Облік за виплатами працівникам

 

     Зміст 

Вступ

1. Теоретичні засади розрахунків за виплатами працівникам.

2.Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури.

3.Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Завод Вулкан».

4. Документальне оформлення розрахунків за виплатами працівникам.

5 Облік розрахунків за виплатами працівникам на підприємстві.

6.Шляхи вдосконалення обліку розрахунків за виплатами працівникам.

Висновки  і пропозиції

Список  використаних джерел

Додатки 

 

ВСТУП 

     Облік виплат працівникам займає одне з центральних місць у системі

бухгалтерського обліку, тому що є невід’ємною частиною діяльності будь-якої організації. Саме праця є одним з найважливіших елементів витрат виробництва та обігу. Виплати є основним джерелом прибутків робітників компанії, і за їх допомогою здійснюється контроль за мірою праці та споживання, вони використовується як найдієвіший важіль управління економікою.

     Розвиток  соціально-трудових відносин багато в чому залежить від рівня виплат працівникам, удосконалення цих відносин, політика грошових доходів населення повинна ґрунтуватися на реальній вартості праці, щоб усунути існуючі, сьогодні, диспропорції на споживчому ринку, і в мотиваціяхдо праці.

     Виплати працівникам були, є і ще тривалий час будуть важливим якісним показником економічного господарювання. Розмір виплат залежить безпосередньо від ефективності виробництва, продуктивності праці, конкурентоспроможності продукції, і є не лише індикатором, що визначає загальний життєвий рівень працівників, бо від їх стану та форм реалізації, частки у валовому національному продукті багато в чому залежать можливості розвитку економіки взагалі.

     В умовах сучасного ринкового механізму  через формування сукупного

попиту  виплати працівникам забезпечують не лише основи відтворення робочої  сили, вони стають дедалі вагомішим чинником відтворення суспільного виробництва.

     Саме  тому удосконалення організації  обліку  розрахунків за виплатами працівникам є актуальною проблемою сьогодення.

     Метою написання даної курсової роботи є висвітлення теоретичних і

практичних  проблем та розробка шляхів удосконалення  організації обліку  розрахунків за виплатами працівникам.

     Для досягнення мети в роботі поставлені наступні задачі:

- охарактеризувати  методичні підходи до трактування сутності та значення розрахунків за виплатами працівникам;

- з’ясувати  роль заробітної плати, як основного  виду короткострокових виплат працівникам;

- надати  організаційно-економічну характеристику  підприємства;

- охарактеризувати  систему організації праці та  виплат працівникам;

- з’ясувати  особливості первинного, синтетичного  та аналітичного обліку виплат працівникам;

- ознайомитися  з організацією системи внутрішнього  контролю в компанії.

- запропонувати  шляхи удосконалення організації  обліку розрахунків за виплатами працівникам.

     Об’єктом  курсової роботи виступає  товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Вулкан».

     Предметом дослідження є організація обліку  розрахунків за виплатами працівникам.

     При написанні курсової роботи були використані  наступні методи:

метод спостереження, методи аналізу та синтезу, монографічний метод, діалектичний метод, метод порівняння, методи індукції та дедукції, а також метод узагальнення.

     Теоретичною та методологічною основою написання  курсової роботи є джерела навчальної, монографічної та періодичної літератури з обраної теми, а також нормативно-правові документи присвячені організації обліку розрахунків за виплатами працівникам. Практична частина курсової роботи виконана на базі внутрішніх нормативних документів, облікових регістрів аналітичного та синтетичного обліку, фінансової звітності та іншої документації, яка характеризує особливості розрахунків за виплатами працівникам АТЗТ «Укркомплектмонтажналагоджування». 
 

1. Теоретичні засади фінансового обліку розрахунків за виплатами працівникам. 

     Розвиток  господарського життя суспільства  – поділ праці та виконання

праці різної складності – спричинив необхідність виникнення обліку розрахунків за виплатами працівникам.

     Саме  в давні часи зародилися основні  принципи обліку розрахунків за

виплатами працівникам.

     Ще  в Давньому Єгипті в ІІІ тис. до н.е. вівся облік робочої сили, що починався з оформлення працівників за місцями робіт. Облік працівників вели за головами та руками. Облік персоналу доповнював облік використання робочої сили. З цією метою застосовували поіменні списки із зазначенням в них неявок за причинами.

     Вперше  елементи документування розрахунків за виплатами працівникам відслідковується в Персії (522 – 486 рр. до н.е.). Виплати супроводжувались заповненням такого документу, як «вимога-наряд», що оформлявся в конторі, а далі працівник пред’являв його казначею; казначей в свою чергу вів платіжну відомість, в якій робив відмітки про видачу грошей.

По цьому ж документу працівник міг отримати і продукти.

     Першим  літературним джерелом, в якому знаходимо  згадку про облік виплат працівникам є робота Луки Пачолі «Трактат про рахунки та записи» (1494р.), де глава 22 містить інформацію про облік витрат на жалування помічникам та службовцям. В своєму трактаті італійський математик розкриває необхідність ведення окремого рахунку для відображення витрат на оплату праці [26, С.127].

