Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Декабря 2011 в 00:46, курс лекций
Бухгалтерський облік — це система збирання, вимірювання, обробки, інтерпретації та передачі інформації про господарську діяльність підприємства, установи, організації внутрішнім і зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень.
Принципи — це базові концепції, що лежать в основі відображення в обліку та звітності господарської діяльності підприємства, його активів, зобов’язань, капіталу, доходів, витрат, фінансових результатів. Відомо, що облікові системи формувалися в різних країнах чи групах країн під впливом національних особливостей їхнього економічного й політичного розвитку. Історично формувались і принципи бухгалтерського обліку. Проте процес економічної інтеграції у світовому масштабі, інтернаціона¬лізація економіки, бізнесу привели до необхідності інтернаціоналізації та стандартизації обліку, який є мовою бізнесу. Інформаційне взаєморозуміння є важливою передумовою бізнесу, економічної інтеграції країн.
Виходячи з цього, світова практика виробила принципи бухгалтерського обліку, загальноприйняті для всіх країн. Назвемо найважливіші з них.
1. Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку.
2. Міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку.
3. Фінансовий та управлінський облік, принципи їх побудови.
4. Технологічний процес і процедури фінансового обліку
2) придбані для використання в господарській діяльності (у бізнесі);
3) не призначені для реалізації (в останньому випадку їх відносять до складських запасів).
Питання змісту, оцінки, амортизації та обліку довгострокових активів регулюють Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку № 16 «Основні засоби» та № 38 «Нематеріальні активи». До довгострокових активів належать: основні засоби, земля, нематеріальні активи, природні ресурси, а також довгострокові фінансові вкладення, які окремо розглядатимуться в розд. 7.
Довгострокові активи класифікуються за різними ознаками:
1) за ознакою матеріальності:
2) за ознакою амортизації:
3) за ознакою відтворення:
2. Методи розрахунку та облік амортизації основних засобів
Амортизаційна політика є важливим питанням господарської та фінансової діяльності. В умовах ринкової економіки вона постійно є об’єктом уваги господарств і фірм, а також держави.
З одного боку, амортизація — це витрати, які включають у витрати виробництва та в собівартість продукції. З іншого боку, амортизаційні відрахування — це джерело для інвестицій, модернізації обладнання та інших основних засобів.
У країнах ринкової економіки застосовують кілька методів нарахування амортизації. Найважливішими з них є такі:
Наприклад: Первісна вартість верстата 33 000 дол. Термін його служби — 5 років.
Припустима ліквідаційна вартість верстата після закінчення терміну експлуатації - 3000 дол.
Лінійна амортизація. Річна сума амортизації залежить від терміну служби об’єкта. Беруть до уваги також очікувану ліквідаційну вартість. У нашому прикладі річна сума амортизації дорівнюватиме (33 000 дол. – 3000 дол.) : 5 років = 6000 дол. або 20 % (100 % : 5 років). Щороку впродовж 5 років сума амортизації буде 6000 дол. (по одній лінії), тобто 20 % від 30 000 дол.
Зазначимо, що в багатьох країнах Західної Європи (наприклад, у Франції) під час розрахунку амортизації нехтують очікуваною ліквідаційною вартістю об’єктів основних засобів.
Амортизація
за кількістю випущеної
продукції
(виробничий метод)
Виробничий метод використовують тоді, коли об’єкти основних засобів застосовуються нерівномірно (нерівномірно випускається продукція за періодами). За цього методу визначають ставку амортизації на одиницю продукції.
Суму амортизації за звітний період визначають множенням кількості випущеної продукції на ставку амортизації. І період 2500 од.; å аморт. = 2 × 2500 = 5000 дол.
Метод подвійної норми амортизації
Це метод прискореної амортизації. Норму прискореної амортизації визначають множенням норми лінійної амортизації на встановлений коефіцієнт для прискореної амортизації. У США прийнято єдиний коефіцієнт прискореної амортизації — 2,0.
У Франції, наприклад, застосовують три рівні коефіцієнтів прискореної амортизації — залежно від терміну служби основних засобів:
1) 1,5, якщо термін експлуатації 3—4 роки;
2) 2,0, якщо термін експлуатації 5—6 років;
3) 2,5, якщо термін експлуатації понад 6 років.
У нашому прикладі лінійна норма амортизації становить 20 %. Отже, норма прискореної амортизації буде 40 % (20 % × 2,0). Розрахунок амортизації наведено в табл. 6.2.
Таблиця 6.2
РОЗРАХУНОК АМОРТИЗАЦІЇ ВЕРСТАТА МЕТОДОМ ПРИСКОРЕНОЇ АМОРТИЗАЦІЇ
Роки | Залишкова вартість на початок року | Норма амортизації, % | Річна сума амортизації | Залишкова вартість на кінець року |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таким чином, прискорену амортизацію розраховують, застосовуючи норми прискореної амортизації до залишкової вартості об’єкта основних засобів на початок року.
