Экономічний аналіз виробництва молока

ВСТУП 
 

     Найважливішою галуззю продуктивного тваринництва України є скотарство, яке постачає незмінні продукти харчування і цінну  сировину для харчової і переробної промисловості. У результаті господарського використання великої рогатої худоби одержують молоко, що відзначається високими якостями і є сировиною для виробництва молочних продуктів. Молоко і молочні продукти становлять основу повноцінного харчування населення. За науково обґрунтованими нормами харчування людина має споживати в середньому 380 кг (у перерахунку на молоко) молока і молочних продуктів, у тому числі 120 кг. молока у свіжому вигляді.

     Внаслідок впливу загальноекономічних і внутрігалузевих  чинників протягом останніх п'ятнадцяти  років в молочній галузі спостерігаються  негативні процеси: зменшення обсягів виробництва молочної продукції, зростання різниці, між закупівельними і роздрібними цінами, нерозвиненість ринкової інфраструктури і відносин між виробниками та переробниками молока, зниження рівня споживання молока і молочних продуктів.

     Причин занепаду молочної галузі багато. Головні з них - це зменшення виробництва кормів, незбалансованість кормових раціонів по поживним речовинам, різке погіршення селекційно-племінної роботи та зниження генетичного потенціалу молочного стада, як наслідок зниження продуктивності корів.

     На  сучасному етапі зусилля влади, науковців та спеціалістів спрямовані на відродження спеціалізованих, великотоварних сільськогосподарських підприємств  – виробників молока. Основними  стримуючими чинниками зазначеного  процесу є: відсутність економічної зацікавленості у виробництві молока, оскільки низькі закупівельні ціни не відшкодовують затрат на його виробництво; недосконалість економічного регулювання розвитку молочного скотарства з боку держави, особливо ціноутворення і заготівлі продукції; погіршення забезпеченості сільськогосподарських підприємств матеріально-технічними ресурсами та ін. Таким чином саме вдосконалення економічного механізму функціонування галузі дасть змогу подолати негативні тенденції її розвитку.

     Забезпечення населення України високоякісними продуктами харчування, поліпшення їх складу та створення продовольчої незалежності від імпорту - проблема, яка не втрачає актуальність. Тому збільшення виробництва молока як одного із цінних і поживних продуктів, покращення його якості, зниження собівартості - є важливими завданнями.

     Особливу  увагу в умовах переходу до багатоукладної ринкової економіки слід звернути на конкурентоспроможність виготовленої продукції, а точніше на ефективність та рентабельність її виробництва. Проблема виявлення резервів поліпшення результатів виробництва молока за допомогою вивчення масових явищ та процесів, являє собою мету цієї курсової роботи. А основним  завданням є розробка і узагальнення інформації про фактори, які впливають на рентабельність молока.

     Збільшення  виробництва молока вимагає значного підвищення рівня зоотехнічної і  ветеринарної роботи на фермах та комплексах. Необхідно прослідкувати не лише процес організації галузі молочного  скотарства на підприємстві, а й  механізм його подальшого збуту (канали реалізації, методи позиціонування власної продукції та ціна), що є чи не найголовнішим питанням для успішного функціонування та прибутковості. Процеси доїння, зберігання, транспортування молока, умови утримання, годівлі, догляду за коровами також є головними та визначальними в якості продукції.

     Мета  даної курсової роботи – це обґрунтування тенденції розвитку молочного скотарства і його економічної ефективності за існуючих умов господарювання, дослідження та аналіз стану галузі молочного скотарства на прикладі СТОВ «Степове». 
 
 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО ПРАВОВІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ МОЛОКА 
 

1. Правові засади аналізу ефективності виробництва  і реалізації молока

     В агропромисловому комплексі України  одною з пріоритетних галузей сільськогосподарського виробництва являється молочне тваринництво та молокопереробна промисловість. При цьому головною проблемою в виробництві молока є стимулювання суттєвого підвищення показників його якості відповідно до вимог нового базового державного стандарту України ДСТУ 3662-97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі», що вводиться в дію з 01 липня 2002 р. Перехід на новий стандарт, відповідає в основному вимогам директиви № 92-46 Європейського Союзу по молоку, супроводжується введенням нової системи оплати за молоко залежно від гатункової структури, вмісту жиру та білка, як це прийнято в країнах європейського співтовариства.

