Учет зарубежных стран

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Декабря 2011 в 00:46, курс лекций

Описание работы

Бухгалтерський облік — це система збирання, вимірювання, обробки, інтерпретації та передачі інформації про господарську діяльність підприємства, установи, організації внутрішнім і зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень.
Принципи — це базові концепції, що лежать в основі відображення в обліку та звітності господарської діяльності підприємства, його активів, зобов’язань, капіталу, доходів, витрат, фінансових результатів. Відомо, що облікові системи формувалися в різних країнах чи групах країн під впливом національних особливостей їхнього економічного й політичного розвитку. Історично формувались і принципи бухгалтерського обліку. Проте процес економічної інтеграції у світовому масштабі, інтернаціона¬лізація економіки, бізнесу привели до необхідності інтернаціоналізації та стандартизації обліку, який є мовою бізнесу. Інформаційне взаєморозуміння є важливою передумовою бізнесу, економічної інтеграції країн.
Виходячи з цього, світова практика виробила принципи бухгалтерського обліку, загальноприйняті для всіх країн. Назвемо найважливіші з них.

Содержание

1. Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку.
2. Міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку.
3. Фінансовий та управлінський облік, принципи їх побудови.
4. Технологічний процес і процедури фінансового обліку

Работа содержит 1 файл

Облік у зарубіжних країнах.doc

— 1.31 Мб (Скачать)

Наступне  одержання грошей відображається в  обліку записом:

Д «Грошові кошти» К «Дивіденди до одержання» - 2000

     У разі реалізації акцій різниця між чистою виручкою й фактичною собівартістю їх відображається як прибутки або збитки.

Наприклад: Корпорація «А» продала 10.02.04 усі раніше придбані акції корпорації «В» за 43 000 дол. Прибуток від реалізації акцій становить 2500 дол. (43 000 – 40 500).

10.02.04. Д«Грошові кошти»-43 000 К «Поточні фінансові інвестиції (Акції)» -  40500

                                                               К «Прибутки від реалізації акцій»            -    2500

Припустимо, що корпорація «А» реалізувала акції  за 39 000 дол. Збитки від реалізації в цьому разі становлять 1500 дол. (39 000 – 40 500). Бухгалтерський запис такий:

Д. «Грошові кошти»                      -  39 000 К «Поточні фінансові інвестиції (Акції)» - 40500

Д «Збитки від реалізації акцій»   -     1500

   Прибутки чи збитки від реалізації акцій показуються серед фінансових доходів чи витрат на рахунку «Фінансові результати звітного періоду», а також у звіті про фінансові результати.

Облік облігацій

   Для обліку облігацій використовують рахунок «Поточні фінансові інвестиції (Облігації)». На відміну від акцій, за облігаціями в обліку відображають не тільки одержані доходи (відсотки), а й дохід (відсотки) до одержання, що належать до звітного періоду.

Наприклад :Корпорація «А» придбала 1.01.04 у корпорації «С» 50 облігацій по 1000 дол. кожна за умови 12 % річних. Брокерські витрати становили 1000 дол. Корпорація «С» платить відсотки кожні півроку, тобто 1 липня та 1 січня наступного року. Сума відсотків за півріччя становить 3000 дол. (50 000 ´ 12 % ´ 1/2).

1.01.04. Відображення в обліку придбаних облігацій за фактичною собівартістю:

Д «Поточні фінансові інвестиції (Облігації)» К «Грошові кошти»      -  51 000

1.07.04. Надходження відсотків з облігацій за перше півріччя:

Д«Грошові кошти»  К«Фінансові доходи (Доходи за відсотками)»     -    3000

     31 грудня слід нарахувати доходи за відсотками за друге півріччя. Кошти ще не одержані, проте доходи повинні бути віднесені до звітного періоду, бо вони зароблені у звітному році.

31.12.04. Д«Доходи за відсотками» К«Фінансові доходи (Доходи за відсотками)» -3000

2.01.05. Надійшли гроші від корпорації «С»:

Д «Грошові кошти» К«Доходи за відсотками до одержання» - 3000

Реалізація. Припустимо, корпорація 1.06.04 реалізувала всі придбані 1.01.04 облігації за ціною, що склалася на фондовому ринку цінних паперів, тобто за 52 000 дол. При цьому в обліку необхідно відобразити не тільки ціну реалізації, а й доходи з  
відсотків з останньої дати їх одержання до дати реалізації. У нашому прикладі це зароблений дохід за відсотками за п’ять місяців:  Д = 50 000
´ 12 %/100 ´ 5/12 = 2500 дол.

Ці  доходи за відсотками одержить покупець 7.07.03, а тому він оплачує цю суму продавцеві понад ціну реалізації.

1.06.03. Д «Грошові кошти» 54 500  К «Поточні фінансові інвестиції (Облігації)»   51 000

                                                               К «Фінансові доходи (Відсотки з облігацій)»      2500

                                                   К «Прибутки від реалізації облігацій» (52 000 – 51 000)1000

Відображення  поточних фінансових інвестицій у балансі  підприємства

     Інвестиційний портфель короткострокових цінних паперів оцінюється спершу за вартістю придбання. При цьому облігації як боргові цінні папери і в подальшому відображають у фінансовій звітності за їх фактичною первісною вартістю. Акції, які класифікують як поточні активи, можуть відображатися:

1) за нижчою з двох оцінок: собівартістю  або ринковою вартістю;

2) за справедливою (ринковою) вартістю.

