Реалізація готової продукції

• прийомо-здавальними накладними;
• квитанціями;
• нагромаджувальними відомостями на здачу готової продукції [26, c. 452].

     Аналітичний облік продукції на складах підприємств  ведеться за назвою, видами, типами, сортами, розмірами. Для аналітичного обліку продукції на складах реєстрами  є картки або книги складського  обліку. На ряді підприємств для  обліку руху готової продукції застосовують технічні засоби, що встановлені безпосередньо на складах АРМ комірника. При створення повністю автоматизованих складів в умовах використання ЕОМ для обробки економічної інформації облік продукції на складах у традиційній картковій формі здебільшого не ведуть, а необхідні для управління дані тримають як інформацію за вимогою. Картки складського обліку замінюють оперативні машинограми залишків і руху готової продукції за кожним найменуванням і видом

     Документи на готову продукція щодня надходять  до бухгалтерії, яка веде кількісно-натуральний  облік випуску продукції за її видами, сортами. Оцінка продукції за „твердими” обліковими цінами дає  змогу вести постійний поточний облік незалежно від калькуляції  фактичної собівартості. Такі ціни є основою ведення бухгалтерського  обліку готової продукції на складах  оперативно-бухгалтерським методом [26, c. 453].

     Показники, які застосовуються в обліку готової  продукції (а також при її відвантаженні  і реалізації), поділяються на натурально-речові та умовно-натуральні. До перших показників належить продукція, яка вимірюється  кілограмами, тоннами, літрами або  декалітрами. У бухгалтерському  обліку вони відображаються як у натуральному, так і у вартісному вираженні. До таких, що відображаються в обліку лише у вартісному вираженні, належать види робіт або послуг, що підлягають реалізації (ремонт агрегату, будівлі).

     Облік готової продукції у вартісному вираженні ведуть за місцем її зберігання із зазначенням матеріально відповідальних осіб. У системі бухгалтерського  обліку продукція відображається за видами і сортами, а також за ознакою  місцезнаходження, тобто: готова продукція  на складах; товари відвантажені; товари, що перебувають на відповідальному  зберіганні.

     Щомісяця  звіряють дані облікових реєстрів з  даними книги залишків готової продукції  і напівфабрикатів свого виробництва, контролюють записи, стан запасів  готової продукції на складі, своєчасне  і правильне її оприбуткування, забезпечення зберігання, своєчасного відвантаження, а також виконання обов’язків за поставками продукції споживачам. Узагальнена інформація за операціями, пов’язаними з рухом готової  продукції на підставі звітів виробничих підрозділів та звітів про рух матеріальних цінностей зі складу, знаходять своє відображення при журнально-ордерній формі обліку у журналах-ордерах № 3, № 5, № 6, а за умов використання спрощеної форми бухгалтерського обліку – у відомостях В – 2, В – 3, В – 6, В – 7 [38, c. 423].

     Усі господарські операції вважаються такими, що відбулися, тільки тоді, коли вони оформлені  документально. Жоден рух коштів, засобів виробництва, джерел утворення  майна не може бути врахованим, якщо на їх надходження чи вибуття бракує відповідних документів. Але в  діяльності підприємства відбуваються й невидимі процеси, що призводять до певної втрати товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), які документально зафіксувати  не можна. Це так звані природні втрати цінностей під час доставки та зберігання – утруска, усушка, випаровування, розпорошення, розливання. Втрати можуть бути також із суб’єктивних причин: недостача, крадіжка.  Ці втрати ТМЦ  призводять до невідповідності даних  поточного бухгалтерського обліку фактичній наявності майна. Щоб  ліквідувати цю невідповідність  та впевнитись у забезпеченні належного  збереження майна, необхідно періодично проводити інвентаризацію.