     В Німецькій бухгалтерській школі  в теорії і на практиці існувало чотири варіанти нарахування виплат працівникам:

- дебет  рахунку Збитків та прибутків;

- дебет  рахунку виробництва;

- по  дебету рахунків, до яких відноситься  оплата праці (матеріали, основне виробництво, допоміжне виробництво, збут);

- за  допомогою спеціально введеного збирально-розподільного рахунку заробітної плати.

     У всіх випадках кредитувався рахунок Розрахунки з оплати праці робітників.

     Великим поштовхом для подальшого розвитку обліку розрахунків за виплатами працівникам став внесок англомовних країн зі щотижневою формою розрахунку з робітниками, використанням нормування праці

     На  сучасному етапі розвитку бухгалтерської думки як в міжнародній практиці, так і у національній теорії бухгалтерського обліку, велика увага приділяється питанням класифікації та характеристиці видів виплат працівникам.

     В Україні на основі Міжнародного стандарту  бухгалтерського обліку 19 «Виплати працівникам» розроблене Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 з аналогічною назвою. вітчизняний стандарт містить лише поверхневу інформацію в порівнянні з зарубіжним аналогом. В П(С)БО 26 можна знайти поділ виплат працівникам на певні категорії, але щодо правил визнання, оцінки та відображення в обліку, то ці питання освітлені досить поверхнево, завуальовано і незрозуміло для пересічного бухгалтера. Слід зазначити, що деякі виплати, а саме виплати по закінченню трудової діяльності та компенсаційні виплати інструментами власного капіталу, в Україні надаються лише на одиницях підприємств, які засновані на іноземному капіталі. Саме тому П(С)БО 26 є складним для використання в бухгалтерській практиці.

     Вагомий внесок у розвиток, трактування та адаптацію положень міжнародного стандарту 19, у вітчизняній бухгалтерській практиці, зробили такі українські науковців, як: Голов С. Ф., Костюченко В. М., Губіна І.,Пархоменко В., а також російські фахівці: Мисливська Н. А., Вахрушина М. А., Мельникова Л. А. та Пласкова Н. С.МСБО 19 поділяє виплати працівникам на чотири категорії:

     - короткострокові виплати;

     - виплати по закінченні трудової  діяльності;

     - інші довгострокові виплати працівникам;

     - виплати при звільненні.

     Відповідно  до МСБО 19, виплати працівникам –  це всі форми компенсації, які працедавець надає працівникам в обмін на їхні послуги підприємству. При цьому працівник може надавати послуги підприємству на основі повного або неповного робочого дня, постійної або періодичної зайнятості та на тимчасовій основі.

     Короткострокові виплати працівникам – виплати (окрім виплат при звільненні та компенсаційних виплат інструментами власного капіталу), які підлягають сплаті в повному обсязі протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду, в якому працівники надають відповідні послуги. Склад короткострокових виплат наведено на рис. 1. 
 

       
 
 
 
 
 
 
 
 

     Рис. 1. – Класифікація короткострокових виплат працівникам 

  Виплати по закінченні трудової діяльності – це виплати працівникам(окрім виплат при звільненні та компенсаційних виплат інструментами власного капіталу), які підлягають сплаті після закінчення трудової діяльності.      Різновиди програм виплат по закінченні трудової діяльності наведено

на рис 2.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Рисунок 1.2 – Класифікація виплат по закінченні трудової діяльності

     Інші  довгострокові виплати працівникам  – це виплати працівникам

(окрім  виплат при звільненні та компенсаційних  виплат інструментами

власного  капіталу), які не підлягають сплаті у повному обсязі протягом

дванадцяти  місяців після закінчення періоду, в якому працівники надають

відповідні  послуги. До таких виплат належать, зокрема:

- компенсація  за періоди відсутності (додаткова відпустка за вислугу років, оплачувана академічна відпустка тощо);

- виплати  з нагоди ювілеїв або інші виплати за вислугу років;

- виплати  у зв’язку з тривалою непрацездатністю;

- виплати  частки прибутку та премії, які  підлягають сплаті післяи дванадцяти місяців з дати закінчення періоду, в якому працівники надають відповідні послуги;

- відстрочені  компенсації, сплачені після дванадцяти місяців з дати закінчення періоду, в якому вони зроблені. Виплати при звільненні – це одноразові компенсації працівникам, які:

- встановлені  законодавством;

- передбачені  контрактом з працівником або  колективним договором.

     Недержавні  програми Державні програми За участю одного працедавця За участю кількох працедавців.Програми виплат по закінченні трудової діяльності

     Міжнародний стандарт фінансової звітності 2 «Платіж  на основі акцій», а також вітчизняне П(С)БО 34 з аналогічною назвою. Розроблене на його основі, передбачають здійснення компенсаційних виплат працівникам інструментами власного капіталу підприємства – це виплати працівникам у формі права на отримання фінансових інструментів капіталу, випущених підприємством, або коштів, сума яких залежить від майбутньої ціни фінансових інструментів капіталу, випущених підприємством. Компенсаційні виплати інструментами власного капіталу підприємства включають:

     - акції, опціони на акції та  інші інструменти капіталу, випущені  для працівників за вартістю, нижчою від справедливої вартості, за якою ці інструменти були б випущені для третьої сторони;