Організація облікового процесу на підприємстві

     Факторна  модель у даному випадку буде мати наступний вигляд:

     Малоцінні та швидкозношувані предмети = Інструменти  і приладдя (ІП) + Спецодяг і взуття (СВ) + Канцелярське приладдя (КП) + Аптечки  з набором медикаментів (АМ) + Кухонний посуд (КПо) + Господарський інвентар (ГІ) + Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) + Інші (І).

Таблиця 2.15

     Факторний аналіз малоцінних та швидкозношуваних предметів на «Дніпродзержинськводоканал» за 2006 – 2007 роки

     Для визначення впливу факторів проведемо  розрахунки способом ланцюгових підстановок:

1. МШП =ІП 2006 +СВ 2006 +КП 2006 + АМ 2006 + КПо 2006 + ГІ 2006 +ЗІЗ 2006 +І 2006 =18,22 + 7,90 + 8,65 + 1,89 + 3,11 + 6,27 + 7,86 + 0,10 = 54,00;
2. МШП =ІП 2007 +СВ 2006 +КП 2006 + АМ 2006 + КПо 2006 + ГІ 2006 +ЗІЗ 2006 +І 2006 =32,21 + 7,90 + 8,65 + 1,89 + 3,11 + 6,27 + 7,86 + 0,10 =67,99 ;
3. МШП =ІП 2007 +СВ 2007 +КП 2006 + АМ 2006 + КПо 2006 + ГІ 2006 +ЗІЗ 2006 +І 2006 =32,21 + 18,94 + 8,65 + 1,89 + 3,11 + 6,27 + 7,86 + 0,10 = 79,03;
4. МШП =ІП 2007 +СВ 2007 +КП 2007 + АМ 2006 + КПо 2006 + ГІ 2006 +ЗІЗ 2006 +І 2006 =32,21 + 18,94 + 11,82 + 1,89 + 3,11 + 6,27 + 7,86 + 0,10 = 82,20;
5. ; МШП =ІП 2007 +СВ 2007 +КП 2007 + АМ 2007 + КПо 2006 + ГІ 2006 +ЗІЗ 2006 +І 2006 =32,21 + 18,94 + 11,82 + 2,56 + 3,11 + 6,27 + 7,86 + 0,10 = 82,87;
6. МШП =ІП 2007 +СВ 2007 +КП 2007 + АМ 2007 + КПо 2007 + ГІ 2006 +ЗІЗ 2006 +І 2006 =32,21 + 18,94 + 11,82 + 2,56 + 4,67 + 6,27 + 7,86 + 0,10 = 84,43;
7. МШП =ІП 2007 +СВ 2007 +КП 2007 + АМ 2007 + КПо 2007 + ГІ 2007 +ЗІЗ 2006 +І 2006 =32,21 + 18,94 + 11,82 + 2,56 + 4,67 + 11,63 + 7,86 + 0,10 = 89,79;
8. МШП =ІП 2007 +СВ 2007 +КП 2007 + АМ 2007 + КПо 2007 + ГІ 2007 +ЗІЗ 2007 +І 2006 =32,21 + 18,94 + 11,82 + 2,56 + 4,67 + 11,63+ 15,92 + 0,10 = 97,85;
9. МШП =ІП 2007 +СВ 2007 +КП 2007 + АМ 2007 + КПо 2007 + ГІ 2007 +ЗІЗ 2007 +І 2007 =32,21 + 18,94 + 11,82 + 2,56 + 4,67 + 11,63+ 15,92 + 0,25 = 98;

     Отже, можна зробити висновок, що в результаті того, що інструменти і пристосування зросли на 13,99 тисяч гривень, це призвело до збільшення малоцінних та швидкозношуваних предметів на 13,99 тисяч гривень; збільшення спецодягу і спецвзуття на 11,04 тисячі гривень призвело до збільшення малоцінних та швидкозношуваних предметів на 11,04 тисячі гривень; засоби індивідуального засобу збільшились на 8,06 тисяч гривень, призвело до збільшення малоцінних та швидкозношуваних предметів на 8,06 тисяч гривень; збільшення господарського інвентаря на 5,36 тисяч гривень збільшило малоцінних та швидкозношуваних предметів на 5,36 тисяч гривень; канцелярське приладдя збільшилось на 3,17 тисячі гривень, кухонний посуд збільшився на 1,56 тисячу гривень, аптечки з набором медикаментів на 0,67, інші на 0,15 тисяч гривень, що призвело до збільшення малоцінних та швидкозношуваних предметів на відповідні суми.

