Організація аудиту основних засобів

 

Важливим моментом при розробці плану є формування бригади аудиторів, розподіл їх відповідно до професійним вдатностям по конкретних ділянках аудита, інструктаж, ознайомлення із планом і програмою аудита, порядком контролю якості виконаних робіт.

Після складання плану  розробляється програма аудита, що є переліком етапів аудита, необхідних для його реалізації. У програмі визначаються завдання, які необхідно  вирішити для досягнення мети перевірки.

Програма складається  до початку аудита, але в ході перевірки в неї можуть вноситися  як незначні, так і істотні зміни.

Програма аудиторської перевірки повинна включати:

- перелік всіх аудиторських  прийомів і способів, необхідних  для вивчення поставлених у  договорі питань;

- детальний опис кожного способу  й прийому.

Програма  аудиту основних засобів

Етап аудиторскої перевірки	Мета і завдання аудиту	Аудиторські процедури	Аудиторські докази	Виконавці	Терміни виконання	Контроль виконання
Підготовчий	Попереднє ознайомлення з підприємством клієнтом, оцінка систем контролю і бухгалтерського обліку, визначення аудиторського ризику, планування аудиту основних засобів	Опитування і анкетування керівництва підприємства і персоналу, вивчення матеріалів попередньої аудиторської перевірки, документальна перевірка, спостереження	Статут підприємства, накази, звіт попередньої аудиторської перевірки, інвентарні картки, дані синтетичного і аналітичного обліку основних засобів	Аудитор, асистент аудитора	xx.xx.xx	Менеджер, аудитор

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Продовження таблиці)

Фізична перевірка	Оцінка достовірності результатів  проведеної інвентаризації основних засобів	Спостереження за проведенням інвентаризації ОЗ, вибіркова перевірка її результатів	Матеріали інвентаризації, облікові записи по ОЗ	Асистент аудитора, аудитор	xx.xx.xx.	Аудитор
Основний	Контроль оцінки ОЗ, встановлення їх належності. Перевірка достовірності облікових записів і залишків в балансі, перевірка правильності нарахування зносу	Зіставлення даних інвентаризації синтетичного і аналітичного обліку, запит до постачальників (підрядників), документальна вибіркова перевірка.	Акти інвентаризації, первинна документація по ОЗ, облікові регістри синтетичного і аналітичного обліку, відповіді на запити, баланс	Аудитор	xx.xx.xx.	Аудитор

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Аудит операцій з основними засобами.

2.3.1. Аудит наявності  та збереження основних засобів.

Забезпечення  збереження основних засобів в значній  мірі залежить від організації обліку на підприємстві. Перевіряючи стан обліку основних засобів, аудиторові потрібно переконатися в правильності організації аналітичного обліку; з'ясувати, чи всі основні засоби підприємства закріплені за матеріально-відповідальними особами; чи правильно проведена остання інвентаризація, які виявлені нею недостачі або надлишки і чи відображені вони в обліку; проконтролювати достовірність облікових даних про наявність і рух основних засобів.

Аудитор звертає увагу  на аналітичний облік основних засобів. Він повинен перевірити правильність і своєчасність заповнення всіх реквізитів інвентарних карток, що має велике контрольне значення і запобігає заміні однойменних нових предметів старими, а також необхідно для отримання повної і об'єктивної інформації про стан і використання того або іншого об'єкту основних засобів.

Далі необхідно перевірити повноту і достовірність інвентарних  карток. Для перевірки повноти інвентарних карток потрібно зіставити дані описів інвентарних карток по обліку основних засобів по класифікаційних групах з наявними в картотеці інвентарними картками. За відсутності яких-небудь інвентарних карток слід з'ясувати причини, переконатися в наявності об'єктів, і запропонувати відновити аналітичний по об'єктний облік основних засобів.

