Экономічний аналіз виробництва молока

 

       Після аналізу таблиці 2.5 можна зробити наступні висновки: на початок року зменшився об’єм основних засобів на 183 тис.грн. В 2009 році поступило на 500 тис.грн менше основних засобів ніж у 2008 році, а у 2010 році на 1290 тис.грн більше. За рахунок цих показників зменшилась наявність основних засобів на кінець року на 183  тис.грн у 2009 році та збільшилась на 1109,0 тис.грн у 2010 році. Також відбулося збільшення суми зносу на 331 тис.грн у 2010 році у порівнянні з 2009 та на 333 тис.грн у 2009 в порівнянні з 2008 роком. Значне збільшення суми зносу обумовлюється ростом наявності основних засобів у вартісному виразі.

       Коефіцієнти росту впродовж аналізуємого періоду зріс на 1,14, що свідчить про розширення у вартісному або структурному розрізі основних засобів, коефіцієнт відновлення збільшився на 0,51, тобто у 2010 році мало місце оновлення складу та структури основних засобів, коефіцієнт зносу основних засобів зменшився на 0,12, коефіцієнт придатності основних засобів збільшився на 0,12, ці показники свідчать про стабільне положення підприємства та про ефективне використання основних засобів.

       Показники фондовіддачі зменшився 2,93, фондоємності збільшився - 0,13.

       Розрахуємо  показники ефективності діяльності СТОВ «Степове» у динаміці за 3 роки (Таблиця 2.6). 

       Таблиця 2.6

      Показники економічної ефективності діяльності СТОВ «Степове» 

 

       Висновок: з таблиці 2.6 бачимо, що за аналізуємий період виручка від реалізації збільшилася на 2845,0 тис.грн. та склала  у 2010 році 7694,0 тис.грн. Зростання виручки від реалізації призвело до зростання (зменшення) виручки від реалізації у розрахунку на:

       - 100 га с.г. угідь на 70,89 тис. грн .

       - 1 середньорічного працівника  на 37,75 тис грн.

       - 1 тис. грн. виробничих витрат на 3,11 тис.грн.

       - 1 тис. грн. основних виробничих засобів, збільшилась на 0,17 тис.грн. Збільшення валового прибутку призвело до збільшення валового прибутку у розрахунку на:

       - 100 га с.г. угідь на 20,02 тис.грн.

       - 1 середньорічного працівника на 16,3 тис.грн.

       - 1 тис.грн. основних виробничих засобів на 10,58тис.грн.

       - 1 тис. грн. основних виробничих засобів на 0,87 тис. грн.

       - 1 тис. грн. виробничих витрат на 0,05 тис.грн.

       Збільшення чистого прибутку призвело до збільшення чистого прибутку у розрахунку на:

       - 100 га с.г. угідь на 15,93 тис.грн.

       - 1 тис.грн. основних виробничих засобів на 0,72 тис.грн.

       - 1 тис. грн. виробничих витрат на 0,03 тис.грн.

       Рівень  рентабельності реалізації збільшився на 1,75 % за рахунок зменшення валового прибутку  та зростання собівартості реалізованої продукції на 2114,5 тис.грн.Рівень окупності витрат знизився на 1,75. Суттєво вплинуло зростання собівартості реалізованої продукції.СТОВ «Степове» отримує прибутки та є рентабельним.(Таблиця 2.7). 

      Таблиця 2.7

      Аналіз  платоспроможності і фінансової стійкості підприємства 

 
 
 
 

Продовження таблиці 2.7

 

       В ході аналізу фінансового стану  СТОВ «Степове» були зроблені наступні висновки:

       При аналізі ліквідності підприємства – коефіцієнт покриття впродовж аналізуємого періоду зріс нам 1,31, коефіцієнт абсолютної ліквідності зменшився на 0,22, коефіцієнт поточної ліквідності зменшився на 0,43.

       В ході аналізу фінансової стійкості  підприємства – коефіцієнт автономії збільшився на 0,07 – це обумовлює те, що підприємство фінансове незалежне, коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами зріс на 0,02, коефіцієнт маневреності власного капіталу зменшився на 0,08.

      При аналізі рентабельності підприємства ми з’ясували, що коефіцієнт рентабельності активів зріс на 0,18., коефіцієнт рентабельності власного капіталу збільшився на 0,21., коефіцієнт рентабельності діяльності зріс на 0,3., коефіцієнт рентабельності продукції також зріс на 0,6. Збільшення даних коефіцієнтів говорить про нормальне функціонування підприємства, а також розвиток його виробництва, про його стабільну діяльність.

     Показники рентабельності підтверджують поліпшення фінансового стану СТОВ «Степове»  в порівнянні з 2009 роком. Наприклад, рівень рентабельності активів склав 13 %, що на 3 % вище, ніж в 2009 році. Він показує, що на  кожну гривню виробничих витрат доводиться 13 копійок валового прибутку. На кожну гривню власного капіталу - 20 копійок чистого прибутку. А в порівнянні з 2008 роком всі показники зменшилися. Рівень рентабельності  активів, рівень рентабельності власного капіталу, рівень рентабельності  діяльності, рівень рентабельності продукції зменшився на 0,05, 0,13, 0,03 та 0,35 відповідно. 

