Реалізація готової продукції

     Залишок є тільки дебетовим і показує  фактичну виробничу собівартість готової  продукції на кінець звітного періоду. Якщо готова продукція даного виробництва  повністю спрямовується для використання на самому підприємстві, то на рахунку 26 „Готова продукція” вона може не оприбутковуватися, а враховуватися  на субрахунку 201 „Сировина і матеріали” або інших залежно від призначення  цієї продукції.

     В аналітичному обліку підприємства оцінюють готову продукцію за обліковими цінами, а саме – за плановою собівартістю, оптовими обліковими цінами. Надходження  і відпуск готової продукції  в синтетичному обліку відображаються за фактичною виробничою собівартістю. У зв’язку з цим підприємствам  наприкінці звітного періоду необхідно  розрахувати відхилення фактичної  виробничої собівартості за обліковими цінами. Для відображення вартості готової продукції в облікових цінах і відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами рекомендовано до рахунку 26 „Готова продукція” відкрити два субрахунки:

     261 „Готова продукція в облікових  цінах”.

     262 „Відхилення фактичної виробничої  собівартості готової продукції від облікових цін” [31, c. 216].

     На  рахунках бухгалтерського обліку надходження  на склад готової продукції відображатиметься  за дебетом рахунку 261 „Готова продукція” в облікових цінах і кредитом рахунку 23 „Виробництво” за фактичною  виробничою собівартістю. Сума відхилень  фактичної виробничої собівартості готової продукції від облікових  цін стосовно продукції, що надійшла, відображатиметься записом за дебетом  рахунку 261 „Готова продукція в  облікових цінах” і кредитом рахунку 262 „Відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції  від облікових цін” при додатному  результаті та зворотним записом  – при від’ємному результаті.

     Визначена розрахунковим шляхом фактична виробнича  собівартість реалізованої готової  продукції наприкінці місяця підлягає списанню з кредиту рахунка 901 „Собівартість  реалізованої готової продукції” в  дебет рахунка 79 „Фінансові результати”.

     Кореспонденції  бухгалтерських рахунків, що відображають рух готової продукції представлено в таблиці 1.2.

     Таблиця 1.2

     Бухгалтерські проведення за рахунком 26 „Готова продукція”

     Для обліку й узагальнення інформації по наявність та рух сільськогосподарської  продукції використовується рахунок 27 „Продукція сільськогосподарського виробництва”. Продукція поточного  року обліковується за плановою собівартістю, яку в кінці звітного періоду  доводять до фактичної собівартості. Підприємства, які не обчислюють собівартість продукції, беруть її на облік за поточними (діючими на момент складання звітності) цінами. Різниця між фактичною  і плановою собівартістю готової  продукції, яка виявляється в  кінці року, відноситься пропорційно  на рахунок продукції і на інші рахунки, на які ця продукція була списана протягом року [30, c. 112].

     За  дебетом рахунку 27 „Продукція сільськогосподарського виробництва” відображається надходження  сільськогосподарської продукції, а за кредитом – вибуття сільськогосподарської  продукції внаслідок продажу, безоплатної  передачі. На цьому рахунку обліковують:

• продукцію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, яка призначена для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу);
• продукцію, яка призначена для споживання в тваринницьких підрозділах або для виробництва кормів у кормоцехах;
• продукцію, яка вирощена для годівлі худоби, а також побічну продукцію та відходи, одержані при доведенні товарної продукції та насіння до належних кондицій;
• насіння та посадкового матеріалу, включаючи саджанці, призначені для закладання та ремонту власних насаджень [36, c. 478].

       Аналітичний облік продукції  сільськогосподарського виробництва  ведеться за видами продукції. 

     Заключним етапом роботи підприємства є реалізація (продаж) виробленої ними продукції, яка  здійснюється відповідно до договорів  про поставку. Від їх виконання  залежать кінцеві результати діяльності колективу – прибуток і його розподіл, а відповідно, величина різних фондів. Саме це зумовлює значення обліку реалізації готової продукції. Обліковими завданнями реалізації готової продукції є:

• визначення кількості та вартості відвантаженої продукції;
• розрахунок кількості і вартості відвантаженої продукції;
• облік на аналітичних та синтетичних рахунках відвантаженої та реалізованої продукції;
• віднесення на реалізовану продукцію витрат по її пакуванню, транспортуванню до місця призначення (невиробничі витрати);
• облік податку на додану вартість на реалізовану продукцію;
• облік надходження коштів від покупців;
• визначення та відображення на рахунках прибутків і збитків від реалізації продукції;
• контроль за виконанням договорів про постачання продукції [30, c. 97].

     При вирішенні цих облікових завдань  використовуються натуральні та грошові  показники. Собівартість реалізованої продукції та прибуток (або збиток) визначається розрахунковим шляхом. До складу собівартості реалізованої продукції входять витрати (додаток Д). 

