Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Декабря 2011 в 00:46, курс лекций
Бухгалтерський облік — це система збирання, вимірювання, обробки, інтерпретації та передачі інформації про господарську діяльність підприємства, установи, організації внутрішнім і зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень.
Принципи — це базові концепції, що лежать в основі відображення в обліку та звітності господарської діяльності підприємства, його активів, зобов’язань, капіталу, доходів, витрат, фінансових результатів. Відомо, що облікові системи формувалися в різних країнах чи групах країн під впливом національних особливостей їхнього економічного й політичного розвитку. Історично формувались і принципи бухгалтерського обліку. Проте процес економічної інтеграції у світовому масштабі, інтернаціона¬лізація економіки, бізнесу привели до необхідності інтернаціоналізації та стандартизації обліку, який є мовою бізнесу. Інформаційне взаєморозуміння є важливою передумовою бізнесу, економічної інтеграції країн.
Виходячи з цього, світова практика виробила принципи бухгалтерського обліку, загальноприйняті для всіх країн. Назвемо найважливіші з них.
1. Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку.
2. Міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку.
3. Фінансовий та управлінський облік, принципи їх побудови.
4. Технологічний процес і процедури фінансового обліку
Д«Грошові кошти» 90 000 К «Статутний капітал (Прості акції)» 60 000
Якщо ж за безномінальними акціями не було встановлено оголошеної вартості, то всю суму від реалізації акцій зараховують до статутного капіталу. У нашому прикладі: 1.01.05
Д«Грошові кошти» К«Статутний капітал (Прості акції)» 90 000
Облік випуску (продажу) привілейованих акцій
Як і прості, привілейовані акції можуть випускатися корпорацією під гроші або під негрошові активи. Крім того, вони можуть реалізуватися за номінальною вартістю або вище неї. Привілейовані акції так само можуть бути як з номінальною вартістю, так і без неї. У бухгалтерському обліку випуск (продаж) привілейованих акцій відображають так само, як і простих.
Припустимо, що корпорація «К» випустила 20 000 привілейованих акцій номінальною вартістю 10 дол. кожна, ціна реалізації — 14 дол. кожна. 1.01.05
Д «Грошові кошти»
(20 000 × 14 дол.)
К. «Статутний капітал (Привілейовані акції)» (20 000 × 10 дол.) 200 000
К. «Додатковий
капітал (Привілейовані акції)»
Зазначимо, що рахунки для обліку «Статутного капіталу», а також «Додаткового капіталу» від простих і привілейованих акцій ведуть окремо. У балансі у складі акціонерного капіталу привілейовані акції показують першими. Це пояснюється їх перевагами у виплаті дивідендів і розподілі майна під час ліквідації корпорації.
5. Облік викупу власних акцій
Корпорація може викуповувати свої акції (прості та привілейовані) як безпосередньо в акціонерів, так і на ринку цінних паперів. Мета викупу:
Отже, викуплені акції — це акції корпорації, які були раніше випущені, повністю сплачені, а потім викуплені корпорацією, але не анульовані (не вилучені з обігу).
Викуп акцій означає одночасно зменшення активів компанії та її акціонерного капіталу.
Для обліку викуплених акцій застосовують рахунок «Викуплені власні акції», який є активним, регулюючим, контрпасивним. Регулює собою рахунок акціонерного капіталу («Статутний капітал»). Викуплені власні акції відображають в обліку на рахунку «Викуплені власні акції» за фактичною собівартістю їх придбання (викупу). Операцію викупу оформлюють такими записами:
Приклад:На 1.01.05 у розділі балансу компаній «К» значилося:
1) прості акції 100 000 номінальною вартістю 10 дол. (випущені за номінальною вартістю, усі циркулюючі) 1 000 000, 2) нерозподілений прибуток 400 000 Разом: Акціонерний капітал-
1 400 000. 1.03.05 компанія викупила свої 5000 простих акцій на фондовій біржі за ціною
4 дол. кожна.
