Організація облікового процесу на підприємстві

    Враховуючи, що вартість електричної енергії  є однією із складових у тарифи на послуги комунального виробничого  підприємства „Дніпродзержинськводоканал”, модернізація систем питного водопостачання та водовідведення спрямована на енергозбереження і є одним з основних напрямків Програми.

    Кошти, отримані при позитивному рішенні  питання модернізації, дозволять  комунальному виробничому підприємству „Дніпродзержинськводоканал” вирішувати фінансування інших заходів з розвитку, систем водопостачання та водовідведення.

    Проте, в цілому проблеми належного рівня  надання послуг з водопостачання населенню та якості питної води потребують комплексного вирішення.

    У технічному відношенні та з урахуванням  потреб і сучасних можливостей основних водокористувачів для мінімізації  негативного впливу екстремальних  концентрацій важких металів на функціонування водозаборів і водоочисних споруд у цілому можна запропонувати низку найпростіших і достатньо ефективних практичних рішень .

    1. Локальне попередження періодичного  чи сезонного виникнення високих  концентрацій важких металів  шляхом очищення ложа водойми  в районі водозабору від мулових накопичень. Реалізація цього заходу може дати відчутний позитивний ефект тоді, коли достовірно встановлено, що саме дифузія із донних відкладів відіграє переважну роль у накопиченні важких металів у водній товщі. Даний метод запобігання вторинному забрудненню водойми базується на дослідженнях, які виявили високий вміст важких металів у придонному шарі води та у порових розчинах донних відкладів. Це є підставою вважати останні потужним джерелом надходження зазначених речовин у водну фазу при низьких концентраціях кисню в придонних шарах води і вказує на перевагу фізико-хімічних процесів у формуванні високих концентрацій полівалентних важких металів. При цьому слід враховувати також діяльність водних мікроорганізмів, спрямовану як на виведення важких металів із розчину, так і на їх ремобілізацію із завислих частинок та донних відкладів.

    Проведення  зазначеного комплексу робіт  є основою для рекомендацій щодо проведення очистки дна від донних відкладів.

    Якщо  виявиться, що у формуванні концентрацій полівалентних металів переважну роль відіграють завислі, особливо алохтонні частинки, то такі заходи проводити недоцільно.

    2. Облаштування каналу і відстійника  перед водозабором як захід  попередження аномально високого вмісту концентрацій заліза та марганцю доцільно проводити там, де забір води відбувається безпосередньо з руслової мережі.

    3. Для того, щоб процеси фотосинтезу  протікали у найбільш сприятливих  умовах, треба забезпечити ефективне  освітлення водної товщі каналу, тому його глибина не повинна  перевищувати 1,5-2 м (залежно від прозорості води), а дно має бути світлим. Після підвідного каналу необхідно облаштувати невелике водосховище з глибинами до 2 метрів по всій акваторії для осадження окиснених сполук важких металів та продуктів метаболізму гідробіонтів.

    4. Мінімізація впливу високих концентрацій  важких металів (ВМ) шляхом підняття  водозабірної труби у поверхневий  шар водної товщі, в основі  якої лежить диференціація хімічного складу поверхневих вод по вертикалі. Зазначена властивість є особливо характерною для водосховищ та закритих водойм, особливо для водосховищ дніпровського каскаду протягом майже всього року. Оцінка просторово-часового розподілу концентрацій ВМ у даних водних об’єктах вказує на те, що перевищення ГДК полівалентних елементів спостерігається, як правило, у зимовий (січень-березень) та у літній (липень-серпень) періоди. Взимку розчинений кисень витрачається на окислення органічної речовини та інших хімічних сполук, а його надходження у водну товщу практично припиняється внаслідок льодоставу та сталого снігового покриву. Цьому процесу сприяє також циклональний характер погоди з щільною низькою хмарністю та, відповідно, слабким освітленням.

     Для проведення аналізу фінансового  стану необхідна відповідна інформаційна база. Такою можуть бути - «Звіт про фінансові результати»  і «Баланс».

     Отже, для загальної характеристики фінансового  стану проаналізуємо деякі показники  балансу, а дані згрупуємо в таблиці.

     Таблиця 2.1

     Техніко – економічні показники «Дніпродзержинськводоканал» за 2005 – 2007 роки

Продовження табл. 2.1

     Як  видно з таблиці фондоозброєність (рівень оснащеності робітників виробничими  фондами) у 2006 році порівняно з 2005 роком  збільшилась в 1,5 рази, а у 2007 році порівняно з 2006 – у 1,2 рази.

     Аналізуючи  майновий стан підприємства, то можна  зазначити, що спостерігається збільшення основних засобів підприємства у 2007 році порівняно з 2006 на 18787 тисяч  гривень, а у 2006 порівняно з 2005 - збільшились  на 37356 тисяч гривень, це свідчить про  те, що підприємство з кожним роком  інтенсивно збільшує кількість основних засобів.