Перевіряється також достовірність  даних про наявність і рух  основних засобів по класифікаційних групах. Для цього співставляють суму, отриману шляхом складання вартості об'єктів, відмічену в інвентарних картках, з показниками картки обліку руху основних засобів якої-небудь класифікаційної групи. Крім того, вивчається відповідність даних аналітичного обліку основних засобів їх синтетичному обліку за станом на звітну дату. Проводиться підрахунок вартості інвентарних об'єктів по класифікаційних групах і зіставлення із залишками по синтетичному рахунку 10 «Основні засоби» і 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

Сума залишків по рахунках 10 і 11 повинна відповідати рядку 031 балансу. У разі виявлення невідповідності з'ясовують причини відхилень.

Важливою умовою наявності та збереження основних засобів є якісне проведення інвентаризації основних засобів працівниками підприємства. Інвентаризація основних засобів проводиться відповідно до вимог Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. №69 із змінами і доповненнями.

Інвентаризація основних засобів повинна проводитися  не рідше за один раз на рік, перед складанням річного звіту (але не раніше 1 жовтня). Інвентаризацію будівель, споруд і інших нерухомих об'єктів основних засобів дозволяється проводити один раз в три роки, а бібліотечних фондів - один раз в 5 років, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим (при передачі майна державного підприємства; при зміні матеріально-відповідальної особи, виявленні випадків розкрадання або зловживання; у разі стихійного лиха, пожежі і ін.).

Мета інвентаризації – виявити фактичну наявність і якісний стан основних засобів підприємства, перевірити наявність технічної документації, уточнити дані бухгалтерського обліку, забезпечити контроль за збереженням майна.

Спочатку інвентаризаційна комісія  вивіряє дані бухгалтерського обліку про наявність основних засобів, знайомиться із записами про рух і технічний стан окремих об'єктів в інвентарних картках або інших документах, а також перевіряє наявність документів, що характеризують окремі основні засоби (технічні паспорти, плани будівель і ін.), і наявність документів на земельні ділянки, водосховища і інші об'єкти природних ресурсів, підтверджуючих право власності підприємства на них.

Після ретельного вивчення облікової інформації члени  комісії проводять огляд об'єктів в натурі в цілях перевірки їх фактичної наявності у визначених розпорядливими документами керівника підприємства місцях експлуатації і встановлення їх придатності для подальшого використання по прямому призначенню.

Результати  інвентаризації записують в інвентаризаційний  опис (ф. № інв.-1), який складають по кожному місцезнаходженню основних засобів і посадовим особам, відповідальним за їх наявність та збереження. У описи заносять повну назву основних засобів, призначення, інвентарний і заводський номери, рік випуску (споруди), дату введення в експлуатацію, балансову вартість. При встановленні непридатних до експлуатації основних засобів на них складається акт списання. Об'єкти, які по своїх економічних характеристиках не відносяться до основних засобів, переводять до складу інших активів.

При виявленні  неврахованих основних засобів встановлюється, коли і по чиєму розпорядженню споруджені невраховані об'єкти, виявлені при інвентаризації, за рахунок яких джерел списані витрати на їх споруду. Ці відомості відбиваються в протоколі засідання інвентаризаційної комісії. У разі неможливості встановлення первинної вартості по фактичних витратах невраховані об'єкти оцінюються за їх справедливою вартістю на дату виявлення. Знос визначають експертним шляхом залежно від технічного стану відповідного об'єкту (з оформленням відповідного акту).

Якщо при  інвентаризації встановлена недостача або надлишки, комісія приймає від матеріально-відповідальної особи письмове пояснення причин виникнення таких розбіжностей і надалі використовує їх для встановлення характеру надлишків і недостач, для регулювання інвентаризаційних ризниць і ухвалення рішення про відшкодування недостач. Надлишки, незалежно від причин їх виникнення, оприбутковують на баланс підприємства.

Обробка результатів  інвентаризації полягає в регулюванні  розбіжностей фактичної наявності  основних фондів з даними бухгалтерського  обліку, встановленими при інвентаризації. Позиції, по яких є розбіжності при інвентаризації, заносяться в звіряльну відомість результатів інвентаризації основних засобів (ф. № інв-18).

Аудитор вивчає, чи правильно проводиться інвентаризація на підприємстві, чи правильно відображені в обліку операції по списанню бракуючи основних засобів, виявлених при інвентаризації, чи повністю віднесена на матеріально-відповідальних осіб сума, необхідна для відшкодування збитку, нанесеного підприємству.