     Вирішуються облікові завдання процесу реалізації на бухгалтерських рахунках:

1. 26 „Готова продукція” – відпуск для реалізації покупцеві.
2. 28 „Товари” – відпуск продукції покупцеві.
3. 901 „Собівартість реалізованої готової продукції”.
4. 70 „Доходи від реалізації” – списання реалізованої продукції з рахунка відвантаження за фактичною собівартістю; відображення надходження грошових коштів за оптовою вартістю на реалізовану продукцію; визначення результатів реалізації (прибуток або збиток).
5. 80 „Матеріальні витрати” – облік та списання невиробничих витрат на реалізовану продукцію.
6. 64 „Розрахунки з бюджетом” – облік розрахунків з бюджетом.
7. 31 „Розрахунковий рахунок” – облік отримання грошових коштів за реалізовану продукцію.
8. 44 „Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” – списання результатів від реалізованої продукції [33, c. 67].

     Готова  продукція може зменшуватися за своїм  обсягом:

• внаслідок переведення її із однієї облікової групи до іншої та списання її на витрати виробництва у якості виробничих запасів;
• в результаті реалізації як юридичним так і фізичним особам;
• за результатами проведених інвентаризацій і виявлених недостач готової продукції.

     Накази-накладні, розрахункові та транспортні документи  є основою для записів у  відомість „Відвантаження, відпуск  та реалізація продукції і матеріальних цінностей”. На основі розрахунку фактичної  собівартості відвантаженої продукції  списується сума з кредиту рахунка 26 „Готова продукція” в дебет  рахунка 901 „Собівартість реалізованої готової продукції”. У подальшому сума, що належить за продану продукцію, записується такою бухгалтерською проводкою: дебет рахунка 31 „Розрахунковий рахунок”, кредит рахунка 70 „Доходи  від реалізації” – на суму реалізованої продукції за місяць за ціною реалізації (оптовими цінами). Крім фактичної собівартості реалізованої продукції за дебетом  рахунка 70 „Доходи від реалізації”, відображаються суми податків до бюджету у кореспонденції з кредитом рахунка 64 „Розрахунки з бюджетом”.

     Витрати пов’язані з реалізацією продукції (пакування, транспортування), називаються  позавиробничими і включаються  у загальну собівартість продукції. У сумі з витратами на виробництво  продукції позавиробничі витрати  складають повну собівартість готових  виробів. Позавиробничі витрати  обліковуються на однойменному рахунку. За дебетом цього рахунка обліковуються  фактичні витрати, а за кредитом –  суми цих витрат, включених  у  повну собівартість реалізованої продукції. До рахунка 80 „Матеріальні витрати”  відкриваються аналітичні рахунки, на яких облік ведеться за окремими статтями, такими, „Витрати на пакування”, „Витрати на тару”, „Витрати на транспортування”, „Інші витрати по збуту”. [39, c. 385].

     Вихід кожного виду готової продукції  або напівфабрикатів з виробництва  оформляється відповідною первинною  документацією – частіше приймально-здавальними  накладними.  У них зазначається:

• номер;
• дата;
• цех (відправник);
• склад (одержувач);
• найменування продукції;
• номенклатура продукції;
• одиниця вимірювання;
• кількість місць (направлено і фактично прийнято: брутто, тара, нетто);
• ціна [35, c. 123].

     Також відображається час прийняття, стан тари, підписи осіб, того, хто здав, і того, хто прийняв готову продукцію. Накладні надходять до бухгалтерії  для обліку готової продукції. Крім накладних складають змінний  звіт комірника у якому вказують, скільки і яких видів продукції  прийнято від цеху, надходження від  цеху за зміну, кількість реалізованої або переданої іншим цехам  продукції.

     На  деяких підприємствах на кожний вид  продукції складають виробничий акт, який використовують для складання  нагромаджувальної відомості за місяць. Нагромаджувальна відомість  потрібна для подальшого обліку готової  продукції в бухгалтерії в  натуральному і вартісному вираженні. Також на підприємствах надходження  готової продукції з виробництва  на склад оформлюють змінною відомістю (зі зазначенням дати, коробок, ящиків поліетиленових, пляшок та підписів особи, що здала, і особи, що прийняла) і  вимогою (типова форма № М – 1). Готову продукцію з виробництва  на склад здають після прийняття  відділом технічного контролю. Змінну відомість підписує начальник цеху, який здав продукцію, комірник, що прийняв  її, а також представник відділу  технічного контролю. Змінна відомість  виписується у двох примірниках: один повертається цеху-здавальнику  готової продукції, а другий –  лишається на складі експедиції випуску готової продукції [39, c. 386].

     На  підприємствах промисловості з  масовим випуском готову продукцію  передають із цеху на склад кілька разів за зміну, а інколи ці операції здійснюються безперервно. В таких  випадках кожне надходження на склад  фіксується і заноситься у змінну відомість. У кінці зміни старший  майстер експедиції випуску готової  продукції складає добовий звіт про її рух на складі. Цей звіт комірник щоденно передає до бухгалтерії. На основі вказаних первинних документів у бухгалтерії ведеться облік  готової продукції на складі. Виготовлені  вироби обліковуються у складі готової  продукції після їх фактичної  здачі на склад і оформлення діючими  здавальними документами: