Організація рослинництва і перспективи його розвитку в Дослідному господарстві «Еліта»

Аналізуючи економічну ефективність вирощування зернових культур у динаміці з 2003 по 2005 рік у ЗАТ „ПЗ „Агро - Регіон”, можна сказати, що за аналізований період найбільш прибутковим виробництво зернових було у 2005 році (рівень рентабельності 112,54 % при собівартості 30,12 грн/ц). Це значною мірою досягнуто за рахунок високої урожайності зернових культур у цьому році, відповідно значним збільшенням їх валового збору та високої ціни реалізації.

Розділ 2. Планування розвитку галузі рослинництва.

2.1. Обгрунтування виробничої програми з рослинництва.

2.1.1. Планування використання земельних Угідь.

Виробничою програмою з рослинництва передбачається такий розвиток рослинницьких галузей, за якою можна забезпечити виконання договірних зобов”язань з продажу продукції споживачам, а також повне задоволення потреб господарства у продукції рослинництва (фуражний фонд, страхові фонди насіння і фуражу, виділення продукції на оплату праці, фонд громадського харчування тощо). При цьому головна увага приділяється організації використання земельних угідь, визначенню витрат держави і власні витрати на проведення відповідних робіт, встановленню розмірів і структури посівних площ відповідно договірних зобов”язань і потреби підприємства в продукції рослинництва, рівня урожайності, використання добрив, захист рослин від шкідників, хвороб та бур”янів.

Різні земельні угіддя використовуються не з однаковою інтенсивністю. Окремі ділянки взагалі не мають цінності з точки зору виробничого використання. При складанні плану економічного і соціального розвитку слід передбачити переведення непридатних чи мало продуктивних земель у придатні або високопродуктивні, виходячи із своїх матеріально-фінансових і трудових можливостей.

Склад і співвідношення угідь з роками змінюється, тобто угіддя набувають іншого призначення (розорювання пасовищ і сіножатей, осушення боліт тощо). Таке переведення угідь із одного виду в інший називають трансформацією земельних угідь. Основною метою її є підвищення продуктивності, тобто інтенсивності використання земель, а також створення умов для правильного облаштування території, організації виробництва, підвищення родючості, запобігання ерозії та її припинення. Показниками ефективності трансформації земельних угідь є: приріст валової продукції і чистого доходу, строки окупності капітальних вкладень, підвищення родючості грунту та інше.

Розміщення угідь на території господарства визначається: умовами виробництва в галузях; вимогами різних культур до ґрунтів; особливостями окремих ділянок та іншими факторами. Всі ці питання вирішуються у кожному господарстві стосовно конкретних умов, залежно від спеціалізації, структури посівних площ, розміщення населених пунктів тощо.

У плані використання земельних угідь, показують фактичний склад їх на перше листопада звітного року, планового року й використання у плановому році. Одночасно передбачають заходи поліпшення земель, осушення, зрошення, вапнування, гіпсування тощо.

Кількість та якість рослинницької продукції, її собівартість залежать від багатьох факторів. Для конкретних грунтово-кліматичних умов їх можна об”єднати у дві групи: організаційно-економічні та техніко-технологічні. Тобто, урожайність є похідною комплексу складових факторів, насамперед, господарської організації виробництва.

Наявність та використання у плановому році земельних угідь розглянемо у наступній таблиці.

Таблиця 9. Баланс земельних угідь у ЗАТ „ПЗ „Агро - Регіон”

В плановому році передбачається перевести із сіножатей у пасовища 6 га, а 5 га ріллі віднести на посадку багаторічних насаджень. 10 га площі ріллі буде передано для розширення особистих селянських господарств. На цю величину зменшиться як площа ріллі, так і площа сільськогосподарських угідь. Тобто, загальна земельна площа у господарстві на кінець планового року становитиме 10140 га

Структуру земельних угідь визначають як відношення окремих угідь до загальної їх площі.