     Отже, за останні два роки показник малоцінних та швидкозношуваних предметів збільшився на 44 тисячі гривень. Найбільшу вагу мають такі елементи структури як: інструменти і пристосування збільшились на 13,99 тисяч гривень, спецодяг і взуття – 11,04 тисяч гривень і засоби індивідуального захисту – 8,06 тисяч гривень. Інші статті даного розділу такі як: канцелярське приладдя, кухонний посуд, аптечки з набором медикаментів, господарський інвентар, інші також зростали, але не так суттєво.

     Економічний аналіз обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів – це комплексне вивчення обліку мшп, їх забезпечення з метою  виявлення можливостей підвищення ефективності використання. Мета аналізу обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємстві полягає в інформаційному забезпеченні та всебічній оцінці досягнутих результатів у оптимізації та обґрунтуванні управлінських рішень щодо подальшої раціоналізації.

     Цей аналіз носить комплексний характер і базується на достовірній, повній інформації та реальній оцінці результатів  діяльності. Комплексний підхід означає  вивчення об’єктів як системи з  точки зору формування інформації для  прийняття управлінських рішень. Комплексний підхід означає узгодження і одночасне дослідження у  взаємозв’язку різних аспектів господарської  діяльності на основі вивчення системи  показників з метою отримання  кінцевих результатів, визначення і  вимірювання факторів, що їх зумовлюють, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва, отримання інформації для обґрунтованих управлінських рішень. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  ІІІ

ОБЛІК МШП НА «ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКВОДОКАНАЛ» 

     3.1. Організація облікового  процесу на підприємстві 

      Важливою  передумовою правильної організації  обліку є організація обліку в  бухгалтерії.

      Організаційна побудова апарату бухгалтерської служби – це форма поділу та кооперування праці, яка передбачає розподіл усього комплексу облікових, контрольних  та аналітичних робіт між виконавцями. Організаційна побудова бухгалтерії  залежить від її структури, яка виражає  форму організації виконавців облікового процесу. В залежності від цілого ряду факторів, серед яких можна  виділити наступні: обсяги виробництва, загальна чисельність працюючих, кількість  структурних підрозділів, види діяльності, характер організації технології виробничого  процесу, характер функціональних обов’язків та інших, існує дві форми організаційної побудови бухгалтерії: централізована та децентралізована.

     Відповідно  до вимог ст. 8 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні” обов’язок  щодо ведення бухгалтерського обліку в компанії покладається на бухгалтерську  службу, яка очолюється головним бухгалтером.

     Бухгалтерська служба складається:

• бухгалтерія апарату «ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКВОДОКАНАЛ»;
• бухгалтерій філій.

     Головні бухгалтери філій в питаннях організації  та методології бухгалтерського  та податкового обліку підпорядковуються  головному бухгалтеру «ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКВОДОКАНАЛ».

     Під принципами бухгалтерського обліку слід розуміти правила, якими слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

     Ведення бухгалтерського обліку і формування фінансової звітності компанії здійснюється з дотриманням наступної системи принципів розробленої відповідно до вимог складання фінансової звітності, встановлених П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”:

• автономності - підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників (тобто особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства);
• безперервності діяльності - передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;
• періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;
• історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
• нарахування і відповідності доходів та витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;
• повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
• послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;
• обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
• превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
• єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці;
• документального забезпечення, відповідно до якого записи в бухгалтерському обліку компанії здійснюються винятково на підставі належним чином оформлених первинних документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

     При відсутності врегулювання певних аспектів бухгалтерського обліку П(С)БО слід користуватися відповідними нормами Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

     Відображення  господарських операцій в бухгалтерському  обліку відбувається на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

     Первинні  документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, та повинні містити наступні обов'язкові реквізити:

• назву документа (форми);
• дату і місце складання;
• найменування підприємства, від імені якого складено документ;
• зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
• особистий підпис чи інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.

     У випадках, передбачених Положенням про  облікову політику та розпорядчими документами «ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКВОДОКАНАЛ», первинні документи надаються до бухгалтерії разом з обов'язковими супровідними документами, складеними відповідальними управліннями та відділами.

     В разі необхідності (пояснення змісту, класифікації операції) на вимогу відповідальної за відображення операції в бухгалтерському обліку особи, разом з первинними документами, що підтверджують здійснення господарської операції, надаються письмові вичерпні пояснення щодо пояснення змісту або класифікації відповідної операції.

     Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису.

     Дані  аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

     Регістри  бухгалтерського обліку повинні  мати назву, період реєстрації господарських  операцій, прізвище і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.