Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Марта 2013 в 13:07, отчет по практике
Актуальність теми визначається тим, облік виплат працівникам займає важливе місць у системі бухгалтерського обліку, є невід’ємною частиною діяльності будь-якої організації, тому правильність та достовірність відображення в обліку інформації про оплату праці чинить значний вплив на фінансовий результат підприємницької діяльності.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних засад бухгалтерського обліку оплати праці працівникам і соціального страхування на підприємстві.
ЗП – фактично нарахована в поточному місяці заробітна плата;
КЗП – коефіцієнт резервування;
К соц. – коефіцієнт, що збільшує резерв відпусток на суму нарахувань до фондів соціального страхування.
Коефіцієнт резервування розраховується за формулою:
де О п – річна планова сума на оплату відпусток;
ФОТ п – загальний річний плановий фонд оплати праці (без урахування сум відпускних).
Коефіцієнт, що збільшує резерв відпусток на суму нарахувань до фондів соціального страхування розраховується за формулою:
де ЄСВ – ставка єдиного соціального внеску, що діє у поточному році.
Слід зауважити, що на ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» працює багато інвалідів, на яких показник К соц. будемо розраховувати окремо.
Для того, щоб розрахувати резерв на оплату відпусток, необхідно спланувати суму річного фонду оплати праці та річну суму на оплату відпусток.
При плануванні річного фонду оплати праці необхідно врахувати основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
На досліджуваному підприємстві відсутній графік відпусток, щорічні відпустки надаються згідно до заяв працівників, що візуються підприємства і є первинним документом для нарахування виплат. Звідси випливає ряд негативних наслідків, таких як:
– заява на відпустку оформляється в одному екземплярі та надається до бухгалтерії без будь якої реєстрації, що ускладнює контроль за рухом;
– порушення статті 10 Закону України "Про відпустки" щодо надання працівникам з розрахунку, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року;
– порушення статті 12 Закону "Про відпустки", так як через дуже велику кількість заяв з короткотривалим періодом відпустки, контроль стає важким.
Для полегшення планування суми відпускних за рік на ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» складемо графік відпусток.
Для цього згідно з чинним законодавством, а саме ст. 79 КЗпП та ст. 10 Закону про відпустки, передбачено такий порядок погодження періодів надання щорічних відпусток працівникам:
1) при складанні графіків ураховуються особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку. А тому кожен працівник має право обирати або запропонувати найсприятливіший період для своєї відпустки. Проте при складенні графіка мають враховуватися також і інтереси роботодавця;
2) після врахування інтересів обох сторін формується остаточний варіант графіка, який затверджується власником;
3) затверджений графік доводять до відома всіх працівників підприємства.
У додатку Т наведений, розроблений нами, графік відпусток ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод»
Оскільки у графіку відпусток, з яким були ознайомлені працівники, вказано конкретне число початку відпусток працівників, то окремо повідомляти їх про дату початку відпустки не потрібно.
Працівникам в свою чергу додатково подавати заяву не потрібно – для роботодавця (відділу кадрів) підставою для наказу про надання відпустки у цьому випадку буде графік відпусток, затверджений в описаному вище порядку. При цьому у наказі має бути визначений конкретний період відпустки працівника.
Проте, якщо працівник з певних обставин бажає піти у відпустку в інший час, ніж той, що передбачений графіком слід подати заяву. Коли власник (уповноважений ним орган) візує заяву, то або погоджується із запропонованим працівником строком, або вносить свої корективи, про що повідомляє працівника. Заява, підписана керівником, передається до відділу кадрів, який готує наказ про надання відпустки в двох примірниках, один з яких залишається у відділі кадрів, а інший – у бухгалтерії.
Розрахуємо резерв на виплату відпусток для ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод». Плановий фонд оплати праці працівників на підприємстві (без урахування сум відпускних) на 2012 рік становить 268 128 гривень. Планується, що на оплату відпусток буде витрачено 24 296 гривень. Всього за місяць нарахована заробітна плата становитиме 22 344 гривень, в тому числі працівникам-інвалідам – 2 706 гривень.
