Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Января 2012 в 02:01, курс лекций
За аналогією до виробничого процесу, де з різних вхідних (сировинних та інших) даних отримують готовий продукт, обліковий процес можна розглядати як технологічну сукупність, тобто технологічний процес, де із вхідних даних в результаті обробки та переробки дістають вихідну продукцію у формі показників.
Як відомо з різних курсів бухгалтерського обліку (теорія, фінансовий облік тощо), у такому обліку фіксуються виробничі та правові аспекти господарювання. Вони характеризують відповідні аспекти суспільних відносин, які виникають у зв'язку з рухом об'єктів господарювання під впливом господарських процесів й дій суб'єктів господарювання. Ось чому потрібна юридична доказовість бухгалтерських записів, яка досягається спостереженням, сприйняттям, вимірюванням та фіксуванням фактів.
За своїм характером технологія бухгалтерського обліку поділяється на три етапи доказовості: первинне, вторинне та третинне (див. підрозд. 2.3). Кожному етапу доказовості притаманні свої елементи й прийоми доказовості та відповідно характеристики технологій обліку як процесу. Складові цих елементів на окремих етапах бухгалтерського облікового процесу були докладно вивчені в теорії бухгалтерського обліку, тепер вони потрібні як складові предмета та об'єктів організації.
3.1. Загальна побудова облікового процесу.
3.2. Визначення об’єктів організації облікового процесу.
3.3. Організація облікових номенклатур.
3.3.1. Загальна характеристика.
3.3.2. Структура облікової інформації.
3.3.3. Облікові номенклатури різних етапів облікового процесу.
3.4. Організація носіїв (доказів) облікової інформації.
3.4.1. Загальні положення.
3.4.2. Методика вибору облікової інформації.
3.4.3. Організіця носіїв облікової інформації первинного обліку.
3.4.4. Організація носіїв облікової інформації поточного обліку.
3.4.5. Організація носіїв облікової інформації підсумкового обліку.
3.5. Методика і техніка розробки форм носіїв облікової інформації.
3.6. Організація технології облікового процесу.
3.6.1. Основні поняття.
3.6.2. Стадії документообігу.
3.6.3. Організація руху матеріальних носіїв облікової інформації.
3.6.4. Види графіків.
3.6.5. Особливості організації технології облікового процесу на різних етапах.
3.7. особливрсті організації технології річного узагальнення даних бухгалтерського обліку.
3.8. Форми організації бухгалтерського облікового процесу.
3.8.1. Сутність форми організації облікового процесу.
3.8.2. Меморіально-ордерна форма організації обліку.
3.8.3. Журнально-ордерна форма організації бухгалтерського обліку.
3.8.4. Машинні варіанти організації бухгалтерського обліку.
Тема 7. Організація обліку та аналізу витрат, доходів і результатів діяльності підприємства
Зміст
1. Організаційні засади бухгалтерського обліку доходів, витрат і фінансових результатів.
2. Організація
документування та
1.
Організаційні засади
бухгалтерського обліку
доходів, витрат і фінансових
результатів.
У величині фінансових результатів безпосередньо віддзеркалюються технологія й організація виробництва, особливості діяльності суб'єкта господарювання. Тому зовнішніх і внутрішніх користувачів цікавить інформація про отримані фінансові результати. Проте, розширення видів господарських зв'язків, поява нових організаційно-правових форм підприємств обумовлює можливість використання декількох підходів до визначення результатів різних операцій та варіантів їх відображення в обліку. Для того, щоб отриману інформацію за різні періоди можна було порівняти, необхідно стежити за використанням однієї методики, яка застосовується для визначення фінансових результатів. Тому особливого значення набуває чітке врегулювання порядку відображення та списання доходів та витрат.
Діяльність будь-якого суб'єкта господарювання неможлива без здійснення витрат. Під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
У бухгалтерському обліку витрати відображаються при дотриманні певних умов. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання, якого вони здійснені. Це відповідає застосовуваному в національних стандартах принципу нарахування та
відповідності доходів і витрат.
Залежно від видів діяльності всі витрати розподіляють на дві великі групи: витрати, які виникають в процесі звичайної діяльності, та витрати, які виникають у процесі надзвичайної діяльності. Витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності, поділяються на витрати від операційної (основної та іншої операційної), інвестиційної та фінансової діяльності (табл. 1).
Таблиця 1. Класифікація витрат за видами діяльності
Види діяльності | Витрати | |
ЗВИЧАЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ | ||
Операційна діяльність |
ОСНОВНА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
Собівартість реалізації | собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) | |
Адміністративні витрати | корпоративні
витрати, витрати на утримання адміністративно- | |
Витрати на збут | витрати на пакувальні матеріали та ремонт тари, оплата праці та комісійні продавцям, витрати на рекламу тощо | |
ІНША ОПЕРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ | ||
Інші операційні витрати | витрати на дослідження і розробки, собівартість реалізованої іноземної валюти, визнані штрафи та пені, безнадійні борги та ін. | |
Фінансова діяльність |
Втрати від участі в капіталі | збитки, отримані внаслідок інвестицій в асоційовані або спільні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі та ін. |
Фінансові витрати | витрати на відсотки (за кредитами отриманими, облігаціями випущеними, фінансовою орендою) та ін. | |
Інша діяльність | Інші витрати | собівартість реалізованих фінансових інвестицій, необоротних активів, втрати від неопераційних курсових різниць тощо |
НАДЗВИЧАЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ | ||
Надзвичайна діяльність | Надзвичайні витрати | втрати від стихійного лиха, пожежі та ін. |
Для відображення в обліку витрат використовуються рахунки, побудовані за видами діяльності, що дозволяють охопити всі операції, які здійснює підприємство.
