Организация компетентного подхода в процессе изучения биологии

Описание

Педагогического опыта учителя биологии

Округиной Галины Павловны

по проблеме

«Организация компетентного подхода в процессе изучения биологии»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Современное образование стоит перед необходимостью кардинальных изменений в структуре, содержании и технологиях обучения. Выдвигаются новые задачи: формирование личности, воспитание её научного мировоззрения, творческих способностей, обеспечивающих её жизненные  и социальные компетентности.

Эту проблему можно решить путем развития экспериментальных умений, исследовательской проектной деятельности учащихся на уроках и во внеурочное время.

Новая организация обучения ориентирована на результат. А ожидаемым результатом обучения всегда есть то, чему научила своих учеников. Что они будут знать через 45 минут, через месяц, через год? Что они должны уметь? И я должна подумать, как это сделать.

Ключевые компетенции – результат образования, выражающегося в овладении социально значимым набором способов деятельности, универсальным по отношению к предмету воздействия.

Для формирования ключевых компетенций  необходимо выбрать такую технологию обучения, при которой обучается большую часть времени работаю самостоятельно, учатся самоконтролю, организации и оценке своих действий и деятельности в целом.

На уроке биологии я использую элементы технологий развивающего обучения,  интенсификации обучения на основе схемных и знаковых моделей  (В.Таталов)

На уроках ставлю цели: обучение предмету (дидактическая) и развивающее обучение (педагогическая).

Поставленные цели достигаются в ходе решения конкретных задач, способствующих формированию компетенций.

Изучение нового материала начинается с лекции с применением опорных конспектов, которые дают возможность опорных конспектов, которые дают возможность увидеть логические связи, неоднократно возвращаются до узловых моментов и использовать возможность не только слуховой, но и зрительной, эмоциональной памяти. Опорные конспекты дают возможность учащимся брать активные участие на уроке, что вызывают интерес к обучению. На этом этапе изучения темы широко использую метод проблемного преподавания,  эвристический метод. Процесс мышления бывает продуктивным и после «мозгового штурма», дети самостоятельно находят правильный вывод.

Главные вопросы на уроке – и «Почему?» , и «Что общего?», и «Как?» сначала вопросы ставит учитель, а с развитием познавательной активности учащихся у них появляются много личных вопросов  «Почему?»

В связи с подготовкой к внешнему независимому оцениванию особое внимание уделяют использованию тестовых технологий на всех этапах изучения темы.

Уроки коррекции и углубление знаний. На этом этапе применяю разные технологии интерактивного обучения:  фронтальные технологии, технологии обучения в игре, дискуссии. Взаимоотношения  «учитель         ученик» заменяются взаимоотношениями «учитель       группа       ученик», что дает возможность создать благоприятную психологическую атмосферу на уроке. Процесс  обучения проходит на самостоятельное открытие учащимися уже известных науке знаний.

Урок практикум может происходить в виде лабораторной или практической работы, семинара с решением задач на основе интерактивных технологий с заданиями разного уровня сложности. Творческие задачи ставят ученика в ситуацию научного начала, когда учащийся сам стает первооткрывателем общеизвестной истины.

На уроках – практикумах использую и творческие задачи с межпредметными связями, они развивают учащихся, помогаю им аргументироваться в мире, познавать его.

Контроль знаний провожу в виде тестирования. Тестирование как форма проверки знаний применяется на первый год, а в связи с переходом на  внешнее независимое оценивание наблюдается повышенный интерес до этой проблемы.

Такая структура процесса обучения позволяет формировать предметные и ключевые компетенции выпускников школы, такие как коммуникативная, информационная, социальная.

Среди моих выпускников есть преподаватели биологии и химии, врачи, ветеринары, фармацевты.

Работа в направлении формирования компетенций продолжается. С целью социального становления личности, её ключевых компетенций, использую разнообразные  формы и методы деятельности. Результатом работы являются созданные учениками собственные проекты, презентации. Учащиеся принимают активное участие в различных конкурсах как городских так и областных. Это способствует формированию навыков решать практические проблемы, осуществляется постепенная адаптация учащихся к современным условиям жизни. ( приложение 1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Актуальность выбора темы:

«Формирование жизненных компетентностей на уроках биологии и во внеурочное время»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВНУТРІШНЯ БУДОВА І ФУНКЦІЇ ЛИСТКА

Розробка уроку, 7-й клас

Мета: поглибити знання учнів про типи тканин та їх функції; ознайомити з особливостями внутрішньої будови листка у зв'язку з його функціями; розвивати навички лабораторного дослідження; формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; сприяти розвитку самостійної компетентності учнів та вмінню здобувати знання; виховувати бережне ставлення до рослин.

Обладнання: мікроскопи, лабораторне обладнання для виготовлення тимчасових мікропрепаратів, листки традесканції, таблиці: «Внутрішня будова листка», «Типи рослинних тканин».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку І. Емоційне налаштування

Здрастуйте! Листок вітає Всіх, хто хоче, хто бажає Більше вміти, більше знати, Біологію вивчати. Усміхніться всі нараз, Успіх ваш чекає вас!

II. Актуалізація опорних знань

1) Виконання тестів

Тестові завдання на індивідуальних картках; навпроти кожного правильного варіанта стоїть літера, що входить до ключового слова, яке необхідно розгадати.

Варіант 1

1. Листки на стеблах деяких рослин можуть перетворюватися на:

О) колючки; П) квітки; Р) корені.

2. Листок, у якого є кілька листкових пластинок, називають:

П) простим; С) складним; Т) сидячим.

3. Коли у вузлі міститься два листки, таке розташування є:

Л) почерговим; М) кільцевим; Н) супротивним.

