Згідно статті 5 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні підприємство самостійно

    Тому  необхідну кількість працівників  у бухгалтерії визначають непрямими методами.

    Практичний  досвід показує, що кількість працівників  бухгалтерії найдоцільніше обчислювати  за кожним топологічним підрозділом (основні  засоби, матеріали, оплата праці тощо).

    Для встановлення чисельності у кожному  топологічному підрозділі визначають насамперед середньомісячну кількість документів. Найбільш придатними для цього є місяці квітень — травень або вересень — жовтень.

    У кожному топологічному підрозділі документи групують щодо норм та кількісно-якісних характеристик: рядків, колонок, процента робіт, що передають на машинну обробку. Далі визначають загальну кількість працівників, необхідну для виконання обсягу робіт.

    Розрахунок  обсягу робіт. Вихідним моментом є одиниця вимірювання. Для розрахунків обсягу облікових робіт тепер використовують такі одиниці вимірювання:

    один  первинний прихідно-видатковий документ;

    кількість рядків та колонок в одному документі;

    кількість записів у облікові реєстри;

    чисельність працюючих, охоплених табельним  обліком;

    чисельність працівників, яких обслуговує один бухгалтер;

    ступінь автоматизації (механізації), %. На підставі даних про обсяги робіт у нормах часу на один документ визначають загальну кількість облікових працівників у кожному топологічному підрозділі за формулою

    

 

    Приклад 1. У бухгалтерії господарства у  середньому за місяць обробляють 1000 первинних документів з обліку матеріалів. Із них: з кількістю рядків від 1—5 та колонок А—6—1800, з кількістю рядків від 6 до 10 та колонок від 1 до 3—400. Для розрахунку скористаємося даними табл. 40.

    Обсяг робіт з обліку матеріалів, який буде передано на машинну обробку, становить 3%. У цьому випадку кількість працівників, необхідних для виконання робіт, становить:

    

    Розглянемо  методику розрахунку чисельності облікових  працівників на підставі норм обслуговування на прикладі чисельності бухгалтерів, зайнятих на роботах з оплати праці і робочого часу.

    На  підставі даних про чисельність  працюючих за відрядною і погодинною системами оплати праці та норм обслуговування чисельність бухгалтерів для виконання робіт з оплати праці визначають за формулою

    

 

    Приклад 2. На підприємстві працює 4600 осіб, із яких 1240 з відрядною і 1990 з погодинною системами оплати праці. Характер виробництва - масово-потокове. Обсяг робіт, які буде передано в обчислювальний центр, 25%:

    

    Чисельність працівників, які потрібні для виконання  табельного обліку, визначають за такою  формулою: 

    

    Приклад 3. На підприємстві працює 4071 особа. Система табельного обліку - пропускна, форма організації табельного обліку - децентралізована. Норма обслуговування табельників становить 400 осіб. Отже,

    

    Методика  визначення загальної чисельності  облікових працівників

    Загальну  чисельність працівників облікової служби по господарству визначають підсумовуванням розрахункової чисельності працюючих, яку було визначено з окремих топологічних замкнених дільниць — обліку основних засобів, обліку матеріалів, а також працінників, зайнятих обслуговуванням дільниць з оплати праці та табельного обліку.

    Крім  того, необхідно визначити чисельність  працюючих у бухгалтерії, роботу яких не нормують: заступників головного бухгалтера, касирів, ревізорів.

    Іноді у складі управління можуть бути окремі підрозділи: група аналізу господарської діяльності, група контролю та ін.

    Для кожного господарства загальну чисельність  працівників обліку визначають у  двох показниках: явочна й облікова. Явочна чисельність — це кількість  працівників обліку, контролю і аналізу, яку було визначено прямим розрахунком — без урахування неробочих днів, чергових відпусток, хвороби та ін. Облікова чисельність — це кількість працівників облікової, контрольної й аналітичної служб, які потрібні для виконання усього комплексу робіт.

    Під час прямого розрахунку дістають чисельність без урахування неробочих днів, чергових відпусток, хвороби тощо. Тому для того щоб дістати облікову (явочну) чисельність, її слід помножити на коефіцієнт облікового складу за формулою:

    

    де  В — кількість днів відпустки; у

    X — кількість днів хвороби (за звітними даними за минулий рік);

    Р — кількість днів відпустки у  зв'язку з пологами та вагітністю (за даними минулого року);

    Д — кількість днів, витрачених на виконання державних доручень за законом;

    М — кількість днів, які в минулому році були надані матерям для годування немовлят (за звітними даними у минулому році). 

    5. Самоорганізація  роботи працівників  обліку, контролю  та аналізу 

    Елементи  самоорганізації 

    Самоорганізація - це комплекс заходів, які виконуються працівником для забезпечення систем та порядку в роботі. Вироблення організованості сприяє закріпленню набутих знань, умінь, що, у свою чергу, дає змогу економити час і енергію.

    Основними елементами самоорганізації є організація  робочого місця, робочої зони, раціональний режим праці, послідовність та ін.

    Самоорганізація передбачає організацію робочого місця та створення оптимальних умов для високопродуктивної праці.

    Додержання  системи в роботі передбачає раціональний режим праці, послідовність у  роботі, систематичність, дисципліну праці, самопланування, самоконтроль, самозвіт та самокритику.

