Організація рослинництва і перспективи його розвитку в Дослідному господарстві «Еліта»

Таблиця 13. Розрахунок норм добрив під запланований врожай

Отже, під запланований врожай озимої пшениці (46,07 ц/га) на 1га посіву озимої пшениці потрібно внести 6,1 ц азотних добрив, 11,39 ц фосфорних і 0,2 ц калійних добрив.

2.1.3. Планування розміру посівних площ, виробництва продукції та її розподіл

Обчисленню розмірів посівних площ передує виявлення найбільш конкурентоспроможних сільськогосподарських культур, під які слід виділяти в підприємстві більші посівні площі, через визначення їх економічної оцінки.

Мета даної роботи полягає в тому, щоб на основі фактичних середніх даних виходу продукції з 1 га за останні роки, застосувавши дану систему показників, визначити найбільш ефективні культури і по можливості розширити їх посівну площу.

Щоб визначити найбільш продуктивні культури для господарства з подальшим визначенням розміру і структури посівних площ, необхідно провести економічну оцінку (таблиця 14) сільськогосподарських культур на основі фактичних середніх даних виходу продукції з 1 га за останні 3 роки в ЗАТ „ПЗ „Агро - Регіон”.

Для культур, які вирощують з метою одержання товарної продукції, показникамиїх ефективності є: вихід кормових одиниць, перетравного протеїну, кормопротеїнових одиниць в розрахунку на 1га; затрати праці на виробництво та собівартість 1 ц кормових одиниць, перетравного протеїну та кормопротеїнових одиниць.

На основі проведених в таблиці 14 розрахунків ми бачимо, що з групи зернових більш доцільно займатися вирощуванням озимої пшнениці та кукурудзи на зерно (вихід з 1 га кормових одиниць та перетравного протеїну найвищий: для пшениці відповідно 61,73 та 5,43 ц/га, для кукурудзи – 103,87 та 5,92 ц/га). Порівнюючи прибуток з 1 га посіву, спостерігаємо найбільше його значення при вирощуванні кукурудзи та ячменю, тому доцільним буде розширення площ під ці культури.

На основі розрахунків попередньої таблиці обчислимо потребу рослинницької продукції та розміру посівних площ вирощуваних культур. В таблиці 15 спланували обсяги реалізації продукції за договорами підприємства з переробними та заготівельними організаціями, реалізацію через власні магазини, систему громадського харчування, на забезпечення потреби в кормах, створення насінневого фонду для вирощування сільськогосподарських культур.

Важливе значення для підвищення урожайності має застосування науково-обгрунтованих сівозмін, забезпечення такого чергування культур, при якому вони розміщувалися б після добрих попередників.

Сівозміна є важливим елементом системи землеробства, який включає визначені агротехнічні і організаційно-економічні міроприємства.

При плануванні посівних площ сільськогосподарських культур виходять із потреби в конкретних видах продукції рослинництва; конкурентоспроможності (ефективності) окремих культур; обмежень у сівозмінах, земельних, трудових, фінансових і матеріальних ресурсах.

Розрізняють три типи сівозмін:

-  польові (основні);

-  кормові;

-  спеціальні.

Розглянемо чергування культур у сівозмінах ЗАТ „ПЗ „Агро - Регіон”.

Таблиця 16. Розміщення культур у Першій польовій сівозміні

Таблиця 17. Розміщення культур у Другій польовій сівозміні

Таблиця 18. Розміщення культур у Кормовій сівозміні

Як бачимо, перша польова десятипільна сівозміна освоєна на площі 3639 га, середній розмір її поля – 364 га. Загальна площа другої десятипільної сівозміни становить 1300 га, середній розмір поля 130 га. Кормова шестипільна сівозміна розміщена на площі 1322 га із середнім розміром поля 220 га. У господарстві поза сівозміною в 2003 році залишилося 17 га ячменю.