Коефіцієнт резервування на ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод»розрахуємо за формулою:
КЗП = 24 296 грн / 268 128 грн = 0,09
Коефіцієнт, коригуючий резерв відпусток на суму внесків до фондів соціального страхування, згідно з формулою становитиме:
К соц. = 1 + 3,6 / 100 = 1,036
Розрахуємо суму резерву відпусток за місяць на ДАХК Чорноморський суднобудівний завод» за формулою:
Р ом = 22 344 грн * 0,09 * 1,036 = 2083,35 гривень
Розрахунок забезпечення на виплату відпусток таким чином здійснюється кожного місяця. За 2012 рік резерв на оплату відпусток становитиме:
Р ом.р. = 2083,35 * 12 = 25 000,2 гривні
На відміну від простого порядку відображення витрат на оплату відпусток, резервовані суми на зазначені цілі у бухгалтерському обліку будемо відображати в кредиті рахунку 471 « Забезпечення виплат відпусток».
Слід зазначити, що використання резерву відпусток має певні особливості:
1) відшкодовуються тільки ті витрати, для покриття яких створено резерв, – тобто оплати щорічних відпусток, додаткових відпусток, компенсацій за невикористані відпуски. А оплата за навчальні та творчі відпустки за рахунок резерву відпусток не покривається, а відноситься на витрати відповідного місяця;
2) залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу і, за потреби, збільшується або зменшується.
Норми П(С)БО 11 "Зобов'язання" не забороняють наявність залишків сум забезпечення та перенесення таких сум на наступні звітні періоди, а лише містять декілька умов:
1) забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків (п. 14);
2) забезпечення використовується для відшкодування тільки тих витрат, для покриття яких воно було створене (п. 17);
3) залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу і, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується) (п. 18).
Залишки сум забезпечення можуть створюватися не лише в результаті невикористаних відпусток, а і в результаті відхилення між плановою та фактичною сумами фонду оплати праці.
Причинами таких відхилень можуть бути зміни ставок посадових окладів, незаплановані інші заохочувальні та компенсаційні виплати, грошові компенсації працівнику за його бажанням за не використані ним дні відпустки тощо.
Підприємство має право самостійно визначати не лише порядок створення забезпечення на оплату відпусток, а й порядок використання залишків такого забезпечення згідно з прийнятими на підприємствах методиками створення тих чи інших забезпечень, розробленими відповідно до вимог П(С)БО 11.
Пропонуємо для правильності встановлення невикористаного залишку резерву на оплату відпусток на кінець звітного року при проведенні інвентаризації забезпечення виплат відпусток затвердити наступну методику перевірки.
Складається список працівників, в якому вказують:
1) прізвище, ім’я, по батькові працівника, структурний підрозділ;
2) період, за який не використано відпустку;
3) кількість календарних днів відпустки, що припадають на кінець поточного року, які фактично не використані;
4) середньоденну заробітну плату працівника за поточний рік;
5) розміри єдиного соціального внеску;
6) суми резерву на виплату відпускних.
Така методика визначення
невикористаного залишку
на кінець звітного року
є найточнішою, так як розрахунок
проводиться по кожному працівнику
і за допомогою програмного забезпеч
досить швидко.
Разом з тим пропонуємо в інформаційній системі «1 С – Бухгалтерія» створити новий модуль «Резерв на виплату відпусток», який буде автоматично розраховувати суму резерву за кожний місяць. Це значно спростить навантаження головного бухгалтера.
Створення резерву на виплату відпусток на ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод»є досить важливим кроком у розвитку самого підприємства, так як це дозволить своєчасно і в повному обсязі виплачувати суми відпускних і скоротить втрати на підприємстві в період надання відпусток трьом чи чотирьом робітникам одночасно.