     Рентабельність  продукції характеризує активність витрат на виробництво і збут продукції, значення показника нормативне >0, на даному підприємстві: 2005р. - 0,0035; 2006 - 0,0035; 2007 – 0,0031. Отже, можна сказати, що кожного року спостерігається зменшення цього показника.

     Аналізуючи прибуток підприємства можна сказати, що він з кожним роком зростає: у 2006 порівняно з 2005 на 126,00 тисяч гривень, а у 2007 порівняно з 2006 – на 158,00 тисяч гривень, що свідчить про розширення підприємством господарської діяльності і ділової активності загалом. Однак, не всі показники, що характеризують фінансовий стан підприємства знаходяться на належному рівні (відповідають нормативу), що свідчить про те, що підприємство ще може самодостатньо (без залучення позичкових коштів, заборгованості перед кредиторами) функціонувати. Тому виходячи з цього аналізу бачимо негативні і позитивні сторони «Дніпродзержинськводоканал». 

     2.2. Методика проведення  аналізу МШП 

     Економічний аналіз обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів – це комплексне вивчення обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, їх забезпечення з метою  виявлення можливостей підвищення ефективності використання. Мета аналізу обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємстві полягає в інформаційному забезпеченні та всебічній оцінці досягнутих результатів у оптимізації та обґрунтуванні управлінських рішень щодо подальшої раціоналізації.

     Цей аналіз носить комплексний характер і базується на достовірній, повній інформації та реальній оцінці результатів  діяльності. Комплексний підхід означає  вивчення об’єктів як системи з  точки зору формування інформації для  прийняття управлінських рішень. Комплексний підхід означає узгодження і одночасне дослідження у  взаємозв’язку різних аспектів господарської  діяльності на основі вивчення системи  показників з метою отримання  кінцевих результатів, визначення і  вимірювання факторів, що їх зумовлюють, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва, отримання інформації для обґрунтованих управлінських  рішень.

     Щоб глибше проаналізувати МШП також  використовують нормативні документи, матеріали синтетичного та аналітичного обліку, відповідні відомості, первинні документи на виробництво й реалізацію продукції, окремих видів; технологічна документація.

     Об’єктами аналізу виступають: загальна сума малоцінних та швидкозношуваних предметів підприємства; окремі статті мшп; окремі елементи статей.

     Основними етапами аналізу є:

1. аналіз загальної суми і рівня малоцінних та швидкозношуваних предметів;
2. аналіз структури статей мшп на підприємстві, аналіз структури елементів статей ;
3. аналіз динаміки використання мшп загалом і статей, зокрема, за ряд звітних періодів;
4. факторний аналіз малоцінних та швидкозношуваних предметів.

     На  першому етапі аналізу визначається загальна сума малоцінних та швидкозношуваних предметів за ряд звітних років, а також відносне і абсолютне відхилення. Також визначається і аналізується загальна сума статей мшп, а також і елементів статей. По цих показниках також визначається відхилення за ряд звітних періодів. Такий аналіз дасть оцінку малоцінних та швидкозношуваних предметів в загальному, а також по окремих статтях. За допомогою аналізу можна побачити збільшення чи зменшення в загальній сумі, та по кожній статті.

     На  наступному етапі проводиться аналіз структури малоцінних та швидкозношуваних предметів в загальному і по статтях, без аналітики на елементи, за ряд звітних періодів у тисячах гривень, та у відсотковому відношенні до загальної суми, а також визначається відхилення абсолютне і відносне.

     На  третьому етапі проводиться аналіз динаміки малоцінних та швидкозношуваних предметів в загальному, та по кожній з статей. При такому аналізі визначається абсолютний приріст, темп приросту, темп зростання. Абсолютний приріст визначається, як різниця між звітним рівнем і аналогічним показником у попередньому періоді; темп зростання (%) визначається діленням показника у звітному періоді на значення показника у попередньому періоді. Темп приросту розраховується, як різниця між темпом зростання та 100. Такі показники можна розраховувати як базисним способом (визначають базу порівняння), так і ланцюговим (порівнюють з кожним попереднім  періодом).

     На  останньому етапі аналізу проводять  факторний аналіз, порівнюючи суму мшп за звітний період з аналогічними статтями за попередні періоди (або  фактичні дані з плановими), визначивши відхилення розраховується вплив факторів способом дольової участі. При цьому  вплив кожного фактора на результативний показник розраховується пропорційно  його частці у відхиленні за цим  показником, тобто розподіл зміни  результативного показника між  факторами проводиться за правилами  пропорційного розподілу. Для цього  спочатку визначається частка кожного  фактора в загальній сумі приросту факторів, яку потім помножують на загальний приріст результативного  показника. Дані такого аналізу встановлюють які чинники спричинили збільшення (зменшення ) певної суми запасів.