Антикризове фінансове управління підприємством

У цілому всі названі причини  кризи досить тісно взаємозв'язані  й створюють складний комплекс причинно-наслідкових  зв'язків. Звичайно, досліджуючи те чи інше підприємство, той чи інший випадок фінансової кризи, можна виділити певні специфічні причини фінансової неспроможності, але всі вони, як правило, зводяться до вже перелічених нами.

Уміння здійснювати ефективне  управління фінансовим станом підприємства залежить від доцільності використання того чи іншого методу оцінки фінансового  стану. Так, для оцінки фінансового  стану підприємства використовують такі методи: коефіцієнтний, комплексний, інтегральний, беззбитковий та рівноважний. Найбільш поширений – коефіцієнтний  метод, який базується на розрахунку системи коефіцієнтів, що відображають різні аспекти діяльності підприємства і враховують чинники внутрішнього та зовнішнього впливу на фінансовий стан підприємства. Істотним недоліком цього методу є відсутність нормативних значень більшості використовуваних коефіцієнтів.

Комплексний метод дає  змогу виявити проблемні напрямки у діяльності підприємства і досліджувати причини, що їх зумовили. Але на його основі складно зробити обґрунтовані висновки про фінансовий стан підприємства в цілому.

З метою запобігання кризовим явищам Агентство з питань запобігання  банкрутства підприємств і організацій рекомендує проводити поглиблений аналіз фінансового стану неплатоспроможних підприємств за допомогою системи фінансових коефіцієнтів платоспроможності, ліквідності та ділової активності.

Отож розгянемо методику розрахунку даних показників. Однією з груп, що характеризує фінансовий стан підприємства, є показники ділової активності. Методологію розрахунку показників наведено в таблиці 1.1.

                                                                                                                   Таблиця 1.1

Класифікація та порядок  розрахунку показників оцінки ділової  активності

ПОКАЗНИКИ	ФОРМУЛА
Чистий дохід	Форма 2 (рядок 035)
Середня дебіторська заборгованість	Дебіторська заборгованість за товари, роботу, послуги +дебіторська  заборгованість за розрахунками+інша  поточна дебіторська заборгованість(на  початок та кінець року)*1/2
Середня величина активів	Підсумок активу балансу*1/2
Фондовіддача	Чистий дохід Вартість  основних виробничих засобів
Середня величина оборотних активів	Величина оборотних активів*1/2
Оборотність оборотних активів	Чистий дохід Середня величинаоборотних активів
Тривалість обертання оборотних  активів	360 Оборотністьмоборотних активів
Середня кредиторська заборгованість	Поточні зобов’язання на початок  та кінець року*1/2
Обертання мобільних коштів	Чистий дохід від реалізації Необоротні  та оборотні активи
Оборотність активів	Чистий дохід від реалізації Середня величина активів
Оборотність товарно-матеріальних запасів	Собівартість реалізації продукції Матеріальні запаси

  Аналіз показників ділової активності дає змогу оцінити в динаміці оборотність усього власного капіталу, мобільних, оборотних коштів, готової продукції. На цій основі можна робити висновок щодо наявних резервів прискорення обороту всіх перелічених складових майна та коштів підприємства, а отже – щодо стану його ділової активності. Наступна група – це показники ліквідності і платоспроможності, методологія яких наведена в таблиці 1.2.

                                                                                            Таблиця 1.2.

ПОКАЗНИКИ	ФОРМУЛА
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Грошові кошти +Поточні фінансові інвестиції Поточні зобов’язання
Коефіцієнт швидкої ліквідності	Грошові кошти+Поточні фінансові  інвестиції+Дебіторська заборгованість Поточні зобов’язання
Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття)	Оборотні активи+Витрати майбутніх періодів Поточні зобов’язання+Доходи майбутніх періодів
Величина чистих оборотних активів	Поточні активи-Поточні зобов’язання
Коефіцієнт маневрування власних  оборотних коштів	Грошові кршти+Поточні фінансові  інвестиції Величина  чистих оборотних активів
Частка оборотних коштів в активах	Поточні активи Валюта  балансу

 

           Результатом аналізу платоспроможності і ліквідності підприємства має стати виявлення потенційних можливостей поліпшення ліквідності підприємства, підвищення його платоспроможності та конкурентоспроможності.

 Підбиваючи підсумок  розгляду сутності оцінки фінансового  стану підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

Вибір конкретного методу діагностики фінансового стану  підприємства залежить від специфіки його діяльності, організаційної структури, кваліфікації кадрового потенціалу підприємства. Контроль за фінансовим станом підприємства у першу чергу лежить на працівниках фінансово-економічної служби підприємства та керівниках.

Окрім вище зазначиних методів  діагностики кризового фінансового  стану на підприємстві, в практиці застосовують методику визначення ймовірності  настання бункрутства на підприємстві.

На сьогодні розроблені і  пропонуються для практичного використання діагностичних процедур банкрутства  два підходи:

1. система фінансових коефіцієнтів.
2. спеціальні узагальнюючі показники загрози банкрутства.

До складу фінансових коефіцієнтів, що пропонуються для використання, різні дослідники включають різну  кількість і перелік показників. Вони розраховуються на матеріалах звітного (чи аналітичного) балансу підприємства, прості для розрахунку і практичного  використання. Але їм притаманна суттєва  влада – статичність оцінки, неможливість розглядати виникнення ситуацій банкрутства  як результат розвитку кризи підприємства.