     Співвідношення  вартості жиру та білка в структурі  ціни одиниці маси молока, наприклад 1 т, встановлюється на рівні 40%:60%. Це обумовлено фактичним співвідношенням вартості вмісту жиру та білка в молочній продукції з урахуванням ринкових цін. Таке співвідношення відображає напрямок збільшення обсягів виробництва високоякісної конкурентоспроможної молочної продукції і економічну зацікавленість товаровиробників у підвищенні масової частки білка в молоці.

     Визначення  показників якості молока: масової  частки жиру, білка, сухих речовин, густини  та температури, згідно вимог ДСТУ 3662-97 потребує відповідного приладного забезпечення товаровиробників молока та молокопереробних підприємств усіх форм власності. Економічно найбільш доцільним є шлях розвитку в Україні вітчизняного виробництва сучасних експрес-аналізаторів якості молока, котрі за своїми метрологічними та технічними характеристиками не поступалися би кращим зразкам приладів аналогічного призначення зарубіжних країн.

     Створення науково обґрунтованої технологічної  та нормативно-правової бази, спрямованої  на виробництво сировини та м’ясо-молочної продукції високої якості розпочато Постановою Верховної Ради України № 1191-ІV від 18.09.03 р., поставлено завдання «забезпечити впровадження до 2008 р. суб’єктами господарської діяльності, які виробляють продовольчу продукцію, системи управління безпекою харчових продуктів (НАССР)». З 1.07.03 р. в Україні уведений новий державний стандарт – ДСТУ 4161-2003 «Системи управління безпечністю харчових продуктів», який базується на концепції НАССР і може бути використаний як для впровадження системи управління безпекою харчових продуктів, так і для її сертифікації. Наказом № 185 від 25.08.04 р. Держспоживстандарту затверджений «Порядок сертифікації систем управління безпекою харчових продуктів».

       На виконання доручення Кабінету  Міністрів України від 17.09.2007 р.  № 39222/1/1-07 щодо підготовки Програми створення системи контролю за безпекою харчової продукції, постанов Президії УААН від 31.05.2007 р. (протокол № 10) «Науково-методичне забезпечення питань управління якістю та безпекою продукції тваринництва в Україні»та від 18.10.2007р. (протокол № 15) «Система моніторингу якості кормів і продукції тваринництва» науковими установами УААН спільно з Українською лабораторією якості і безпеки продукції агропромислового комплексу Національного університету біоресурсів та природокористування України розроблено проект ”Програми запровадження в Україні управління якістю продукції сільського господарства в ланцюгу «грунт-рослина-корми-організм-тварини». Проте далі розробки проекту програми справа не пішла і потребує активних дій щодо її ухвалення на урядовому рівні.

     Питання наукового забезпечення виробництва  якісної м’ясо-молочної продукції  в сучасних умовах знайшли своє відображення в НТП УААН «Технології та обладнання для ефективної переробки м’ясної, молочної сировини та птиці і виробництва повноцінних продуктів харчування», головним виконавцем якої є Технологічний інститут молока та м’яса УААН (ТІММ УААН).

     Закон України  вiд 24.06.2004 № 1870-IV «Про молоко та молочні продукти».[1] Цей Закон визначає правові та організаційні основи забезпечення безпечності та якості молока і молочних продуктів для життя та здоров'я населення і довкілля під час їх виробництва, транспортування, переробки, зберігання і реалізації, ввезення на митну територію та вивезення з митної території України. Регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, транспортування, переробки, зберігання і реалізації, ввезення на митну територію та вивезення з митної території України молока, молочної сировини та молочних продуктів, і поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять господарську діяльність у цій сфері.

