної соціально-економічної політики, забезпечення оборони та безпеки держави. За допомогою бюджету виконуються державні та місцеві програми з розвитку й успішного функціонування галузей економіки, освіти, охорони здоров'я, зміцнення науково-технічного потенціалу й культури, поліпшення матеріального становища населення, підтримки соціально-економічного розвитку регіонів.

    Акумуляція  у бюджетній системі значних  грошових фондів створює можливість для забезпечення рівномірного розвитку економіки і соціальної сфери  на всій території країни через маневрування у розподілі коштів, нівелюючи наслідки нерівномірного розміщення продуктивних сил та соціальні наслідки розшарування громадян за їхніми матеріальними статками.

    Значення  державного бюджету обумовлено не лише обсягом коштів, які зосереджені в ньому. У безпосередньому зв'язку з бюджетом і під його впливом функціонують усі інші ланки фінансової системи. Відтак бюджет є могутнім інструментом державного управління.

    Сутність  бюджету як економічної категорії  реалізується через розподільну (перерозподільну) і контрольну функції. Зміст цих функцій, сфера і об'єкт їх дії характеризують специфіку бюджету як економічної категорії. Завдяки розподільній функції відбувається концентрація грошових коштів у руках держави і їх використання з метою задоволення загальносуспільних потреб.

    Зміст розподільної функції бюджету визначається процесами перерозподілу фінансових ресурсів між різними підрозділами суспільного виробництва. Бюджет в основному відображає вторинний перерозподіл, тобто після первинного розподілу валового внутрішнього продукту на основні його складових здійснюється вторинний перерозподіл за допомогою податків і надання за рахунок бюджету громадянам суспільних благ і послуг. До таких благ належать оборона країни, національна безпека й правопорядок, благоустрій, захист довкілля, освіта, охорона здоров'я, наука, культура тощо. Жодна інша ланка фінансової системи не здійснює такого різноманітного і багаторівневого перерозподілу коштів, як бюджет. Сфера дії розподільної функції бюджету визначається тим, що у відносини з бюджетом вступають майже всі учасники суспільного виробництва.