Дохід є надходженням економічних вигод, які виникають у результаті діяльності підприємства. Для визнання доходу необхідно не лише надходження
активу або зменшення зобов'язання, але й наслідком виступає збільшення власного капіталу (крім внесків учасників).
Доходи, як і витрати, включаються до складу об'єктів бухгалтерського обліку на підставі принципу відповідності та нарахування доходів і витрат.
Застосування принципу нарахування та відповідності доходів і витрат під час визнання доходу відбувається таким чином (див. рис. 1).
Рис. 1. Визнання доходу у бухгалтерському обліку за принципом нарахування та відповідності доходів і витрат
Для визначення
моменту визнання доходу потрібно знати
економічний зміст
Рис. 2.
Можливі моменти визнання
доходу від реалізації
Водночас окремі види доходу мають особливості визнання, які
визначені П(С)БО 15 "Дохід".
Для
організації бухгалтерського
Склад доходів, які відносяться до відповідної групи, встановлено П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" (табл. 2).
Таблиця 2. Класифікація доходів за видами діяльності
Види діяльності | Доходи | |
ЗВИЧАЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ | ||
Операційна діяльність |
Основна діяльність | |
Доходи від реалізації | доходи від реалізації продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг | |
Інша операційна діяльність | ||
Інші операційні доходи | доходи від реалізації іноземної валюти, реалізації інших оборотних активів, операційної оренди активів, операційної курсової різниці, одержані штрафи, пені, неустойки тощо | |
Фінансова діяльність |
Доходи від участі в капіталі | доходи від інвестицій в асоційовані або спільні підприємства, які обліковуються за методом участі в капіталі та ін. |
Фінансові доходи | дивіденди, відсотки за кредитами отриманими, облігаціями випущеними, фінансовою орендою та ін. | |
Інвестиційна діяльність |
Інші доходи | доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, списання необоротних активів, втрати від неопераційних курсових різниць тощо |
НАДЗВИЧАЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ | ||
Надзвичайна діяльність | Доходи від надзвичайних подій | відшкодування збитків від надзвичайних подій та ін. |
Планом рахунків передбачені окремі рахунки для обліку доходів і фінансових результатів у розрізі видів діяльності. Назви рахунків і субрахунків до них представляють собою докладний опис складу доходів з класифікацією за видами діяльності.
Фінансовий результат - це приріст (або зменшення) вартості власного капіталу підприємства, який відбувався у процесі його господарської діяльності за певний період.
Фінансовим результатом діяльності є прибуток або збиток. Прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Збитки - перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати.
Визначення фінансового результату полягає у обчисленні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Для цього у бухгалтерському обліку передбачається послідовне порівняння доходів і витрат (принцип відповідності та нарахування доходів і витрат). Порядок формування чистого прибутку (збитку) наведено на рис. 3.
Розмір та характер прибутків і збитків за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками їх роботи.
Основними завданнями організації обліку витрат і доходів, а також фінансових результатів підприємства є забезпечення:
- правильного визначення та достовірної оцінки витрат, доходів і фінансових результатів діяльності;
- розмежування витрат, доходів і фінансових результатів діяльності за кожною класифікаційною групою;
- правильного та повного документального оформлення та своєчасного відображення в облікових регістрах витрат, доходів і фінансових результатів діяльності;
- контролю за правильним визначенням фінансового результату від звичайної діяльності та надзвичайних подій;
- надання повної і достовірної
інформації про витрати та доходи діяльності,
а також про наявність і використання
чистого прибутку (непокритих, збитків)
для потреб управління.
Рис. 3. Модель формування фінансових результатів
У Положенні про облікову політику будь-якого підприємства повинні передбачатися питання методичного характеру щодо бухгалтерського обліку витрат, доходів і фінансових результатів діяльності (рис. 4).
Рис. 4.
Об’єкти облікової
політики щодо витрат,
доходів і фінансових
результатів
Обираючи елементи облікової політики стосовно витрат діяльності, особливу увагу слід звернути на вибір класу рахунків для обліку витрат діяльності. Так, чинним законодавством передбачено три варіанти обліку витрат:
- з використанням 8-го класу рахунків "Витрати за елементами";
- з використанням 9-го класу рахунків "Витрати діяльності";
- з одночасним використанням 8-го і 9-го класів рахунків.
Методичні засади формування,
оцінки та визнання у бухгалтерському
обліку інформації про доходи, витрати
й фінансові результати діяльності, а
також порядок їх розкриття у фінансовій
звітності визначають П(С)БО 15 "Дохід",
П(С)БО 16 "Витрати" та П(С)БО 3 "Звіт
про фінансові результати", норми яких
поширюються на підприємства (організації)
та інших юридичних осіб незалежно від
форм власності (крім бюджетних і банківських
установ).
2. Організація документування та аналітичного обліку доходів, витрат і фінансових результатів.
Особливістю документування операцій з витратами, доходами та фінансовими результатами підприємства є те, що для них безпосередньо не затверджено типових форм документів.
Документальне підтвердження здійснення витрат залежить від виду витрат. Так, використання матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів та інших запасів підприємства для потреб адміністративного, загальновиробничого персоналу, працівників відділу збуту відображається в бухгалтерському обліку лише на підставі належним чином оформлених відповідних документів на списання матеріалів (накладних, вимог тощо). Витрати на оплату праці та соціального страхування оформлюються розрахунково-платіжними відомостями (або розрахунковими відомостями). Вартість наданих підприємству послуг, включається до складу витрат діяльності на підставі рахунків, рахунків-фактур.
Первинними документами для відображення доходів від реалізації, інших операційних доходів, є рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, специфікації, акти інвентаризації, порівняльні відомості, акти оцінки, рішення про надання асигнування, прибуткові касові ордери, виписки банку, довідки та розрахунки бухгалтерії тощо.