Організаційно-економічна характеристика кредитної спілки «Едельвейс»

При складанні Звіту необхідно врахувати таке:

   якщо рух грошових коштів у результаті однієї операції включає суми, які відносяться до різних видів діяльності, то ці суми слід наводити окремо у складі відповідних видів діяльності. Так, наприклад, суму, сплачену банку, яка включає погашення кредиту та відсотки, необхідно відображати за двома позиціями: відсотки – у складі операційної діяльності, а погашення кредиту – у складі фінансової діяльності;

   внутрішні зміни у складі грошових коштів у Звіті про рух грошових коштів не включаються. Наприклад, надходження грошових коштів з банку у касу підприємства не розглядається як рух грошових коштів;

   також не включаються у Звіт про рух грошових коштів не грошові операції. Прикладом таких операцій можуть бути: отримання активів шляхом фінансової оренди, бартерні операції, перетворюються зобов’язань на власний капітал, придбання активів шляхом емісії акцій тощо.

Процес складання Звіту про рух грошових коштів включає такі етапи:

Усі форми фінансової звітності тісно взаємопов’язані. Для складання Звіту про рух грошових коштів використовуються показники балансу (форма №1), Звіту про фінансові результати (форми №2), Звіту про власний капітал (форма №4), а також Примітки до фінансової звітності, Головна книга та аналітичні дані окремих бухгалтерського обліку.

У П(С)БО 4 зазначено, що рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається за сумою надходжень від операційної діяльності та сумою витрачання на операційну діяльність грошових коштів за даними записів їх руху на рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до П(С)БО 4, Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях розділу балансу "Необоротні активи" та статті "Поточні фінансові інвестиції" і в розділі "IV. Необоротні активи та групи вибуття". Однак при заповненні кожного рядка розділу ІІ форми №3 необхідно робити вибірку на підставі даних аналітичного обліку, тому що збільшення активів не завжди тягне за собою зменшення грошових коштів і навпаки – зменшення активів не завжди тягне за собою збільшення грошових коштів (безоплатна передача, ліквідація основних фондів тощо). Бухгалтерові необхідно реально проаналізувати аналітичні дані по рахунках обліку грошових коштів, доходів і витрат.

Відповідно до П(С)БО 4, рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на підставі аналізу змін у статтях форми №1 по розділу «Власний капітал» і статтях, пов’язаних з фінансовою діяльністю, у розділах форми №1 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», «Довгострокові зобов’язання» і «Поточні зобов’язання» («Короткострокові кредити банків» та «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями», «Поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками» та ін.). Однак, як і при заповненні розділу ІІ форми №3, при заповненні кожного рядка розділу ІІІ необхідно робити вибірку на підставі даних аналітичного обліку.

Звіт про власний капітал (Див. Додаток 5)

Звіт про власний капітал – це звіт, що відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Інформація, подана у Звіті про власний капітал, дозволяє користувачам оцінювати причини та наслідки змін, які відбуваються з власним капіталом.

Зміст, форма Звіту про власний капітал, загальні вимоги до розкриття його статей визначені П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал». Норми цього Положення стосуються підприємств, організацій та юридичних осіб форм власності, крім банків та бюджетних установ.

У таблиці 2.2.4 наведемо зміст статей Звіту про власний капітал.

Таблиця 2.2.4.

Зміст статей Звіту про власний капітал

Примітки до річної фінансової звітності (Див. Додаток 6)

Примітки до фінансових звітів є невід’ємною частиною фінансової звітності, яку підприємства складають за підсумками року. Крім річної звітності, підприємства подають проміжну звітність, яка складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року у складі Балансу і Звіту про фінансові результати. До проміжної фінансової звітності Примітки не складаються.

Примітки до фінансових звітів – це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, а також іншу інформацію, розкриття якої передбачене відповідними положеннями (стандартами).

Необхідність складання Приміток впливає безпосередньо з дотримання таких принципів бухгалтерського обліку, визначених у П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»:

   принципу повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність має містити всю інформацію для прийняття рішень користувачами. При цьому мова йде тільки про істотну інформацію, що здатна вплинути на прийняття рішень на підставі показників фінансової звітності. Якщо інформація не є істотною, е варто засмічувати нею Примітки.

   принципу послідовності, що передбачає постійне застосування підприємством вибраної облікової політики (якщо облікова політика змінюється, у Примітках розкриваються причини змін).

Загальні вимоги до складу Приміток викладені в пункті 25 П(С)БО 1, згідно з яким Примітки мають розкривати:

   облікову політику підприємства;

   інформацію, яка не міститься у формах №1-4 звітності, але є обов’язковою за відповідними стандартами;

   інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості і доцільності.

Таким чином, Примітки до фінансових звітів містять істотну інформацію, яка не може бути відображена у формах №1, 2, 3 або 4.

Склад Приміток до фінансової звітності залежить від видів діяльності підприємства та багатьох інших чинників. І все ж можна відзначити основні складові, які, як правило, повинні бути відображені у Примітках:

   інформація про підприємство;

   загальні відомості про звітність;

   облікова політика підприємства;

   події після дати балансу;

   зміна облікової політики, облікових оцінок та виправлення помилок;

   пояснення до статей форм звітності.

2.3.   Податкова звітність підприємства

Податкова звітність становить систему взаємопов'язаних узагальнених показників щодо визначення податкового зобов'язання по сплаті податків, які відображають результати діяльності підприємства за звітний період. Вона складається шляхом підрахунку, групування і спеціальної обробки даних первинних документів про господарські операції.

Податкова звітність - це сукупність дій платника податків (або особи, яка її представляє) та податкового органу по складанню, веденню та здачі документів встановленої форми, що містять відомості про результати діяльності платника податку, його майнового стану та фіксують процес нарахування податку, а також суму, яку належить сплатити до бюджету.

Нарахування та сплата будь-якого виду податку чи збору (обов'язкового платежу) передбачає здійснення належним чином обліку та розрахунку, результати яких відображаються у відповідній формі податкової звітності.

Формами податкової звітності є:

•        розрахункова звітна документація;

•        супутня (довідкова) документація;

•        облікова документація;

•        податкові повідомлення.

Розрахункова звітна документація - це документи, у яких фіксується податкові розрахунки та суми податків. По кожному податку існує єдиний податковий документ, в якому платник розраховує суму податку, що підлягає сплаті, та надається платником до податкового органу в встановлений законодавством строк. Такі документи містять відомості про базу оподаткування, податкові пільги, розмір податкового зобов'язання та можуть називатися по-різному: декларація, розрахунок, звіт тощо. Прикладом розрахунково-звітної документації є декларація про прибуток підприємства, по­даткова декларація про ПДВ, розрахункова відомість про нарахування та перерахування страхових внесків, розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища тощо.

Супутня (або довідкова) документація — це документи, які містять довідкову інформацію, яка деталізує дані для нарахування податків, що розшифровують або обґрунтовують податкові розрахунки.

Така документація поділяється на:

а) документи, що необхідні для нарахування податків, наприклад, звіт про результати діяльності виконавця довгострокових договорів (контрактів);

б) документи довідкового характеру, які безпосередньо не впливають на нарахування сум податків, наприклад, розрахунок повідомлення розподілу консолідованого податку між юридичною особою та філіалами.

Облікова документація - це документи, які представляють зведені форми податкового обліку. Так, І первинні документи бухгалтерського обліку, які накопичують та систематизують у податковому І обліку, підлягають узагальненню за відповідний податковий період; після цього, на підставі цих І документів, визначається сума податків. Прикладом такого виду податкової документації є: книга І обліку, доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка знаходиться на І спрощеній системі оподаткування.