Перелік основних засобів, щодо яких використовують прискорену амортизацію, установлює законодавство. Це здебільшого активна частина основних засобів (машини, обладнання, транспортні засоби тощо).
Метод суми цифр років експлуатації
У нашому прикладі термін експлуатації 5 років. Сума цифр буде 1 + 2 + 3 + 4 + 5 = 15.
Розрахунок амортизації за цим методом:
Роки | Первісна вартість за мінусом ліквідаційної | Частка вартості | Сума амортизації | Залишкова вартість |
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
Як бачимо, це різновид розрахунку прискореної амортизації. Метою прискореної амортизації є швидше перенесення балансової вартості основних засобів на витрати виробництва. У результаті акумулюються кошти для здійснення технічного прогресу, упровадження нової техніки, модернізації виробництва. Згідно з міжнародними стандартами, кожне підприємство самостійно обирає метод нарахування амортизації основних засобів. Проте, обравши той чи інший метод, підприємство не повинно змінювати його на інший упродовж звітного чи звітних періодів. Будь-які зміни повинні обґрунтуватися й висвітлюватися в пояснювальній записці до річної фінансової звітності.
Нараховані суми амортизації відображають в обліку як витрати підприємства, з одного боку, і як накопичену амортизацію (знос) — з іншого. Згідно з даними таблиці, сума амортизації за перший рік експлуатації верстата буде відображена таким бухгалтерським записом, дол.:
Д «Витрати на амортизацію» К «Амортизація (знос) основних засобів» 10 000
Зазначмо, що в зарубіжній практиці рахунок «Амортизація основних засобів» ведеться до кожної класифікаційної групи основних засобів: «Амортизація устаткування», «Амортизація транспортних засобів», «Амортизація будинків» тощо.
3. Облік надходження та вибуття основних засобів
Для обліку руху основних засобів ведуть рахунок основних засобів, який має субрахунки за їх класифікаційними групами (будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби тощо).
У зарубіжних країнах з високорозвинутою економікою не створюють спеціальних джерел фінансування капітальних вкладень. Тому основні засоби, що надійшли під час купівлі, відображають в обліку так, як і надходження матеріалів.
Приклад: Рахунок постачальника. Придбано устаткування на суму 30 000 дол. Рахунок буде сплачено пізніше.
Проводка: Д«Устаткування» К«Розрахунки з постачальн.» «Рахунки до сплати») 30 000
Якщо практикується податок на додану вартість, то наведену вище операцію буде відображено в обліку таким записом (ПДВ — 18,6 %):
Д «Устаткування»30 000 К «Розрахунки з постач.» (або «Рахунки до сплати») 35 580
Д «Розрахунки з бюджетом (ПДВ)» 5580
Витрати на власне будівництво об’єктів попередньо обліковують на рахунку витрат «Незавершене будівництво». Наприклад, компанія збудувала цех, фактична собівартість якого становить 157 000 дол. Прийняття в експлуатацію готового об’єкта відображено таким записом (США): Д«Основні засоби» К«Незавершене будівництво» 157 000
Вибуття основних засобів відбувається здебільшого в результаті їх ліквідації внаслідок зносу або реалізації. Згідно з Міжнародними стандартами (стандарт № 16), результати вибуття основних засобів слід відображати у фінансових результатах діяльності підприємства — у розділі інших або надзвичайних результатів.
Прибутки чи збитки від ліквідації або реалізації основних засобів визначають як різницю між чистими надходженнями та залишковою вартістю об’єктів основних засобів. Це міжнародний стандарт. Проте техніка відображення в обліку операцій, зв’язаних з вибуттям основних засобів, у різних країнах може бути різна. Покажемо це на прикладі США та Франції.
Приклад: Фірма реалізувала верстат, первісна вартість якого 12 000 дол., нарахована амортизація — 4000 дол. Договірна ціна реалізації — 10 000 дол.
США
Д «Рахунки до одержання» 10 000 К «Прибутки від вибуття основних засобів» 2000
Д «Амортизація устаткування» 4000 К «Устаткування»
12 000
Франція
1. Списується балансова вартість реалізованого верстата:
Д «Амортизація устаткування» 4000 К «Устаткування»12 000
Д «Витрати з недоамортизованої вартості основних засобів» 8000
2. Відображається надходження доходів від реалізації верстата:
Д «Розрахунки з клієнтами» К «Доходи від вибуття основних засобів» 10 000
Різниця між сумою рахунку «Доходи від вибуття основних засобів» і рахунку «Витрати з недоамортизованої вартості основних засобів» покаже результат від реалізації (вибуття) верстата. Але цей результат буде виявлено на рахунку «Фінансові результати звітного періоду», куди переносять усі доходи й витрати звітного періоду. Зазначмо, що розглянуті методики відображення вибуття основних засобів однакові для різних напрямів (ліквідація, реалізація) і для всіх підприємств, незалежно від форм власності та господарювання.