Затверджена методика аналізу  господарсько – фінансової діяльності неплатоспроможних підприємств  охопила найпоширеніші та найзагальновідоміші  показники. Їх перелік, характеристика і алгоритм розрахунку наведені далі.

1. коефіцієнт покриття (Кп) – оцінка достатності обігових коштів для погашення боргів протягом року. Характеризує достатність обігових коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року і визначення відношення оборотних активів підприємства до поточних зобов’язань:

Кп =	точні активи (без витрат майбутніх періодів)
	короткострокові зобов’язання

Значення коефіцієнта  покриття (Кп) менше ніж 1, (> 1);

2. коефіцієнт забезпеченості  власними коштами (Кз.к) – оцінка забезпечення підприємства власними коштами, питома вага власних джерел фінансування обігових активів. Характеризує наявність власних обігових коштів у підприємства, необхідних для його фінансової стабільності, і визначається як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших необоротних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, коштів, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів.

Кз.к =	реальний власний капітал  – позаобігові активи
	обігові кошти

Значення коефіцієнта  забезпечення власними коштами (Кз.к) менше  ніж 0,1 (>0,1)

3. коефіцієнт абсолютної  ліквідності (Ка.л) – оцінка негайної готовності підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість і визначається як відношення суми коштів підприємства до суми поточних зобов’язань.

Ка.л =	кошти + короткострокові  фінансові вкладення
	короткострокові зобов’язання

Значення коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л) є достатнім, якщо він перевищує 0,2 – 0,25 (>0,2).

4. коефіцієнт автономії  (Кавт.) – оцінка фінансової незалежності від зовнішніх джерел. Він характеризує питому вагу власного капіталу в загальній сумі балансу. Значення показника > 0,5

Кавт. =	джерела власних коштів
	підсумок балансу

5. коефіцієнт фінансової  стабільності (Кф.с) – оцінка фінансової стійкості. Значення - > 1.

Кф.с =	власні кошти
	позикові кошти

6. показник фінансової  стабільності (Пф.с) – оцінка залежності підприємства від довгострокових зобов’язань, рівня фінансового ризику. Значення – зменшення.

Пф.с =	довгострокові зобов’язання
	джерела власних коштів

7. коефіцієнт швидкої  ліквідності – показує, яка часина поточних зобов’язань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але й за рахунок очікуваних фінансових надходжень. Нормативне значення - > 1

Кш.л.=	довгострокові зобов'язання
	короткострокові зобов’язання

8. маневреність робочого  капіталу (М.р.к) – оцінка ступеня матеріалізації (зв’язання) робочого капіталу. Величина цього показника суттєво залежить від структури капіталу та галузевої належності підприємства. Показник – незначне збільшення.

М.р.к	товарно-матеріальні запаси
	робочий капітал

9. коефіцієнт банкрутства  (Кбан.) – оцінка рівня зобов’язань.

Значення - ≤ 0,5.

Кбан. =	зобов’язання
	підсумок балансу

Аналіз системи фінансових показників дозволяє виявити слабкі місця в економіці підприємства, охарактеризувати стан його справ (ліквідність, фінансову стійкість, ефективність використовуваних ресурсів, віддачу  активів і ринкову активність). Але на основі такого аналізу зробити  надійний однозначний висновок про  те, чи дане підприємство обов’язково  збанкрутує в найближчий час або, навпаки, виживе, зазвичай дуже важко. Надійність висновків про банкрутство  може бути суттєво підвищена, якщо доповнити  фінансовий аналіз прогнозуванням ймовірності  банкрутства підприємства з використанням  методів багатомірного статистичного  аналізу.

Найпоширеніші нині діагностики  банкрутства запропонував у 1968 р. відомий  західний економіст Е. Альтман – Z-моделі. За двофакторною моделлю ймовірність  банкрутства (індекс Z) визначається коефіцієнтом покриття К_п і коефіцієнтом автономії (фінансової незалежності) К_авт за формулою:

Z = - 0,3877-1,0736 К_п + 0,0579 К_авт

Для підприємств, у яких Z = 0, імовірність банкрутства становить 50%. Від’ємні значення Z свідчать про  зменшення ймовірності банкрутства. Якщо Z > 0, то ймовірність банкрутства  перевищує 50% і підвищується зі збільшенням Z.

Ця модель проста, не потребує великого обсягу вихідної інформації, але недостатньо точно прогнозує  ймовірність банкрутства. Похибка  ΔZ = ±0,65.

Для того щоб прогноз був  точніший, у західній практиці фінансового  аналізу застосовують п’ятифакторну  модель визначення індексу Z.

Z = 1,2×К₁ + 1,4×К₂ + 3,3×К₃ + 0,6×К₄ + 0,999×К₅, (2.11)

Де1,2; 1,4; 3,3; 0,6; 0,999 – коефіцієнти  регресії, що характеризують міру впливу на індекс «Z».

К₁ – характеризує структуру капіталу та визначається як співвідношення власного оборотного капіталу до загальної вартості активів суб’єкта господарювання.

К₂ – відображає рівень чистої прибутковості виробництва (діяльності); розраховується діленням обсягу реінвестованого прибутку (суми резерву, фондів соціального призначення та цільового фінансування, нерозподіленого прибутку) на загальну вартість активів фірми;

К₃ – характеризує прибутковість основного та оборотного капіталу; визначається діленням суми балансового прибутку на загальну вартість активів; з певною часткою умовності його можна назвати показником рентабельності виробництва;