Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Марта 2012 в 13:37, дипломная работа
Ефективність використання кормів значною мірою залежить і від впровадження нормованої годівлі худоби за періодами виробничого циклу з урахуванням продуктивності та фізіологічного стану корів. Годівлю дійних корів потрібно організовувати таким чином, щоб одержувати від них максимальні надої молока при збереженні її здоров’я, нормальної відтворювальної здатності при мінімальних затратах корму
Вступ
Розділ 1. Огляд літератури
1.1. Сучасне поняття повноцінної годівлі корів за періодами виробничого циклу
1.2. Значення та вплив деталізованих норм годівлі на фізіологічний стан молочних корів
1.3. Еколого – зоотехнічні вимоги до якості кормів, що використовуються в годівлі корів
Розділ 2. Власні дослідження
2.1. Еколого-економічний стан господарства
2.1.1. Адміністративна структура
2.1.2. Економічні показники господарства
2.1.3. Еколого – гігієнічна оцінка вибору місця розташування ферм, розміщення тваринницьких приміщень та благоустрій території
2.1.4. Механізація та електрифікація в тваринництві
2.1.5. Безпека життєдіяльності і виробнича санітарія
Розділ 3. Результати досліджень
3.1. Матеріали і задачі досліджень
3.2. Умови годівлі та поживність раціонів корів по періодах виробничого циклу в ПП „Глибочанське ОСМВ” Житомирського району Житомирської області
3.2.1 Раціони для новотільних корів
3.2.2 Раціони для корів в період розпалу лактації
3.2.3. Раціони для корів в спад лактації
3.2.4. Раціони для сухостійних корів
3.3. Рекомендовані раціони для дійних корів
3.4. Економічна ефективність досліджень
Висновки
Пропозиції
Додатки
Список використаної літератури
Якщо під час заготівлі силосу або сінажу порушується технологія і температура через погане трамбування підвищується до 45-55 °С і вище, перетравність протеїну у перегрітому шарі силосу знижується до 17 %, білка - до нуля.
Зернові корми під час збирання на токах очищають і доводять до кондиційної вологості. Зерно зберігають у засіках окремо по культурах, висотою шару 1,6–1,8 м, при вологості 15–17%.
Перші 2–3 місяці зберігання зерно контролюють, замірюючи раз на декаду температуру в середньому і нижньому шарах засіків.
Якщо вологе зерно (понад 20% води) не можна довести до кондиційної вологості, його консервують піросульфатом натрію. Для цього на кожну тонну зерна додають 8–10 кг препарату.
Під час зберігання змінюється склад і поживність кормів. У цей період у коренебульбоплодів (буряки, морква, картопля та ін.) не припиняються процеси дихання, пов'язані із втратою сухої речовини, цукру, крохмалю. Інтенсивність перебігаючих процесів залежить від температури і газового складу повітря у сховищах.
У випадку зберігання кормів з підвищеним вмістом вологи вони пліснявіють та самозігріваються внаслідок дії мікроорганізмів. Вологість грубих кормів при зберіганні не повинна перевищувати 15–17 %, зернових – 12–14, макухи і шроту – 10–12, трав'яного борошна – 9–12 %.
Швидше псуються корми під час зберігання з високим вмістом жиру і білка. Макуха і комбікорми з добавкою технічного жиру за підвищеної вологості швидко прогіркають через окислення жирів. Щоб цього не допустити, до складу комбікормів, сухих замінників молока, трав'яного борошна вводять антиоксиданти (дилудин, сантохін та ін.), які запобігають реакції окислення жирів та вітамінів.
Часто причиною псування кормів є нижчі організми і шкідники (гриби, бактерії та інші).
Технологія підготовки кормів до згодовування впливає на поїдання, перетравність та поживну цінність кормів.
Подрібнення великостеблового сіна, соломи, здобрювання січки розчином меляси, кухонної солі, подрібненими коренеплодами, концкормами сприяє їх кращому поїданню, а обробка розчином лугу (вапнування, амонізація) підвищує перетравність і енергетичну поживність грубих кормів.