1.03.05.Д «Викуплені власні акції» (5000 × 14 дол.) К «Грошові кошти» 70 000
Після операції викупу кількість випущених акцій не змінилася, тоді як кількість циркулюючих акцій зменшилася на 5000 (100 000 – 5000 = 95 000). Акціонерний капітал компанії зменшився на 70 000 дол. і становить на 2.03.05 1 330 000 дол. Викуплені власні акції можуть випускатися (реалізуватися) повторно за собівартістю викупу за вищою або нижчою вартістю (вище чи нижче вартості їх придбання). Якщо ціна повторної реалізації дорівнює собівартості, дебетують рахунок «Грошові кошти» й кредитують рахунок «Викуплені власні акції». Продовжимо наш приклад. 1.04.05 компанія випустила (продала) повторно 400 викуплених акцій по 14 дол. кожна (за ціною придбання):
01.04.05 Д«Грошові кошти» К«Викуплені власні акції» 5600
Якщо ціна реалізації вища за собівартість, то на різницю кредитують рахунок «Додатковий капітал» (від викуплених акцій). 15.04.05 компанія продала 1300 власних викуплених акцій по 20 дол. за кожну:
15.04.05
Д «Грошові кошти» (1300 × 20 дол.) 26 000 К «Викуплені власні акції» (1300 × 14 дол.) 18 200
У разі продажу викуплених власних акцій за ціною, нижчою, ніж собівартість, різницю покривають за рахунок Додаткового капіталу від викуплених акцій (списують у Дебет цього рахунку). Якщо суми цього капіталу не вистачає для покриття, дебетується рахунок «Нерозподілений прибуток» (списується за рахунок нерозподіленого прибутку). Продовження прикладу:
25.04.05 продано раніше викуплені власні акції — 300 по 10 дол. за акцію:
25.04.05
Д «Грошові кошти» (300 × 10 дол.) 3000
К «Викуплені власні акції» (300 × 14 дол.) 4200
Д «Додатковий капітал (Викуплені акції)» 1200
Як бачимо, операції викупу й перепродажу власних акцій не стосуються рахунку «Статутний капітал (Прості акції)». Не відображають також результатів (прибутки чи збитки) від реалізації. Реалізація раніше викуплених власних акцій збільшує водночас загальну суму активів і загальну суму акціонерного капіталу. Компанія може прийняти рішення більше не продавати раніше викуплені власні акції, а вилучити їх з обігу, тобто знищити. У цьому разі викуплені акції списують.Наведемо ще один приклад. Викуплені 5000 простих акцій за 70 000 дол. компанія вилучає з обігу. Нагадаймо, що їх номінальна вартість — 10 дол. за акцію і під час першого випуску вони продавалися за номінальною вартістю.
Проводка:
Д «Статутний капітал (Прості акції)» (5000 × 10 дол.) 50 000
Д «Додатковий капітал» (Суми немає, бо перший продаж був за номінальною вартістю)
Д «Нерозподілений прибуток» 20 000
К «Викуплені власні акції» 70 000
Якщо вартість списаних викуплених акцій нижча їх вартості під час першого випуску, то різниця відноситься на збільшення «Додаткового капіталу».
Д «Статутний капітал (Прості чи привілейовані акції)» (5000 акцій × 10 дол.) 50 000
К «Додатковий капітал (Прості чи привілейовані акції)» (50 000 дол. – 40 000 дол.) 10 000
К «Викуплені власні акції» (ціна їх викупу, наприклад, 5000 акцій × 8 дол.) 40 000
6. Облік конвертації привілейованих акцій у прості
Як уже зазначалося, привілейовані акції можуть мати право конвертації у прості, що робить їх привабливішими для інвесторів. Такі акції називають конвертованими привілейованими акціями. Переведення здійснюють за встановленим у договорі коефіцієнтом, тобто на зазначених умовах. Власники привілейованих акцій здійснюють їх конвертацію у прості за умови зростання дивідендів і ринкових цін на прості акції.
Приклад. Компанія «К» випустила 1000 привілейованих конвертованих акцій номінальною вартістю 100 дол. кожна. Умова конвертації: одна привілейована акція конвертується в 10 простих номінальною вартістю 5 дол. кожна. Ринкова ціна простої акції на час випуску — 8 дол.
На момент випуску акцій інвесторам немає сенсу переводити привілейовані акції в прості. Вони мають капітал за привілейованими акціями в сумі 100 000 дол. (1000 акцій ´ 100 дол.). Якщо вони конвертують їх у прості, то матимуть 10 000 акцій щонайбільше по 8 дол. (ринкова ціна), що дає 80 000 дол. У разі суттєвого зростання ринкових цін на прості акції є сенс конвертувати привілейовані акції в прості.
Приклад. Ринкова ціна зросла: за одну привілейовану акцію — 101 дол., за одну просту — 15 дол. Припустимо, що 1000 привілейованих акцій конвертуються інвесторами на 10 000 простих номінальною вартістю 5 дол. за одну. Операцію конвертації відображають в обліку так:
Д «Статутний капітал (Привілейовані акції)» 100 000
К «Статутний капітал (Прості акції)» (10 000 акцій ´ 5 дол.) 50 000
К «Додатковий капітал (Прості акції)» 50 000
Як бачимо, під час конвертації не відображають прибутки чи збитки цієї операції. У разі, якщо привілейовані акції спершу були продані за ціною, вищою, ніж номінальна вартість під час їх конвертації в прості акції, необхідно елімінувати (списати) і додатковий капітал від привілейованих акцій.
Ще один приклад.
Привілейовані акції за номінальною вартістю
в 100 000 дол. було реалізовані при випуску
за 120 000 дол. (120 дол. за акцію — ціна реалізації,
100 дол. — номінальна
ціна). Під час випуску акцій було зроблено
проводку:
Д «Грошові кошти» 120 000 К«Статутний капітал (Привілейовані акції)» 100 000
Конвертацію цих акцій у прості за зазначеними умовами буде відображено проводкою:
Д «Статутний капітал (Привілейовані акції)» (номінальна вартість) 100 000
Д «Додатковий капітал (Привілейовані акції)» 20 000
К. «Статутний капітал (Прості акції)» (10 000 акцій ´ 5 дол.) 50 000
К «Додатковий капітал (Прості акції)» 70 000
Необхідно також зазначити, що у процесі відображення операції конвертації акцій ринкову вартість як простих, так і привілейованих акцій на час здійснення операції не враховують і не відображають. Це пояснюється тим, що обмін акцій здійснюють усередині самої корпорації й жодних додаткових активів, еквівалентних ринковим цінам, не надходить.
7. Нарахування та облік розрахунків за дивідендами
Дивіденди — це частина прибутку корпорації, що розподіляється між акціонерами відповідно до акцій. Дивіденди можуть виплачуватись у формі грошей, інших активів підприємства або у формі додаткових акцій. Переважно виплату дивідендів здійснюють грішми.
Нарахування й виплата дивідендів грішми
Рівень дивідендів визначають показником «коефіцієнт дивідендів» — це відношення суми дивідендів до суми чистого прибутку. Дивіденди можуть виплачуватися наприкінці кварталу чи півріччя або за рік. Дивіденди оголошує рада директорів корпорації. Джерелом виплати дивідендів є нерозподілений прибуток. При цьому дивіденди переважно оголошують на суму, що не перевищує нерозподіленого прибутку корпорації. Якщо дивіденди оголошено на всю суму нерозподіленого прибутку корпорації, то їх називають ліквідаційними — у разі ліквідації корпорації або скорочення обсягу її діяльності. З дивідендами пов’язані три дати:
В обліку відображають операції, пов’язані з двома датами: датою оголошення дивідендів та датою їх виплати. Метою дати реєстрації є визначення акціонерів (фізичних або юридичних осіб), яким належить виплатити дивіденди. Після реєстрації право на дивіденди іншим особам не переходить, навіть якщо їм було перепродано акції.
Приклад. 25.02.05 компанія «К» оголосила про виплату дивідендів на прості акції за 2004 р. Розмір дивідендів — 90 центів на кожну акцію. Кількість акцій — 100 000 номінальною вартістю 15 дол. кожна. Отже, розмір дивідендів буде 90 000 дол.: 100 000 × 90 цент. = 90 000 дол.
Проводка: 25.02.05. Д«Нерозподілений прибуток» К «Дивіденди до сплати» 90 000
Реєстрація відбулася 10.03.05. Виплату дивідендів здійснено
24.03.05. Д «Дивіденди до сплати» К «Грошові кошти» 90 000
Можлива й інша методика відображення дивідендів, коли ведуть окремий рахунок «Дивіденди» або «Оголошені дивіденди» на кожний вид акцій (прості, привілейовані).
Тоді відображення буде:
1. Оголошення дивідендів: Д«Дивіденди оголошені» К «Дивіденди до сплати» 90 000
2. Виплата дивідендів: Д «Дивіденди до сплати» К «Грошові кошти» 90 000