     Інвентаризація  – це періодична перевірка наявності  та стану ТМЦ в натурі, а також  наявності коштів. Інвентаризувати  - значить виконувати технічні дії  зі складання опису інвентарю, майна. Проведення інвентаризації будь-якого  виду майна відбувається з наказу керівника підприємства. У  наказі обов’язково зазначаються об’єкт інвентаризації, склад робочої інвентаризаційної  комісії, дата початку і закінчення інвентаризації. Підписання керівником підприємства наказу є актом надання  повноважень робочій інвентаризаційній  комісії. Під час проведення інвентаризації інколи виникають ситуації, коли треба  терміново прийняти або відпустити ТМЦ. Такі  операції здійснюються за обов’язкової участі інвентаризаційної  комісії. Інвентаризацію проводить  спеціальна комісія  у складі не менше трьох осіб, включаючи матеріально  відповідальну особу. Готуючись  до проведення інвентаризації треба  завжди дотримуватись принципу раптовості [43, c. 6].

     Процес  проведення інвентаризації готової  продукції передбачає:

• переважування, обмір, підрахунок комісією у порядку розміщення продукції у даному приміщенні, не допускаючи безладного переходу від одного виду продукції до іншого. Якщо вона зберігається в ізольованих приміщеннях у однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями їх зберігання. Після перевірки вхід до приміщення опломбовується і комісія переходить у наступне приміщення;
• інвентаризаційні описи складаються на товарно-матеріальні цінності, що перебувають в дорозі, на неоплачені в строк покупцями відвантажену продукцію, що перебуває на складах інших підприємств;
• кількість продукції, що зберігається в непошкодженій упаковці постачальника, може визначитися на підставі документів при обов’язковій перевірці в натурі частини визнаних цінностей [43, c.35].

     В окремих описах відображається зіпсована, непотрібна продукція, неліквідна готова продукція, а також готова продукція, яка надійшла або відпущена в  ході інвентаризації. Готову продукція, що надійшла на підприємство під час  проведення інвентаризації заносять до опису „Товарно-матеріальні цінності, які надійшли під час інвентаризації”, а готову продукцію, яка вибула - „Товарно-матеріальні цінності, які  вибули під час інвентаризації”. Продукція, підготовлена до відправки  чи відпуску згідно виписаних, але не оплачених документів, включається  до загального інвентаризаційного опису як власна (нереалізована) [40, c. 425].

     Отже, для обліку виготовленої продукції планом рахунків на підприємстві передбачено два активних рахунки. Ми визначили, що собівартість продукції розраховується за калькуляційними елементами – статтями затрат. Об'єктом калькуляції є собівартість продукції. Аналітичний облік відвантаження і реалізації продукції, а також розрахунків з покупцями і замовниками підприємства ведуть у відомості № 16 відвантаження, відпуску і реалізації продукції. Вихід кожного виду готової продукції або напівфабрикатів з виробництва оформляється відповідною первинною документацією. На підприємствах проводиться періодична перевірка наявності та стану ТМЦ в натурі, а також наявності коштів. Результати інвентаризації використовують для підтвердження правильності і достовірності даних поточного бухгалтерського обліку. Інвентаризацію потрібно проводити на підприємстві хоча б раз на рік, найменший термін через який проводиться – місяць. До складу собівартості реалізованої продукції входять нерозподілені виробничі накладні витрати та наднормативні виробничі витрати. Реалізація виробленої підприємством продукції, це останній і найголовніший етап. Від їх виконання залежать кінцеві результати діяльності колективу – прибуток і його розподіл, а відповідно, величина різних фондів. Синтетичний облік готової продукції ведеться в оборотних відомостях, журналах-ордерах а потім переноситься до головної книги, а з неї береться інформація до балансу, звіту про фінансовий результат, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал та примітки до звітів.

     1.3 Аналіз процесу  реалізації готової  продукції на підприємстві.

     За  умов ринкової економіки господарюючим  суб'єктам (підприємствам) надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, вибору способів організації виробництва  та збуту готової продукції. При цьому підприємства виходять із власних ресурсних можливостей з врахуванням широкого спектру факторів, які впливають на ефективність використання виробничого потенціалу. Економічний аналіз показників ефективності діяльності підприємства обов'язково повинен передувати прийняттю науково обґрунтованих на бухгалтерському рівні управлінських рішень. За цих умов зростає важливість проведення своєчасного економічного аналізу на підприємстві, зокрема таких важливих показників його діяльності, як випуск готової продукції і її реалізація, які безпосередньо впливають на фінансові результати роботи підприємства. Крім того, реалізація готової продукції - це основне джерело формування доходу підприємства. Тому техніко-економічний аналіз роботи підприємства починається з аналізу випуску продукції (робіт, послуг), який полягає у вивченні обсягів виробництва, темпів його зростання, показників якості продукції і продуктивності виробництва

     Реалізація  – це процес продажу готової продукції, товарів або виконаних робіт  і наданих послуг.