Аудитор ретельно вивчає всі матеріали інвентаризації, включаючи і віддзеркалення результатів інвентаризації основних засобів на рахунках бухгалтерського обліку. При цьому слід звертати увагу на якість оформлення інвентаризаційних описів. Зустрічаються випадки формального проведення інвентаризації, коли відомості про об'єкти (наявність і стан) переносяться в інвентаризаційні описи з інвентарних карток або торішніх інвентаризаційних описів. Далі аудитор дає висновок про якість проведеної інвентаризації і пропозиції по її поліпшенню.

Для перевірки  якості інвентаризації доцільно провести вибіркову інвентаризацію окремих видів основних засобів.

Аудит правильності проведення річної інвентаризації основних засобів дозволяє зробити висновки про реальність відображення в балансі показників по статті «Основні засоби» в частині первинної і залишкової вартості об'єктів основних засобів.

Тепер проведемо  перевірку наявності і збереження основних засобів на СВК «Хлібороб».

СВК «Хлібороб» має власні основні засоби виробничого, адміністративного і невиробничого призначення.

Облік основних засобів на підприємстві здійснюється на балансовому рахунку 10 «Основні засоби» в розрізі субрахунків:

103. – Будівлі і споруди;
104. – Машини і устаткування;
105. – Транспортні засоби;
106. – Інструменти, прилади і інвентар.

Відповідно до П(С)БО № 7 сільськогосподарське підприємство самостійно встановило вартісні ознаки предметів, що включаються до складу малоцінних необоротних матеріальних активів і основних засобів. Предмети вартістю вище 1000 грн. враховуються у складі основних засобів, нижче - у складі малоцінних необоротних матеріальних активів.

Всім об'єктам, що числяться  у складі основних засобів, привласнені інвентарні номери, які внесені до інвентарної книги, і закріплені за матеріально відповідальними особами.

Інвентарна книга на підприємстві ведеться в розрізі субрахунків рахунку 10 і місць експлуатації – матеріально-відповідальних осіб. Разом з інвентарною книгою, регістрами аналітичного обліку основних засобів на підприємстві є інвентарні картки типової форми № ОЗ-6. Слід зазначити, що в деяких інвентарних картках не заповнені всі необхідні реквізити (відсутня інформація про найменування завода-виробника, норма амортизації, номер паспорта, індивідуальні характеристики об'єкта і ін.). Таким чином, бухгалтерії підприємства слід підсилити контроль за правильністю і повнотою заповнення регістрів аналітичного обліку основних засобів.

Основною  формою контролю за збереженням об'єктів  основних засобів на підприємстві є інвентаризація. Проте в 2007 р. інвентаризація основних засобів не проводилася, хоча її проведення передбачене перед складанням річного звіту згідно вимогам Інструкції № 69 від 11.08.1994 р. Відповідно, підприємством порушений основний принцип складання фінансової звітності - принцип достовірності, оскільки не проведена перевірка фактичної наявності об'єктів основних засобів і їх відповідність даним бухгалтерського обліку.

 

2.3.2. Аудит надходження основних засобів.

Аудит операцій надходження основних засобів проводиться з метою встановлення їх законності, доцільності, а також правильності і своєчасності відображення цих операцій в обліку.

Розглянемо  порядок проведення перевірки операцій надходження основних засобів. Основні засоби підприємств формуються в результаті:

• капітальних інвестицій (споруди, виготовлення, придбання);
• внесків засновників в статутний капітал підприємства;
• в порядку безоплатної передачі іншими підприємствами і т.д.

В цілому, здійснюючи перевірку операцій по надходженню  основних засобів, аудиторові потрібно встановити наступне:

• чи створена на підприємстві комісія з приймання об'єктів основних засобів;
• чи правильно оформлені договори купівлі-продажу об'єктів основних засобів;
• чи правильно визначена первинна вартість об'єктів; чи призначені матеріально-відповідальні особи за збереження об'єктів основних засобів, що поступили;
• своєчасно і чи правильно проведено оприбутковані об'єктів основних засобів і т.д.