Організація рослинництва і перспективи його розвитку в Дослідному господарстві «Еліта»

Потрібно встановити дотримання затверджених штатних нормативів про склад адміністративно-управлінського персоналу та їх оплату (посадові оклади), на утримання автотранспорту, канцелярські і поштові витрати, представницькі витрати і т. д. По ненормованих статтях витрат аналізують їх фактичний рівень за попередні роки, щоб орієнтуватись на середню величину, що склалась у процесі виробництва з врахуванням останніх змін і нових положень щодо обліку витрат по управлінню і обслуговуванню.

Перевіряючи виконання кошторису, установлюють перевитрати або економію.

При проведенні аудиту вивчають правильність організації обліку, обґрунтованість, законність і вірогідність відображення в обліку витрат. Облік витрат по управлінню і обслуговуванню повинен бути організований стосовно до кошторису статей витрат і місць їх виникнення, з врахуванням організації внутрішньогосподарського розрахунку. Аналізуючи і вивчаючи записи по рахунках 23 „Допоміжні виробництва“, 20 „Основне виробництво“, 25 „Загальновиробничі витрати“, 26 „Загальногосподарські витрати“, установлюють дотримання діючого положення про оплату праці адміністративно-управлінського персоналу, законність витрат на оплату відряджень, виплат компенсацій за використання власних автомобілів для службових цілей, на господарські потреби та ін. Зіставленням розрахунково-платіжних відомостей, табелів обліку робочого часу і затвердженого кошторису на управлінські витрати виявляють утримання понадштатного персоналу, перевищення посадових окладів та незаконну виплату інших, не передбачених положенням про оплату праці і законодавством коштів, особливо премій, різного роду доплат, матеріальної допомоги тощо. Одночасно вивчають можливості по вдосконаленню управління, скороченню неефективних управлінських служб, зайвих ланок управління, посад, установлюють обґрунтованість і правомірність списання непродуктивних витрат (нестачі, псування продукції та інших матеріальних цінностей, втрати від простоїв тощо). Всі ці витрати повинні бути підтверджені відповідними документами.

Розділ 4. Перспективи розвитку галузі рослинництва в дослідному господарстві «Еліта»

Одним із важливих факторів, що сприяє підвищенню ефективності виробництва і будь – якої діяльності є вибір організаційної форми господарювання, її розміру, адаптації до ринкового середовища.

Формування аграрного ринку передбачає функціонування різних організаційних форм підприємницьких структур. Підприємства є основною організаційною ланкою виробничо - господарської діяльності, де здійснюється поєднання робочої сили із засобами виробництва, виникають і проявляють свою дію виробничі відносини, наслідком яких є одержання продукції, інших видів матеріальних цінностей, надання послуг.

Важливим фактором підвищення ефективності підприємницьких структур є вибір напрямку діяльності стосовно до природно-економічних умов регіону. Вибір напрямку діяльності здійснюється: з одного боку, на основі сучасного і стратегічного маркетингу; з другого боку – на основі порівняльної оцінки декількох видів продукції з використанням коефіцієнта сукупної ефективності виробництва та маркетингу. Пріоритетним слід вважати той, у якого цей коефіцієнт є вищим.

Одним із головних факторів підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств є неухильне збільшення виробництва продукції при одночасному скороченні витрат праці та матеріальних засобів на отримання одиниці продукції. Для кожної підприємницької структури і в цілому для суспільства важливо, якою ціною досягається збільшення виробництва продукції в розрахунку на одиницю землі. Чим більше вихід продукції і менше потрібно буде витрат на її одиницю тим виробництво вигідніше.

Кожне сільськогосподарське підприємство виробляє велику кількість різноманітної продукції. Для одержання порівняльних показників витрат та результатів виробництва обсяг виробленої продукції переводять у вартісну форму. Вартісні показники мають не тільки облікове, й економічне значення, так як з їх допомогою порівнюються товарно-грошові відносини. Тому підвищення ефективності будь-якої організаційної структури-неухильне збільшення вартості валової продукції, яка є результатом виробничої діяльності підприємства. Валова продукція, як найбільш загальний показник, є основою для визначення інших – валового і чистого доходу, продуктивності праці та інше.

Підвищення ефективності виробництва, збільшення валової і товарної продукції нерозривно пов’язано з всебічною інтенсифікацією, тобто із зростанням додаткових вкладень у розвиток сільськогосподарського виробництва. Збільшення капітальних вкладень є основою зміцнення і удосконалення МТБ, впровадження досягнень НТП. Підвищення інтенсивності землеробства сприяє більш ефективному використанню земельних угідь, росту урожайності.