2.2. Організація аналізу ефективності виробництва і реалізації молока у СТОВ «Степове» 
 

     Економічну  ефективність галузі скотарства в окремих  категоріях господарств можна охарактеризувати за допомогою таких натуральних  та вартісних показників: продуктивність великої рогатої худоби; витрати кормів на 1 ц. молока; 1 ц. приросту великої рогатої худоби та на одну умовну голову; трудомісткість одиниці продукції. .[11,стр 54]

     Економічна  ефективність виробництва молока, його якість залежать від породних і індивідуальних спадкоємних особливостей корів. Для їхнього визначення проводять бонитировку. Під бонитировкой розуміють визначення племінної цінності тварин шляхом оцінки їхній з комплексу ознак і призначення на подальше використання.

     Показники ефективності галузі скотарства співставляють по кожній групі тварин, як в натуральній так і у вартісній формах з середніми показниками по району чи показниками іншого господарства, або з даними цього ж господарства за кілька років. При цьому необхідно проаналізувати та спів ставити показники продуктивності худоби, та продуктивність праці, затрати праці у люд. год. в розрахунку на одиницю продукції.. [10,стр 58]

     Молоко  та молочні продукти – одні з  найважливіших продуктів харчування людини. Молоко містить понад 100 необхідних для людини поживних речовин (жири, білки, вуглеводи, солі , мікроелементи, вітаміни тощо), які перебувають в оптимальному співвідношенні і легкозасвоюваній формі. Перетравність поживних речовин молока досягає 98 %. За харчовою цінністю молоко може замінити будь-який інший харчовий продукт, але жоден з них не може замінити молоко. Така ж закономірність зберігається і щодо молочних продуктів.[8,стр 258]

     Валове  виробництво молока характеризується фактично надоєним коров’ячим, овечим, козячим, кобилячим молоком, незалежно від того, чи було воно реалізовано, чи частина його використана у господарстві на випоювання телят і поросят. Окремо визначається виробництво коров’ячого і кобилячого молока. Найбільше значення для продовольчих цілей і найбільшу питому вагу в виробництві молока займає коров’яче молоко, тому його вивченню приділяється особлива увага.

     Валовий надій коров’ячого молока – це все фактично надоєне молоко від  усіх корів молочного і м’ясного стада, ялових корів, корів на відгодівлі та нагулі, розстелених телиць, які належать господарству. Якщо частина надоєного молока була використана на випоювання телят, поросят і курчат, то це молоко включається у валовий надій молока. Молоко, висмоктане телятами при їх підсосному утриманні, а також молоко, куплене сільськогосподарськими підприємствами у населення і прийняте без оплати в рахунок проданих корів, у валовий надій не включається. Крім того окремо визначають показник валового надою молока від корів молочного стада, в який включають молоко, надоєне тільки від корів молочного стада, ялових корів, корів на відгодівлі та нагулі і розстелених телиць. Не включається молоко, надоєне від корів м’ясного стада. Цей показник дозволяє точніше визначити розмір продукції і рівень продуктивності корів у молочному тваринництві. [ 23,стр 356]

     Молоко, отримане від інших видів тварин, обліковується окремо, як і молоко, куплене в населення.

     Якщо  молоко обліковується в літрах, то для перерахунку в кілограми  потрібно його обсяг помножити на коефіцієнт 1, 03.

     Молочна продуктивність корів характеризується середньою удійністю корів. Обчислюють два показники: середній надій на одну корову і середній надій від однієї корови молочного стада. Середній надій на одну корову характеризує середній рівень продуктивності корів. Середній надій молока від однієї корови молочного стада визначає одночасно ступінь використання корів для виробництва молока і рівень їх молочної продуктивності.

     Середній  надій на дійну корову можна обчислити  двома способами: як відношення валового надою до середньої кількості дійних корів і як відношення валового надою до середньогрупової кількості дійних корів. Середнє число дійних корів за звітний період розраховується як відношення загального числа кормо-днів дійних корів до календарної тривалості звітного періоду. Середньогрупову кількість дійних корів визначають діленням кількості кормо-днів дійних корів на 305 днів (тривалість лактаційного періоду – періоду, протягом якого корови продуктують молоко). До дійних корів належать корови, що дали приплід і доїлися в звітному періоді. Ялові корови, що доїлися, до дійних не відносяться .[7,стр 63]

     Основним  плановим і звітним показником є  середньорічний надій молока від  однієї корови молочного стада. Цей  показник можна обчислити двома  способами – діленням валового надою  молока від корів молочного стада за рік на середньорічне поголів’я корів молочного стада або на поголів’я корів молочного стада на початок року, незалежно від того, доїлися або ні корови на цю дату. В останньому випадку до поголів’я корів молочного стада не включають корів м’ясного стада, корів, що знаходяться на відгодівлі, а також корів, що виділені для групового або підсосного утримання телят, якщо ці корови не доїлися. Останній показник молочної продуктивності корів був введений у статистичну практику з 1989 р.

     При вивченні резервів збільшення виробництва  молока визначають показник використання молочного стада як відношення середньорічної кількості дійних корів до середньорічного  поголів’я всіх видів або як відношення кормо-днів дійних корів до загальної  кількості кормо-днів усіх корів за звітний період.

     Середньорічний  надій молока від однієї корови молочного  стада дорівнює середньому надою  від однієї корови, помноженому на показник молочного стада.