Організація рослинництва і перспективи його розвитку в Дослідному господарстві «Еліта»

На статті „Інші витрати“ відображують страхові платежі по посі вах і основних засобах у рослинництві та інші витрати, які не булЯ враховані у попередніх статтях. На суму інших витрат у рослинництві дебетують субрахунок 231, кредитують рахунки 65, 47 (84).

На статті „Витрати на організацію виробництва й управління“ враховують загальнобригадні і загальногалузеві витрати які розподіляються у кінці року і списуються з кредиту рахунки 91 у дебет субрахунка 231.

По кредиту субрахунка 231 „Рослинництво“ обліковують вихід продукції рослинництва за її плановою собівартістю в кореспонденції з дебетом рахунків:

27 „Продукція сільськогосподарського виробництва“ на вартість готової продукції, призначеної для реалізації;

208 „Матеріали сільськогосподарського призначення“ на вартість насіння, кормів і посадковою матеріалу, одержаного від врожаю;

99 „Надзвичайні витрати“ — на суму витрат по посівах, що. загинули від стихійного лиха.

В кінці року за встановленою методикою визначають фактичну собівартість одержаної від врожаю продукції рослинництва і планову собівартість коригують до фактичного рівня. Суму коригування відображують по кредиту субрахунка 231 „Рослинництво“ і дебету тих рахунків, де була використана продукція рослинництва врожаю поточного року.

Для оформлення витрат та виходу продукції рослинництва використовується ціла система первинних та зведених документів.

Підставою для нарахування оплати праці є табелі обліку робочого часу, облікові листи праці й виконаних робіт, облікові листи трактористів-машиністів. Затрати на оплату праці трактористів-машиністів за структурними підрозділами і по підприємству загалом узагальнюють у накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку, підсумкові дані якої переносять до Журналу обліку робіт і витрат. Крім того, в цей журнал записують дані з книжок та облікових листів праці й виконаних робіт, а також з накопичувальних відомостей роботи вантажного автотранспорту та ін.

На підставі первинних документів по оплаті праці, Накопичувальних відомостей, Журналів обліку робіт і витрат щомісячно складають Зведену відомість нарахування і розподілу оплати праці та відрахувань на неї за об'єктами обліку.

Насіння та садивний матеріал відпускають у межах встановлених норм за лімітно-забірними картами, накладними внутрішньогосподарського призначення та іншими документами. Основою для списання насіння з підзвіту після завершення сівби є Акт на списання насіння і садивного матеріалу. Затверджений керівником підприємства акт передається до бухгалтерії разом з іншими документами і є підставою для записів до Журналу обліку робіт і витрат і Звіту про рух матеріальних цінностей.

Добрива на відповідні культури списують на підставі Акта про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, пестицидів і гербіцидів. Скисання засобів захисту рослин оформлюється так само, як і добрив.

Вартість робіт і послуг наданих сторонніми організаціями відноситься на об'єкти обліку виробництва за рахунками-фактурами. Витрати на експлуатацію власного вантажного автотранспорту, послуги гужового транспорту попередньо групують у відповідних на громаджу вальних відомостях, складених на підставі відповідних дорожніх листів, товарно-транспортних накладних, облікових листів праці й виконаних робіт та ін.

Вартість транспортних робіт, виконаних тракторами, також відносять на відповідні об'єкти обліку на підставі нагромаджувальних відомостей.

Амортизацію основних засобів, які використовуються в основних галузях сільськогосподарського виробництва визначають у відповідних розрахунках амортизаційних відрахувань та включають до виробничих витрат на підставі відомостей нарахування амортизаційних відрахувань.

Облік інших витрат ведуть переважно на основі рахунків відповідних організацій, установ і підприємств, довідок бухгалтерії та звітів про рух матеріальних цінностей. Систематизацію даних здійснюють переважно у різних відомостях, звідки їх переносять до реєстрів аналітичного обліку.

Розподіл витрат на управління та обслуговування виробництва проводять на підставі відповідних розрахунків, які оформляються довідками бухгалтерії.

Оприбуткування урожаю від зернових, олійних та інших культур відображують у Реєстрі відправки зерна та іншої продукції з поля, Реєстрі приймання зерна та іншої продукції, Путівках на вивезення продукції чи Талонах. Розрахунок обсягу одержаного зерна кукурудзи проводять в Реєстрі переведення качанів кукурудзи повної стиглості в зерно. Урожай технічних культур, картоплі, овочів, плодів, ягід, кормових коренеплодів, баштанних, горіхоплідних культур відображують у Щоденнику надходження сільськогосподарської продукції й Щоденнику надходження продукції садівництва. Грубі та соковиті корми оприбутковуються на підставі Акта приймання грубих і соковитих кормів та Акта на оприбуткування пасовищних кормів. Для відображення в обліку сортових якостей продукції разом із документами на оприбуткування урожаю складають сортове свідоцтво. Дані первинних документів про кількість одержаного урожаю в розрізі культур, сортів і виробничих підрозділів узагальнюють у зведених документах (відомостях руху, журналах вагаря, звітах про рух матеріальних цінностей та ін.), які є підставою для записів до регістрів аналітичного обліку.

3.2. Синтетичний та аналітичний облік продукції рослинництва

Для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції призначено активний рахунок 30 „Продукція сільськогосподарського виробництва“.

За дебетом рахунка 30 відображується надходження сільськогосподарської продукції, за кредитом — вибуття сільськогосподарської продукції внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо. Аналітичний облік продукції сільськогосподарського виробництва ведеться за видами продукції.

Відображення на бухгалтерських рахунках руху сільськогосподарської продукції показано в таблиці 30.