     Державна  підтримка виробників молока, молочної сировини і молочних продуктів здійснюється виходячи з пріоритетності розвитку молочної галузі агропромислового комплексу, зокрема шляхом фінансування з Державного бюджету України:

     - програм розвитку селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві, протиепізоотичних заходів, що мають загальнодержавне значення;

     - дотаційних цін на молоко;

     - підтримки виробництва продукції дитячого харчування;

     - підтримки експорту молочних продуктів;

     - надання пільгових короткострокових і довгострокових кредитних ресурсів;

     - лізингових послуг щодо придбання обладнання вітчизняного та зарубіжного виробництва для технічного переоснащення і запровадження сучасних технологій виробництва та переробки молока і молочних продуктів суб’єктами господарювання, на яких поширюється дія цього Закону 

     З метою регулювання ринку молока та молочних продуктів установлюються квоти сільськогосподарським товаровиробникам на обсяги виробництва та продажу молока переробним підприємствам та обсяги поставки молочної продукції до державного матеріального резерву .

     Квоти на виробництво молока та поставку молочної продукції до державного резерву  в цілому щорічно встановлюються Кабінетом Міністрів України, по областях та підприємствах — центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики за участю галузевих формувань та обласних державних адміністрацій. [4,стр 622]

     Крім  цього молокопереробні підприємства регулюють: Наказ 24.03.2006 № 144 «Про затвердження Заходів щодо розвитку м’ясного та молочного тваринництва» .[3 ]Державні санітарні правила молокопереробних підприємств. Слід зазначити, що в останні роки значно знизилася роль держави в оновленні матеріально-технічної бази галузі, зменшена підтримка не тільки на безповоротній основі, а й на поворотній, у вигляді інвестиційних кредитів. 
 

1.2. Теоретичні основи аналізу ефективності виробництва і реалізації молока  
 

     Галузь  сільського господарства - складна  система взаємодіючих і взаємопов'язаних елементів. Ефективність функціонування системи тісно пов'язана з її цільовою функцією. Оцінка ефективності проводиться на основі її критеріїв, які можуть розглядатися як внутрішні і зовнішні характеристики системи. Питання молочного скотарства та ефективності виробництва молока описуються і розглядаються багатьма діячами науки.

     Так С.М. Курило [18,стр 26] в своїй статті «Факторний аналіз ефективності молочного скотарства» розглядає проблему ефективності виробництва молока, приводить розрахунки та таблиці по впливу величини затрат на одну корову, на рівень їх окупності, продуктивності корів, на величину собівартості 1 ц. молока, щільності поголів'я, залежність обсягів виробництва молока на одного сільського жителя від окремих чинників. Також С.М.Курило проводив кореляційно-регресійний аналіз наведених показників і встановив, що на обсяг і якість кінцевої продукції молочного під комплексу впливають не тільки виробничі чинники, а й соціально-економічні.

     У ринкових умовах господарювання важливе  значення має стимулювання цінами підвищення якості продукції. Вимоги до якості продукції визначаються компетентними органами та відображаються у відповідних документах, зокрема стандартах. Саме цю проблему описує Камінова С. Р. [16, стр 5] у своїй статті «Нові стандарти на молочну сировину та диференціація закупівельних цін». Вона приводить приклад розрахунку закупівельних цін за одну тонну молока з урахуванням молочної частки жиру та білка і якісних показників згідно з ДСТУ 3662-97. Впровадження ДСТУ 3662-97 та диференціація закупівельних цін на молоко залежно від якості, яка запропонована в галузевих рекомендаціях, сприятиме підвищенню економічної заінтересованості сільськогосподарських товаровиробників у виробництві якісної молочної сировини. .[5,стр 211]

     На  сьогоднішній день молоко як продуктовий під комплекс агропромислового комплексу України знаходиться в стані кризи. У зв'язку з цим розглядається питання підвищення ефективності під комплексу на базі удосконалення економічних відносин в ньому. Саме ці питання висвітлює доктор економічних наук, професор В. Н. Зимовець [14, стр 165] у своїй статті «Економічні проблеми розвитку виробництва на ринку молоко продукції».

     Як  зауважив Кулініч О.І. [19,стр.26.], сучасні корови-рекордистки дають 10 – 15 тис. кг молока за лактацію. Надої світових рекордисток перевищують 25 тис. кг молока за лактацію при добових надоях понад 110 кг молока. У багатьох господарствах України одержують від корови 7000 – 9000 кг молока. У 1997 році від 82 корів було одержано понад 10000 кг молока за лактацію. Чемпіонкою за молочною продуктивністю стала черешенька 6632, надій якої склав за третю лактацію 13889 кг