Учет зарубежных стран

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Декабря 2011 в 00:46, курс лекций

Описание работы

Бухгалтерський облік — це система збирання, вимірювання, обробки, інтерпретації та передачі інформації про господарську діяльність підприємства, установи, організації внутрішнім і зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень.
Принципи — це базові концепції, що лежать в основі відображення в обліку та звітності господарської діяльності підприємства, його активів, зобов’язань, капіталу, доходів, витрат, фінансових результатів. Відомо, що облікові системи формувалися в різних країнах чи групах країн під впливом національних особливостей їхнього економічного й політичного розвитку. Історично формувались і принципи бухгалтерського обліку. Проте процес економічної інтеграції у світовому масштабі, інтернаціона¬лізація економіки, бізнесу привели до необхідності інтернаціоналізації та стандартизації обліку, який є мовою бізнесу. Інформаційне взаєморозуміння є важливою передумовою бізнесу, економічної інтеграції країн.
Виходячи з цього, світова практика виробила принципи бухгалтерського обліку, загальноприйняті для всіх країн. Назвемо найважливіші з них.

Содержание

1. Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку.
2. Міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку.
3. Фінансовий та управлінський облік, принципи їх побудови.
4. Технологічний процес і процедури фінансового обліку

Работа содержит 1 файл

Облік у зарубіжних країнах.doc

— 1.31 Мб (Скачать)

          Система обліку стандартних витрат дає можливість:

  • визначити суму очікуваних витрат на виробництво та реалізацію продукції, собівартість одиниці продукції за стандартними витратами;
  • приймати рішення щодо цін (на основі стандартної собівартості одиниці продукції);
  • контролювати витрати на основі інформації про відхилення від стандартів;
  • оцінювати роботу структурних підрозділів;
  • здійснювати управління за відхиленнями.

          Важливою  ланкою системи обліку стандартних  витрат є виявлення відхилень фактичних витрат від стандартних. Відхилення можуть бути як позитивними, так і негативними.

 
 
 

          Загальне  відхилення того чи іншого виду витрат визначають за формулою

          

          Визначення  відхилень за чинниками здійснюються за такою загальною моделлю (схемою):

 

      

 

         Виявлені відхилення аналізують за місцем їх виникнення (центрами відповідальності), видами продукції, робіт, послуг, а також за причинами їх виникнення. Згідно зі світовою практикою, для обліку відхилень від стандартів витрат застосовують спеціальні рахунки відхилень (за матеріалами, заробітною платою, накладними витратами), на дебеті яких відображаються негативні відхилення (перевитрати), а на кредиті — позитивні, тобто економія. Наприкінці звітного періоду накопичені на цих рахунках відхилення від стандартних витрат зазвичай списують на собівартість реалізованої продукції.

         Зазначмо, що звіти про результати діяльності центрів відповідальності залежать від їх виду (центр витрат, центр прибутку, центр інвестицій) та включають як фінансові, так і нефінансові показники діяльності. До фінансових показників належать доходи, витрати, фінансові результати. Нефінансовими показниками можуть бути кількість виробленої продукції, її якість, виконання поставок, використання устаткування в часі та ін.

         Звіти є основою для оцінювання діяльності центрів відповідальності та їх менеджерів. Так, діяльність центру витрат оцінюють виконанням бюджету витрат з урахуванням фактичного обсягу діяльності (виробництва).  Діяльність центру прибутку оцінюють кількома показниками: маржинальний дохід, фінансовий результат, що контролюється керівником підрозділу, результат підрозділу без загальних витрат підприємства, чистий прибуток.  Фінансовий результат, що контролюється керівником підрозділу, вважається найкращим показником для оцінювання менеджера центру прибутку, тобто для оцінювання ефективності управління. Чистий прибуток показує внесок підрозділу у формування прибутку підприємства.

         Для оцінювання виконання можуть використовуватись ще й інші показники. Для центрів інвестицій такими показниками є:

  • для оцінки діяльності підрозділу: загальний прибуток; загальний власний капітал; загальний залишковий прибуток;
  • для оцінки діяльності менеджера: контрольований прибуток; контрольований капітал; прибутковість контрольованого капіталу; залишковий контрольований прибуток.

         Під час розгляду питання обліку й контролю діяльності підрозділів слід звернути увагу на необхідність розробки внутрішніх цін на продукцію підрозділів у разі передачі її іншим підрозділам або реалізації на сторону, такі ціни називають трансфертними. Вони можуть ґрунтуватися на повних фактичних витратах підрозділу, на змінних витратах, стандартних витратах (повних чи змінних), які доповнюються відсотком на прибуток. В окремих випадках трансфертною ціною може бути ринкова ціна.

                 4. Аналіз релевантної інформації для прийняття управлінських рішень

           Вирішити, згідно зі словником С. І. Ожегова, — це обдумати, дійти певного висновку.

      На підприємстві обґрунтування й прийняття рішень стосується його діяльності: минулої, теперішньої та майбутньої. Управлінський облік націлений на майбутнє, а управлінські рішення спрямовані на досягнення певних результатів у майбутній діяльності підприємства.

     Головною передумовою прийняття оптимальних, зважених управлінських рішень є наявність достовірної, об’єктивної, неупередженої інформації — внутрішньої та зовнішнього середовища. Загальну процедуру прийняття управлінських рішень відображено на рис. 11.3.

 

      

      Рис. 11.3. Процедура прийняття управлінських рішень

         Вивчення цього питання потребує від студента знання навчального матеріалу, викладеного у попередніх темах, а саме: класифікації та поведінки витрат, засад систем калькулювання та контролю собівартості за повними, змінними та стандартними витратами, організації обліку та контролю за центрами відповідальності та ін. Розробка, обґрунтування та прийняття управлінських рішень ґрунтуються на концепції диференційного аналізу релевантної інформації, тобто інформації (витрат, доходів, результатів), що залежить від альтернативного рішення. При цьому диференційний аналіз повинен забезпечити виявлення диференційних витрат (додаткових витрат, пов’язаних з розширенням, збільшенням обсягів діяльності) та диференційних доходів (додаткових доходів, отриманих унаслідок зростання обсягів реалізації).

         У процесі підготовки та прийняття оперативних управлінських рішень важливо послуговуватися такими двома правилами:

  • якщо вибір альтернативного варіанта впливає на розмір витрат, але доходи при цьому залишаються незмінними, то найкращим варіантом є той, що забезпечує найменший обсяг диференційних витрат;
  • якщо вибір альтернативного варіанта водночас впливає на розмір витрат і доходів, то найкращим слід вважати той варіант, який забезпечує більший диференційний прибуток.

         У повсякденній діяльності менеджерам різних рівнів управління підприємством доводиться приймати різнопланові оперативні та довгострокові рішення з питань планування майбутніх дій, організації виробничого процесу, використання ресурсів, мотивації працівників (виконавців), контролю виконання, регулювання процесів тощо.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Зміст

 
 

    Тема 1. Загальноприйняті принципи й системи обліку ………..…………2

 

    Тема 2. Фінансова звітність, її зміст й інтерпретація …………….…….7

 

    Тема 3. Облік грошових коштів………………………….…………….… ...15

 

    Тема 4. Облік розрахунків з дебіторами……………………………….…....21

 

    Тема 5. Облік товарно-матеріальних запасів……………….…….…….…..26

 

    Тема 6. Облік довгострокових активів……………………………..…… .…31

 

    Тема 7. Облік фінансових інвестицій і консолідована звітність………......35

 

    Тема 8. Облік короткострокових зобов’язань…………………………  .….45

 

    Тема 9. Облік довгострокових зобов’язань……………………………... ….49

 

    Тема 10. Облік власного капіталу та розподілу прибутку в корпораціях….55

 

    Тема  11. Основи управлінського обліку……………………………………...64

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                       Література

 
  1. Закон України  «Про бухгалтерський облік і фінансову  звітність в Україні» від 16. 07. 99 р. № 996 — ХІV.
  2. Голов С. Ф., Єфіменко В. І. Фінансовий та управлінський облік. — К.: Автоінтерсервіс, 1996. — 544 с.
  3. Голов С. Ф., Костюченко В. М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі: Практ. посіб. — К.: Лібра, 2001. — 840 с.
  4. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000: Пер. з англ. — К.: ФПБАУ, 2000. — 1268 с.
  5. Бутинець Ф. Ф., Горецька Л. Л. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах. Навч. посіб. — Житомир: Рута, 2002. — 544 с.
  6. Губачова О. М. Облік у зарубіжних країнах: Навч. посіб. — К.: Укропосвіта, 1998. — 226 с.
  7. Голов С. Ф. Управлінський облік: Підручник. — К.: Лібра, 2003. — 704 с.
  8. Глен А. Велш та ін. Основи фінансового обліку: Пер. з англ. — К.: Основи, 1999. — 943 с.
  9. Добровський В. М., Гнилицька Л. В., Коршикова Р.С. Управлінський облік: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 235 с.
  10. Друри К. Управленческий и производственный учет: Пер. с англ. — М.: Аудит, 2002. — 873 с.
  11. Качалин В. В. Финансовый учет и отчетность в соответствии со стандартами GААР. — М.: Дело, 1998. — 432 с.
  12. Нидлз Б. и др. Принципы бухгалтерского учета: Пер. с англ. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 496 с.
  13. Рязанова Н. С. Фінансове рахівництво: Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2002. — 246 с.
  14. Соловьева О. В. Зарубежные стандарты учета и отчетности: Учеб. пособие. — М.: Аналитика-Прес, 1998. — 288 с.
  15. Стуков С. А., Стуков Л. С. Международная стандартизация и гармонизация учета и отчетности. — М.: Бух. учет, 1998. — 136 с.
  16. Ткач В. И., Ткач М. В. Международная система учета и отчетности. — М.: Финансы и статистика, 1991. — 160 с.
  17. Хорнгрен Ч. Т., Фостер Д. Бухгалтерский учет: управленческий аспект: Пер. с англ. — М.: Финансы и статистика, 1995. — 416 с.
  18. Чумаченко М. Г. Учет и анализ в промышленном производстве США. — М.: Финансы, 1971. — 240 с.
  19. Энтони Р., Рис Дж. Учет: ситуации и примеры: Пер. с англ. — М.: Финансы и статистика, 1993. — 560 с.

Информация о работе Учет зарубежных стран