Обгрунтовуючи планові показники з трансформації угідь, необхідно висвітлити заходи з поліпшення і збереження земель, визначити витрати на здійснення таких заходів ( таб. 2.2 )

Таблиця 10. Обчислення витрат на здійснення заходів по поліпшенню земель

Як бачимо, у плановому році планується провести поверхневе поліпшення сіножатей і пасовищна площах відповідно 228 і 254 га. Доцільно також створити лісосмуги для захисту від вітрової ерозії грунтів площею 5 га.

2.1.2. Планування врожайності сільськогосподарських культур.

Плануванню урожайності сільськогосподарських культур передує детальний аналіз досягнутого її рівня на підприємстві, у передових господарствах зони, дослідних станціях. При цьому важливо виявити кількісний та якісний вплив на врожайність основних факторів, що її визначають (добрива, попередники, сорти, технології тощо).

Планування врожайності сільськогосподарських культур здійснюють кількома методами. Найчастіше застосовують нормативний метод у поєднанні з експертно-оцінним, сутність якого полягає у визначенні можливого приросту врожаю в результаті зміни динамічних факторів з наступним збільшенням фактичної середньозваженої врожайності на величину цього приросту. Приріст урожаю обчислюють від збільшення норм внесення добрив порівняно з базовим періодом, запровадження продуктивніших сортів, розміщення культур по кращих попередниках, розширення площ застосування засобів захисту рослин, зменшення втрат продукції під час збирання. Практика передових господарств свідчить про те, що без внесення добрив неможливо одержати хороші врожаї. Рік у рік виробництво добрив збільшується, а норми їх внесення під конкретні культури уточнюються.

Виходячи з поживності добрив і знаючи дози виносу речовин відповідними культурами, можна обчислити приріст їх урожайності.

Урожайність сільськогосподарських культур є одним із головних показників рівня ведення всієї системи виробництва і головного елементу усієї системи землеробства. Урожайність характеризується виходом продукції тієї чи іншої сільськогосподарської культури з одиниці площі посіву. В ній сумуються заходи, які проведені в господарстві по інтенсифікації виробництва і зміцнення його матеріально-технічної бази, якість і строки обробітку ґрунту, заходи з комплексної механізації, меліорації і хімізації земель, система добрив і догляду за посівами, проведення протиерозійних заходів, системи боротьби з шкідниками і хворобами, система насінництва і сівозмін, впровадження і виробництво найбільш врожайних сортів і гібридів, досягнень науки і передового досвіду вирощування сільськогосподарських культур, усунення втрат врожаю.

Розрахунок приросту урожайності озимої пшениці від збільшення внесення добрив покажемо у таблиці 11.

Таблиця 11. Розрахунок прибавки врожаю озимої пшениці від збільшення внесення добрив в ЗАТ „ПЗ „Агро - Регіон”

Виходячи з даних таблиці, прибавка урожайності озимої пшениці становитиме 3,2 ц/га, оскільки при впливі комплексу різноманітних факторів визначальним є той, що знаходиться в найменшій кількості.

При опрацюванні планових показників з рослинництва важливе значення має правильне визначення урожайності сільськогосподарських культур, оскільки від цього залежать реальність показників виробництва по галузі в цілому. За рівнем урожайності планують розмір посівних площ відповідних культур, валові збори продукції.

На основі середньозваженої врожайності і прибавки за рахунок добрив розрахуємо планову урожайність сільськогосподарських культур (таблиця 12).

Таблиця 12. Валовий збір і планова урожайність сільськогосподарських культур в ЗАТ „ПЗ „Агро - Регіон”

Отже, відповідно даним таблиці 12 можна зробити висновок, що завдяки додатковому внесенню мінеральних та органічних добрив можна досягнути значного підвищення врожайності культур. Так, урожайність озимої пшениці планується довести до 46,07 ц/га, урожайність кукурудзи на зерно – до 57,62 ц/га.

Іноді в господарстві використовують метод програмування урожайності, коли спочатку планують її величину, а потім розраховують норму добрив, засобів захисту рослин та ін. під запланований урожай. Розрахуємо за цим методом норму добрив під урожай озимої пшениці в 2006 р.