Фактором підвищення ефективності виробництва є підвищення урожайності культур. Це - натуральний показник, який відображає лише одну сторону досягнення ефективності. Для визначення економічної ефективності необхідно також виявити кількість сукупних затрат праці, які забезпечили отримання даної урожайності.

Ще одним фактором зростання ефективності виробництва є підвищення продуктивності праці. Джерелом зростання багатства є праця людини. Збільшення продукції залежить від маси праці, яка використовується у матеріальному виробництві.

Підвищення ефективності виробництва і в цілому підприємницької діяльності значною мірою залежить від здійснення зваженої економічної політики держави по створенню сприятливих умов для розвитку АПК і особливо трудомістких галузей; розвитку ринкової інфраструктури.

У такий сучасний перехідний етап до ринкової економіки склалися незадовільні умови для розвитку сільськогосподарського виробництва, всі галузі якого залишаються збитковими. Більшість підприємств об”єктивно повязують свої невдачі з відсутністю державної підтримки з паритету ціна сільськогосподарську продукцію та промислові товари, великими розмірами податків, високими проценттними ставками за використання кредиту, низькою платоспроможністю населення.

Такі проблеми впливають на рівень ділової активності та сферу бізнесу, але майстерність підприємця саме й полягає у здатності швидко пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі та використовувати невизначеність для досягнення основної своєї мети – одержання прибутку. В умовах становлення ринку значно посилюється конкурентна боротьба – прогрес науки та техніки, впровадження більш досконалих технологічних процесів, підвищуються вимоги до підприємницької діяльності. За цих умов підготовленість та компетентність стають одним з вирішальних факторів підвищення ефективності будь-якого підприємства. Прорахунки та помилки, непрофесіоналізм можуть обернутися великими збитками для підприємницьких структур.

Система землеробства, на основі якої планується розвиток рослинницьких галузей, включає запровадження і освоєння правильних польових, кормових і спеціальних сівозмін. Систему сівозмін розробляють відповідно до запроектованої структури посівних площ, природно-економічних умов господарства та організації його території. План розвитку рослинницьких галузей в плані підприємства розробляють на основі прийнятої системи землеробства. Показники плану організаційно-господарського упорядкування проектують по періодах: вихідний рік планування та рік освоєння плану. Рік освоєння плану визначається строками освоєння основних запланованих заходів. У рослинництві такими заходами є освоєння нових земель і трансформація земельних угідь, освоєння сівозміни, досягнення певного рівня врожайності, створення матеріально-технічної бази тощо

Таблиця 27

Показники економічної ефективності по озимій пшениці

Якщо моє підприємство буде дотримуватися даного планування, то в майбутньому дослідне господарство «Еліта» удосконалить своє виробництво та підвищить якість своєї продукції. Як ми можемо побачити з моїх розрахунків рівень рентабельності підприємства у 2010 році буде становити 153%

.

Висновки

В процесі написання курсової роботи з „Організації і планування сільськогосподарського виробництва” я ознайомилась з процесом організації виробництва в сільськогосподарському підприємстві на прикладі Дослідного господарства «Еліта»

Дослідивши природно-економічну характеристику підприємства я вивчила наявні виробничі ресурси і встановила, що земельні ресурси підприємства за останні 3 роки майже не змінюються. Трудовими ресурсами господарство забезпечене дуже добре. Спеціалізація господарства визначена як зернова з розвиненим м’ясним скотарством. Аналіз економічної ефективності виробництва продукції рослинництва дає такі висновки – підприємство рентабельне, хоча його рентабельність знижується, це все відбувається на фоні зниження прибутку і збільшення собівартості.

Потім провела організацію і планування галузі рослинництва, визначила баланс земелльних угідь та їх використання. Головною умовою правильної організації земельних угідь є економічне обгрунтування їх використання. Провівши проектне обгрунтування урожайності озимої пшениці Особливого значення набуває питання реалізації продукції, яке об'єктивно відбиває умови виробництва, планування, рівня урожайності як ос­новного показника галузей рослинництва.

Важливе значення має обрання правильного методу ціноутворення. Я спланувала ціну на озиму пшеницю на 2006 рік 70,00 грн. за 1 центнер, а собі-вартість 1 центнера 32,5 грн., що забезпечить рівень рентабельності 74 %.А на 2010рік при врожайності 52.3 рентабельність складе 153%

При плануванні врожайності необхідно опрацювати в господарстві заходи, спрямовані на забезпечення високих і сталих врожаїв, і зменшенню витрат виробництва. Перед плануванням посівних площ у господарстві необхідно провести економічну оцінку сільськогосподарських культур з метою визначення найбільш ефективних, щоб по можливості розширити їх посівні площі. Потрібно вміло організувати інтенсивний розвиток виробництва, а не екстенсивний. В цьому важливе значення має обрання найбільш ефективної технології виробництва.

Визначивши баланс продукції рослинництва я оцінила наявність продукції рослинництва на початок року по культурам, кінець року та її витрати. Розрахунок вартості насіння дає змогу визначити, яку кількість грошей треба залишити на придбання насіння.

Визначила собівартість продукції рослинництва і з’ясувала, провівши планування сільськогосподарського виробництва та фінансових результатів реалізації продукції рослинництва, що найбільше грошових надходжень від реалізації одержано від продажу озимої пшениці.

Зниження собівартості продукції, підвищення продуктивності праці, використання внутрішньогосподарських резервів збільшення прибутку, особливо внаслідок поліпшення якості продукції є основними заходами підвищення рівня рентабельності сільськогосподарського виробництва.

Підвищення норми прибутку досягають поліпшенням використання основних і оборотних фондів, забезпеченням раціональних пропорцій основних і оборотних фондів і в межах кожної з цих груп по окремих видах фондів, додержанням науково обгрунтованих нормативів при плануванні фондів, скороченням періоду обороту коштів, забезпеченням систематичного обліку та аналізу використання фондів.

Список літератури

1 Агрокліматичний довідник Київській області Державне видавництво с.-г. літератури Української РСР, м. Київ - 1959 р.

2 Дієсперсов В. С. Економічна робота в господарстві. - К.: ІАЕ УААН, 2002.-198 с.

3 Економічний довідник аграрника. В. І. Дробот, Г. І.Зуб, М. П. Кононеко та ін. / За ред. П. Т. Каблука. - К.: "Преса України", 2003. - 800с.

4 Зрібняк Л. Я., Ільчук М. М. Коновал І. А. Організація і планування сільськогосподарського виробництва: навчальний посібник. - К.:ЗАТ "Нічлава", 2004-304 с.

5 Курсове і дипломне проектування з організації агробізнесу / Зрібняк Л. Я., Ільчук М. М. та ін. - ФК.: ЗАТ "Нічлава", 2003. - 124 с.

Оплата праці в сільськогосподарському виробництві.// Авторський ко-

6 лектив: О. А. Аврамчук, О. Д. Балан, В. В. Вітвицький, Ю. Я. Лузан та ін.- К.: Центр "Агропромпраця",2000. -464 с.

Організаційно-економічне обґрунтування виробничої програми по ро-

7 слинництву / М. М. Ільчук, Ш. І. Ібатуллін, І. І. Андросович, І. І. Долженко - К.: НАУ, 2004. - 104 с.

8 Практикум по зкономике, организации и планированию сельскохозяй-ственного производства. - М.: "Колос", 1992.

9 Соловйов М. Ф. Організація виробництва на сільськогосподарських підприємствах - К.: "Урожай", 1995

10 Тарасенко Г. С, Зрібняк Л. Я. Організація виробництва в сільськогосподарських підприємствах. - К.: "Урожай", 1993

11 Тарасенко Г. С, Зрібняк Л. Я., Ільчук М. М. та ін. Організація сільськогосподарського виробництва. - К.: "ФАФА", ЛТД, 2000

12 Тарасенко Г. С. Курсове і дипломне проектування з організації сільськогосподарського виробництва - К.:"Урожай", 1994

13 Шкільов О. В. Організація виробництва і підприємницької діяльності в сільськогосподарських підприємствах. - К.: Урожай, 1997.-336с.

14 Облік по-новому: вчимося працювати // Все про бухгалтерський облік. –2000 р. –7 червня.

15 Партин Г. О. Бухгалтерський облік: основи теорії та практики. Навчальний посібник. –К.: Знання, 2000. –245 с.

16 Фінансовий облік і звітність на підприємствах різних галузей / за ред. П. Я. Хомина. –Тернопіль: Астон, 2000. –288 с.

Курсовий проект „Організація рослинництва і перспективи його розвитку в ЗАТ „Племзавод „Агро - Регіон” Бориспільського району Київської області