4. Рослина, яка має простий листок:

5. О) береза; П)суниця; Р) акація.

5. Рослини, які восени скидають листя, називаються:

Б) вічнозеленими; В) листопадними; Г) хвойними.

6. Листок шипшини: 
Л) простий;

М) складний парноперистий;

H) складний непарноперистий.

7. Видозмінами листків у суниць є:

1. вуса; Б) вусики;

2. колючки.

(Ключове слово — основна.)

Варіант 2

1. Листки, що мають тільки одну листкову пластинку:

П) прості; Р) складні;

3. сидячі.

2. Листок з'єднується зі стеблом місцем, яке називається:

П) пазухою; С) камбієм; Р) вузлом; Т) міжвузлям.

3. Найпоширеніший тип жилкування листків:

О) сітчасте; П) дугове; Р) паралельне.

4. Брунька, розміщена на верхівці пагона:

 

1. бічна;

Б) додаткова;

2. верхівкова.

5. У конвалії травневої листок: 
И) складний;

       I) простий з рівними краями; 
       ї) простий із розсіченими краями.

6. Рослина, яка має складні листки:

Б) картопля; В) липа; Г) яблуня; Д) акація.

7. Рослина, у якої є видозмінені листки — колючки:

Н) барбарис; О) горох; П) росичка.

8. Восени у листках хлоропласти:

 

1. перетворюються на хромопласти;

Б) руйнуються;

2. перетворюються на лейкопласти.

(Ключове слово — провідна.)

Варіант З

1. Відстань між кріпленням сусідніх листків:

О) вузол; П) міжвузля; Р) прилистки.

2. У пшениці спостерігається таке жилкування листка:

0) паралельне; 
П) дугове;

Р) сітчасте.

3. Коли в вузлі міститься три і більше листків, таке розташування називають:

1) почерговим; 
ї) супротивним; 
К) кільчастим.

4. У більшості рослин кріплення листків:

Р) черешкове; С) безчерешкове.

5. Листки восени опадають, щоб: 
Д) припинити фотосинтез; 
И) зменшити випаровування.

6. Складні листки характерні для:

1. вишні; Б)сливи;

2. шипшини.

7. Видозмінені листки у гороху — це:

Л) вуса; М) луски; Н) вусики.

8. Рослини, які восени не скидають листя

1. вічнозелені; Б) листопадні;

2. таких не існує. (Ключове слово — покривна.)

За ключовими словами учні об'єднуються у 3 групи.

2) Фронтальна бесіда (з використанням настінної таблиці «Типи рослинних тканин»)

• Назвіть особливості будови тканин, назви яких ви отримали, виконуючи тести.

(Відповіді. Покривна — щільно розташовані клітини, відсутність або низький вміст тканинної речовини. Провідна — лінійно і щільно розташовані мертві або живі клітини з міцними оболонками. Основна — живі клітини з тонкими стінками та великими міжклітинниками.)

• У яких раніше вивчених органах рослин вони трапляються? З якими життєвими процесами та функціями пов'язані?

(Відповіді. Входять до складу коренів і стебел. Покривна забезпечує захисну функцію, провідна здійснює транспорт речовин, основна бере участь у процесах дихання, накопичення поживних речовин.)

— Як ви вважаєте, чи входять ці тканини до складу листків? Поясніть своє припущення.

(Відповіді. Так, входять. Адже листок — один з найактивніших органів рослини, у якому відбуваються процеси дихання, транспірації, фотосинтезу, отже, у ньому є основна тканина. Також у листок постійно надходять вода і мінеральні речовини та відводиться утворений крохмаль, тож, є провідні тканини. А ще листок, як і всі органи рослини, потребує захисту і тому вкритий покривною тканиною.)

3) Робота з картками

Учні отримують картки із зображенням листків різних типів (прості і складні).

Завдання

Підніміть картки із зображенням:

а) складних листків;

б) простих черешкових листків;

в) простих безчерешкових листків.

(За правильну відповідь — 1 бал.)

3. Повідомлення теми й мети уроку, мотивація навчальної діяльності

Учитель. Сьогодні на уроці ми з вами ознайомимося з внутрішньою будовою листка. Але для цього потрібно потрапити всередину листка. Уявіть, що ваше тіло зменшується й розпадається на сотні молекул і бульбашок газу. Простежте, яким шляхом ви можете потрапити всередину листка. Який життєво важливий процес відображає цей шлях? Якою речовиною вам довелося стати?

(Учні відповідають, що можуть потрапити у листок у вигляді води і мінеральних речовин по провідних тканинах або як молекули кисню чи вуглекислого газу через покриви листка; називають процеси дихання, фотосинтезу, транспорту речовин.)

4. Засвоєння нових знань

1. Типи тканин, що утворюють листок.

Розповідь учителя (з використанням таблиці «Внутрішня будова листка»)

2. Особливості будови тканин, що утворюють листок, їх функції та властивості.
1. Робота в групах

Кожна група детально досліджує певний тип тканини у будові листка та структури, утворені цими тканинами, виконуючи тестові завдання. Відповідно до рівня навчальних досягнень отримують різні доручення:

• «лаборанти» (переважно учні з високим рівнем навчальних досягнень) виготовляють тимчасовий мікропрепарат певної тканини, досліджують об'єкт під мікроскопом, встановлюють причинно-наслідкові зв'язки, роблять висновки;
• «науковці» (з достатнім рівнем навчальних досягнень) заповнюють таблиці на основі тексту підручника;
• «термінологи» (із середнім та початковим рівнем навчальних досягнень) працюють зі словником термінів — дають пояснення, з'ясовують значення.