    Важливим  елементом у самоорганізації  є режим праці. Його вважають раціональним, якщо дотримують режим робочого часу, коли чергують роботу і відпочинок протягом дня, тижня, місяця, року; коли вироблено постійний власний ритм роботи, якого додержують, раціонально чергуючи легку і важку роботу.

    Режим роботи - це чергування робочого часу і відпочинку. Має бути встановлений такий режим, коли заздалегідь відомі початок роботи, перерви у роботі, змінність, чергування видів робіт, графіки відпусток, кінець роботи і т. ін.

    Режим роботи служби обліку, контролю і аналізу  зумовлює загальний режим роботи господарства, що регламентує положення внутрішнього розпорядку.

    Бухгалтерія працює в одну зміну, але деякі працівники можуть працювати у дві, а іноді й у три зміни. Це пов'язано з підготовкою документів у банк, постачальникам, покупцям та ін.

    Змінна  робота може бути встановлена для  табельників.

    У деяких випадках деякі працівники бухгалтерії  можуть починати працювати на 1-2, а іноді й на три години раніше, ніж це передбачено загальним графіком. Інші працівники, навпаки, можуть починати роботу на 1-2 години пізніше, ніж передбачено загальним графіком.

    Важливим  елементом самоорганізації роботи є визначена система застосованих працівником прийомів, так званого стилю роботи. Розрізняють конкретний стиль окремого працюючого та загальний стиль роботи окремої професії.

    Конкретний  стиль — це суто індивідуальний, властивий одному працівнику.

    Загальний стиль роботи полягає в тому, що у своїх найбільш важливих рисах та аспектах — професійно-організаторському та морально-психологічному — передбачає відповідальність, науковий підхід, високу культуру праці, контроль та перевірку виконання, правдивість, рішучість, самостійність, твердість, вимогливість, чуйність, скромність тощо. 

    Самоорганізація поточної роботи 

    Організація поточної роботи починається з ретельного планування робочого дня, чіткої системи організації власної роботи. Робочий час має бути щодня розподілений за годинами. Незважаючи на наявність індивідуальних графіків роботи, кожний працівник бухгалтерії повинен спланувати свій робочий день зранку і накреслити, що потрібно виконати, кого запросити до себе, у кого бути, кому і про що доповісти, які матеріали підготувати, кому зателефонувати тощо. 

6. Особливості організації  роботи керівника  служби обліку, контролю  та аналізу. 

    За  характером діяльності і сукупністю робіт головний бухгалтер - це керівник функціональних служб. Основне завдання — керівництво роботою підлеглих, організація облікового процесу та роботи виконавців. Крім того, його функціями є також організація з розвитку та вдосконалення облікової, контрольної та аналітичної роботи.

    Через працю керівника вирішуються  такі важливі і принципові питання, як досягнення мети, удосконалення, активізація  праці, поділ та кооперування.

    Керівник  повинен добре знати бухгалтерську  справу, бути у кожній ситуації послідовним, діяти відповідно до принципів та норм моралі. Він повинен не тільки мати певний обсяг знань, а й залучати до роботи людей, спиратися на помічників у роботі.

    Бути  керівником — це означає вміти  так будувати взаємовідносини у колективі, щоб підлеглі бачили людину справедливу, яка не боїться визнати свої помилки та недоліки, готова їх виправити у будь-який момент. У сукупності це можна охарактеризувати як основні вимоги до організаторських, ділових та особиргих якостей керівника.

    Керівник  облікової служби повинен насамперед забезпечити раціональну організацію бухгалтерського обліку, контролю й аналізу як процесів та роботу виконавців.

    Праця керівника бухгалтерської служби є  найважливішою функцією управління і може бути схарактеризована такими компонентами:

    • виробничо-економічним (забезпечення функціонування служби та виконання завдань);

    • спеціальним (організація безпосередньої роботи);

    • соціально-політичним (забезпечення організації  та виховання членів колективу).

    Керівник  облікової служби може виконувати свої функції та обов'язки тільки у тому випадку, якщо він уміє приймати рішення господарського й організаційного характеру. Ці рішення можуть бути стандартними (стосуються безпосередньо робіт облікового характеру) і нестандартними, що є наслідком творчої діяльності (нові форми і методи роботи, організація контролю й аналізу надзвичайних ситуацій у господарстві тощо).

    Передумовою успішного виконання обов'язків  для керівника облікової служби є те, що він повинен заздалегідь визначати не тільки, що потрібно робити, а й те, де, коли, ким, у які строки, якими прийомами треба діяти.

    На  керівника облікової служби покладено  організацію облікової, контрольної  й аналітичної роботи як процесу; формування апарату, відбір, розстановку; організацію функціонування апарату  і робіт необлікового апарату з виконання ними облікових робіт.

    Формування  обліково-контрольного і аналітичного апарату передбачає такі види робіт: формування, розвиток, добір, розставляння. Ці роботи тісно переплітаються із здійсненням керівництва безпосередньою діяльністю відповідних підрозділів бухгалтерії (секторів, груп) і підрозділів небухгалтерського характеру (наприклад, постачання).

    В обов'язки керівника облікової служби входять організація функціонування апарату, що включає планування робіт, організацію праці, нормування, контроль, розподіл обов'язків, підвищення кваліфікації.