Вологотеплова і теплова обробка зернових кормів (гранулювання, плющення, екструдування, мікронізація) поліпшує смакові якості, поїдання кормів, підвищує поживну цінність вуглеводного і протеїнового комплексів зерна злакових і бобових культур, знижує витрати енергії організму тварини на їх засвоєння, дозволяє інактивувати антипоживні речовини та продукти життєдіяльності мікроорганізмів. Волого-теплова обробка впливає на розчинність фракцій протеїну - зменшується вміст водосолерозчинних і зростає лугорозчинних.
Щоб позбутися гіркоти насіння алкалоїдних сортів люпину, гірчичних і ріпакових макухи та шротів, а також соланіну у картоплі, такі корми проварюють, а воду - зливають. Термічна обробка кормів, крім позитивного впливу, деякою мірою спричинює і негативну дію – відбувається денатурація білків, знижується доступність лізину, втрачається частина вітамінів групи В.
Фактори які підвищують якість кормів:
правильна експлуатація пасовища, яка дає змогу зменшити вміст нітратів у траві, поліпшує поїдання її тваринами.
додержання правильного співвідношення елементів живлення при удобренні різко знижує вміст у кормах нітратів, алкалоїдів, глюкозидів.
велике значення має і добір сортів (сорт дворічного буркуну Еней містить мало кумарину).
не слід перевантажувати пасовища (оскільки при перевантаженні пасовищ тваринами на них збільшується кількість екскрементів, при відростанні трави в ній накопичуються нітрати).
правильне поєднання рослин в агрофітоценозах, яке забезпечує темп росту і оптимальні умови вегетації кожного компонента.
Тому потрібен оперативний контроль за якістю кормів у господарстві в період їх збирання, заготівлі і зберігання, що дасть можливість своєчасно виявляти як позитивні, так і негативні моменти в технології виробництва кормів у господарстві [1,10].
Розділ 2. Власні дослідження
2.1. Еколого-економічний стан господарства
2.1.1. Адміністративна структура
ПП «Глибочанське – ОСМВ» Житомирського району Житомирської області розміщений в центральній частині області, на окраїні західної частини районного центру в с. Глибочок. Відстань до обласного центру м. Житомир – 52 км, до найближчої залізничної станції в Бердичеві – 25 км, до районного центру відстань становить 12 км.
Транспортне сполучення здійснюється по асфальтованому шосе.
Господарство реформоване в 2006 році на основі колгоспу ім. Пархоменка, який був заснований в 1936 році.
Раніше господарство займалося вирощуванням картоплі, цукрового і кормового буряка, гречки, гороху, озимих жита та пшениці, овес також господарство мало сади( яблучні та грушеві). Господарство мало великі плантації хмелю. Але на даний час господарство занепало і вирощує лише зернові з яких більше 80 % іде на власні потреби господарства.
На території господарства є декілька штучних водоймищ призначених для виробництва річкової риби, але нажаль останні декілька років рибництво в господарстві не користується попитом.
Територія господарства в основному складається з таких типів ґрунтів: чорноземи з великим вмістом гумусу, а також є супіщані і глинясті.
Земля в сільськогосподарському виробництві є умовою його розвитку. Важливою особливістю землі є те, що вона виступає в сільському господарстві як природна умова, тоді як всі інші засоби є продуктами затраченої праці людини. Земля має ряд своїх особливостей. По-перше, вона обмежена за своїми розмірами і її не можна збільшити, або заново створити.
По-друге, вона не може бути замінена іншими засобами виробництва і її не можна переміщати. Земля в різних місцях має неоднакову природну родючість.
По-третє, земля має родючість і при правильному веденні сільськогосподарського виробництва родючість землі можна підвищити.
Земля в господарстві використовується не зовсім ефективну тому що є велика кількість ділянок, які просто пустують, не засаджуються.
Також на території господарства багато лісів та кущів.
За ПП закріплено 529 га землі, в тому числі 162 га ріллі, сінокосів 49 га, пасовищ 110 га, площа лісу 144га, всього с.-г. угідь 321га, структура землекористування приведена в таблиці 1.
Таблиця 1.