     Її  підставою є укладання договору (замовлення) з покупцями в яких визначається асортимент; термін відвантаження; кількість та якість продукції, яку  постачають; умови постачання, ціна; форма розрахунків.

     При продажу готової продукції підприємство отримує доходи та несе відповідальні  витрати. Дохід (виручка) від реалізації продукції– це сума грошових коштів, які  надійшли на рахунок в банку або  в касу підприємства за вироблену  і доставлену замовникам (покупцям) продукцію, виконані для них роботи або надані послуги.

     Обсяг реалізації (виручки) є одним із важливих показників процесу реалізації.

     Реалізаційні  доходи або, як їх називають, операційні доходи поділяють на систематичні (основні) і несистематичні (випадкові).

     До  реалізаційних, що виникли в результаті основної діяльності, відносяться доходи, отримані від:

• реалізації продукції виробничих підприємств;
• реалізації товарів, придбаних для перепродажу за більш високими цінами;
• надання послуг і виконання робіт.

     Повна вартість товару чи послуги має такі складові частини:

• по-перше, вартість сировини та матеріалів, а також послуг виробничого характеру, що відносять на собівартість;
• по-друге, заробітна плата робітникам, які займаються виготовленням цього товару чи наданням послуг;
• по-третє, прибуток.

     Фінансовий  результат від реалізації включає  прибуток (збиток) від реалізації готової  продукції (робіт, послуг).

     Прибуток  або чистий прибуток – збільшення капіталу в результаті ведення господарської  діяльності.

     Чистий  прибуток = доходи – витрати.

     Прибуток  після сплати платежів до бюджету  залишається в розпорядженні  підприємства.

     Готова  продукція - це продукція, яка виготовлена  за певними стандартами, з використанням  необхідної сировини, має повністю завершену форму, яка пройшла  всі норми контролю в середині підприємства, відповідає всім стандартам та нормам, яка пройшла перевірку  в усіх відділах і відповідає всім стандартам. Повністю завершений продукт, який готовий до передачі на склад  або до вибуття на сторону.

     Дане  визначення підкреслює взаємозв'язок всіх елементів та умов при виготовленні готової продукції, використання ресурсів та мету діяльності підприємства.

     Для конкретизації існуючих методик  управління готовою продукцією підприємства доцільно виділити структурні елементи його аналізу та оцінки, тобто скласти  структурно - логічну схему (рис 1.3.).

     Рис. 1.3 Структурно-логічна схема аналізу готової продукції підприємства

     Проаналізувавши існуючі підходи до системи аналізу  готової продукції, доцільно виділити такі складові: фактори впливу на готову продукцію, оцінка готової продукції  та визначення фінансової стратегії  підприємства (рис 1.4).

     Рис.1.4. Когнітивна модель взаємозв'язку оцінки готової продукції та впливових факторів.

     Показник  реалізації продукції підприємств  промисловості є одним із основних показників господарської діяльності.

     Основні розрахунки, які виконуються при  аналізі показників виробництва, випуску, відвантаження і реалізації готової  продукції, є:

• оцінка динаміки виконання виробничого плану по основних показниках обсягу, структури і якості виготовленої продукції (виробів, виконаних робіт і послуг поза межі підприємства);
• перевірка збалансованості і оптимальності планів виробництва, планово-економічних показників, їх напруженості і реальності;
• контроль за виконанням зобов’язань за договорами на постачання готової продукції покупцям по кількості, номенклатурі (асортименту), якості і строках поставки;
• оцінка виконання плану реалізації готової продукції у різних аспектах;
• виявлення ступеню впливу основних факторів виробництва на показники обсягу виробництва і реалізації готової продукції. [42, c. 229].

     На  основі матеріалів аналізу розробляються  найважливіші заходи по використанню внутрішньогосподарських резервів для підвищення темпів приросту продукції, поліпшення її асортименту і якості.

     Розглянемо  порядок формування деяких показників при аналізі виробництва, випуску, відвантаження та реалізації готової  продукції.