Таблиця 24

Господарські операції з обліку продукції сільськогосподарського виробництва

3.3. Калькуляція собівартості продукції рослинництва

До обчислення фактичної собівартості продукції рослинництва перевіряють правильність запису по дебету і креди­ту аналітичних рахунків. Витрати по посівах, які повністю загинули від сти­хійного лиха, списують з рахунка 23 на Витрати господарства. Дебетують субрахунок 991, кредитують рахунок 23.

У зв'язку з тим, що площі під загиблими посівами пересівають іншими сільськогосподарськими культурами, при списанні витрат слід мати на увазі, що на надзвичайні витрати господарства фікпсуються лише повторні витрати (вартість насіння). Неповторні витрати (оранка, вартість внесених добрив, витрати по снігозатриманню тощо) відносять на новопосіяну культуру. При частковій загибелі втрати списують на витрати господарства частково і розподіляють пропорційно до відсотка оде­ржаної продукції. По посівах, які загинули внаслідок стихійного лиха, нараховують страхове відшкодування. Ці суми записують у дебет рахунка 65 і кредит субрахунка 751.

До собівартості продукції рослинництва поточного року не входять витрати по зібраних (але необмолочених) або по незібраних культурах. Якщо на кінець року в рослинництві виявлено необмолочені культури, фактичні витрати розподіляють так. Із загальної суми витрат по зібраних обмолочених і необмолочених ікультурах виключають витрати на обмолочування та вивезення продукції з поля. Суму витрат, що залишається, розподіляють іфішорційно до кількості гектарів по зібраних обмолочених і не-обмолочених культурах. Для визначення фактичної собівартосі продукції зібраних і обмолочених культур до суми витрат по. її браних культурах додають витрати на 'їх обмолочування і трат портування з поля. У наступному році при обчисленні собіварін сті по необмолочених культурах до витрат на "іх збирання доди ють витрати на їх обмолочування, очищення і транспортуваннія.

Собівартість соломи (полови), гички, стебел кукурудзи, копт ків соняшнику, капустяного листя, тощо визначають залежно ні і віднесених на них витрат за нормативами, встановленими основі витрат на збирання, пресування, транспортування, скиртування та інші роботи по заготівлі цієї продукції.

Обчислення собівартості продукції зернових культур, витрати на вирощування і збирання зернових культур становлять собівартість зерна, зернових відходів і соломи. Загальш суму витрат (за вирахуванням вартості соломи) розподіляють и;і зерно і зернові відходи пропорційно до питомої ваги повноцінно го зерна, що міститься в зернових відходах.

Собівартість 1 ц зерна і зернових відходів визначають діленням витрат вирощування зернових культур на відповідну фізичну масу зерна і зернових відходів після очищення і сушіння.

Приклад 1. Визначення собівартості 1 ц зерна, зерновідходів, соломи пшениці озимої.

Валовий збір зерна пшениці озимої у бункерній вазі склав 35700 ц з площі посіву 1150 га. Планова собівартість 1 ц зерна пшениці озимої — 10 грн. Загальні фактичні затрати на вирощування, збирання і доробку основної, супутньої і побічної продукції пшениці озимої склали 354500 грн. Установлена загибель посівів від стихійного лиха (пожежі) на площі 100 га в сумі фактичних затрат -- 21000 грн. Допущене псування посівів приватною особою на площі 0,5 га, що за балансовою вартістю становить 125 грн.

Після доробки і сушки. зерна отримані зернові відходи в кількості 4500 ц, які, за даними лабораторного аналізу, містять 40 % повноцінного зерна; не використовувані відходи та усихання — у кількості 1100 ц. Закладено до насіннєвого фонду 3500 ц зерна пшениці озимої і реалізовано 26600 ц.

Крім того, отримано 40500 ц соломи. Фактичні затрати на збирання, транспортування і скиртування соломи склали 10275 грн.

Витрати на вирощування, збирання і доробку посівів (без вартості загиблих і зіпсованих посівів) становлять

333375 грн. х (354500 грн. - 21000 грн. - 125 грн.).

Витрати за вирахуванням вартості соломи становлять

323100 грн. (333375 грн. - 10275 грн.).

Кількість зернових відходів у перерахунку на повноцінне зерно становите

1800 ц (4500 ц х 40 %).

Для калькулювання собівартості 1 ц зерна пшениці озимої визначається загальна кількість повноцінного зерна

31900 ц (35700 ц - 4500 ц - 1100 ц + 1800 ц).

Фактична собівартість 1 ц повноцінного зерна пшениці озимої

10,13 грн. (323100 грн. : 31900 ц).

Виходячи із цієї собівартості і кількості зернових відходів у переведенні на повноцінне зерно (1800 ц), визначаємо суму затрат, що припадає на зернові відходи,

18234 грн. (1800 ц х 10,13 грн.),

Визначаємо різницю у вартості зерновідходів, спочатку оприбуткованих за бункерною вагою у планових цінах (4500 ц) і перерахованих у повноцінне зерно 1800 ц):

(4500 ц - 1800 ц) х 10 грн. = 27000 грн.

Фактична собівартість 1ц зернових відходів

4,05 грн. х (18234 грн. : 4500 ц).

Фактична собівартість 1 ц соломи

0,25 грн. (10275 грн. : 40500 ц).

Різниця між фактичною і плановою собівартістю 1 ц зерна становить

0,13 грн. (10,13 грн. - 10 грн.).

Узагальнений розрахунок собівартості продукції озимої пшениці і калькуляційних різниць наведено відповідно в табл. 26 і 27.

Таблиця25

Розрахунок собівартості продукції озимої пшениці