     Коли поточна ринкова вартість акцій стає нижчою, ніж вартість їх придбання, портфель акцій втрачає частину своєї фактичної вартості. При цьому в бухгалтерському обліку відображають коригування вартості придбання акцій до їх ринкової вартості. Наприклад, ціна портфеля акцій зменшилася на 3000 дол. Наприкінці звітного періоду складається бухгалтерська проводка:

Д«Нереалізовані збитки за короткостроковими цінними  паперами» 3000

К«Зменшення ринкової вартості короткострокових цінних паперів» 3000

Наприклад: На 31.12.04 корпорація має такі короткострокові (поточні) акції:

    Акції

    Фактична  вартість

    Ринкова вартість

    Компанія  «В»

    40 500

    39 200

    Компанія  «К»

    18 000

    20 000

    Компанія  «L»

    32 500

    28 800

    Разом

    91 000

    88 000

     Зниження вартості акцій розглядають як позареалізаційні збитки, які повинні бути визнані в періоді, коли сталося зниження вартості акцій. Тому у фінансовій звітності буде відображено:

у Звіті про прибутки та збитки

Витрати: Нереалізований збиток за короткостроковими цінними паперами    3000

у Балансі

Поточні активи: Короткострокові цінні папери за нижчою вартістю   88 000

                                                      (вартість придбання акцій 91 000)

   Правило нижчої вартості становить виняток з принципу оцінки за собівартістю, але воно відповідає засадам обачливості (консерватизму) й не призводить до визнання нереалізованого прибутку в статтях доходів.  У разі подальшого підвищення ринкової вартості портфеля акцій буде здійснено зворотну проводку — на збільшення ринкової вартості акцій, але лише в межах минулої собівартості.

     Деякі фірми відображають знецінення акцій, створюючи резерв на знецінення акцій.

На  суму знецінення акцій (3000) за рахунок  витрат створюється резерв.

31.12.04: Д«Втрати від знецінення акцій» К «Резерв на знецінення акцій» - 3000

Відображення  в балансі буде таким:

Короткострокові фінансові вкладення (акції) 91 000

Резерв  на знецінення акцій (3000)

Чиста реалізаційна вартість 88 000

      Альтернативним варіантом, передбаченим стандартами бухгалтерського обліку, є оцінка й відображення поточних фінансових інвестицій, що не є інвестиціями в боргові цінні папери, за їх справедливою вартістю на дату складання балансу. При цьому справедливу вартість фінансових інвестицій визначають за їх поточною ринковою вартістю.

Відхилення  справедливої вартості фінансових інвестицій від їх балансової вартості визнають як інші фінансові доходи або інші фінансові витрати відповідно, що відображається такими бухгалтерськими записами:

- у разі збільшення балансової вартості фінансових інвестицій:

Д«Поточні фінансові інвестиції (Акції)» К «Інші фінансові доходи»

- у разі зменшення балансової вартості фінансових інвестицій:

Д «Інші фінансові витрати (Втрати від знецінення акцій)» К «Поточні фінансові інвестиції (Акції)».

ТЕМА 4. Облік розрахунків з дебіторами

                                                План

  1. Види дебіторської заборгованості та облік рахунків до одержання.
  2. Облік наданих знижок, повернення товарів і податку на додану вартість.
  3. Методика розрахунку та облік сумнівної дебіторської заборгованості.
  4. Облік векселів до одержання.

1. Види дебіторської  заборгованості та облік рахунків до одержання

     Дебіторська заборгованість — це заборгованість інших підприємств й осіб нашому підприємству. Її поділяють на зазначені нижче види.

  1. Рахунки до одержання. Це заборгованість клієнтів (покупців) за надані послуги. Тому таку заборгованість ще називають торговою заборгованістю. Підприємство здебільшого сподівається одержати заборгованість за рахунками за 30—60 днів. До цієї заборгованості належить також заборгованість за кредитними картками.
  2. Векселі до одержання. Вексель — це платіжний і кредитний інструмент. Вексельна заборгованість головним чином може поширюватися на період 60—90 днів і більше. При цьому дебітор сплачує підприємству ще й відсотки за користування кредитом.
  3. Інша дебіторська заборгованість. Це так звана неторгова заборгованість. Сюди входять заборгованість дебіторів за відсотками, аванси, видані службовцям фірми, заборгованість унаслідок переплати податків, заборгованість інших осіб.

    Облік рахунків до одержання (розрахунків з клієнтами, покупцями) пов’язаний з реалізацією продукції, товарів, послуг. За міжнародними стандартами моментом реалізації і визнання доходів від реалізації є час відвантаження товарів (продукції) й виставлення платіжних документів на адресу покупця. Саме з цієї миті й виникає дебіторська заборгованість, що відображається на відповідних рахунках.

Наприклад: Компанія «Н» відвантажила компанії «К» за договірною ціною продукції на 5000 дол. Рахунок-фактуру датовано 1.07.04. В обліку компанії «Н» буде здійснено такий бухгалтерський запис:

1.07.04 Д «Рахунки до одержання» К «Доходи від реалізації» - 5000

20 липня 2004 р. компанія «К» повністю оплатила рахунок-фактуру. Гроші надійшли на розрахунковий рахунок компанії «Н» до банку.

20.07.04 Д «Грошові кошти» 5000 К «Рахунки до одержання» - 5000

     Важливим питанням є оцінка дебіторської заборгованості для відображення її в балансі підприємства. Загальноприйнятим правилом є те, що дебіторська заборгованість має відображатись у балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто за реальною сумою заборгованості, яку може одержати підприємство. Інакше кажучи, чиста реалізаційна вартість — це сума дебіторської заборгованості мінус сумнівні борги, для яких створюють відповідний резерв.

     Наприклад, на кінець року дебіторська заборгованість становить 21 500 дол. За оцінкою підприємства, сума сумнівної заборгованості клієнтів сягає 2500 дол. У балансі дебіторську заборгованість буде відображено так:

Информация о работе Учет зарубежных стран