Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Декабря 2011 в 11:50, курсовая работа
Мета і завдання дослідження полягають у розробці теоретико-методологічних засад обліку і контролю витрат цукрового виробництва, рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення діючої методики обліку та контролю витрат цукрового виробництва із застосуванням сучасних облікових систем, форм і методик на технічній базі ПЕОМ з урахуванням міжнародних і національних стандартів бухгалтерського обліку з метою її спрямування на більш ефективне використання ресурсів, забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції та оптимізації її собівартості.
Вступ……………………………………………………………………………3
Розділ 1. Актуальні проблеми бухгалтерського обліку в системі управління підприємством в умовах ринкової економіки ……………………………….7
Особливості переробної (цукрової) промисловості і її вплив на організацію бухгалтерського обліку ………………………………….7
Нормативно-правова база для організації обліку виробництва продукції
…………………………………………………………………………………..13
Розділ 2. Організація обліку і контролю виробничих витрат і управління собівартістю продукції…………………………………………………………21
Методика і організація обліку витрат на виробництво………………21
Організація обліку витрат за центрами відповідальності …………….32
Організація контролю за формуванням витрат і собівартістю продукції
……………………………………………………………………………...........38
Розділ 3. Організація аналізу виробничої програми переробного підприємства
……………………………………………………………………………………41
3.1. Формування обліково-економічної інформації для економічного аналізу
……………………………………………………………………………………41
3.2. Організація і проведення аналізу виробничої програми………………..48
Висновки і пропозиції………………………………………………………….55
Список використаної літератури ……………………
Види собівартості за складом затрат | ||
Вид собівартості | Зміст загальної собівартості | Зміст індивідуальної собівартості |
Технологічна собівартість за прямими затратами |
Прямі затрати:
— на дільниці — у бригаді — за агрегатом — за земельною площею |
Затрати на:
— сировину — матеріали — оплату праці — напівфабрикати — технологічну енергію тощо |
Виробнича скорочена собівартість |
Технологічна собівартість + загальновиробничі затрати |
Технологічна
собівартість одиниці + частка загально- виробничих затрат |
Виробнича повна собівартість | Виробнича скорочена собівартість + загальногосподарські |
Виробнича скорочена собівартість + частка загальногосподарських затрат |
Собівартість продажу |
Виробнича повна собівартість + + затрати зі збуту |
Виробнича повна собівартість + + частка затрат зі збуту |
Рис. 3.3 . Блок-схема формування загальної та індивідуальної собівартості продукції
Висновки і пропозиції
Сучасний
період розвитку економіки нашої
країни характеризується ринковими
перетвореннями, що зумовило необхідність
нормативної регламентації та розмежування
функцій і методів фінансового
і внутрішньовиробничого
Запропоновано класифікацію методів обліку витрат в основу якої покладено способи накопичення інформації про витрати. Потребує уточнення назва, а також редакція П(С)БО 16 ”Витрати” з метою розмежування понять витрат та затрат, а також надання можливості самим підприємствам визначати витрати періоду. При цьому обов'язковим є дотримання принципу відповідності.
Впровадження в практику господарювання національних стандартів пов'язано з необхідністю врахування конкретних галузевих та організаційних особливостей, що значною мірою стосується обліку витрат та формування собівартості. На перших етапах трансформування облікової системи доцільним є розробка галузевих рекомендацій щодо використання Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. В цьому зв'язку розроблено і запропоновано методику обліку витрат та формування собівартості, що побудована з врахуванням галузевих та організаційних особливостей. В основу методики покладено:
Наявність давальницької схеми переробки впливає на низьку її ефективність. Необхідно створити механізм економічних взаємовідносин між цукровими заводами та постачальниками цукросировини, адекватно вимогам ринку, що є об'єктивною передумовою зниження собівартості кінцевої продукції і, як наслідок, підвищення ефективності. На першому етапі формування такого механізму, з нашого погляду, неможлива відмова від давальницької схеми переробки цукрового буряка та бартерної форми розрахунків шляхом адміністрування. Відповідно до цього запропоновано заходи щодо трансформування діючого механізму та його адекватного відображення в обліку.
Надано рекомендації щодо вдосконалення розрахунків між давальниками цукросировини та її переробниками. Запропоновано проводити розрахунок з давальниками за тарифом на переробку цукрового буряка в фізичній вазі, а також при укладанні угод виходити з ринкових категорій: тариф на переробку, ціна на придбання цукросировини; включати до умов угоди зобов'язання цукрового заводу щодо вилучення цукру. В результаті дослідження отримано модель собівартості 1 тонни цукру для потенційних давальників, яка може бути використана з метою оптимізації вибору партнерів з переробки за умовою фіксації в угоді нормативу виходу цукру.
Запропонована методика обліку переробки давальницької сировини, що базується на врахуванні вимог П(С)БО та наявності різних варіантів розрахунків з давальниками. Для потреб ціноутворення та проведення аналізу ефективності виробництва рекомендовано формувати повну собівартість послуг з переробки по закінченню сезону цукроваріння в системі внутрішньогосподарського обліку. При цьому є доцільним при відокремленні елементів формування собівартості враховувати особливості умов угоди по розрахунках з давальниками.
Поступовий розвиток ринкової економіки зумовлює насамперед потребу підвищення ефективності управління. В сучасних умовах функціонування підприємств України підвищуються вимоги до гнучкості та адаптивності їх систем управління. Висока динамічність чинників зовнішнього середовища, швидкі і часто несподівані зміни у соціально-економічних процесах потребують використання нових технологій організації управлінських процесів, діагностики умов функціонування і прийняття рішень в умовах ризику та невизначеності.
Система обліку та аналізу, яка пов'язана з системою управління, повинна бути не простою чи складною, а адекватною об'єкту управління. Вимога забезпечення достатнього різноманіття поширюється не лише на систему управління, а й на облік та аналіз, які виконують сервісну функцію з постачання фактичної інформації для менеджменту підприємства. Тобто, необхідно вивчати запити менеджерів і організувати облік і аналіз не тільки традиційних об'єктів, а й таких, що виникають у господарському житті на кожному з етапів розвитку економіки підприємств різних галузей.
Реформування облікової системи спричинило за собою розподіл обліку відповідно до прийнятої міжнародної практики на фінансовий і управлінський. У зарубіжній практиці бухгалтерський облік і фінансова звітність, що складається на його основі, є однією з найважливіших підстав для прийняття управлінських рішень. В Україні поняття управлінського обліку вперше введено Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», затвердженим КМУ від 16.08.99 p. №996-XIV. Відповідно до цього Закону, під управлінським обліком розуміється «система обробки і підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством».
В ході узагальнення одержаних теоретичних і практичних результатів магістерської роботи щодо вдосконалення методики управлінського обліку витрат, аналізу собівартості продукції на досліджуваному підприємстві, а саме ВАТ “Чортківський цукровий завод” сформовано наступні висновки і пропозиції.
1.
Економічна ситуація в країні,
досвід зарубіжних країн
2.
Важливим етапом дослідження
витрат виробництва з
3.
Забезпечення нормального
4.
Управлінський облік
5.
З метою удосконалення
загальних принципів обліку
витрат на виробництво і калькуляцію
собівартості продукції
6.
Управління собівартістю
7.
Сутність нормативного методу
обліку витрат полягає в тому,
що витрати на виробництво
здійснюються за діючими
8. На підприємствах усіх форм власності доцільно використовувати метод обліку на основі неповної собівартості, що дасть можливість суттєво розширити інформаційну базу для прийняття короткострокових управлінських рішень.
9. Визначено, що важливою для управління собівартістю продукції є методологія обліку витрат і калькулювання за центрами витрат та сферами (центрами) відповідальності. Побудова обліку витрат відповідно до організаційної структури дозволяє пов'язати діяльність кожного підрозділу з відповідальністю конкретних осіб, оцінити результати діяльності кожного підрозділу та визначити їх внесок у загальні результати роботи підприємства.
10. Виходячи з організаційно-технологічних особливостей досліджуваного підприємства, слід зазначити, що поліпшення інформаційного забезпечення їх системи управління можна забезпечити шляхом встановлення контролю за ходом виробництва, доходами і витратами, які виникають на кожному етапі діяльності. Цю проблему можна розв'язати, якщо налагодити взаємозв'язок доходів і витрат з діями конкретних осіб, відповідальних за окремі ділянки виробничого процесу. Такий підхід відомий як облік витрат по центрах відповідальності і місцях виникнення.
Список використаної
літератури
Информация о работе Організація аналізу виробничої програми переробного підприємства