Структура земельного фонду господарства
Структура земельних угідь | Площа, га | Кількість від загальної площі, % | Кількість земель під с. г. угіддями |
Загальна площа землі | 529 | 100 | - |
В т. ч. с. г. угідь | 321 | 60,66 | 100 |
З них ріллі | 162 | 30,53 | 50,3 |
сінокосів | 49 | 9,3 | 16,4 |
пасовищ | 110 | 20,83 | 33,3 |
ліс і кущі | 144 | 27,28 | - |
Присадибні ділянки | 31 | 5,87 | - |
Інші угіддя | 29 | 5,5 | - |
З даних таблиці видно що для ріллі в господарстві використовується лише 30.53 % землі від її загальної площі.
Організаційно-виробнича структура господарства двоступенева(складається з двох відділень): в першому відділенні розташовані головні управлінські приміщення( бухгалтерія, їдальня, медичний пункт та інші приміщення не тваринницького призначення); в другому відділенні розташовані всі тваринницькі приміщення(корівники, свинарник, вівчарні та конюшня, а також приміщення для зберігання кормів).
2.1.2. Економічні показники господарства
Важливе значення у виробничій діяльності підприємства має забезпеченість його матеріальними ресурсами.
ПП «Глибочанське – ОСМВ» є не повністю механізованим господарством. Лише деякі основні роботи виконуються сільськогосподарською технікою і обладнанням.
До того ж має необхідні виробничі будівлі і споруди.
В загальному вигляді, як використовуються основні фонди виробничого призначення господарства.
Розмір фондів, їх обсяг та динаміку розвитку виявляють за допомогою таких показників, як фондозабезпеченість господарства та фондоозброєність праці.
Фондозабезпеченість – це вартість фондів з розрахунку на 1 га площі земельних угідь, а фондоозброєність – це їх вартість на одного працівника.
Забезпеченість основними фондами та їх економічна ефективність використання цих фондів свідчать дані таблиці 2.
Таблиця 2.
Основні виробничі фонди та їх використання в ПП «Глибочанське – ОСМВ»
Показники | 2009 рік | 2010 рік | 2011 рік | 2011 рік у % до 2009 р. |
1. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн. | 2383 | 2390 | 2298 | 96,4 |
на 1 га с.-г. угідь | 4,5 | 4,5 | 4,3 | 96,5 |
на 1 середньорічного працівника | 79,4 | 74,3 | 76,6 | 96,4 |
2. Фондовіддача, грн. | 11,2 | 9,1 | 9,5 | 85,5 |
3. Фондомісткість, грн. | 7,3 | 10,2 | 11,0 | 150,6 |
4. Норма прибутку, % | -1,1 | -1,5 | -2,0 | Х |
Аналізуючи дані таблиці 3 можна зробити висновок, що вартість основних виробничих фондів зменшилась у 2009році порівняно з 2007 роком на 3 %.
Економічна ефективність використання основних виробничих фондів теж знизилася. Фондовіддача в господарстві невисока. Вона свідчить про те, що на 100 грн. основних фондів сільськогосподарського призначення одержано в 2004 р. 95 коп. валової продукції. Цей показник знизився у 2009 році порівняно з 2007 роком на 11,0%.
Фондомісткість продукції у ПП «Глибочанське – ОСМВ» висока. Вона збільшилася на 54 %. Це свідчить про високий рівень витрат.
ПП «Глибочанське – ОСМВ» збиткове. Збиток становить – 2,0 %, а для забезпечення оптимального розвитку прибуток має становити 15-20%.
Трудові ресурси господарства являють собою особовий склад дорослих робітників у працездатному віці.
Важливим завданням кожного господарства є найбільш повне і раціональне використання на протязі року працездатних робітників з урахуванням віку, статі, кваліфікацій та індивідуальних особливостей.
Про наявність та використання трудових ресурсів можна судити на основі даних таблиці 3.
Таблиця 3.
Трудові ресурси та їх використання в ПП «Глибочанське – ОСМВ»
Показники | 2009 рік | 2010рік | 2011 рік | 2011 рік у % до 2009 р. |
1. Середньорічна чисельність працюючих, чол. | 31 | 29 | 30 | 96,7 |
2. Кількість люд-год відпрацьованих 1 прац. | 92,3 | 98,2 | 94,1 | 101,9 |
3. Коефіцієнт використання трудових ресурсів | 0,5 | 06 | 0,6 | 0,6 |