Напрямки гармонізації обліку виплат працівникам згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансового обліку
У країнах з ринковою економікою давно і міцно укорінилось розуміння того, що механізм встановлення та регулювання заробітної плати – це ключова ланка мотиваційної науки. Тут перетинаються інтереси і найманих робітників, і підприємців, і держави. Тому виплати працівникам є об’єктом регулювання, механізм якого є поєднанням та певною взаємодією трьох складових: державного втручання, колективно-договірного регулювання та ринку праці. У цьому році закінчується десятирічний період упровадження МСФЗ в Україні і тому нагальним завданням для держави стали розробка й адекватне застосування такої методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що відповідає міжнародним стандартам, які в свою чергу, є найбільш уніфікованими вимогами до організації та ведення бухгалтерського обліку й орієнтовані на зближення національних систем.
Облік праці, заробітної
плати та інших виплат на будь-якому
підприємстві займає провідне місце
в системі бухгалтерського
Заробітна плата - основне джерело доходу робітників і службовців, з її допомогою здійснюється контроль за мірою праці та споживання, вона використовується в якості найважливішого економічного важеля управління економікою.
Інтеграція України у світовий європейський простір вимагає впровадження принципово нового організаційно-економічного механізму регулювання праці та її оплати. Він повинен ґрунтуватися на сучасних прогресивних міжнародних стандартах методології та організації бухгалтерського обліку, що обумовлює необхідність дослідження та оцінки ефективності організації облікових процесів та визначення основних напрямів їх удосконалення.
Основну частину зобов’язань підприємств складають поточні виплати працівникам, до яких згідно П(С)БО 26 «Виплати працівникам» включаються:
– заробітна плата за окладами та тарифами, інші нарахування з оплати праці, виплати за невідпрацьований час ( щорічні відпустки та інший оплачуваний невідпрацьований час; премії та інші заохочувальні виплати, що полягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченню періоду, у якому працівники виконують відповідну роботу, тощо;
– нарахована сума виплати працівникам за роботу, виконану ними протягом звітного періоду, визнається поточним зобов’язанням;
– премії та інші заохочувальні виплати визнаються зобов’язанням через створення забезпечення у звітному періоді, якщо робота, виконана працівниками у цьому періоді, дає їм право на отримання таких виплат у майбутньому.
Згідно МСБО 19 «Виплати працівникам» поточні виплати працівникам називаютькороткостроковими виплатами, до них відносять:
– заробітна плата працівникам та службовцям;
– короткострокові компенсації за відсутність (оплачена щорічна відпустка та оплачена тимчасова відсутність);
– участь у прибутку та премії;
– виплати у випадку смерті під час надання послуг (якщо вони не передбачені програмою виплат працівникам по закінченні трудової діяльності);
– негрошові виплати (наприклад, медичне обслуговування, надання автомобілів та житла).
Обліковий підхід повинен забезпечити визнання виплат, які мають бути сплачені в обмін на послуги працівника протягом періоду - згідно з принципом нарахування. Компенсацій за відсутність, що не підлягають накопиченню не переносяться на майбутні періоди: вони є лише витратами, якщо відсутність відбулась. Приклади - це декретна відпустка, компенсації за відсутність під час виконання функцій присяжного засідателя або військової служби та тимчасова непрацездатність. Проте, у випадку оплати тимчасової непрацездатності, може бути потрібним нарахування накопиченої компенсації за відсутність, якщо існує угода про те, що невикористану компенсацію за відсутність можна перетворити на оплачувану відпустку. Цей тип угоди є типовим у США.
Якщо виплати у випадку смерті під час надання послуг страхуються, то страхові внески визнаються витратами на покриття виплати у випадку смерті під час надання послуг. Якщо вони не застраховані, слід визнавати витрати, пов'язані з працівниками, які вмирають до дати балансу (навіть, якщо вони не виплачені на цю дату). Підприємству слід визнавати зобов’язання, якщо працівник надав послуги в обмін на виплати працівникам, які мають бути сплаченими в майбутньому, та витрати, якщо підприємство споживає економічну вигоду від послуг працівника.
Информация о работе Отчет по практике в ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод»