Экономічний аналіз виробництва молока

     При аналізі даних про виробництво  молока важливо знати не тільки його кількість, але й якість. Якість молока характеризується його сортом (І, ІІ сорти і несортове), жирністю, вмістом білка, а також кислотністю, чистотою, свіжістю тощо. Одним з найважливіших показників якості молока є його жирність. Чим вища жирність молока, тим більше різної продукції можна одержати при його переробці. Жирність молока залежить від породи, віку тварин, годівлі, складу кормів, умов утримання тварин і т. д. І визначається у відсотках. Тобто жирність молока – це кількість жиру, що міститься в 100 г молока.

     Головними факторами, що зумовлюють кількість  та якість молока, є: рівень годівлі, умови  вирощування та утримання тварин і кваліфікація тваринників. Спостереження  показують: досвідчений оператор машинного  доїння може одержати на 20 % більший надій, ніж недосвідчений. Один з них запустить корову через кілька місяців після отелення, інший зуміє доїти її цілий рік. Надто часто невміле доїння є болісним для корови і призводить до зниження її продуктивності.[22,стр 520]

     Великий вплив на рівень продуктивності корів мають біологічні фактори: погода, вік першого парування, жива маса та розвиток первісток, кратність доїння (дво- чи триразове). Встановлено, що при збільшенні кратності доїння молочна продуктивність корів залежно від її рівня зростає на 5 – 15 % і більше. Для корів з кількома отеленнями має значення вік, тривалість сервіс-періоду (період від отелення до запліднення, як правило 60 – 80 діб), сухостійний період (період від запуску корови до її отелення, 45 – 60 діб). Найвищі надої у корів спостерігаються під час 3 – 4-ї лактації. Високою молочною продуктивністю за першу лактацію характеризуються молоді самки, маса яких після розплоду дорівнює приблизно ¾ маси дорослих тварин. Вважається нормою, коли лактаційний період у корів триває 300 – 305 днів, сухостійний період обмежується 55 – 60 днями і від корови щорічно одержують теля. Яловість корів негативно впливає на загальну продуктивність корів і призводить до зниження темпів відтворення стада.

     Валове  виробництво молока в сільськогосподарських  підприємствах визначають на основі звітності і річних бухгалтерських звітів, а в господарствах населення – множенням середньорічного надою від однієї корови на середньорічне поголів’я. Середній удій на одну корову визначають за даними бюджетних обстежень домашніх господарств діленням валового надою за рік на середньорічне поголів’я корів у господарствах, які ведуть бюджетні записи. Середньорічне поголів’я визначають шляхом перемноження середньорічного поголів’я корів, яке обчислено на підставі даних щорічних обліків худоби як пів сума кількості поголів’я корів на початок і кінець року, на поправочний коефіцієнт. Останній визначається відношенням обчислених на основі даних бюджетних обстежень домашніх господарств середньорічного поголів’я за формулою середньої хронологічної за даними поголів’я корів на початок кожного місяця та середньорічного поголів’я корів за формулою простої середньої арифметичною кількості голів на початок і кінець року.

     Всі ці показники ефективності молока впливають  на розрахунок рівня рентабельності виробництва молока. 
 

2.3. Факторний аналіз прибутку від реалізації молока 
 

       Прибуток  – це частина чистого доходу, який безпосередньо одержують підприємства після реалізації продукції як винагороду за вкладений капітал і ризик  підприємницької діяльності. Кількісно він становить різницю між сукупними доходами (після сплати податку на додану вартість, акцизного збору та інших відрахувань з виручки в бюджетні і не бюджетні фонди) і сукупними витратами звітного періоду [14, с.38].

       Обсяг прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, маркетингової, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства. Тому ці показники характеризують усі сторони господарської діяльності підприємства.

       Основну частину прибутку підприємства одержують від реалізації продукції і послуг. Прибуток від реалізації продукції залежить від таких факторів: обсягу реалізації продукції, її структури, собівартості і рівня середньореалізаційних цін.

       Обсяг реалізації продукції може справляти  позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку, отриманого від реалізації рентабельної продукції [29, с.117].

       Структура товарної продукції також може по-різному  впливати на суму прибутку. Якщо збільшиться  частка рентабельніших видів продукції  в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте, і навпаки, при збільшенні частки низькорентабельної або збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.

       Трьох факторний аналіз прибутку у СТОВ «Степове» за 2009 – 2010 роки (Таблиця 2.8). 

             Таблиця 2.8

Аналіз  прибутку від реалізації молока з використанням трьохфакторної моделі 

 

       Висновок: в результаті трьох факторного аналізу прибутку від реалізації молока в СТОВ «Степове» за 2009 – 2010 роки маємо, що прибуток зменшився на 616565.4 грн

• Зменшення об’єму реалізації на 1443 ц. на 45743.1 грн.
• Збільшення ціни на 86.1 грн./ц – прибуток збільшився на 569637.6 грн;
• Збільшення собівартості на 67.5 грн/ц призвело до зменшення прибутку на 446580 грн.
• Таким чином, сума прибутку зменшилась на 616565.4грн впродовж 2009-2010 років. При цьому домінуючим фактором, який вплинув на зміни виявилась ціна реалізованої продукції (об’єм реалізації).

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       2.4. Факторний аналіз змін об’ємів виробництва і реалізації молока  
 

       Об’єм виробництва молока на підприємстві характеризується наступним результативним показником, як валове виробництво. При аналізі валового виробництва необхідно виявити вплив на зміни об’єму виробництва за рахунок впливу таких факторів як поголів’я, а також продуктивність за поточний рік.

       Зміну об’ємів виробництва молока можна проаналізувати використавши модель прийому абсолютних різниць, що наведена у (Таблиці 2.9). 

                                                                   Таблиця 2.9

       Модель  прийому абсолютних різниць у  СТОВ «Степове» за 2009-2010 роки 

 

     Висновок: Результат аналізу свідчить про  те, що зміни відбулися у валовому виробництві молока це пояснюється впливом 2-х чинників: поголів'я та продуктивності. Зменшення поголів'я на 14 гол призвело до зменшення валового виробництва на 387.4 ц, а зниження продуктивності на 4,51 гол \ ц призвело до зменшення валового виробництва на 1749.88 ц. Домінуючим чинником є продуктивність. 
 
 

5. Організація аналізу собівартості молока

 
 

     У сільському господарстві підвищення економічної ефективності має велике значення не тільки у вирішення продовольчої проблеми, а й у підвищенні добробуту всього населення. Особливе значення набуває підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах ринкових відносин і конкуренції, коли виграє той товаровиробник, який має нижчу собівартість та високу якість продукції.

     Собівартість - це грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг).

     Собівартість - один з найважливіших показників господарської діяльності аграрних підприємств, оскільки показує, у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно в и гідним воно є в конкретних природно-економічних умовах господарювання.

     Показник  собівартості дає можливість глибоко аналізувати економі ч ний стан підприємства і виявляти резерви підвищення ефективності виробництва. За інших однакових умов підприємство тим більше одержуватиме прибутку на одиницю продукції, чим нижча її собівартість, і навпаки. Із зниженням собівартості зростає цінова конкурентоспроможність продукції, а отже, і зміцнюються позиції підприємства на товарному ринку.

     Важливо зазначити й те, що прибутковість  підприємства знаходиться в оберненій  залежності від собівартості. З її зниженням зростає окупність витрат прибутком і створюються сприятливі умови для прискорення темпів розширеного відтворення та підвищення матеріальної заінтересованості працівників. Показник собівартості є важливим інструментом для розробки рекомендацій з удосконалення розміщення сільськогосподарського виробництва по природних зонах і мікрозонах України, а також для визначення перспектив розвитку підприємств щодо вибору ними найбільш ефективних галузей.

       Основною  задачею аналізу собівартості продукції тваринництва є об’єктивна оцінка ступеня виконання плану зниження собівартості продукції в цілому по підприємству, окремим галузям та видам продукції. А також найбільш повне виявлення резервів, боротьба за максимальне скорочення витрат праці та засобів на виробництво одиниці продукції [31, с.57].

     Збільшення  собівартості молока в останні роки по Україні зумовило значне зменшення  ефективності його виробництва. Для виходу з такої ситуації сільськогосподарські підприємства, не вдаючись до якихось радикальних змін у технології виробництва, борються із збитковістю тваринництва шляхом скорочення поголів’я. Це стосується і СТОВ «Степове».

       Для більш повного аналізу господарської діяльності СТОВ «Степове» розглянемо в якому ступені на дане підприємство впливають витрати та продуктивність на зміну собівартості молока (таблиця 2.10). 

       Таблиця 2.10

       Факторний аналіз виконання плана собівартості продукції тваринництва